Тема: Промислові ландшафти. Лубенський глиняний кар’єр.

Мета роботи: ознайомитися з типологією, класифікацією промислового ландшафту; навчитися визначати основні елементи екосистем та їх взаємозв’язків; освоїти використання знань щодо застосування ландшафтного підходу у землекористуванні (рекультивація земель).

Теоретична частина.

Промисловий ландшафт - ландшафт, що виникає в результаті добувної та обробної галузей промисловості.

Природний комплекс (ПТК) - територія однорідна за походженням та історією розвитку, яка має єдиний геологічний фундамент, однотипний рельєф і клімат, одноманітне поєднання ґрунтів і біоценозів, а також визначається структурою, тобто закономірним поєднання складових його морфологічних частин - місцевостей, урочищ, фацій.

Практична частина.

Цього дня ми відвідали Лубленський глиняний кар’єр, де добувають глину для Лубленського Цегельного Заводу, де виробляють керамічну цеглу. Кар’єр має площу 7,7 га.

Процес видобутку: спочатку здійснюється зйомом горизонту пустої породи, потім добувається глина, яка знаходиться одразу під першим шаром.

Видобуток на даному кар’єрі здійснюється двома гусеничними ескалаторами. Об’єм ковша дорівнює 0,75 м3.

Основні параметри кар’єру:

- площа кар’єру: 7,7 га;

- глибина: 6-7 метрів;

- короткі сторони: 192 і 230 кроків (128 і 153 метри);

- довгі сторони: 197 і 238 кроків (131 і 151 метри).

Основні параметри відвалів:

- висота відвалів: 3-4 м;

- ширина: 6 м;

- довжина: 43 м.

Тема: Лінійно-дорожні ландшафти. Фрагмент коліїї “Засулля-Лубни”.

Мета роботи: ознайомитися з типологією, класифікацією ландшафту; навчитися визначати основні елементи екосистем та їх взаємозв’язків; освоїти використання знань щодо застосування оптимізації стану ландшафту.

Tеоретична частина.

Лінійно-дорожні ландшафти пов’язані з використанням і трансформацією земель для забезпечення комунікації між людьми. До класу лінійно-дорожних ландшафтів входять типи: автомобільних доріг, залізниць, аеродромів, нафто- та газопроводів, ліній електропередач. Багато форм антропогенного рельєфу пов’язані зі спорудженням і прокладанням доріг. Серед них найбільший об’єм мають насипи автомобільних та залізничних доріг. Залізнична та автомобільна сітки в Україні досить густі. Це сприяє затримці схилових потоків та їх концентрації. У результаті цього розмиваються дорожні насипи, придорожні канави і кувети. Часто на їх місці вздовж доріг виникають яри та балки. Накопичення води в придорожніх канавах призводить до перезволоження ґрунтів. Тому вздовж доріг можуть активізуватися зсуви. Поширені дорожні антропогенні ландшафти по всій території України, особливо характерні для великих населених пунктів.

Дорожні ландшафти – це складні системи антропогенного походження, структуру й характер функціонування яких визначають власне дороги й прилеглі до них об’єкти (інфраструктура). Серед інших антропогенних ландшафтів дорожні виділяються притаманними лише їм ознаками: формують єдиний каркас антропогенного ландшафту, мають своєрідне „ лінійне ” поширення, їхнє функціонування зумовлене рухом транспорту, постійно зростає роль і значення в структурі сучасних ландшафтів та вплив на формування екологічної ситуації будь-якого регіону.

На основі сучасних напрацювань з ландшафтознавства й екології розкрито поняття „ дорога ” й „ дорожній ландшафт ”. З ландшафтознавчого погляду дороги потрібно й доцільно розглядати як інженерний (будівництво й активна експлуатація), техногенний (припинення активної експлуатації й догляду) та антропогенний (покинута дорога) елемент ландшафту. У структурній організації дорожніх ландшафтів виділено:

- дорожні ландшафтно-інженерні системи (ДЛІС): сучасні активно діючі дороги з інфраструктурою (блок управління, технічний блок, природний блок), що забезпечує належне їхнє функціонування;

- дорожні ландшафтно-техногенні системи (ДЛТС) – це системи, що вийшли з активного функціонування (відсутній блок управління і лише частково функціонує технічний блок);

- власне дорожні ландшафти (ВДЛ) – виведені з експлуатації ДЛІС і ДЛТС (відсутні блок управління й технічний блок), що розвиваються лише за природними закономірностями.

Практична частина.

В цей день нас повели на ділянку залізничної колії, що знаходилася в 10 хвилинах хотьби від бази "Сула". Там ми мали визначити основні параметри лінійних ландшафтів, представником якої є залізнична колія.

Основні параметри, які нам необхідно було виміряти:

- відстань між стовпами — 30 м;

- ширина колії — 1520 (+4; -3) мм;

- ширина насипу полотна — 4,5 м;

- ширина кювету — 3,5 м;

- довжина до лісової смуги — 10 м.

Маршрут діє по колії “Засулля - Лубни”.

На колії діє постійна напруга у 17000-18000 Вт.

В основному тут ходять пасажирські потяги. Інколи також і вантажні.

Швидкість руху на вимірюваній ділянці становить від 80 до 160 км/ч.