Тема 13. « Організація медичного постачання Механізованої бригади»

Заняття №3,4

Тема 13. « Організація медичного постачання Механізованої бригади»

Заняття №3,4

Організація роботи аптеки медичної роти мех. Бригади. Розгортання й організація роботи в різних видах бойових дій. Експлуатація установки сдп – 2(3) в польових умовах.

Аптека призначена для: прийому, зберігання, обліку медичного майна, забезпечення ним підрозділів медичної роти й підрозділів бригади; виготовлення ін’єкційних розчинів і інших форм ліків; організації технічного обслуговування та ремонту медичної техніки.

Штат аптеки. Очолює аптеку начальник аптеки (провізор). Крім нього є фармацевт, начальник медичного складу (фармацевт), кочегар – паропровідник. На оснащенні аптеки є комплекти Г-1, Г-2, Г-3, Г-4, Г-5, Г-6 і Г-15 та стерилізаційно – дистиляційна установка на причепі СДП-2 (СДП-3), а також установка ПУВІ.

Для розгортання аптеки використовуються підвали, землянки або намети, збірно – розбірні споруди (клинобокси, модулі) та інші сучасні польові споруди. При розгортанні аптеки в наметі використовується намет типу УСТ – 56 (УЗ – 68)

Аптека. Особливості виготовлення лікарських форм у польових умовах визначається специфікою розгортання, обладнанням і організацією роботи аптеки мед.роти БР:

• за визначенням, аптека розгортається в пристосованому приміщенні, що зумовлює різке зниження можливостей виконання втсановлених для аптек санітарно – гігєнічних та протиепідемічних вимог, особливо щодо режиму роботи в асептичному блоці.

• великий обсяг роботи з виготовлення лікарських форм в умовах, коли польове аптечне оснащення за своїми технічними, технологічними і санітарно - гігєнічними показниками значно поступається аптечному оснащенню в стаціонарних умовах, внаслідок чого продуктивність праці аптечних робітників залишається низькою, а обсяги завдань при масовому надходженні поранених і хворих значно перевищують можливості аптеки. Шляхами подолання (послаблення) цих недоліків є удосконалення технології лікарських форм, впровадження засобів малої механізації, накопичення ін’єкційних розчинів, стерильного посуду та ін. лікарських і аптечних засобів (внутрішньоаптечні заготовки).

• можливе зниження якості води для ін’єкцій внаслідок недостатності або відсутності задовільних джерел, через обмежені можливості ії одержання і зберігання (відсутність, недосконалість сучасного обладнання).

• переважання в номенклатурі лікарських засобів ін’єкційних розчинів – найбільш трудомісткої лікарської форми.

Сучасні вимоги забезпечення лікувально – евакуаційних заходів військ передбачають якнайшвидшу медичну допомогу пораненим і постраждалим силами і засобами медичної служби бригади, наближаючи етапи медичної евакуації до осередків виникнення масових санітарних втрат і маючи на своєму оснащенні сучасні лікарські засоби спеціального призначення, передусім кров та препарати крові, анестезуючі розчини (противошокові препарати) та кровозамінники. Загальновідомо, що швидка втрата 35% крові призводить до летального наслідку. Ось чому основну масу ліків, які використовує військова медична служба складають анестезуючі та кровозамінні ін’єкційні розчини, які аптека БР готує в польових умовах або безперебійно отримує з медичного складу АК.

Розрахунки свідчать, що добова потреба в ін’єкційних розчинах медичної служби БР (особовий склад до 3 тис. чол.) дорівнює приблизно 150 л.

Розрахунок потреби різних трансфузійних рідин для надання медичної допомоги та лікування уражених в медроті:

Для надання медичної допомоги та лікування уражених звичайною зброєю в медроті потрібно різних трансфузійних рідин 0,5 – 1 л на одного ураженого, із них крові – 15%, плазми – 15%, колоїдних розчинів – 30% та кристалоїдних розчинів – 40% (0,5 л).

В аптеці медроти обладнуються наступні виробничі ділянки:

- асептична для виготовлення стерильних розчинів

- асистентська для виготовлення нестерильних лікарських засобів

- рецептурна для приймання рецептів і відпуску лікарскьих засобів та іншого медичного майна

- мийна для миття аптечного посуду та інвентарю

- матеріальна для зберігання запасів лікарських препаратів і ін. мед.майна.

Асептична є основним виробничим приміщенням військової польової аптеки. З метою зменшення забруднення повітря пилом та мікроорганізмами асепична ізолюється розмежувальними смугами з поліетиленової плівки або білої тканини. Можуть бути заготовлені також спеціальні бокси каркасного типу. Конструкція таких боксів має забезпечувати максимальне використання об’єму намету, а конструктивні елементи каркасу не повинні утруднювати доступ до боксу. Асептична оснащується за допомогою комплектів «Аптека -ін’єкційна» (Г-6), і «Лікарські засоби хірургічні» (Г-5). На 4 -5 столах, що обладнуюються з використанням укладочних медичних скринь №3 та інших допоміжних засобів або комплектів польових штабних меблів, виділяються ділянки для відважування інгредиєнтів, розчинення, контролю якості, фільтрації, перевірки на механічні забруднення, закупорювання та оформлення стерильних розчинів. При цьому використовується аптечне обладнання, що міститься в медичних комплектах: ваги настільні і ручні, фільтр аптечний польовий, скляні бутлі, вимірювальні циліндри, різноважки, ступки, збірник води С-16 тощо. Робочі ділянки в асептичній розгортаються з урахуванням максимального дотримання послідовності технологічного процесу: відважування – розчинення – контроль – фільтрація – контроль – закупорювання – оформлення – стерилізація – контроль – оформлення. Бажаним елементом асептичного блоку має бути бактерицидний випромінювач (бактерицидна лампа), а також рециркуляційний очисник повітря.

Асистентська аптеки розгортається за допомогою комплектів «Лікарські засоби загальні» (Г-1) «Аптека – асистентська» (Г-5). На столі, що обладнується з використанням укладочних медичних скринь №3, а також на 2-3 столах з комплектів польових штабних меблів або допоміжних засобів розгортаються робочі ділянки для виготовлення рідких лікарьских засобів для внтурішнього й зовнішнього застосування, мазей і лініментів тощо.

Рецептурна аптеки розгортається для приймання рецептів і вимог, розміщення запасу лікарських засобів, що не потребують технологічної підготовки. На даній виробничій ділянці встановлюється стіл для приймання рецптів і вимог, розміщується запас лікарських засобів, що не потребують аптечної обробки, а також стелаж (наприклад, із станка трьохярусного для розміщення поранених), на якому розміщуються лікарські засоби, що приготовлені для відпуску у медичні підрозділи. Запас лікарьских засобів у рецептурній знаходиться у комплектах медичного майна ПО-1, ПО-2, АНТ, ПРО, ОР.

Мийна аптеки обладнується трьохсекційною мийкою, що входить до комплекту стерилізаційно-дистиляційної установки СДП-3, комплектом «Аптечний господарьський інвентар» (Г-15). У мийній розміщуються два столи, один із яких використовується для чистого посуду, а другий – для замочування посуду, що був у користуванні. В мийній також знаходяться пристосування для полоскання посуди очищеною водою.

Бажаним елементом мийної повинна бути сушильна шафа для стерилізації посуду та аптечного інвентарю, а також поліетиленові мішки (пакети) для зберігання простерилізованого посуду й пристосування для запайки поліетиленових мішків (пакетів).

Схема розгортання аптеки в цілому може змінюватися в залежності від конкретних умов. Так, влітку мийну рекомендується розгортати поза межами намету. При необхідності виготовлення розчинів для ін’єкцій у великій кількості під асептичну виділяється половина намету. Склад медичного майна в залежності від умов місцевості та наявності під’їзних шляхів може розміщуватися на певній відстані від аптеки. Стерилізаційно – дистиляційна установка розташовується з підвітряної сторони по відношенню до аптеки.

При виділені під аптеку медичної роти механізованої бригади намету УСТ – 56 польова установка одержання води для ін’єкцій розташовується поза межами намету (в наметі табірному або пристосованому приміщенні), а при використанні для розгортання аптеки намету більшого розміру ( намет уніфікований зимовий) – усередині аптеки.

Санітарні вимоги до прибирання приміщень та догляду за устаткуванням аптек. Приміщення аптеки та устаткування підлягають щоденному вологому прибиранню із застосуванням мийних і дезінфікуючих засобів. Сухе прибирання категорично забороняється.

Санітарні вимоги до миття аптечного посуду, пробок та контроль якості їх обробки. Інструкціями щодо обробки аптечного посуду передбачається застосування дезінфікуючих миючих засобів, допущених МОЗ України. Для повного змивання мийних засобів, що містять поверхнево активні речовини, посуд промивають 5 разів проточною водопровідною водою («водою для господарчо – питних потреб») і 3 рази очищеною водою, заповнюючи флакони повністю.

Таким чином, для промивки склянок (флаконів) для 150 л ін’єкційних розчинів необхідно 450 л очищеної води щоденно.

Ступінь чистоти вимитого посуду та повноту змивання синтетичних мийних і мийно – дезінфікуючих засобів визначаюь візуально та за величною рН потенціометричним чи іншим методом (наприклад, індикаторним папером).

Вплив факторів масового знищення на медичне майно:

При організації зберігання медичного майна в польових умовах слід враховувати, що лікарські засоби та інше медичне майно, що знаходяться у відкритому й негерметично закупореному скляному посуді, паперових і поліетиленових, целофанових мішках, пакетах і коробках можуть заражатися у небезпечній мірі та підлягають знищенню встановленим порядком.

Індивідуальні аптечки, перев’язувальні та протихімічні пакети заражаються аерозолем і парою отруйних (радіоактивних, біологічних) речовин тільки зовні і підлягають спеціальній обробці на облаштованих майданчиках.

Дерев’яна та паперова тара не забезпечує захист від зараження ОР, РР і БЗ. Металева, скляна та товстостінна пластмасова (полімерна) тара при герметичній укупорці повністю запобігає зараженню лікарьских препаратів та майна.

Експлуатація установки СДП – 2 (3) у польових умовах.

Стерилізаційно – дистиляційна установка СДП – 2(3). А також польова установка одержання води для ін’єкцій (ПУВІ) на сьогоднішній день є основними табельними засобами одержання дистильованої та очищенної води для ін’єкцій у польових умовах, і забезпечення нею аптеки та функціональних підрозділів медичної роти.

СДП – 2(3) також забезпечує:

• стерилізацію перев’язувальних засобів, операційної білизни та матеріалів, хірургічного інструментарію для потреб функц.підрозділів мед.роти.

• стерилізацію лікарських форм, що виготовлені в аптеці.

• одержання гарячої води для господарьских потреб.

• одержання кип’яченої води для приготування гарячого пиття.

Детально СДП – 2(3) і ПУВІ нами вивчались в темах «Військово – медичні установки» та «Технологія ліків в польових умовах». Там же розглядались конструктивні та експлуатаційні недоліки зазаначених установок, зокрема:

• трудомісткість експлуатації установок, відсутність автоматичних засобів управління та контролю технологічного процесу. Термін виходу установки на режим роботи становить 1 годину, в той же час установлений норматив приведення функціональних підрозділів першої черги мед. роти в готовність для прийому поранених і постраждалий і надання їм мед. допомоги – 1 година.

Оператор при виході СДУ на режим роботи:

• кожні 10 хвилин повинен підживлювати котел водою (до позначки на водомірному. склі)

• постійно контролювати роботу форсунки та регулювати ії.

• при роботі СДУ в режимі одержання дистильованої води не менше чим 6 разів на годину підживлювати бак з охолоджуючою водою.

• СДП працює в дискретному режимі, і кожні дві години необхідно вилучати залишки води із КГН і випарника дистилятора (вилучення шламу).

• постійно слідкувати за роботою контрольно -вимірювальних приладів.

Усього за одну годину оператор виконує від 50 до 75 операцій (дій), не враховуючи роботи з ручним насосом (заповнення КГН).

• на продуктивність установки впливають кліматичні та температурні умови. При температурі нижче 0° необхідно вживати заходів щодо недопущення замерзання залишків води в системі.

• велика енергоємність установки (0,8 л диз.пального на 1 л дистильованої води) та низький коефіціент корисної дії парового котла (не більше 6 – 8%).

• великі витрати води різної якості (питної, із водоймища, води для господарчо -питних потреб), частина якої потребує попередньої водопідготовки. Для підвозу води з пунктів водопостачання інженерної служби, а також пального (16 л/год, 240 л на добу) необхідно постійно залучати вантажні транспортні засоби.

Так при роботі СДП – 2 протягом 15 годин (300 л дистильованої води) необхідно:

• води із природного джерела, поередньо пом’якшеної хімічними реагентами для живлення парового котла – 1350 – 1500 л.

• води питної (для господарсько – питних потреб) для живлення КГН – дистилятора (теж потребує попередьної підготовки) – 750 л.

• охолоджуючої води із джерела (для холодильника) – 30:1 (9000л)

• дизельного пального – 240 л.

Всього для забезпечення роботи СДП – 2 протягом 15 годин у день необхідно до 12 т питної води, для підвозу якої необхідні ємності (цистерни, бочки).

У згаданих вище темах розглядалися сучасні засоби отримання очищенної води і медико – технічна характеристика перспективного обладнання, але переважно іноземного виробництва, і тому питання оснащення польових лікувальних закладів ЗС України необхідним оснащенням залишається актуальним.

Тестові завданняі:

485. Медичний пункт батальйону згідно з табельною нормою має слідуючі лікарьско – медичні предмети, прилади та апарати (вказати невірне твердження):

1. Апарат штучної вентиляції легень портативний ручний типу ДП – 10.02

2. Інгалятор кисневий портативний КІ – 4

3. Апарат штучної вентиляції легень «Фаза»

4. Шолом для поранених у голову ШР

486. Медичний пункт механізованого батальйону згідно з табельною нормою має (вказати невірне твердження):

1. Санітарних автомобілів (типу УАЗ – 3962 – 3

2. Автобусів санітарних (АС – 66) - 1

3. Автопричепів 1 – П – 05 – 1

4. Радіостанції Р-159 – 1

5. Еклектростанції (1 квт) – 1

487. Медичний пункт танкового батальйону згідно з табельною нормою має (вказати невірне твердження):

1. Санітарних автомобілів типу УАЗ – 39 62 – 1

2. Радіостанцій Р-159 – 1

3. Електростанцій (1 квт) – 1

4. Автобусів санітарних АС – 66 – 1

488. В період підготовки до обороненного бою медичний пункт батальйона розгортається у сховищі поблизу шляхів виносу (виводу) поранених і хворих на відстані від переднього краю оборони батальйона:

1. 500 м

2. 1 – 2 км

3. 2,5 – 3 км

489. До складу медичної роти механізованої бригади входять наступні основні підрозділи (вказати невірне твердження):

1. Приймально – сортувальний взвод

2. Операційно – перев’яочний взвод

3. Відділення анестезії та інтенсивної терапії

4. Аптека

5. Госпітальний взвод

6. відділення збору та евакуації поранених

490. До складу медичної роти механізованої бригади входять підрозділи забезпечення (вказати невірне твердження):

1. Аптека

2. Автомобільне відділення

3. Електростанція

4. Їдальня

5. Відділення збору та евакуації поранених

491. Медична рота механізованої бригади, як етап медичної евакуації розгортає функціональні підрозділи (вказати невірне твердження):

1. Відділення спеціальної обробки

2. Сортувально – евакуаційне відділення

3. Операційно – перев’язочне відділення

4. Аптеку

5. Лабораторне відділення

492. Приймально – сортувальний взвод медичної роти призначений для (вказати невірне твердження):

1. Розгортання сортувально – евакуаційного відділення

2. Розгортання відділення спеціальної обробки

3. Розгортання госпітального відділення

493. Операційно – перев’язувальний взвод з відділенням анестезіології та інтенсивної терапії розгортає:

1. Операційно – перев’язувальне відділення

2. Госпітальне відділення

3. Сортувально – евакуаційне відділення

494. Відділення спеціальної обробки розгортається силами:

1. Приймально – сортувального взводу

2. Госпітального взводу

3. Відділенням анестезіології і інтенсивної терапії

495. Госпітальне відділення медичної роти механізованої (танкової) бригади розгортається силами:

1. Приймально – сортувального взводу

2. Госпітального взводу і відділенням анестезіології і інтенсивної терапії

3. Операційно – перев’язувального відділення

496. Медична рота механізованої бригади в наступі розгортається від переднього краю на відстані:

1. 1-2 км

2. 3-4 км

3. 6-8 км

497. Медична рота механізованої бригади в обороні розгортається від переднього краю на відстані:

1. 10-15 км

2. 9-10 км

3. 6-8 км

498. Час розгортання і повна готовність функціональних підрозділів медичної роти до прийому поранених і хворих після прибуття до місця розгортання влітку:

1. 1 година

2. 2 години

3. 3 години

499. Час розгортання і повна готовність функціональних підрозділів медичної роти до прийому поранених і хворих після прибуття до місця розгортання взимку:

1. 1 година

2. 2 години

3. 3 години

500. Для розгортання медичної роти механізованої бригади потрібна площадка розміром:

1. 50х100 м 2. 100х200м 3. 200х300 м

501. Відстань між функціональними підрозділами медичної роти механізованої бригади при розгортанні повинна бути не менше:

1. 20 м 2. 30 м 3. 50 м

502. Відділення спеціальної обробки медичної роти механізованої бригади розгортається силами приймально- сортувального взводу у складі (вказати невірне твердження):

1. Роздягальної, мийної, одягальної

2. Площадки дезактивації, дегазації одягу, взуття спорядження поранених і хворих

3. Площадка для транспорта

4. Сортувальної площадки

503. Сортувально – евакуаційне відділення медичної роти механізованої бригади розгортається силами приймально- сортувального взвода у складі (вказати невірне твердження):

1. Перев’язочної для тяжкопоранених і поранених середньої тяжкості

2. Перев’язочної для легкопоранених

3. Сортувального поста і сортувальної площадки, а також сортувальних для легкопоранених та хворих, тяжкопоранених, поранених середньої тяжкості

4. Евакуаійної для легкопоранених та хворих, тяжкопоранених, поранених середньої тяжкості.

504. Операційно – перев’язочне відділення медичної роти механізованої бригади розгортається особовим складом операційно – перев’язувального взводу і відділенням анестезиології та інтенсивної терапії у складі (вказати невірне твердження):

1. Операційної з переопераційною і протишокової для поранених

2. Перев’язочних для тяжкопоранених та поранених серердньої тяжкості

3. Рентгенологічної установки

4. Перев’язочної для легкопоранених

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної підготовки студентів з дисципліни

«Організація забезпечення військ медичним майном»