2. Принципи та порядок забезпечення мед.Майном особового складу, частин і підрозділів бр.

Чинники, що мають вирішальний вплив на діяльність органів управління забезпеченням медичним майном БР:

• нерівномірність і одномоментність виникнення санітарних утрат, що збільшує їх невідповідність наявним силам та засобам медичної служби, особливо в бригадах передових ешелонів діючої армії, (згідно стандартам НАТО співвідношення особового складу та медичних працівників у військовому районі повинно складати 10:0,9-1);

• утрати серед особового складу мед.служби, знищення ії майна та оснащення;

• діяльність медичної служби переважно в польових умовах (брак тепла, свтіла, води,оснащення) в зоні бойових дій і ядерних осередків при перевантаженні етапів медичної евакуації і їх вимушеної передислокації (радіаційна й хімічна обстановка, маневрений характер бойових дій)

Загальні принципи медичного постачання військової медичної служби:

• Основна частина мед.майна для надання першої мед.допомоги (табельне інд.мед.оснащення вйськовослужбовців, аптечки, сумки) повинна знаходитися в безпосередній близкості від районів очікуваних бойових дій, друга частина (резерв) – зберігається на мед.складі медроти, в рухомих відділеннях мед.складу АК у готовності до застосування в необхідний момент;

• У польвоих умовах віддається перевага тим лікарським засобам, які можуть зберігатися в екстремальних умовах. При цьому номенклатура мед.майна максимально лімітована та стандартизована («принцип необхідної достатності» - при відповідній кваліфікації мед.працівникам обмеженість номенклатури мед.засобів не повинна негативно впливати на якість мед.допомоги. Усього в номенклатурі комплектно – табельного майна медичної служби бригади налічується біля 400 найменувань лікарських засобів (60 фармакологічних груп) і біля 400 найменувань хірургічних інструментів, апаратів, приладів. Лікарські засоби здебільшого знаходяться у вигляді готових лікарських форм, а хірургічні інструменти – скомплектованими в набори.

Подальша стандартизація лікарських засобів являється політикою медичної служби країни.

• В ході бойових дій поповнення витрат і втрат медичного майна в БР здійснюється комплектами спеціального призначення, що має свої переваги й недоліки. З одного боку, комплекти спеціального призначення є зручними для постачання військ, для розрахунків потреби, для транспортування. Історія військової медицини років Великої вітчизняної Війни 1941-1945 рр.. свідчить, що навіть такі рухомі за призначенням медичні склади як армійські, згодом утрачали свою рухомість внаслідок накопичення надмірних запасів неліквідного майна;

• Кожний медичний працівник військової медичної служби оснащений медичною сумкою (СС,СМВ,СЛВ);

• Комплектно – табельне оснащення мед.служби БР складається з витратного та інветарного майна. Запаси майна для поповнення витраченого (утраченого) у підрозділах бригади мед.майна зберігаються в вигляді норм запасів в аптеці мед.роти БР, на мед.складах АК, ОК.

У країнах НАТО в системі постачання мед.майном узгоджений норматив розподілу запасів мед.майна приблизно в співвідношеннях:

- в ланці мед.служби механізованих батальйонів БР – 10%

- в підрозділах і частинах медроти БР,МедБР –АК – 25%

- на медичних складах ОК – 25%

- на медичних складах Центру (тила) 40%

• Величина санітарних втрат, на думку спеціалістів, в сучасних збройних конфліктах (війнах) буде залежати від багатьох чинників, в т.ч. своєчасності оповіщення, ефективності оборонних заходів і т.п., вона може коливатися в межах 10-90%. Але військова ланка (бригада) не може переобтяжуватися мед.майном на випадок максимальної потреби. Його надлишок (резерв) знаходиться на медичних складах АК,ОК і центральних.

Табельна норма медичного майна бригади.

Як уже зазаначалось в попередніх темах (див. Рр. «Загальні принципи й завдання медичного постачання військ», «Нормування медичного майна») одним з основних організаційних принципів забезпечення медичним майном військових частин і медичних установ – є нормоване натуральне постачання. Норми постачання медичною технікою та майном на воєнний час призначені для визначення потреби військових частин, з’єднань і медичних установ у медичній техніці та майні згідно з їх штатами й табелями до них. Норми постачання розраховані на надання певних видів медичної допомоги певній кількості поранених і хворих упродовж певного періоду (днів,тижнів,місяців), а також на повсякденне медичне забезпечення особового складу військової частини, з’єднання, медичної установи.

В нормах знаходять відображення сучасні методи (стандарти) лікування бойової травми (захворювання) при наданні певного виду медичної допомоги й лікуванні. Розроблені норми медичного майна є типовими й вводяться в дію наказом Міністра Оборони України.

Медична техніка й майно, що включені в норми постачання на воєнний час, відпускаються військовим частинам та установам для первинного обзаведення. Надалі витребування медичної техніки та майна здійснюється в міру їх витрачання, зносу та бойових утрат. Медичне майно спеціального призначення витребовується та відпускається на фактичну потребу для надання медичної допомоги та лікування очікуваної або фактичної кількості поранених і хворих.

Пересувна медична й санітарна техніка (ДДУ,СДП – 2(3), АП-2, РМ (рефрижератори медичні), рентгенівські комплекси, ЛМП, ПФЛ та ін.) у норми постачання не включаються, тому що вони передбачені штатами військових частин і медичних установ.

Табельна норма медичного майна БР на воєнний час має свої особливості:

• забезпечує надання пораненим, хворим та ураженим при їх масовому надходженні першої медичної, долікарської, першої лікарської та елементів кваліфікованої медичної допомоги;

• мають суттєво меншу номенклатуру медичного майна в порівнянні з номенклатурою майна, передбаченою в нормах постачання на мирний час;

• складена відповідно до організаційно -штатної структури БР на воєнний час;

• норми постачання БР розраховані на проведення військової операції (3-5 діб), а в міждобовий період – на 1 місяць роботи;

• в норму не включені предмети, які не можуть використовуватися в польових умовах (погано зберігаються, незручні в застосуванні, нетранспортабельні і т.п);

• водночас норма включає предмети, необхідні для надання допомоги ураженим вражаючими факторами зброї масового ураження;

У міжбойовий період визначається потреба в медичному майні з метою його поповнення до встановлених норм. В орган управління (військово-медичний відділ АК) подається заявка на його одержання. При цьому нормою вважається кількість мед.майна й техніки, що зазаначена в табелі до штату БР і ії частин (підрозділів).

Усі військові частини та медичні заклади, що знаходяться у військовому районі, зокрема, бригади, забезпечуються у воєнний час переважно комплектами медичного майна.

Комплектно – табельне оснащення медичної служби мех.бригади включає:

• засоби для надання першої медичної допомоги (пакети перев’язувальні і індивідуальні (ППІ), індивідуальні протихімічні пакети (ІПП-8(9,10) аптечки індивідуальні і групові (АІ,АВ), сумки санітара, сумки санітарного інструктора (СС,СМВ);

• комплекти спеціального призначення (ПП-1,ПП-2,АНТ,ПРО,ОР,Б-1,Б-3,Б-4,Б-2,БГ,БК-1,ПЧО);

• комплекти функціональні (ПФ,В-1,В-2,В-3,В-5,СО,Г-1,Г-2,Г-3,Г-4,Г-5,Г-6,Г-7,Г-8,Г-9,Г-10,Г-11,Г-12,Г-13,АН,Ш-1,ЗВ,Л-1,ОР);

• медичні гази, кровозамінники, дезінфеційні засоби, апарати, прилади, устаткування, типвое медичне обладнання і польові меблі, засоби розгортання та обладнання (палатки), медична та санітарна техніка.

Особливість комплектного оснащення медичної служби бригади полягає в тому, що в описи багатьох функціональних комплексів включені одні і тіж самі предмети, тобто однорідне медичне майно розосереджено по різним комплектам, що забезпечує функціональним відділенням і робочим місцям деяку автономність в роботі, а також зберігає однойменне мед.майно від можливої одномоментної втрати.

Загальні запаси медичного майна спеціального призначення в медичній роті розраховані на 30% особового складу БР, а саме: на 1000 поранених і хворих для надання кваліфікованої медичної допомоги, в т.ч. – на 500 – в функціональних підрозділах мед. роти і на 500 – в аптеці, і на 1000 поранених і хворих для поповнення запасів в частинах бригади.

Нагадаємо, що детально комплектно-тебльне оснащення військової медичної служби і типові варіанти розподілу комплектів та основних предметів медичного оснащення студенти вивчили в попередніх темах.

Актуальні питання нормування й створення запасів мед.майна:

Вирішальний вплив на організацію медичного забезпечення БР при веденні бойових дій будуть задавати величина і структура санітарних утрат, які залежать від виду зброї, що застосовує противник, чисельності особового складу бригади, співвідношення сил сторін та інших факторів оперативної обстановки. Тому розрахунок величини і структури можливих санітарних утрат особового складу бригади має велике значення при плануванні медичного забезпечення бригади на воєнний час.

Показники величини і структури санітарних втрат особового складу в сучасних війнах покладені в основу розрахунків Органами управління медичною службою ЗСУ параметрів планування медичного забезпечення військ, зокрема, із питань організації лікувально-евакуаційного забезпечення, норм постачання, норм запасів мед.майна та їх ешелонування.

За досвідом Великої Вітчизняної війни полк за добу втрачав пораненими від 2-3 % до 20-25 % особового складу. Застосування у воєнних конфліктах останніх десятиріч нових видів вогнепальної зброї призвело до значної зміни велични та структури вогнепальних поранень.

На данний час при розрахунках величини можливих санітарних утрат використовують Тимчасову методику розрахунку втрат особвого складу на воєнний час, затверджену начальником Генерального штабу Збройних сил України 9.03.02 р., яка дозволяє врахувати інтенсивність операції (бойових дій), ступінь участі частин та підрозділів в операції (бойових діях) та коефіцієнти можливих середньодобових санітарних утрат для кожного підрозділу, частин та угрупування, які беруть участь в операції (бойових діях).

Розрахункова величина можливих санітарних утрат механізованої (танкової) бригади в сучасних воєнних конфліктах наведена в таблиці