Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Парентеральные ЛС.doc
Скачиваний:
38
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
934.4 Кб
Скачать

Оцінка якості, зберігання і відпуск лікарських форм з антибіотиками

Лікарські форми з антибіотиками оцінюють за якістю так само, як і інші лікарські форми, тобто перевіряють правильність документації, упаковку (укупорку); органолептичний контроль (колір, запах, наявність осаду); відсутність механічних домішок (рідкі ліки), відхилення в об’ємі чи масі, однорідність змішування (порошки, мазі), температуру плавлення, час повної деформації (супозиторії).

Зберігання лікарських форм з антибіотиками rрунтується насамперед на фізико-хімічних властивостях кожного окремого антибіотика. Так, наприклад, водні розчини поліміксину М сульфату зберігають протягом 7 днів при температурі 4–10 °C. Граміцидин у водному розчині зберігається не більше 3 днів, в той час як у спиртових і жирових розчинах він не інактивується довгий час.

Загальною вимогою до зберігання лікарських форм з антибіотиками є температура в умовах холодильника, захищене від світла місце, рН середовища. У буферному роз- чині з рН 6,5 стійкість солей бензилпеніциліну підвищується до 15–20 днів при темпе- ратурі до +5 °C.

Ліки з антибіотиками відпускають у стерильному посуді, який максимально виклю- чає попадання мікрофлори, оформляють етикетками: «Приготовлене асептично», «Збе- рігати в прохолодному місці».

Структурно-логічна схема технології і контролю якості лікарських форм з антибіо- тиками представлена на схемі 19.

УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ЛІКАРСЬКИХ ФОРМ З АНТИБІОТИКАМИ

У справі вдосконалення лікарських форм з антибіотиками загальними заходами є: обов’язковє дотримання асептичних умов; наявність визначеного асортименту засобів малої механізації, необхідних для одержання стерильних мазевих основ, фільтрації, фасовки й закупорювання.

Для водних розчинів антибіотиків повинні бути підібрані відповідні буферні розчини, що обумовлюють оптимальне рН у кожному конкретному випадку. За даними літера- тури, необхідно в ряді випадків виключати стадію фільтрування розчинів з антибіоти- ками, що супроводжується сильним адсорбційним ефектом.

Схема 19

СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНА СХЕМА ТЕХНОЛОГІЇ І КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ФОРМ З АНТИБІОТИКАМИ

Групувати 34

Рецептурний пропис

Перевірка правильності прописування і сумісності

інгредієнтів, оформлення рецептурного бланка

Діяти Дози Перевірка доз і Норма Діяти згідно з

згідно з ДФУ завищені відпуск лікарських відпуску наказом МОЗ

засобів завищена України

Розрахунок кількості лікарських і

допоміжних речовин

Підготовка

засобів малої

механізації


Підготовка

лікарських Оптимальна технологія лікарських

речовин форм: твердих, рідких, м’яких

(відмірювання, розчинення,

Підготовка

допоміжного

матеріалу

змішування, диспергування,

Підготовка уминання, дозування,

допоміжних викачування)

речовин

Фізичний контроль: (відхилення в об’ємі); мазі, супозиторії (відхилення у масі) супозиторії (температура плавлення; час повної деформації)

Опитувальний контроль

(відповідність рецептів і ППК)

Органолептичний контроль: Оцінка якості

рідкі лікарські форми розчину до і після

( відсутність механічних стерилізації

домішок); мазі (однорідність

змішування); супозиторії

(оцінка однорідності,

Хімічний контроль (вибірково)

форми,розмірів)

Контроль при відпуску

(оцінка якості упаковки і

оформлення)

Підготовка таро закупорю- Пакування і оформлення Підготовка

вального матеріалу до відпуску етикеток і сигнар

Розділ 28

ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ ДЛЯ ДІТЕЙ

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ І ПРИЗНАЧЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ ДЛЯ ДІТЕЙ

До дитячих лікарських препаратів відносяться лікарські препарати, дозволені до застосування в дитячій практиці у відповідних віку дозах і лікарських формах, що забезпечують терапевтичний ефект і зручність застосування.

Анатомо-фізіологічні особливості дитячого організму вимагають створення лікарських форм, що мають високу біодоступність, фармакотерапевтичну ефективність і мінімальний побічний ефект.

Організм жінки в період вагітності і дитячий організм мають специфічні особливості, які визначають їх особливу чутливість до лікарських засобів і своєрідну реакцію організму на їх введення, результатом чого є розвиток токсичних чи небажаних побічних явищ. Тому тільки правильний науково обrрунтований підхід до призначення і застосування лікарських засобів може забезпечити високу якість лікарської терапії матерів і дітей, що, у свою чергу, буде сприяти народженню і подальшому розвитку здорового потомства.

Лікарська терапія в дитячому віці істотно відрізняється від лікування дорослих не тільки в кількісному, але й у якісному відношенні.

Розрізняють наступні періоди дитинства: період новонародженості (перші 28 днів життя), грудний (від 29 дня до 1 року), переддошкільний або ясельний (від 1 до 3 років), дошкільний (від 3 до 7 років), молодший шкільний (від 7 до 11 років), старший шкільний (від 12 до 17-18 років).

У дитячому віці лікарська терапія повинна враховувати всі анатомо-фізіологічні особливості організму, які визначають його реакцію на введення лікарських препаратів. Організм дитини, особливо в ранньому віці, характеризується малою масою при великій поверхні тіла, великим оємом позаклітинної рідини, своєрідним зв’язуванням білків з лікарськими речовинами, незрілістю і недостатністю ферментних систем, що метаболізують ліки в крові, незрілістю регуляторних механізмів (нервової системи, дихального центра, центра терморегуляції і т. п.).

Серед інших фізіологічних факторів, що впливають на фармакокінетику лікарських речовин, має велике значення вік дітей.

Для новонароджених дітей характерне швидке проникнення лікарських препаратів в органи і тканини, а підвищена проникність слизової органів травлення може підсилити і прискорити всмоктування лікарських речовин у шлунково-кишковому тракті. Крім того, побічні явища можуть бути обумовлені недостатнім виділенням і знешкодженням токсичних речовин нирками (видільна здатність яких у новонароджених дітей на 50% нижча, ніж у дорослих). Через функціональну незрілість немовляти треба уникати призначення лікарських речовин, що мають інгібуючу дію або викликають ураження дихального центра.

Не рекомендується призначати немовлятам саліцилати, тетрацикліни, канаміцин,

неоміцин, поліміксин, препарати групи морфіну, фенацетин, антипірин,

індометацин та ін.

З огляду на підвищену шкірну проникність слід з обережністю застосовувати ментол, калію перманганат, анестезин, дьоготь. Не рекомендується застосовувати кислоту борну як малоефективний антисептик, що має токсичну дію.

Лікарські препарати, що мають вікові обмеження при призначенні дітям,

і призначувані з обережністю наведені в таблицях 36, 37.

Таблиця 36

Лікарські препарати, що мають обмеження при призначенні дітям з урахуванням віку

Назва

Не призначають дітям

1

2

Аміфурин

До 5 років

Атазанавір

Дітям з масою тіла до 25 кг

Атропін

До 3 місяців

Бактрім (бісептол)

Недоношеним і новонародженим

(для в/м введення – до 6 років;

для перорального – до 3 місяців)

Бензилбензоат

До 2 років

Бероксан

До 5 років

Букарбан

У дитячому та юнацькому віці

Бутамід

У дитячому та юнацькому віці

Бромгексин

До 3 років

Вольтарен (диклофенак)

До 6 років

Глібенкламід (манініл)

У дитячому та юнацькому віці

Глюкобай

Особам молодшим 18 років

Дикаїн

До 10 років

Дилоксанід

Дітям з масою тіла до 25 кг

Діоксициліну гідрохлорид

(вібраміцин)

До 9 років (період розвитку зубів)

Дитилін

Грудного віку (до 1 року)

Еметину гідрохлорид

До 6 місяців

Емтрицитабін

До 3 місяців

Естоцин

До 2 років

Ефавіренз

До 3 років або дітям з масою тіла до 10 кг

Етакринова кислота (урегіт)

До 2 років призначується у виняткових випадках (при резистентності до інших діуретиків)


Назва

Не призначають дітям

1

2

Етилморфіну гідрохлорид (діонін)

До 2 років

Ібупрофен

До 3 місяців

Індометацин (метіндол)

До 14 років – для системного застосування; до 6 років – для нашкірного застосування

Імодіум

До 5 років

Йоду спиртовий розчин (всередину)

До 5 років

Калію арсеніту розчин

(Фаулерів розчин миш’яку)

До 2 років

Кальцію глюконат

Внутрішньом’язово

Каметон

До 5 років

Камфомен

До 5 років

Канаміцин

Дітям до 1 місяця і недоношеним дітям призначують тільки за життєвими показами і з обережністю

Кислота налідиксова (неграм,

невіграмон)

До 2 років

Кислота оксолінова (грамурин)

До 2 років

Кодеїн

До 2 років

Кодеїну фосфат

До 6 місяців

Корінь ревеню (порошок)

До 1 року

Кофеїн

До 2 років

Кромолін-натрій (інтал)

До 5 років

Ксилометазолін

До 3 місяців

Леводопа

До 18 років

Мадопар

До 25 років

Мазиндол (теренак)

До 12 років

Мазь «Дермазин»

Дітям до 2 місяців і недоношеним

Ментол в краплях для носа

До 5 років

Метоклопрамід

Новонародженим

Морфіну гідрохлорид

До 2 років

Миш’яку препарати

До 2 років

Наком

До 18 років

Напросин (напроксен)

До 16 років

Нафтизин

Грудного віку (до 1 року)

Омнопон

До 2 років

Ондансетрон

До 1 місяця

Піроксан

До 12 місяців

Пірацетам (у гранулах)

До 1 року

Пластир епіліновий

До 1 року

Потесептил

Недоношеним і дітям до 6 тижнів

Празозин

До 12 років

Промедол

До 2 років

Псоберан

До 5 років

Псорален

До 5 років

Ранісан (ранітидин)

До 12 років

Реопірин

До 7 років, після 7 років – у надзвичайних випадках у стаціонарі

Рифампіцин (бенеміцин)

Грудного віку

Рідкий бальзам «Кім»

До 5 років

Саквінавір

Дітям з масою тіла до 25 кг

Стрихніну нітрат

До 1 року

Сульфадіазин срібла

До 2 місяців

Сульфатон

Недоношеним і новонародженим

Таривід

Дітям і підліткам з незавершеним ростом скелета

Теофедрин таблетки

До 2 років

Теофілін

До 2 років

Тетракаїн

Недоношеним новонародженим

Тетрацикліни

До 8 років

Тимол

До 2 років

Тиетилперазин (торекан)

До 12 років

Триметопрім

До 6 місяців

Фенолфталеїн

До 3 років

Флуоксетин

До 8 років

Цефазолін (кефзол)

Недоношеним і дітям до 1 місяця

Циметидин (цинамет)

До 14 років

Чилібухи настойка

До 2 років

Таблиця 37

Назва

Примітка

1

2

Бактрим

Для дітей раннього віку

Блеоміцин

Розраховують дозу відповідно до маси тіла дитини

Дигоксин

Подбір доз строго індивідуально

Доксициклін

З обережністю у дітей до 8 років лише для лікування інфекцій, що загрожують життю

Еметину гідрохлорид

Не можна перевищувати дози

Клоназепам (антелепсин)

Призначувати зі зменшених доз. Підбір доз строго

індивідуально

Левоміцетин

Для дітей раннього віку (до 3 років)

Метоклопрамід (церукал)

До 14 років у зв’язку із можливими побічними явищами

Пірогенал

Призначувати зі зменшених доз, особливо дітям молодшого віку

Пропанідид (сомбревін)

З особливою обережністю і строго індивідуально до 4 років

Рибавірин

Лише для лікування вірусної геморагічної лихоманки

Сизоміцину сульфат

Дітям раннього віку тільки за життєвими показами

Циметидин (цинамет)

З великою обережністю у зменшених дозах після 14 років

Ципрогептадин (перитол)

Від 6 місяців до 2 років

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]