6)Загальні поняття й основна термінологія на транспорті.

Загальні поняття і термінологія.

Транспорт – сукупність засобів перевезень, шляхів сполучення, засобів управління і зв'язку, а також різних технічних пристроїв, механізмів і споруд, що забезпечують їх роботу

.

Перевізні засоби – рухомий склад, трубопроводи, контейнери, піддони, одноразова або багатооборотна тара.

Рухомий склад – автомобілі, причепи, напівпричепи, вагони, локомотиви, судна, літаки, гелікоптери, дирижаблі.

Шляхи сполучення – автомобільні дороги, залізничні дороги та водні шляхи, повітряні лінії, монорейкові і канатні дороги, трубопроводи та інше.

Технічні пристрої – вантажно-розвантажувальні механізми (конвейєри, підйомні крани, ліфти та інше).

Споруди – гаражі, стоянки, автобази, депо, станції технічного обслуговування, пристані, склади, споруди вокзалів та інше.

Транспорт поділяється на:

Універсальний – транспорт, здатний здійснювати практично всі види перевезень: вантажні і пасажирські (залізничний, морський, річковий, автомобільний, повітряний і відповідні види міського транспорту).

Неуніверсальний – спеціалізований чи спеціальний транспорт, пристосований і призначений для виконання конкретного виду перевезень (вантажних або пасажирських) або для переміщення тільки одного виду вантажів, наприклад: рідких (трубопроводи як магістрального, так і промислового призначення, канатний та конвейєрний транспорт). Хоча їх можна пристосувати для транспортування пасажирів і окремих видів вантажів.

Дискретний транспорт – будь-який транспорт, де предмети перевезень (вантажі і пасажири) переміщаються по лініях окремими партіями або групами за допомогою незалежно рухомих транспортних одиниць (автомобілів, поїздів, судів, літаків і т.п.).

Безперервний транспорт – транспорт, де предмети перевезення переміщуються у вигляді безперервного потоку за допомогою різного роду

гнучких стрічок, шнеків, скребків, екскаваторів та інше, а також в трубопроводах.

7)Поняття транспортної мережі. Місце України у транспортної системі Європи.

Транспортну мережу зазвичай прийнято розділяти на мережу магістральних ліній і низову мережу.

-Мережа магістральних ліній складається з шляхів сполучення великої протяжності, що дозволяють забезпечити доставку вантажів і пасажирів на великі відстані.

-Низова транспортна мережа створює можливість організувати регулярні перевезення вантажів і пасажирів у населених пунктах, транспортне обслуговування підприємств, організацій, об'єктів сільського господарства.

Транспортна мережа характеризуються такими показниками: протяжністю, щільністю і вантажонапруженістю.

Щільність транспортної мережі – називається протяжність шляхів сполучення, що припадають на 1тис. км2 площі країни (республіки, області, регіону тощо).

Цей показник частіше використовується за видами транспорту (щільність мережі автомобільних доріг, щільність мережі ліній залізниці та інше).

Щільність транспортної мережі СНД нерівномірна. Найбільш велика – в європейській частині, а особливо мала в східній і північно-східних районах.

Внутрішні морські лінії зосереджені головним чином у чорноморському, каспійському та далекосхідному басейнах.

Мережа автомобільних доріг з твердим покриттям має найбільшу щільність в центральному районі, країнах Прибалтики і в Україні.

Ступінь використання шляхів сполучення оцінюється вантажонапруженістю (або пасажиропотоком), тобто транспортною роботою (в ткм, пас.км), що припадає на 1км мережі доріг.

Наприклад, вантажонапруженість залізниць на окремих напрямках досягає 100 млн. ткм на 1 км мережі.