81

ЗМІСТ

	ВСТУП		4
1	ЧАСТИНА ПЕРША ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ		7
2	РОЗДІЛ 1. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. ФІЗИКО-ГЕОРГАФІЧНА СТРУКТУРА		7
3	РОЗДІЛ 2. ДЕМОГРАФІЧНІ ТА ЕТНОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ		8
4	РОЗДІЛ 3. ІСТОРІЯ ФОРМУВАННЯ ОБЛАСТІ		10
5	РОЗДІЛ 4. РЕСУРСИ		12
	4.1 Природні ресурси		12
	4.2 Історико-культурні ресурси		16
	4.3 Туристсько-рекреаційні ресурси		19
	4.4 Туристські потоки у Херсонській області		22
6	РОЗДІЛ 5. МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНА БАЗА		24
7	РОЗДІЛ 6. КУРОРТИ		26
8	РОЗДІЛ 7. ОЦІНКА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО СТАНОВИЩА		29
9	ЧАСТИНА ДРУГА МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСТЬ		32
10	РОЗДІЛ 1. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. ФІЗИКО-ГЕОРГАФІЧНА СТРУКТУРА		32
11	РОЗДІЛ 2. ДЕМОГРАФІЧНІ ТА ЕТНОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ		33
12	РОЗДІЛ 3. ІСТОРІЯ ФОРМУВАННЯ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ		35
13	РОЗДІЛ 4. ІСТО‎РИКО-КУЛЬТУРНІ РЕСУРСИ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ.		37
14	РОЗДІЛ 5. ПРИРОДНІ РЕСУРСИ		39
15	РОЗДІЛ 6. ТУРИСТСЬКО-РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ		48
16	РОЗДІЛ 7. МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНА БАЗА МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ		51
17	РОЗДІЛ 8. КУРОРТИ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ	53
18	РОЗДІЛ 9. ОЦІНКА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО СТАНОВИЩА		55
19	ЧАСТИНА ТРЕТЯ ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ		59
20	РОЗДІЛ 1. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. ФІЗИКО-ГЕОРГАФІЧНА СТРУКТУРА		59
21	РОЗДІЛ 2. ДЕМОГРАФІЧНІ ТА ЕТНОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ		60
22	РОЗДІЛ 3. ІСТОРІЯ ФОРМУВАННЯ ПРИЧОРНОМОРСЬКОГО РАЙОНУ		62
23	РОЗДІЛ 4. ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ РЕСУРСИ		64
24	РОЗДІЛ 5. ПРИРОДНІ РЕСУРСИ		68
25	РОЗДІЛ 6. ТУРИСТСЬКИЙ ПОТЕНЦІАЛ РАЙОНУ		73
26	РОЗІДЛ 7. МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНА БАЗА		76
27	РОЗДІЛ 8. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ТА ЕКОЛОГІЧНЕ СТАНОВИЩЕ РАЙОНУ		79
	ВИСНОВОК		82
	СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ			85

ВСТУП

Рекреаційне районування – це вид функціонального, галузевого районування, що відображає тільки один аспект (рекреацію). Головними ознаками рекреаційного районування є рівень рекреаційного освоєння території і структура рекреаційних функцій (лікувальна, оздоровча, туристська, екскурсійна).

Районування території України, пов’язане з рекреаційною функцією, проводилось за тими чи іншими критеріями чи показниками на протязі декількох останніх десятиріч. При цьому, одні з них виконувались в інших соціально-економічних умовах розвитку країни, інші, незважаючи на їх сучасне походження, мають певні обмеження щодо їх використання, особливо в процесі вирішення місто будівних проблем

Особливості рекреаційної оцінки територій є основою для проведення рекреаційного районування. До основних чинників, що впливають на рекреаційну оцінку території, відносять: тривалість сприятливих температурних умов, наявність морського побережжя, характер рельєфу, наявність лісів, річок, озер і водосховищ, забезпеченість транспортними магістралями. До додаткових чинників відносять: наявність виходів підземних вод, характеристика пляжів, екскурсійні об'єкти природного і антропогенного характеру.

Метою моєї графічно-розрахункової роботи э вивчення рекреаційних ресурсів Причорноморського району.

Предметом дослідження виступає детальний аналіз Причорноморського району.

Причорноморський рекреаційний район складається з трьох областей: Одеської, Миколаївської та Херсонської.

Херсонщина  південний регіон України. Виключно вдале географічне розташування області у низов'ї Дніпра, на перехресті транспортних маршрутів, з виходами до Чорного та Азовського морів, у сполученні із сприятливими кліматичними умовами і багатим людським потенціалом дає величезні можливості для розвитку торгово-економічних зв'язків і вигідного інвестиційного співробітництва.

Завдяки своєму географічному положенню та природно-ресурсному потенціалу Херсонська область визначається значним розвитком туризму та рекреації.

В Херсонській області діє розвинута транспортна система, до якої входять 2 діючі міжнародні морські порти в м. Херсоні та м. Скадовську, 2 законсервованих морських портопункти – в м. Генічеську та с.Хорли Каланчацького району, Херсонський міжнародний річковий порт та 7 річкових портів на річці Дніпро, мережа залізничних пасажирських та вантажних станцій, автомобільні та трубопровідні магістралі, міжнародній аеропорт м.Херсон та законсервовані площадки аеропортів в мм. Скадовську, Генічеську, с. Лазурне Скадовського району.Миколаївська область більшою своєю частиною розташована на Причорноморській низовині, переходячи на півночі в Придніпровську і Подільську височини. Клімат помірно-континентальний з м'якою зимою і жарким сухим літом. Протікають по території області річки утворюють неймовірної краси пейзажі. Особливу привабливість південній частині області надають лимани, що нагадують морські затоки.

Край має багату історію, що почалася з часів пізнього палеоліту, близько 20 тис. років тому. На території області збереглися численні культові споруди 18-20 ст, різні монументи. З часу стародавніх греків до наших днів збереглися залишки рабовласницького міста-держави Ольвії. В області знаходиться один природний заповідник , частина біосферного, регіональні ландшафтні та інші цікаві природні об'єкти.

Обласний центр - Миколаїв - розташований на берегах Бузького лиману в місці злиття річок Інгул і Південний Буг. Місто було засноване як суднобудівна верф в ході російсько-турецької війни, коли виникла гостра необхідність у бойових кораблях для молодого Чорноморського флоту Російської імперії. У місті збереглася безліч споруд 19 століття. Серед них - будинок Головного командира Чорноморського флоту, нині музей історії суднобудування і флоту; будівлю астрономічної обсерваторії, російського драматичного театру.

Одеський регіон є одним з найпривабливіших регіонів України з точки зору туризму. Його привабливість пояснюється особливостями економіко-географічного розташування, розвинутою транспортною мережею, природно-кліматичними умовами, наявністю пам’ятників природи, архітектури, історії та культури. Цілющі грязі лиманів і мінеральні джерела також приваблюють до Одеси багато охочих відпочити. Все це відтворює передумови для формування й розвитку в соціально-економічному комплексі області високої туристичної інфраструктури.

Частина перша херсонська область розділ 1. Географічне положення. Фізико-георгафічна структура

Херсонська область розташована на півдні України, у басейні нижньої течії Дніпра, у межах Причорноморської низовини. Область розміщена у степовій зоні Східно-Європейської рівнини. З заходу на схід територія області простягається на 258 км, з півдня на північ майже на 180 км. На сході межує із Запорізькою, на півдні – з Автономною Республікою Крим, на заході – із Миколаївською, на півночі – із Дніпропетровською областями.

За своїми природними і кліматичними умовами південь України належить до кращих територій світу. Херсонська область єдина в Україні, яка має три моря – Чорне, Азовське та Гниле море, або озеро Сиваш з унікальними цілющими властивостями. В області 19 крупних і малих річок із заплавами довжиною 745 км, 77 озер, одне Каховське водосховище, 22 лимани загальною площею 10,34 тис. га. Основою водних ресурсів м. Херсона та багатьох районів області є Дніпро та його притока – Інгулець, які тягнуться уздовж усієї області – більше 800 км. Найважливішою особливістю економіко-географічного розташування Херсонщини є широкий вихід до Азово-Чорноморського басейну та Дніпровської водної магістралі.

Клімат у регіоні помірно - континентальний, а сонячних днів тут не менше, ніж у Криму, море тепле, повітря насичене не тільки іонами йоду і брому, а й духмяним ароматом степових трав. Берег Чорного й Азовського морів розглядається, як величезний природний інгаляторій, характерна іонізація морського повітря має позитивний вплив на людину. Пересічна температура січня – 5°С, – 3°С, липня + 21,5°С. Кількість опадів становить 350-500 мм.

Ґрунти на півночі Херсонщини здебільшого південні чорноземи з лісовим підґрунтям. На півдні вони переходять у темно-каштанові і каштанові ґрунти, іноді разом з солонцями. Для узбережжя Чорного та Азовського морів характерні солонці та солончаки [1].

Розділ 2. Демографічні та етнографічні особливості

На 1 липня 2013 р. на території Херсонської області, за оцінкою, проживало 1075,5 тис. осіб. Упродовж січня–червня 2013 р. чисельність наявного населення зменшилась на 2700 осіб. Серед регіонів України Херсонська область разом з Хмельницькою за темпом зменшення чисельності населення посідають 16–17 місце.

 У І півріччі 2013 р. в області народилося 5667 дітей, рівень  народжуваності у порівнянні з відповідним періодом м.р. становив 10,6 проти 11,2 живонароджених у розрахунку на 1000 жителів. Найбільший рівень народжуваності  спостерігався у Каховському районі (13,4‰), найменший – у Верхньорогачицькому (8,3‰).

Кількість померлих за цей період була більшою від кількості народжених, що сформувало обсяг природного скорочення у 2405 осіб.

Основу міграційного обороту у січні–червні п.р. складала внутрішньорегіональна міграція, потоком якої було охоплено 2984 особи. В межах області переважав рух із міських поселень, за рахунок чого сільська місцевість поповнилася 161 особою.

Для області характерним залишається природне (– 5,9 %) та механічне (– 2,7 %) зменшення населення. В області немає районів чи міст де б спостерігається природний приріст населення. Рівень народжуваності в області знаходиться в межах від 9,2 % (Верхньорогачицький район) до 13,0 % (Чаплинський район), рівень смертності відповідно від 14,9 % (м. Херсон) до 21,2 % (Верхньорогачицький район) [2].

У Херсонській області 61,5% міське населення, 38,5%  сільське, з яких чоловіки  46,7%, жінки  53,3%, пенсіонери  26%. Густина населення - 43,0 чол./км².

Національний склад населення Херсонської області різноманітний, найбільше тут проживає українців. Також у регіоні можна зустріти і представників інших національностей, наприклад, росіян, білорусів, татар, вірмен, молдаван, турків, кримських татар, циган, євреїв. Їх процентне

співвідношення подано у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Національний склад населення Херсонської області станом на 2001 рік

№	Національність	Кількість осіб	%
1	Українці	961 584	82,00 %
2	Росіяни	165 211	14,09 %
3	Білоруси	8 186	0,70 %
4	Татари	5 353	0,46 %
5	Вірмени	4 548	0,39 %
6	Молдавани	4 179	0,36 %
7	Турки	3 736	0,32 %
8	Кримські татари	2 072	0,18 %
9	Цигани	1 752	0,15 %
10	Євреї	1 732	0,15 %
11	Інші	14 336	1,22 %
	Разом	1 172 689	100,00 %

Адміністративний центр області — місто Херсон.

Кількість адміністративних районів Херсонської області — 18: Бериславський, Білозерський, Великолепетиський, Великоолександрівський, Верхньорогачицький, Високопільський, Генічеський, Голопристанський, Горностаївський, Іванівський, Каланчацький, Каховський, Нижньосірогозький, Нововоронцовський, Новотроїцький, Скадовський, Цюрупинський, Чаплинський.

В області 9 міст, з яких 3 - обласного значення (м.Херсон, Нова Каховка та Каховка) і 6 районного підпорядкування (Берислав, Генічеськ, Гола Пристань, Скадовськ, Таврийськ, Цюрупинськ), 31 селище міського типу, 658 сільських населених пунктів, які об'єднані в 259 сільських рад [3].