Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Призначення та класифікація ГРП

.doc
Скачиваний:
51
Добавлен:
27.02.2016
Размер:
238.59 Кб
Скачать

Призначення та класифікація ГРП (ГРУ)

Газорегуляторними пунктами (установками) називається комплекс технологічного устаткування і пристроїв, призначений для пониження вхідного тиску газу до заданого рівня і підтримки його на виході постійним. Залежно від розміщення устаткування газорегуляторні пункти підрозділяються на декілька типів: газорегуляторний пункт шафовий (ГРПШ) — устаткування розміщується в шафі з матеріалів, що не згорають;

газорегуляторна установка (ГРУ) — устаткування змонтоване на рамі і розміщується в приміщенні, в якому розташована газовикористовуюча установка, або в приміщенні, сполученому з ним відкритим отвором;

пункт газорегуляторний блоковий (ПГБ) — устаткування змонтоване в одному або декількох будівлях контейнерного типа;

стаціонарний газорегуляторний пункт (ГРП) — устаткування розміщується в спеціально для цього призначених будівлях, приміщеннях або на відкритих майданчиках.

Принципова відмінність ГРП від ГРПШ, ГРУ і ПГБ полягає в тому, що ГРП (на відміну від останніх) не є типовим виробом повної заводської готовності.

Розглянемо пристрій ГРП з байпасною лінією 6. Байпасна лінія 6 служить для ручного регулювання тиску газу на період ремонту (заміни) устаткування на основній лінії і складається з трубопроводу з двома відключаючими пристроями 5, 9 (засувками), обладнаного манометром 7 для виміру тиску.

Стаціонарний газорегуляторний пункт (ГРП): 1, 3 — скидні свічки; 2 — настроювальна свічка; 4 — газопровід газопостачання казана для обігріву приміщення ГРП; 5, 9, 10, 22 — засувки; 6 — байпас; 7, 13 — пружинні манометри; 8, 15 — крани пробкові; 11 — імпульсна трука; 12 — імпульсна трубка для ПЗК; 14 — запобіжний скидною клапан; 16 — u-образній рідинний манометр; 17 — кран пробковий на манометр; 18 — імпульсний газопровід на регулятора; 19 — регулятор тиску газу; 20 — запобіжний замочний клапан; 21 — фільтр газовий; 23 — газопровід від фільтру для зливу конденсату

Основна лінія складається з наступного послідовно сполученого трубопроводами устаткування: вхідного відключаючого пристрою 22; фільтру газового 21, що очищає газ від механічних домішок і обладнаного манометрами 13 для виміру перепаду тиску (за свідченнями манометрів 13 судять про міру забрудненості фільтру 21); запобіжного замочного клапана 20, що перекриває трубопровід в разі виходу із заданих меж тиску після регулятора 19 (контрольованого через імпульсну трубку12) регулятора тиску газу, що знижує тиск до потрібного; вихідного відключаючого пристрою 10; запобіжного скидного клапана 14, що підбурює газ в атмосферу в разі короткочасного підвищення тиску понад встановлене.

Газорегуляторні пункти і установки можна класифікувати таким чином.

По числу виходів:

шафи і установки з одним виходом;

шафи і установки з двома виходами.

За технологічними схемами:

з однією лінією редукування (домові);

з однією лінією редукування і байпасом;

з основною і резервною лінією редукування;

з двома лініями редукування;

з двома лініями редукування і байпасом (двома байпасами).

У свою чергу, шафи і установки з двома лініями редукування за схемою установки регуляторів підрозділяються на:

шафи і установки з послідовною установкою регуляторів;

шафи і установки з паралельною установкою регуляторів.

По забезпечуваному вихідному тиску підрозділяються на:

шафи і установки, що підтримують на виходах однаковий тиск;

шафи і установки, що підтримують на виходах різний тиск.

Шафи і установки, що підтримують на виходах однаковий тиск, можуть мати однакову і різну пропускну спроможність обох ліній.

Шафи з різною пропускною спроможністю застосовуються для управління сезонними режимами газопостачання (зима/літо).

При виборі шаф і установок базовими є робочі параметри, забезпечуваний регулятором тиск газу (вхідний і вихідний тиск, пропускна спроможність), тому слід керуватися «Основними принципами вибору регуляторів». При цьому не слід забувати, що вихідні параметри шаф і установок відрізняються, деколи істотно, від вихідних параметрів регуляторів.

Газорегуляторні пункти і установки з вузлами обліку витрати газу виготовляються на підставі опитувального аркуша.

Основні принципи вибору регуляторів

Вибір регулюваляторів тиску газу необхідно здійснювати з врахуванням наступних чинників:

- тип об'єкта регулювання;

- максимальна і мінімальна необхідна витрата газу;

- максимальний і мінімальний вхідний тиск;

- максимальний і мінімальний вихідний тиск;

- точність регулювання (максимально допустиме відхилення регульованого тиску і час перехідного процесу регулювання);

- необхідність повної герметичності при закритті регулятора; акустичні вимоги до роботи регуляторів з високим вхідним тиском і великими витратами газу.

Основною вимогою при підборі регуляторів тиску є забезпечення стійкості його роботи на всіх можливих режимах, що найпростіше добитися правильним вибором регуляторів для того або іншого об'єкта. Для тупикового газопроводу (з відбором газу в кінці газопроводу) слід застосовувати статичні регулювалятори прямої дії.

В разі великих витрат газу — непрямої дії.

Для кільцевих і розгалужених газових мереж, враховуючи їх здібність до самовирівнівання, в принципі можна використовувати будь-які типи регуляторів, але оскільки ці мережі мають зазвичай великі розрахункові витрати, то краще застосовувати астатичні ррегулятори непрямої дії (з пілотом). Ці регулятори дозволяють точніше підтримувати тиск після себе.

Нерівномірність регулювання в статичних регуляторах тиску прямої дії ±(0–20) %, статичних непрямої дії (з пілотом) і астатичних ±(5–10) %.

При підключенні до мереж високого тиску, тиск в яких має значні коливання, а також враховуючи практично існуючі конструкції регуляторів, може виявитися, що одноступінчате зниження тиску не застосовне.

В цьому випадку слід або вибирати двоступінчатий регулятор тиску, або застосувати двоступінчате редукування, при якому першим регулятором тиск знижується до проміжного значення, а другим — до необхідного з високою точністю.

У системах газорозподілу найбільш поширені наступні типи регуляторів тиску (по вигляду навантаження):

1) регулятори прямої дії з пружинним і пружинним для важеля навантаженнями

2) регулятори непрямої дії з командним приладом (пілотом).

Принципова схема регулятора першої групи наведена на рис 2 а.

Рис 2 а) регулятор з одинсідельним клапаном і розвантажувальною мембраною: 1 — робоча мембрана; 2 — пружина налаштування; 3 — розвантажувальна мембрана; 4 — робочий клапан

До них можна віднести регуляторів РДГД-20 і РДСЬК-50 в яких зусилля робочої мембрани передається безпосередньо на клапан, що знаходиться на штоку і закріплений в центрі мембрани. В цілях розвантаження клапана від впливу вхідного тиску використовується додаткова розвантажувальна мембрана.

Друга група — це безпілотні регулятори типа РД-32М, РД-50М, РДНК-400 (рис. 2 б). Для них характерна наявність системи важеля передачі зусилля від робочої мембрани на регулюючий клапан. За рахунок відмінності в довжинах плечей колінчастого важеля зменшується сила дії вхідного тиску на клапан регулятора. Зусилля мембранного приводу на клапан при цьому збільшується, що забезпечує вище ущільнююче зусилля на клапан. Для РД-32М співвідношення плечей важеля дорівнює 6.

Рис 2 б) регулятор з передачею важеля: 1 — регулюючий клапан; 2 — робоча мембрана; 3 — настроювальна пружина; 4 — колінчастий важіль;

Рис. 2в) регулятор з пілотом: 1 — мембрана; 2 — пілот (регулятор управління); 3 — шток; 4 — клапан; 5 — сідло; 6, 7, 8 — регульовані дроселі; 9, 10 — імпульсні трубопроводи; 11 — регулювальна пружина пілота; 12 — мембрана пілота; 13 — клапан пілота; 14 — сідло; 15 — поворотна пружина.;

В безпілотних регуляторах першої і другої груп органом налаштування регульованого вихідного тиску є настроювальна пружина, що впливає на робочу мембрану.

Обмежені розміри пружини і мембрани визначають наступні особливості: вузький діапазон вихідного регульованого тиску, величина якого визначається параметрами настроювальної пружини; «похилу» витратну характеристику.

Це означає, що із збільшенням витрати газу через регулятор від 0 до 100 % вихідний тиск в певному співвідношенні для кожного типу регулятора зменшується; пропускна спроможність цих регуляторів невелика.

В порівнянні з пружинними регуляторами прямої дії, пілотні мають наступні переваги:

- можливість забезпечення досить широких інтервалів вихідного регульованого тиску 0,01–0,06 МПа і 0,06–0,6 МПа;

- забезпечення досить великої пропускної спроможності;

- можливість у ряді випадків перенастроювання регуляторів на робочі параметри без припинення подачі газу до споживачів.

При зменшенні витрати газу через регулятор , а також при збільшенні тиску на вході в регулятор часто виникають незгасаючі різкі коливання вихідного тиску, так звана «хитавиця». У першому випадку клапан регулятора знаходиться на малій висоті від сідла і навіть невеликі переміщення клапана приводять до відчутної зміни витрати. У другому випадку збільшений вхідний тиск притискує клапан до сідла і виникають коливання клапана.

Причинами «хитавиці» вихідного тиску може бути наявність в безпосередній близькості від входу в регулятор запірної арматури, вимірювальних дросельних шайб, звужень або розширень газопроводу, різких поворотів газопроводу. Ці причини приводять до нестабільності газового потоку на вході в регуллятор. Нестабільний потік газу впливає безпосередньо на тарілку клапана регулятора.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.