Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
234.doc
Скачиваний:
78
Добавлен:
27.02.2016
Размер:
683.01 Кб
Скачать

1. Під час аналізу часткової рівноваги, якщо попит на молоко змінюється,

економісти аналізують вплив цього фактора: а

а) тільки на ринок молока;

б) на всі ринки, де молоко є товаром-замiнником;

в) на всі ринки, де молоко є ресурсом для виробництва;

г) на всі ринки, де зміна ціни на молоко може призвести до зміщення кривих

попиту або пропозиції.

2. Зміна рівноважної ціни й рівноважного обсягу виробництва на окремих

ринках є аналізом: в

а) загальної рівноваги;

б) споживчої рівноваги;

в) часткової рівноваги;

г) рівноваги виробника.

3. Розподіл ресурсів є Парето-ефективним, якщо: в

а) хоча б один суб’єкт може поліпшити свій стан без погіршення стану іншого;

б) існує можливість поліпшити стан усіх економічних суб’єктів;

в) жоден суб’єкт не може поліпшити свого стану, не погіршуючи при цьому

стану іншого;

г) існує можливість погіршити стан усіх економічних суб’єктів.

4. Оптимальний обсяг виробництва суспільного блага графічно відповідає

точці перетину: б

а) кривій сукупних приватних витрат і кривої ринкового попиту;

б) кривій граничних суспільних витрат і кривої суспільного попиту;

в) кривій граничних приватних витрат і кривої індивідуального попиту;

г) кривій сукупних суспільних витрат і кривої індивідуального попиту.

5. Досягнення загальної рівноваги за Кейнсом здійснюється за умови: в

а) ринкового саморегулювання в короткостроковому аспекті;

б) для взаємних домовленостей між господарськими суб’єктами;

в) втручання держави в економічний процес;

г) наявності ефективних інститутів ринкової економіки.

6. Умовою оптимальної структури економіки є: в

а) МР1 = МР2 = … = МРn;

б) МRТS1 = МRТS2 = …= МRТS n;

в) МRТ = МRS1 = … = МRS n;

г) МRS1 = МRS2 = … = МRS n .

7. Дослідження загальної рівноваги є аналізом: г

а) рівноважної ціни й рівноважного обсягу виробництва на окремих ринках; 186

б) рівноваги окремого споживача;

в) встановлюється рівновага всіх фірм і споживачів;

г) стану економіки, за якого одночасно забезпечується рівновага на всіх ринках

товарів і послуг.

8. Пристосування ринку за Вальрасоим здійснюється шляхом: б

а) зміни обсягу попиту й пропозиції за певної ціни;

б) зміни ціни за певних обсягів попиту й пропозиції;

в) зміни механізму ціноутворення;

г) встановлення фіксованих цін.

9. Ефективність розподілу досягається за умови: б

а) рівності граничних норм технологічного заміщення ресурсів при виробництві

обох товарів;

б) рівності граничних норм заміщення продуктів у споживанні;

в) рівності бюджетних обмежень двох споживачів;

г) рівності ізокости двох виробничих фірм.

10. Гранична норма трансформації в певній точці трансформаційної кривої

дорівнює граничним нормам заміщення індивідів, якщо: а

а) досягається найвища з можливих кривих Скітовські;

б) досягається технічна ефективність у кожній з галузей економіки;

в) виробничі ресурси використовують повністю;

г) індивіди поводяться раціональн

Типові питання та їх рішення

Задача 1. Індивіди мають наступні функції корисності: U1=QX1·QY1;

U2=QX2·Q2

Y 2

. Запаси споживчих ресурсів становлять: QX = 12; QY =24. Визначте,

яким буде співвідношення граничних норм заміщення індивідів при розподілі

«усе порівну».

Розв’язання

1. Оптимальним є такий розподіл споживчих ресурсів, за якого норми

заміщення обох споживачів будуть однаковими за певного використання цих

ресурсів.

2. Обчислимо граничні норми заміщення обох індивідів:

для першого вона буде становити:

!

1

1

X

Y

Q

Q

MRS = − ; 187

для другого:

2

2

2 2

2

2

2

2 2 X

Y

X Y

Y

Q

Q

Q Q

Q

MRS

= −

⋅ ⋅

= −

Підставивши значення розподілу, отримуємо

МRS1 = -12 : 6 = 2

МRS2 = -12 : 12 = 1.

Граничні норми заміщення індивідів не однакові.

Отже, розподіл не є оптимальним, оскільки нерівність граничних норм

заміщення індивідів означає, що точка розподілу споживчих ресурсів не

лежить на контрактній кривій.

Задача 2. Якщо гіпотетична економіка складається з певної (n) кількості

індивідів, кожен з яких координує свою діяльність з іншими (n – 1) індивідами.

Визначте кількість контрактів, яку необхідно укласти:

1. За умови ринкового способу координації, коли кожний індивід укладає

контракт із кожним з інших індивідів.

2. За умови, що координацію здійснюють через центральний координаційний

орган.

Розв’язання

1. Сукупна кількість контрактів є сумою контрактів, які укладає кожен учасник

ринку. Оскільки в даній економіці діє n учасників, то сукупна кількість

контрактів становитиме:

N = n – 1 + n – 2 + … + n – n = n2

– (1 +2 +… + n) = n2

–∑=

n

i

i

1

.

2. За умови, що здійснюють через центральний координаційний орган, кожний

індивід має лише один контракт, а саме контракт з центральним

координаційним органом. А значить кількість контрактів дорівнює кількості

суб’єктів ринкових відносин, тобто n.

Задача 3. Два індивіда конкурують між собою, початковий запас споживчих

благ Х = 24, Y = 24. Вони максимізують свою корисність відповідно до функцій

корисності U1 = QX1 Q

2

Y 2

і U2= Q2

X 2 QY2 .

Визначте, чи будуть оптимальними за критерієм Парето стани розміщення, за

яких:

1. Перший індивід має все, а другий нічого.

2. Індивіди мають порівну кожного блага.

188

Розв’язання

Оптимальний за Парето стан характеризується повним використанням

ресурсів та рівністю норм граничного заміщення індивідів.

1. Визначимо граничні норми заміщення за формулами

2

2

2 2

2

2

1

2 2 X

Y

X Y

Y

Q

Q

Q Q

Q

MRS

= −

⋅ ⋅

= − .

2

2

2 2

2

2

2

2 2

X

Y

X Y

Y

Q

Q

Q Q

Q

MRS = −

= −

Відповідно маємо МRS1 = 24 : 24 = 1

Граничну норму заміщення для другого індивіда не можна визначити,

тому що його обсяг споживання кожного блага дорівнює нулю.

Збільшення корисності другого індивіда можливе лише, коли корисність

першого зменшиться, тобто він поступиться певним обсягом споживчих благ.

Отже, стан є оптимальним за Парето.

2. За умови, коли індивіди мають порівну кожного блага

МRS1 = -12 : 12 = - 1

МRS2 = - (2 · 12 ) : 12 = - 2

Оскільки норми граничного заміщення не однакові, тому такий стан

розміщення не є оптимальним за Парето.

Гранична плата – зміна суми платежу за негативний зовнішній ефект у

результаті скорочення обсягу виробництва блага, яке спричиняє зовнішній

ефект, на одиницю.

Гранична шкода – зміна обсягу витрат суспільства чи окремих індивідів

у результаті зміни обсягу виробництва блага, яке спричиняє зовнішній ефект,

на одиницю.

Граничний прибуток – зміна прибутку внаслідок зміни обсягу

виробництва на одну одиницю. 197

Екологічний податок – податок, призначений для скорочення обсягу

викидів шкідливих речовин у довкілля.

Зовнішні ефекти (екстерналії) – побічні наслідки економічної

діяльності, які не регулюються ринком і впливають на інтереси третіх осіб як у

сфері виробництва, такі у сфері споживання; фактори, які не враховують при

визначенні ВВП, але здійснюють вплив на добробут людей.

Зовнішній ефект у виробництві – вплив однієї фірми на іншу своєю

господарською діяльністю, що незалежно від витрат ресурсів і ефективності

останньої збільшує чи зменшує її обсяг виробництва.

Зовнішній ефект у споживанні – корисний (шкідливий) вплив на

споживання, який нічого не коштує їх споживачам (виробникам).

Корекція зовнішніх ефектів – діяльність держави чи приватних

господарських суб’єктів, спрямована на оптимізацію обсягу зовнішнього

ефекту.

Моральний ризик – ситуація, яку господарські суб’єкти намагаються

використати задля власного збагачення за рахунок інших.

Негативний зовнішній ефект – негативний вплив одного

господарського суб’єкта на іншого, за який створювач ефекту не несе

відповідальності. Внаслідок цього обсяг виробництва такого ефекту буде

більший, ніж бажано для суспільства.

Позитивний зовнішній ефект – позитивний вплив одного

господарського суб’єкта на іншого, за який одержувач ефекту нічого не

сплачує. Через це обсяг виробництва такого ефекту буде меншим, ніж бажано

для суспільства.

Перехресний зовнішній ефект – явище, за якого учасники ринку

створюють один для одного зовнішні ефекти.

Податок Пігу – податок на виробничу діяльність, що створює

негативний зовнішній ефект; має таку структуру, щоб спонукати приватних

господарських суб’єктів брати до уваги під час прийняття господарських

рішень створені ними негативні впливи на суспільство.

Субсидія Пігу – негативний податок, який можна застосовувати для

стимулювання скорочення обсягу негативного зовнішнього ефекту.

Суспільні блага – блага, користь від використання яких не розділимо

розподілена по всьому суспільству в однаковій мірі незалежно від того, хочуть

чи ні окремі його представники купувати це благо.

Суспільний аналіз «витрати - вигоди» має на меті з’ясувати, чи є

сукупність благ, пропонована урядом, такою, що виправдовує ті витрати, які

має здійснити суспільство на реалізацію їх надання.

Теорема Коуза : досягнення ефективного з погляду суспільства обсягу

блага, що створює зовнішній ефект, не залежить від того, кому з суб’єктів

належить право власності.

Теорія суспільного вибору – теорія, що ґрунтується на аналізі процесів

прийняття колективних рішень, дослідженнях взаємозв’язку між пріоритетами

громадян і прийняттям державних рішень 198

Функція суспільного добробуту – функція, що узагальнює індивідуальні

функції корисності з урахуванням уподобань індивідів.

Чисті суспільні блага – блага, які споживають колективно всі люди

незалежно від того, платять вони за нього чи ні.

Тестові завдання