1. Монополіст обирає рівень виробництва, за якого попит на його продукцію: г

а) нееластичний або одиничної еластичності;

б) еластичний або одиничної еластичності;

в) одиничної еластичності;

г) будь-якої еластичності.

2. Цінова дискримінація – це: а

а) продаж за різними цінами однієї і тієї ж продукції різним покупцям;

б) дискримінація в оплаті праці робітників;

в) підвищення ціни на товар більш високої якості;

г) експлуатація за рахунок встановлення більш високих цін на споживчі товари.

3. Бар'єром для вступу в галузь можуть бути: г

а) патенти й ліцензії;

б) більш низькі витрати крупного виробництва;

в) законодавче оформлення виключних прав;

г) усе попереднє – правильне

д) усе назване не має відношення до монополії

4. У моделі монополії вважається, що: в

а) продавці й покупці сприймають ціни як задані;

б) проникнення на ринок нових фірм не обмежене;

в) у покупців обмежений вибір;

г) виробляється стандартизована продукція. 143

5.Монополіст зменшує ціну на свою продукцію для максимізації прибутку,

якщо: б

а) MR = VC;

б) MR > МС;

в) АС зменшуються;

г) МС > MR.

6. Монополіст відрізняється від конкурентної фірми тим, що він: в

а) може виробляти будь-який обсяг продукції і продати її за будь-якою ціною;

б) виробляє найбільше продукції і призначає найвищу ціну;

в) при певній кривій попиту самостійно обирає таке відношення обсягу випуску

й ціни, що максимізує прибуток;

г) обирає такий обсяг випуску, коли граничний доход дорівнює ціні.

7. Цінова дискримінація ІІ ступеня – це: г

а) цінова політика, що дає змогу монополісту привласнювати всю ренту

споживача;

б) групування в партії і продаж за різними цінами продукції монополіста;

в) встановлення на кожну одиницю продукції ціни, що відповідає попиту;

г) сегментування ринку споживачів відповідно до еластичності попиту.

8. Рівень монопольної влади залежить від: а

а) еластичності попиту на продукт, що виробляється;

б) рівня її довгострокових середніх витрат;

в) галузевих бар’єрів входження;

г) інформованості покупців.

9. Цінова дискримінація ІІ ступеня – це: б

а) розподіл ринку відповідно до еластичності попиту;

б) групування в партії і продаж за різними цінами продукції монополіста;

в) встановлення на кожну одиницю продукції ціни, що відповідає попиту;

г) цінова політика максимізації прибутку.

10. Монополіст може отримувати економічний прибуток: б

а) лише в короткостроковому періоді;

б) у довго - і короткостроковому періодах;

в) тільки в довгостроковому періоді;

г) при досягненні рівноваги.

Диференціація продукції – ситуація, за якої споживачі розглядають

аналогічну продукцію конкуруючих виробників як одно типову, проте все ж не

повністю взаємозамінну.

Диференціація цін – встановлення різних ринкових цін на одну й ту ж

саму продукцію залежно від рівня витрат, місця реалізації, якості продукції

тощо.

«Ламана» крива попиту – крива попиту, що відображає тенденцію

поведінки фірми-олігополіста на ринку факторів виробництва в якості їхнього

споживача, що не бере участі в таємній змові.

Лідерство за цінами – встановлення ціни на товар, що виготовляють і

реалізують декілька виробників в умовах олігополії. Якщо лідируюча фірма

змінює ціну, встановлює нову, тоді інші фірми здійснюють таку саму тактику.

Монополістична конкуренція – ринкова структура, де існує багато

фірм, кожна з яких має частку монопольної влади за допомогою диференціації

продукції, не вступаючи в таємний зговір між собою. 159

Нецінова конкуренція – методи конкурентної боротьби (за винятком

цінових), підґрунтям яких є використання технічних переваг, надійності,

дизайну та інших характеристик продукції, різних послуг для споживача,

надання йому позики для придбання необхідної продукції.

Олігополія – структура ринку, де панує декілька фірм, які виготовляють

ідентичну, стандартизовану або диференційовану продукцію.

Парадокс Бертрана – ситуація рівноваги в моделі дуополії Бертрана за

умови однорідності продукції, коли в умовах рівноваги ціна буде дорівнювати

граничним витратам.

Позичковий відсоток – ціна, що сплачує власник капіталу за

використання позикових засобів протягом певного періоду.

Поліполія – ринкова структура, в якій існує обмежена кількість великих

продавців, достатня для підтримки умов конкуренції.

Ринок олігополії – ринок, на якому невелика кількість продавців,

достатньо чутливих до політики ціноутворення і маркетингових стратегій один

одного, реалізують продукцію великій кількості покупців.

Рівновага Неша – це набір таких стратегій, коли кожен економічний

суб’єкт обирає найкращій для себе варіант дій, виходячи з того, що інші

учасники дотримуються певної стратегії.

Теорія ігор – теорія, що досліджує поведінку в можливих ситуаціях, які

пов’язані з прийняттям рішень і розробкою стратегії конкурентної поведінки,

на основі математичних методів.

Точка беззбитковості – рівень виробництва, за якого величина виторгу

дорівнює витратам виробництва.

Точка збитковості – рівень ділової активності, за якого валовий доход не

покриває змінних витрат виробництва.

Трансфертний доход – доход, який дає змогу утримувати будь-який

ресурс у певній сфері діяльності.

Ціна беззбитковості – ціна товару, за якої фірма має можливість лише

покрити свої витрати виробництва, тобто це ціна, що дорівнює витратам

виробництва.

Цінова дискримінація – практика встановлення різних цін на один і той

же товар за умови, що різниці в цінах не пов’язані з витратами.

Тестові завдання