1. Гранична доходність фактора виробництва – це: г

а) грошовий вираз граничної продуктивності змінного фактора;

б) зміна загального доходу в результаті застосування додаткової одиниці

ресурсу;

в) реалізований за ринковою ціною граничний фізичний продукт, вироблений

додатковою одиницею фактора, залученого у виробництво;

г) усі відповіді правильні.

2. Якщо в певному виробничому процесі капітал i праця виступають

субститутами, а ефект обсягу випуску переважає ефект заміни, то

підвищення ціни капіталу: б

а) попит фірми на працю зростає;

б) попит фірми на працю скорочується;

в) попит фірми на працю не змінюється;

г) можливі будь-які з перерахованих змін у попиті на працю.

3. Ціно еластичність попиту на ресурс буде тим вищою: в

а) чим вищою є ціна ресурсу;

б) чим меншою є частка видатків на ресурси в загальних витратах фірми;

в) чим вища еластичність попиту на готову продукцію;

г) серед наведеного правильної відповіді немає.

4. Обсяг попиту на ресурси залежить від: г

а) постійних витрат;

б) змінних витрат;

в) граничних витрат;

г) граничної продуктивності ресурсу.

5. Земельна рента буде зростати, якщо за інших рівних умов: б

а) знизиться ціна землі;

б) зросте попит на землю;

в) скоротиться попит на землю;

г) зросте пропозиція землі;

д) правильної відповіді немає. 174

6. Граничну вигоду фірми від інвестицій визначає: а

а) очікувана гранична норма віддачі;

б) номінальна відсоткова ставка;

в) гранична норма часової переваги;

г) чиста сучасна цінність.

7. Основною особливістю ринку не відтворюваних ресурсів є те, що: в

а) рента виконує функцію, яка стимулює пропозицію;

б) рента впливає на економічний потенціал;

в) попит є єдиним фактором, який визначає ціну ресурсу;

г) пропозиція є єдиним фактором, який визначає ціну ресурсу.

8. У відповідності до теорії граничної продуктивності крива попиту на працю

на конкурентному ринку співпадає з кривою: в

а) граничних витрат на оплату праці;

б) граничного продукту праці;

в) граничного продукту праці в грошовому значенні;

г) граничних витрат виробленого продукту.

9. Якщо гранична норма часової переваги дорівнює нулю, то це означає, що: в

а) відмова від додаткової одиниці поточного споживання компенсується

збільшенням на одиницю майбутнього споживання;

б) відмова від поточного споживання зменшить майбутнє споживання;

в) відмова від будь-якої кількості поточного споживання не змінить

майбутнього споживання;

г) за жодних умов людина не погодиться відмовитись від поточного

споживання заради додаткової одиниці майбутнього споживання.

10. До інвестицій в людський капітал не належать: в

а) витрати на освіту;

б) витрати на охорону здоров’я;

в) витрати на відрядження;

г) витрати на підвищення кваліфікації.

Гранична норма трансформації (МRТ) – показник того, як за умови

повного використання ресурсів і технічно ефективного виробництва зміниться

обсяг виробництва одного блага, якщо обсяг іншого зміниться на одну

одиницю.

Друга теорема добробуту – будь-який оптимальний за Парето стан

розміщення є одночасно ринковою рівновагою.

Ефективність у обміні – ситуація, яку неможливо покращити за

критерієм Парето. Для неї характерні рівність норм граничного заміщення

індивідів і повне використання споживчих ресурсів.

Ефективність за Парето – досягнення оптимального Парето стану.

Загальна ринкова рівновага – такий стан економіки, за якого, на

відміну від часткової ринкової рівноваги, всі ринки одночасно перебувають у

стані рівноваги.

Закон Вальраса – сума вартостей надлишкового попиту на всіх ринках

дорівнює нулю.

Контрактна крива – геометричне місце оптимальних за Парето станів

розміщення в продуктовій коробці Еджворта; сукупність точок дотику кривих

байдужості двох індивідів.

Крива трансформації виробничих можливостей – відображає

максимальний обсяг благ, які можуть одночасно виготовляти за наявних 184

ресурсів ще у випадку застосування найкращих технологій, якщо припустити,

що використовують усі ресурси фірми.

Коробка Еджворта – це графічна побудова, яка дає змогу проаналізувати

оптимальність розміщення двох обмежених за обсягом благ (ресурсів) між

двома індивідами (фірмами).

Крива Скітовського – крива, яка відповідає сукупності комбінацій

кількостей благ, мінімально достатніх для того, щоб обидва індивіда

залишалися на тому самому рівні корисності.

Критерій Парето: стан Х є кращім за стан Y, якщо в стані Х при наймі

одному господарському суб’єкту стає краще, ніж у стані Y, за умови, що

становище жодного з інших не погіршиться.

Модель загальної рівноваги без виробництва – модель, у якій

розглядають лише взаємодію ринків продуктів.

Модель загальної рівноваги з виробництвом – модель, у якій

розглядають взаємодію ринків продуктів і ринків ресурсів.

Недосконалі суспільні блага – блага, які можна розділити серед людей

таким чином, що інші від цього не відчують ніякої вигоди і не понесуть ніяких

витрат.

Неспроможність ринку – це відсутність можливості самостійно (без

втручання держави) вирішувати нагальні проблеми змішаної економіки.

Перша теорема добробуту наголошує : всі стани ринкової рівноваги є

оптимальними за Парето.

Покращення за Парето – ситуація, за якої є спосіб покращити стан

якогось господарського суб’єкта, не погіршуючи стану жодного іншого.

Пристосування ринку за Вальрасом – ситуація, за якої на ринку

відбувається спочатку зміна ціни і лише після встановлення рівноважної ціни

починаються господарські трансакції, під час яких визначається рівноважний

обсяг попиту й пропозиції.

Пристосування ринку за Маршаллом – ситуація, за якої на ринку в

стані нерівноваги відбувається зміна обсягів попиту й пропозиції, в результаті

чого встановлюється рівноважна ціна.

Тестові завдання