1.7. Прикладний рівень.

Прикладний рівень є головним в ієрархії, так як безпосередньо зв’язаний з прикладними процесами i обслуговує взаємодію між ними. Цей рівень забезпечує інтерфейс мережі з прикладними програмами, інтерфейс між користувачем і мережею, робить доступними для людини всілякі послуги. На цьому рівні працюють з даними у тому вигляді, як вони надходять від прикладного процесу і доставляються користувачеві. На цьому рівні реалізується, де кілька прикладних служб, наприклад: передача файлів, вилучений термінальний доступ, електронна передача повідомлень, служба довідника і керування мережею. У конкретній реалізації визначається користувачем (програмістом) відповідно до його насущних потреб і можливостей.

2. Основні різновиди каналів зв’язку в інформаційних мережах.

2.1. Загальні відомості про канали зв’язку.

Середовище передачі даних - сукупність ліній передачі даних і блоків взаємодії (тобто мережевого обладнання, що не входить в станції даних), призначених для передачі даних між станціями даних. Середовища передачі даних можуть бути загального користування або виділеними для конкретного користувача.

Лінія передачі даних - засоби, які використовуються в інформаційних мережах для поширення сигналів в потрібному напрямку. Прикладами ліній передачі даних є коаксіальний кабель, вита пара, оптоволоконний кабель.

Характеристиками ліній передачі даних є залежності затухання сигналу від частоти й відстані. Затухання прийнято оцінювати в децибелах, 1дБ=10lg(P1/P2), де Р1 і Р2 - потужності сигналу на вході і виході лінії відповідно.

При заданій довжині можна говорити про смугу пропускання (смугу частот) лінії. Смуга пропускання пов'язана зі швидкістю передачі інформації. Розрізняють модуляційну і інформаційну швидкості. Модуляційна швидкість вимірюється в бодах, тобто числом змін дискретного сигналу в одиницю часу, а інформаційна - числом бітів інформації, переданих в одиницю часу. Саме модуляційна швидкість визначається смугою пропускання лінії.

Якщо на модуляційному інтервалі (між сусідніми змінами сигналу) передається N біт, то число градацій параметра несучої, що модулюється дорівнює 2N. Наприклад, при числі градацій 16 і швидкості 1200 бод одному боду відповідає 4 біт/с і інформаційна швидкість складе 4800 біт/с.

Максимально можлива інформаційна швидкість V пов'язана з смугою пропускання F каналу зв'язку формулою ХартліШеннона V = 2Flog2k біт/с, де k - число можливих дискретних значень сигналу.

Канал (канал зв'язку) - засоби односторонньої передачі даних. Прикладом каналу може бути смуга частот, виділена одному передавачеві при радіозв'язку. В деякій лінії можна утворити кілька каналів зв'язку, по кожному з яких передається своя інформація. При цьому говорять, що лінія розділяється між декількома каналами. Існують два методи поділу лінії передачі даних: тимчасове мультиплексування (інакше поділ за часом або TDM), при якому кожному каналу виділяється деякий квант часу, і частотне розділення (FDM - Frequency Division Method), при якому каналу виділяється деяка смуга частот.

Канал передачі даних - засоби двостороннього обміну даними, що включають АКД і лінію передачі даних.

В залежності від природи фізичного середовища передачі даних розрізняють канали передачі даних на оптичних лініях зв'язку, дротових (мідних) лініях зв'язку і бездротові. У свою чергу, мідні канали можуть бути представлені коаксіальними кабелями і витою парою, а бездротові - радіо- і інфрачервоними каналами.

Залежно від способу представлення інформації електричними сигналами розрізняють аналогові та цифрові канали передачі даних. В аналогових каналах для узгодження параметрів середовища та сигналів застосовують амплітудну, частотну, фазову та квадратурно-амплітудну модуляції. У цифрових каналах для передачі даних використовують самосинхронізучі коди, а для передачі аналогових сигналів  кодово-імпульсну модуляцію.

Перші мережі були аналоговими, оскільки використовували поширені телефонні технології. Але надалі стійко зростає частка цифрових комунікацій (це канали типу Е1/Т1, ISDN, мережі Frame Relay, виділені ЦЛ та ін.)

В залежності від напрямку передачі розрізняють канали симплексні (одностороння передача), дуплексні (можливість одночасної передачі в обох напрямках) і напівдуплексні (можливість поперемінної передачі в двох напрямках).

Залежно від числа каналів зв'язку в апаратурі передачі даних розрізняють одно- і багатоканальні засоби передачі даних. У локальних обчислювальних мережах і в цифрових каналах передачі даних зазвичай використовують тимчасове мультиплексування, в аналогових каналах  частотне розділення.

Якщо канал передачі даних монопольно використовується однією організацією, то такий канал називають виділеним, в іншому випадку канал є віртуальним (загального користування).

До передачі інформації мають пряме відношення телефонні мережі, обчислювальні мережі передачі даних, супутникові системи зв'язку, системи стільникового радіозв'язку.