15

Translate the following texts into English (create a table with its left column for the initial text and its right column for your translation):

1. Модель взаємодії відкритих систем.

2. Основні різновиди каналів зв’язку у інформаційних мережах.

1. Модель взаємодії відкритих систем.

Кінцева мета функціонування будь-якої інтегральної мережі – доставка інформації вказаному абоненту по заданій адресі.

Протягом тривалого періоду процес розвитку зв'язку між ЕОМ у мережі йшов по шляху створення і застосування систем передачі інформації за допомогою телефонної лінії. Лише коли обмін цифровою інформацією досяг значних розмірів, економічно доцільним виявилося спорудження спеціалізованих мереж передачі даних з комутацією каналів і комутацією пакетів.

В даний час по всьому світу розгорнуті тисячі таких мереж, що надають своїм користувачам можливості зв'язуватися один з одним. Розміри таких мереж простягаються від невеликих систем, що з'єднують термінали передачі даних в межах окремої будівлі або комплексу, до великих географічно розподілених мереж, що охоплюють цілі країни і навіть всю земну кулю.

У мережах з комутацією пакетів від джерела до одержувача передаються блоки даних, що називаються пакетами. Джерелами та одержувачами можуть бути термінали користувачів, комп'ютери, принтери або будь-які інші пристрої передачі та/або обробки даних. При такому способі передачі одні й ті ж засоби передачі інформації розділяються між пакетами багатьох користувачів.

У мережах комутації каналів (ланцюгів) встановлюється окремий канал передачі, який утримується стільки часу, скільки потрібно для передачі даних.

В даний час розгортаються інтегральні мережі, що об'єднують в собі як техніку комутації пакетів, так і техніку комутації каналів.

У загальному випадку для функціонування мереж ЕОМ необхідно вирішити дві основні проблеми:

- передати дані за призначенням в правильному вигляді і своєчасно;

- дані, що надійшли до користувача за призначенням повинні бути розпізнані і мати належну форму для їх правильного використання.

Перша проблема пов'язана з завданнями маршрутизації і забезпечується мережевими протоколами (протоколами низького рівня).

Друга проблема викликана використанням в мережах різних типів ЕОМ, з різними кодами і синтаксисом мови. Ця частина проблеми вирішується шляхом введення протоколів високого рівня.

Таким чином, повна архітектура, орієнтована на кінцевого користувача, включає в себе обидва протоколи.

На початку 80-х років ряд міжнародних організацій по стандартизації розробили модель, яка відіграла суттєву роль в розвитку мереж. Ця модель називається моделлю взаємодії відкритих систем (Open System Interconnection, OSI) або Еталонною моделлю взаємодії відкритих систем (ЕМ ВВС). Модель OSI визначає різні рівні взаємодії систем, дає їм стандартні імена і вказує, які функції повинен виконувати кожен рівень.

N	Назва рівня	Призначення
1	Фізичний - physical link	Визначає механічні, електричні, функційні та процедурні характеристики, які описують доступ до фізичних сполучень.
2	Канальний -data link	Канальний рівень призначений для передавання блоків даних через одне фізичне сполучення.
3	Мережевий - network	Мережевий рівень виконує ретранслювання даних через одну або кілька систем, а також забезпечує для транспортного рівня незалежність від методів та засобів комутації, різних маршрутів у фізичних засобах сполучення.
4	Транспортний - transport	Транспортний рівень надає прикладним об'єктам сполучення через усі фізичні засоби мережі незалежно від реальної конфігурації цього сполучення.
5	Сеансовий - session	Протоколи сеансового рівня дають змогу організувати та підтримувати діалогові сеанси між прикладними процесами.
6	Відображення -presentation	Рівень відображення відображає та перетворює дані, якими обмінюються прикладні процеси.
7	Прикладний -application	Протоколи прикладного рівня забезпечують різні форми взаємодії прикладних процесів.

Р

Прикладний рівень

Рівень відображення

Сеансовий рівень

Транспортний рівень

Мережевий рівень

Канальний рівень

Фізичний рівень

озробленамодель OSI підтримує концепцію, при якій кожен рівень надає послуги вищому рівню і базується на основі нижчого рівня і використовує його послуги. Кожен рівень виконує певну функцію по передачі даних. Хоча вони повинні працювати в суворій черговості, але кожен з рівнів допускає декілька варіантів. Еталонна модель складається з 7 рівнів і представляє собою багаторівневу архітектуру, яка описується с

Користувач А

тандартними протоколами і процедурами (рис. 1).

Користувач В

Р

Корисна інформація Службова інформація

ис. 1 – Модель взаємодії відкритих систем

Три нижніх рівні надають мережні послуги. Протоколи, що реалізують ці рівні, повинні бути передбачені в кожному вузлі мережі.

Чотири верхніх рівня надають послуги кінцевим користувачам і таким чином, пов'язані з ними, а не з мережею.