ПОСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Мета курсу полягає перш за все в ознайомленні студентів з вершинними творами національних літератур, які позначені чималим потенціалом загальнолюдських цінностей, глибиною думки, емоційною насиченістю та естетичною наснагою. Особливу увагу приділено розкриттю гуманістичної суті та художньої цінності творів літературного мистецтва. Важливі явища світового літературного процесу розглядаються в контексті історії світової та української культури.

Пропонований методичний посібник містить матеріали до першого та другого семестрів курсу і має таку умовну періодизацію:

1. Антична література, середньовічна література, література епохи європейського Відродження.

2. Література XVII–XVIII ст.

Кожен період має свої особливості, свої вершинні зразки. Вивчення починається в 5 семестрі, який закінчується заліком. 6 семестр завершується диференційованим заліком.

Теми практичних занять упорядковані з метою висвітлення у цих заняттях кола питань, значущих для літературного процесу, винесення яких на самостійне опрацювання не є доцільним з огляду на складність пов'язаних з ними літературознавчих проблем

Для успішної підготовки до практичних занять студентам рекомендується звернути увагу на такі моменти:

1. Ґрунтовно ознайомитись із базовими художніми текстами або текстом (якщо заняття присвячене одному творові). Подібне ознайомлення передбачає уважне прочитання самого твору і, в разі потреби, сумлінне вивчення коментарів. Особливо це стосується складних за образною і поетико-асоціативною структурою творів, таких як: “Божественна комедія”, “Фауст” тощо.

2. Вивчити пропоновані за темою заняття критичні праці і статті. При цьому слід обов’язково звертати увагу на потенційну дискусійність поданих авторами оцінок та інтерпретаційних ракурсів.

3. Спробувати визначити місце аналізованого твору в структурі художніх уявлень сучасної йому епохи й окреслити коло генетичних і типологічних зв’язків із вивченими раніше та позапрограмними творами.

4. З урахуванням зазначених вище рекомендацій обміркувати запропоновані у плані практичного заняття питання. При цьому доцільним здається зробити певні нотатки, ймовірно виписки з текстів або закладки. Особливо це актуально при підготовці до практичних занять, присвячених поетичним або великим епічним творам. Адже в першому випадку є сенс спиратися лише на точні цитати, а в другому – досить складно запам’ятати всі сюжетні і композиційні нюанси, що можуть знадобитися у процесі виступу для доведення власної думки.

Означені рекомендації є важливими при підготовці до всіх практичних занять.

I. Антична література, середньовічна література, література епохи європейського відродження

(5 семестр)

1. Легенди і міфи Давньої Греції

1. Структура античної міфології. Віки і покоління.

2. Специфіка антропоморфізму давньогрецьких богів.

3. Герої та коло їх функцій.

4. Особливості уявлень греків про потойбічний світ і феномен грецької цивілізації.

5. Місце античної цивілізації у світовій культурі та літературі.

Література:

1. Підлісна Г. Н. Антична література. – К.: Вища шк., 1992.

2. Тронский И. М. История античной литературы. – М.: Высш. шк., 1983.

3. Радциг С. И. Введение в классическую филологию. – М.: Высш. шк., 1965.

4. Кун М. А. Легенди і міфи стародавньої Греції. – Тернопіль: Тарнекс, 1993.

5. Мифологический словарь. – М.: Сов. энцикл., 1991.

2. Софоклова інтерпретація фіванського циклу в контексті грецької естетики

1. Фіванський цикл в контексті античної міфології.

2. Місце Софокла в грецькій драматургії. Нарис біографії.

3. Катарсис у Софоклових трагедіях. “Едіп-цар”.

4. Сценічна доля “Антігони” в сучасному театрі і актуальність поставлених Софоклом проблем.

Література:

1. Підлісна Г. Н. Антична література. –К.: Вища шк., 1992.

2. Тронский И. М. История античной литературы. – М.: Высш. шк., 1983.

3. Радциг С. И. К вопросу о мировоззрении Софокла // Вестник древней истории. – 1957. – № 4.

4. Чистякова Н. А. К вопросу об образах трагических героев в драмах Софокла // Классическая филология. – Л., 1959.

5. Кун М. А. Легенди і міфи стародавньої Греції. – Тернопіль: Тарнекс, 1993.

3. Місце Катулла і Сафо в європейській інтимній ліриці

1. Жінка в античному світі. Феномен особистості Сафо.

2. Матеріалізм ліричного у Сафо.

3. Катулл: доля людини і поета.

4. Одухотворення інтимної лірики у творчості Катулла.

5. Структура образу Клодії-Лезбії в Катуллових поезіях.

6. Катулл і Сафо та два напрямки в європейській інтимній ліриці.

Література:

1. Підлісна Г. Н. Антична література. – К.: Вища шк., 1992.

2. Тронский И. М. История античной литературы. – М.: Высш. шк., 1983.

3. Толстой И. И. Сафо и тематика ее песен // Статьи о фольклоре. – М.–Л., 1977.

4. Шталь И. В. Поэзия Гая Валерия Катулла. – М.: Высш. шк., 1977.

4. “Метаморфози” Овідія: проблема дефініції жанру

1. Принципат Августа і загадка Овідія.

2. Поетична систематика міфології в античній літературі.

3. Ракурси бачення Овідієм античних міфів.

4. Місце дидактичного жанру в творчості Овідія та його епохи.

5. Жанрова належність “Метаморфоз”.

Література:

1. Вулих Н. В. К вопросу о художественном своеобразии поэмы Овидия "Метаморфозы" // Классическая филология, 1959.

2. Вулих Н. В. Овидий и августовский классицизм // Проблемы античной культуры. – Тбилиси, 1975.

3. Підлісна Г. Н. Антична література. – К.: Вища шк., 1992.

4. Тронский И. М. История античной литературы. – М.: Высш. шк., 1983.

5. Кагаров Е. Г. Источники и композиция “Метаморфоз” Овидия // Гермес. – 1909. – № 4, 8.

6. Вулих Н. В. К вопросу о художественном своеобразии поэмы Овидия “Метаморфозы” // Классическая филология. – М., 1969.

7. Вулих Н. В. Овидий и августовский классицизм // Проблемы античной культуры. – Тбилиси, 1975.