- •Зв’язок темпераменту з властивостями характеру.
- •Поняття про характер. Природа характеру.
- •Поняття про характер. Формування характеру.
- •Індивідуальні відмінності у здібностях людей та їх природні передумови.
- •Розлади здібностей.
- •Пізнавальні психічні процеси. Поняття про відчуття. Фізіологічне підгрунтя відчуттів.
- •Поняття про відчуття. Основні властивості відчуттів.
- •Класифікація та різновиди відчуттів.
- •Розлади відчуттів.
- •Поняття про сприймання. Властивості сприймань.
- •Розлади сприймань.
- •Поняття про уяву. Зв’язок уяви з об’єктивною дійсністю. Фізіологічне підгрунтя уяви.
- •Мислення. Розлади мислення.
- •Пам’ять як одна з найважливіших функцій людського мозку. Теорії пам’яті.
- •Пам’ять. Різновиди пам’яті.
- •Пам’ять. Основні процеси пам’яті та їх характеристика.
- •Види вольової діяльності. Довільні дії та їх особливості.
- •Структура складної вольової дії.
- •Основні вольові якості людини. Їх характеристика.
- •Порушення вольової сфери особистості.
- •Що таке педагогіка?
- •Система педагогічних наук.
- •Зв’язок педагогіки з іншими науками.
- •Основні етапи розвитку педагогіки та освіти. На зорі людства.
- •Розвиток педагогічної думки в Стародавній Греції та Римі.
- •Епоха середніх віків у сфері освіти та виховання.
- •Педагогіка епохи Відродження.
- •Історія української школи й педагогіки.
- •Процес розвитку й формування особистості.
- •Вікова періодизація.
- •Проблема акселерації.
- •Процес ретрадації.
- •Спадковість і розвиток.
- •Вплив середовища на розвиток і формування особистості.
- •Розвиток і виховання.
- •Діяльність як чинник розвитку особистості.
- •Зарубіжні теорії розвитку особистості.
- •Особливості, якими характеризується психіка.
- •Рефлекторна природа психіки.
- •Три основні принципи наукового дослідження.
- •Рефлекс. Безумовні рефлекси.
- •Основні процеси нервової діяльності.
- •Позитивна й негативна індукція.
- •Основні галузі психологічних знань.
- •Зв’язок психології з іншими науками.
- •Основні напрями в сучасній психології.
- •Основні вимоги до методів психології.
- •Основні методи психології. Спостереження, експеримент.
- •Додаткові методи у психологічному дослідженні.
- •Активність особистості та її джерела.
- •Розвиток і виховання особистості.
- •Поняття про темперамент.
- •Типи темпераментів.
- •Основні властивості темпераменту.
-
Структура складної вольової дії.
Вольова дія є дією усвідомленою, їй властива складна психологічна структура. На відміну від довільної дії вона не має характерної для неї динаміки свідомості, що виявляється у переході від потягу та прагнення до бажання. У простому довільному акті спонукання майже безпосередньо переходить у дію, спрямовану на досягнення мети. Так, поява спраги зразу ж зумовлює рух руки до склянки з водою, яка поруч.
-
Основні вольові якості людини. Їх характеристика.
Кожна людина має свій індивідуальний набір вольових якостей, від яких залежать не тільки дії, а й вчинки особистості. Гама вольових якостей особистості містить: самовладання, витримку, терпіння, наполегливість, рішучість, сміливість, критичність
Витримка і самовладання виявляються в умінні людини стримувати свої почуття, якщо це потрібно, гальмувати імпульсивні дії, підпорядковувати себе поставленій меті.
Терпіння, наполегливість особистості дають їй змогу продовжувати діяльність у найскладніших умовах, незважаючи на тимчасові невдачі і перешкоди. Наполегливість - одна з найважливіших якостей особистості, що сприяють їй у досягненні мети. Але не слід наполегливість плутати з упертістю. Уперта людина практично завжди намагається наполягти на своєму, не оцінюючи критично свої судження, бажання чи рішення.
-
Порушення вольової сфери особистості.
-
Що таке педагогіка?
Педаго́гіка (грец. παιδαγωγική — майстерність виховання) — наука про спеціально організовану цілеспрямовану і систематичну діяльність з формування людини — про зміст, форми і методи виховання, освіту та навчання.
-
Основні категорії педагогіки.
Основними категоріями педагогіки є: формування особистості, виховання, освіта, навчання. Під формуванням особистості мають на увазі процес розвитку людини як залежно від цілеспрямованих впливів, так і різноманітних впливів навколишнього середовища. У сучасній зарубіжній педагогіці перша група дій на людину часто позначається терміном «інтенціональне виховання», друга — «функціональне виховання».
Педагогічна технологія — сукупність форм, методів, способів, прийомів навчальних та виховних засобів, системно використовуваних в освітньому процесі, на основі декларованих педагогічних для психолого-педагогічних установок.
-
Система педагогічних наук.
У педагогіці існує низка відносно самостійних розділів, пов'язаних із дослідженням окремих сторін навчально-виховного процесу. Розробкою цілей, завдань, змісту, принципів, методів і організації освіти та навчання займається дидактика (теорія освіти й навчання); питання формування етичних якостей особи, політичних переконань, естетичних смаків, організації різноманітної діяльності учнів складають предмет теорії й методики виховання. Дослідженням сукупності всіх організаційно-педагогічних проблем, пов'язаних з управлінням народною освітою, мережею й структурою навчально-виховних установ і керівництвом їх діяльністю, займаєтьсяшколознавство.
У цілях конкретизації науково-дослідної роботи в області педагогіки і поглибленого професійного вивчення педагогіки як навчального предмету виникає потреба у виділенні специфічних особливостей виховання і навчання окремих вікових або професійно орієнтованих груп населення (діти дошкільного віку, учні загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних, середніх спеціальних або вищих навчальних закладів, військовослужбовці і т. д.). У цьому разі умовно говорять про П. дошкільну, шкільну, вузівську тощо й розглядають питання організації й методів виховання й навчання даного контингенту учнів з урахуванням специфіки прояву в цих умовах педагогічних закономірностей.
До власне педагогіки примикають методики викладання окремих навчальних дисциплін, що вивчаються в навчальних закладах різного типу; дефектологія, що досліджує психофізіологічні особливості розвитку аномальних дітей, закономірності їхнього виховання, освіти і навчання (з виділенням вузькоспеціалізованих галузей: теорія і методика виховання, освіти і навчання глухих і слабочуючих дітей — сурдопедагогіка; сліпих і слабобачучих — тифлопедагогіка, з недоліками розумового розвитку —олігофренопедагогіка, з порушеннями мови — логопедія); історія педагогіки, що вивчає розвиток теорії і практики виховання, освіти і навчання в різні історичні епохи.