- •Зв’язок темпераменту з властивостями характеру.
- •Поняття про характер. Природа характеру.
- •Поняття про характер. Формування характеру.
- •Індивідуальні відмінності у здібностях людей та їх природні передумови.
- •Розлади здібностей.
- •Пізнавальні психічні процеси. Поняття про відчуття. Фізіологічне підгрунтя відчуттів.
- •Поняття про відчуття. Основні властивості відчуттів.
- •Класифікація та різновиди відчуттів.
- •Розлади відчуттів.
- •Поняття про сприймання. Властивості сприймань.
- •Розлади сприймань.
- •Поняття про уяву. Зв’язок уяви з об’єктивною дійсністю. Фізіологічне підгрунтя уяви.
- •Мислення. Розлади мислення.
- •Пам’ять як одна з найважливіших функцій людського мозку. Теорії пам’яті.
- •Пам’ять. Різновиди пам’яті.
- •Пам’ять. Основні процеси пам’яті та їх характеристика.
- •Види вольової діяльності. Довільні дії та їх особливості.
- •Структура складної вольової дії.
- •Основні вольові якості людини. Їх характеристика.
- •Порушення вольової сфери особистості.
- •Що таке педагогіка?
- •Система педагогічних наук.
- •Зв’язок педагогіки з іншими науками.
- •Основні етапи розвитку педагогіки та освіти. На зорі людства.
- •Розвиток педагогічної думки в Стародавній Греції та Римі.
- •Епоха середніх віків у сфері освіти та виховання.
- •Педагогіка епохи Відродження.
- •Історія української школи й педагогіки.
- •Процес розвитку й формування особистості.
- •Вікова періодизація.
- •Проблема акселерації.
- •Процес ретрадації.
- •Спадковість і розвиток.
- •Вплив середовища на розвиток і формування особистості.
- •Розвиток і виховання.
- •Діяльність як чинник розвитку особистості.
- •Зарубіжні теорії розвитку особистості.
- •Особливості, якими характеризується психіка.
- •Рефлекторна природа психіки.
- •Три основні принципи наукового дослідження.
- •Рефлекс. Безумовні рефлекси.
- •Основні процеси нервової діяльності.
- •Позитивна й негативна індукція.
- •Основні галузі психологічних знань.
- •Зв’язок психології з іншими науками.
- •Основні напрями в сучасній психології.
- •Основні вимоги до методів психології.
- •Основні методи психології. Спостереження, експеримент.
- •Додаткові методи у психологічному дослідженні.
- •Активність особистості та її джерела.
- •Розвиток і виховання особистості.
- •Поняття про темперамент.
- •Типи темпераментів.
- •Основні властивості темпераменту.
-
Активність особистості та її джерела.
Активність живих істот - один а головних і необхідних виявів життя, внутрішня спонукальна сила, спрямована на задоволення потреб організму Але активність людини докорінно відрізняється від активності тварин. У тварин вона є виявом інстинктивних біологічних потреб організму, а в людини поштовхом до активності є її свідомі й цілеспрямовані прагнення.
Активність людини та форми її виявлення розвинулись історично й мають соціально спрямований характер. Щодо питання про джерела активності особистості в психології існували різні точки зору.
Уперше питання про активність особистості порушене австрійським психіатром 3. Фрейдом - фундатором теорії та практики психоаналізу. Головні положення цієї теорії обґрунтовують думку, що до активності людину спонукають її інстинктивні потяги, притаманні їй від народження, які передаються спадково. Це світ інстинктів, біологічних і фізіологічних потягів, неусвідомлюваних імпульсів, природа виникнення яких "невідома". Засадовим для його теорії є визнання пріоритету біологічного в людині. Позитивним у вченні 3. Фрейда можна вважати його звернення до царини підсвідомого у психіці людини, яке істотно впливає на її життєдіяльність.
-
Розвиток і виховання особистості.
-
Поняття про темперамент.
Темперамент - характеристика індивіда з боку динамічних властивостей його психіки - інтенсивності, швидкості, темпу, ритму та врівноваженості психічних проявів
Темперамент являє собою динамічну характеристику поведінки людини і відзначається такими критеріями:
Критерії темпераменту:
-
Типи темпераментів.
Сангвінік - людина із сильною, зрівноваженою, жвавою нервовою системою. Він має високу швидкість реакції, його вчинки обмірковані. Завдяки життєрадісності сангвініку властива висока опірність труднощам життя. Він любить жарт, часто стає організатором, душею компанії. Жвавість нервової системи обумовлює мінливість його почуттів, прихильностей, інтересів, поглядів, високу пристосовуваність до змін умов життя. Це товариська людина, що легко вступає в контакт із новими людьми, і тому в неї широке коло знайомств, хоча вона і не відрізняється сталістю в спілкуванні і прихильностях. Сангвінік - продуктивний діяч, але лише тоді, коли в нього є цікава йому справа, тобто при постійному збудженні. У протилежному випадку він стає нудним, млявим, відволікається. Сангвінік легко переключається з однієї справи на іншу. У стресовій ситуації діє активно, зберігає самовладання. Сангвініки найпродуктивніші в роботі, яка потребує швидкої реакції і водночас зрівноваженості.
Флегматик - людина із сильною, зрівноваженою, але інертною нервовою системою. Внаслідок цього на зовнішні впливи реагує повільно, неговіркий. Емоційно зрівноважений, його важко розсердити, розвеселити. Настрій стабільний, рівний. Навіть при серйозних неприємностях флегматик залишається зовні спокійним. Флегматик має високу працездатність, добре опирається сильним і тривалим подразникам, але не здатний швидко реагувати в несподіваних важких ситуаціях. Він воліє закінчити одну справу і тільки потім братися за інше. Флегматик є стратегом, і тому він постійно звіряє свої дії з перспективою. Флегматик не любить змінювати звички, розпорядок життя, роботу і друзів. Він важко і повільно пристосовується до нових умов; нерідко довго коливається, приймаючи рішення, але, на відміну від меланхоліка, обходиться без сторонньої допомоги. Флегматикам підходить робота, яка вимагає методичності, тривалої працездатності й холоднокровності.
Холерик - це людина, нервова система якої визначається перевагою збудження над гальмуванням. Через це вона дуже швидко реагує на зовнішній вплив, причому часто нерозважно. Холерик нетерплячий, і коли захоплюється, то його важко зупинити. Чекання здатне вивести його із себе. Він виявляє поривчастість, різкість рухів і неприборканість. Сила нервової системи дозволяє холерику в критичні моменти працювати довго і невпинно. У цей час його здатність до концентрації сил є дуже високою. Однак незрівноваженість нервових процесів холерика визначає циклічність у зміні його активності і бадьорості. Чергування позитивних циклів підйому настрою й енергійності з негативними циклами спаду, депресії обумовлюють нерівність поведінки і самопочуття, підвищену схильність до невротичних зривів і конфліктів. Взагалі мінливість - характерна риса холерика, і тому завбачити, як поведеться холерик у новій обстановці, дуже важко. Для холериків характерна циклічність у роботі.
Меланхолік - людина з слабкою нервовою системою, яка має підвищену чутливість навіть до слабких подразників, а сильний подразник може викликати в неї зрив, розгубленість. Саме тому в стресових ситуаціях (іспит, змагання, небезпека) результати діяльності меланхоліка можуть погіршуватися в порівнянні зі спокійною звичною обстановкою. Його підвищена чутливість приводить до швидкого стомлення й падіння працездатності, а для відновлення сил йому потрібний досить тривалий відпочинок. Навіть незначний привід може викликати в нього образу, сльози. Він часто буває подавленим, невпевненим у собі, тривожним; у нього можуть виникнути невротичні розлади. У звичних обставинах меланхолік може бути контактним, успішно виконувати доручену справу, але він замкнений при зустрічі з новими людьми, нерішучий у нових ситуаціях. Володіючи високою чутливістю нервової системи, меланхоліки нерідко мають яскраво виражені художні й інтелектуальні здібності.