- •Зв’язок темпераменту з властивостями характеру.
- •Поняття про характер. Природа характеру.
- •Поняття про характер. Формування характеру.
- •Індивідуальні відмінності у здібностях людей та їх природні передумови.
- •Розлади здібностей.
- •Пізнавальні психічні процеси. Поняття про відчуття. Фізіологічне підгрунтя відчуттів.
- •Поняття про відчуття. Основні властивості відчуттів.
- •Класифікація та різновиди відчуттів.
- •Розлади відчуттів.
- •Поняття про сприймання. Властивості сприймань.
- •Розлади сприймань.
- •Поняття про уяву. Зв’язок уяви з об’єктивною дійсністю. Фізіологічне підгрунтя уяви.
- •Мислення. Розлади мислення.
- •Пам’ять як одна з найважливіших функцій людського мозку. Теорії пам’яті.
- •Пам’ять. Різновиди пам’яті.
- •Пам’ять. Основні процеси пам’яті та їх характеристика.
- •Види вольової діяльності. Довільні дії та їх особливості.
- •Структура складної вольової дії.
- •Основні вольові якості людини. Їх характеристика.
- •Порушення вольової сфери особистості.
- •Що таке педагогіка?
- •Система педагогічних наук.
- •Зв’язок педагогіки з іншими науками.
- •Основні етапи розвитку педагогіки та освіти. На зорі людства.
- •Розвиток педагогічної думки в Стародавній Греції та Римі.
- •Епоха середніх віків у сфері освіти та виховання.
- •Педагогіка епохи Відродження.
- •Історія української школи й педагогіки.
- •Процес розвитку й формування особистості.
- •Вікова періодизація.
- •Проблема акселерації.
- •Процес ретрадації.
- •Спадковість і розвиток.
- •Вплив середовища на розвиток і формування особистості.
- •Розвиток і виховання.
- •Діяльність як чинник розвитку особистості.
- •Зарубіжні теорії розвитку особистості.
- •Особливості, якими характеризується психіка.
- •Рефлекторна природа психіки.
- •Три основні принципи наукового дослідження.
- •Рефлекс. Безумовні рефлекси.
- •Основні процеси нервової діяльності.
- •Позитивна й негативна індукція.
- •Основні галузі психологічних знань.
- •Зв’язок психології з іншими науками.
- •Основні напрями в сучасній психології.
- •Основні вимоги до методів психології.
- •Основні методи психології. Спостереження, експеримент.
- •Додаткові методи у психологічному дослідженні.
- •Активність особистості та її джерела.
- •Розвиток і виховання особистості.
- •Поняття про темперамент.
- •Типи темпераментів.
- •Основні властивості темпераменту.
-
Мислення. Розлади мислення.
уповільнення мислення - виникнення асоціацій украй уповільнюється, число асоціацій зменшується, вони виникають із працею, їх мало, зміст їх одноманітно й бідно. Хворі скаржаться на втрату здатності до мислення, ослаблення розумових здатностей, інтелектуальне отупіння.
Незв'язність мислення - втрата здатності до утворення асоціацій, до з'єднання сприйняттів, подань, понять, до відбиття дійсності в її зв'язках і відносинах. Це втрата здатності до самих елементарних узагальнень, до здійснення аналізу й синтезу. Мова хворих при цьому представляє набір не зв'язаних змістом слів.
Докладність мислення - розлад асоціативного процесу, коли утворення нових асоціацій украй уповільнюється внаслідок тривалого домінування попередніх. Виражається у в'язкості, тугоподвижности мислення, зниженні його продуктивності. При цьому наступає втрата здатності виділення головного із другорядного, істотного з несуттєвого.
Персеверация мислення - тривале домінування при загальному різко вираженому утрудненні асоціативного процесу однієї якої-небудь думки, одного якогось подання. При цьому на різні питання дається той самий відповідь за рахунок домінування у свідомості обмеженого числа думок і подань.
Резонерство - великі й марні міркування.
Шперрунги - мимовільні обриви думок.
-
Пам’ять як одна з найважливіших функцій людського мозку. Теорії пам’яті.
Пам'ять - це психічний процес, який відображає досвід людини шляхом запам'ятовування, зберігання та наступного відтворення.
-
Пам’ять. Різновиди пам’яті.
Залежно від того, що запам'ятовують і відтворюють, розрізняють за змістом чотири різновиди пам'яті: образну, емоційну, рухову і словесно-логічну.
Суть ОБРАЗНОЇ ПАМ'ЯТІ - у запам'ятовуванні образів, уявлень конкретних предметів, явищ, їхніх властивостей, наочно даних зв'язків І відношень між ними.
Залежно від того, якими аналізаторами людина сприймає об'єкти під час їхнього запам'ятовування, образна пам'ять буває зоровою, слуховою, тактильною, нюховою тощо. Фізіологічною основою образної пам'яті є тимчасові нервові зв'язки першосигнального характеру. Однак у ній бере участь також друга сигнальна система. Мова є засобом усвідомлення людиною її чуттєвого досвіду.
Образна пам'ять - це пам'ять на зорові, слухові, нюхові, смакові, дотикові образи. У ній зберігаються картини навколишнього світу, звуки, запахи, які колись сприймала людина. Образи, які містяться в пам'яті, з часом трансформуються: спрощуються, втрачають яскравість, стають більш узагальненими, на перший план виходять суттєві ознаки матеріалу, а подробиці стираються. Найменше змін зазнають незвичайні зорові образи.
У пам'яті можуть зберігатися не тільки предметні образи сприйняття, а й безпредметні образи, пов'язані з пережитими відчуттями. Людина може, наприклад, уявити собі просто синій колір, або звук певного тону, або відчуття зубного болю, або кислий смак.
Образна пам'ять здебільшого виявляється у дітей і підлітків, але є важливою для деяких професій. У дорослих провідним видом пам'яті, як правило, є словесно-логічна.
Винятком серед інших є ейдетичні образи, які зберігаються в пам'яті без змін, не втрачаючи яскравості й чіткості.
СЛОВЕСНО- ЛОГІЧНА пам'ять полягає в запам'ятовуванні думок, понять, суджень, умовиводів, які відображають істотні зв'язки і відношення предметів І явищ, їхні загальні властивості.