Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Psikhologia_otvety.docx
Скачиваний:
9
Добавлен:
27.02.2016
Размер:
87.56 Кб
Скачать
  1. Мислення. Розлади мислення.

уповільнення мислення - виникнення асоціацій украй уповільнюється, число асоціацій зменшується, вони виникають із працею, їх мало, зміст їх одноманітно й бідно. Хворі скаржаться на втрату здатності до мислення, ослаблення розумових здатностей, інтелектуальне отупіння.

Незв'язність мислення - втрата здатності до утворення асоціацій, до з'єднання сприйняттів, подань, понять, до відбиття дійсності в її зв'язках і відносинах. Це втрата здатності до самих елементарних узагальнень, до здійснення аналізу й синтезу. Мова хворих при цьому представляє набір не зв'язаних змістом слів.

Докладність мислення - розлад асоціативного процесу, коли утворення нових асоціацій украй уповільнюється внаслідок тривалого домінування попередніх. Виражається у в'язкості, тугоподвижности мислення, зниженні його продуктивності. При цьому наступає втрата здатності виділення головного із другорядного, істотного з несуттєвого.

Персеверация мислення - тривале домінування при загальному різко вираженому утрудненні асоціативного процесу однієї якої-небудь думки, одного якогось подання. При цьому на різні питання дається той самий відповідь за рахунок домінування у свідомості обмеженого числа думок і подань.

Резонерство - великі й марні міркування.

Шперрунги - мимовільні обриви думок.

  1. Пам’ять як одна з найважливіших функцій людського мозку. Теорії пам’яті.

Пам'ять - це психічний процес, який відображає досвід людини шляхом запам'ятовування, зберігання та наступного відтворення. 

  1. Пам’ять. Різновиди пам’яті.

Залежно від того, що запам'ятовують і відтворюють, розрізняють за змістом чотири різновиди пам'яті: образну, емоційну, рухову і словесно-логічну.

Суть ОБРАЗНОЇ ПАМ'ЯТІ - у запам'ятовуванні образів, уявлень конкретних предметів, явищ, їхніх властивостей, наочно даних зв'язків І відношень між ними.

Залежно від того, якими аналізаторами людина сприймає об'єкти під час їхнього запам'ятовування, образна пам'ять буває зоровою, слуховою, тактильною, нюховою тощо. Фізіологічною основою образної пам'яті є тимчасові нервові зв'язки першосигнального характеру. Однак у ній бере участь також друга сигнальна система. Мова є засобом усвідомлення людиною її чуттєвого досвіду.

Образна пам'ять - це пам'ять на зорові, слухові, нюхові, смакові, дотикові образи. У ній зберігаються картини навколишнього світу, звуки, запахи, які колись сприймала людина. Образи, які містяться в пам'яті, з часом трансформуються: спрощуються, втрачають яскравість, стають більш узагальненими, на перший план виходять суттєві ознаки матеріалу, а подробиці стираються. Найменше змін зазнають незвичайні зорові образи.

У пам'яті можуть зберігатися не тільки предметні образи сприйня­ття, а й безпредметні образи, пов'язані з пережитими відчуттями. Людина може, наприклад, уявити собі просто синій колір, або звук певного тону, або відчуття зубного болю, або кислий смак.

Образна пам'ять здебільшого виявляється у дітей і підлітків, але є важливою для деяких професій. У дорослих провідним видом пам'яті, як правило, є словесно-логічна.

Винятком серед інших є ейдетичні образи, які зберігаються в пам'яті без змін, не втрачаючи яскравості й чіткості.

СЛОВЕСНО- ЛОГІЧНА пам'ять полягає в запам'ятовуванні ду­мок, понять, суджень, умовиводів, які відображають істотні зв'язки і відношення предметів І явищ, їхні загальні властивості.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]