Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Algebra1.doc
Скачиваний:
118
Добавлен:
27.02.2016
Размер:
2.88 Mб
Скачать

Приклад

Довести, що число Sn=11n+2+122n+1 ділиться на 133 при будь-якому натуральному n.

1) При n=1. S1=113+123=(11+12)(112–11·12+122)=23·133, тобто твердження справедливе.

2) Припустимо що при n=k число Sk=11k+2+122k+1 ділиться на 133. Отже, Sk=11k+2+122k+1=133q, q N.

3) Доведемо, що при n=k+1 число Sk+1=11k+3+122k+3 ділиться на 133. Дійсно,

Sk+1=11k+3+122k+3=11k+2·11+144·122k+1=11(11k+2+122k+1)+133·122k+1=11·133q+

133·122k+1=133(11q+122k+1)133.

Отже, силу принципу математичної індукції число Sn при будь-якому натуральному n.

4. Біном Ньютона

Нехай дано натуральні числа від 1 до n. Побудуємо з цих чисел різна групи (сполуки) з m чисел (1mn). При цьому будимо вважати різними сполуки ті, які відрізняються одна від одної хоча б одним елементом. Такі сполуки називають комбінаціями.

Знайдемо число комбінацій з n елементів по m. Очевидно, що число одинарних комбінацій, тобто комбінацій з n елементів по одному,. Побудуємо тепер подвійні комбінації. Це можна зробити так. Візьмемо якусь одинарну комбінацію, наприклад число 2, і приєднаємо до нього всі інші числа 1, 3, 4, (n–1), n. Дістанемо подвійних комбінацій. Перебираючи всі одинарні комбінації і приєднуючи до них по одному елементу, дістанемо всього (n–1) подвійних комбінацій. Враховуючи, що кожна подвійна комбінація повторюється двічі, дістанемо

.

Аналогічні міркування дають можливість обчислити число комбінацій з n елементів по три:

.

Доведемо методом математичної індукції, що взагалі

. (4)

Справді,

1) для m=1твердження справедливе: .

2) припустимо, що воно правильне для m=k+1, тобто

. (5)

3) Доведемо його справедливість для m=k +1.

Приєднуючи по черзі по одному елементу з тих nk елементів, які не входять у кожну комбінацію (5), дістанемо всього комбінацій. Проте, серед них кожна повторюється k+1 раз. Тому

. (6)

Отже, формула (4) справедлива для будь-якого натурального числа m, де 1.

Символом n! (читається n-факторіал) позначають добуток всіх натуральних чисел від одного до n: n!=1·2·3·…·n.

Символ 0! означає 1, тобто 0!=1.

Наведемо ще такі три важливі формули:

a) (7)

Цю формулу при mn дістанемо з доведеної множення чисельника і знаменника на (nm)!. Її можна узагальнити і на випадок m=n поклавши 0!=1.

.

б) . (8)

Справедливість твердження встановлюється перевіркою з урахуванням властивості а).Узагальнюючи цю формулу на випадок m=n, покладають оскільки .

.

в) . (9)

Справді,

.

Відомо, що

, .

Як піднести до степеня вирази (a+b)n, (ab)n? Відповідь на це питання дає наступна теорема.

Теорема.

Для довільного натурального n і довільних дійсних чисел a і b має місце формула

, (10)

– деякі натуральні числа.

Доведемо теорему методом математичної індукції.

1) При n=1 твердження правильне, оскільки (a+b)1=1·a+1·b, .

2) Нехай формула (10) справедлива при n=k,тобто

.

3) Доведемо, що вони правильна для n=k+1

(11)

Справді,

(12)

В силу формул (8) і (9) маємо

, ,

­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­

.

Тому (12) = (11). Справедливість формули (10) доведено для всіх натуральних n .

Формула (10) називається формулою бінома Ньютона. Права частина формули називається розкладом бінома Ньютона.

Формула (10) до Ньютона була відома Паскалем (1623-1662). Заслуга Ньютона в тому, що він узагальнив цю формулу для нецілого показника n.

Формулу (10) можна записати у вигляді

.

– біноміальні коефіцієнти, які можна обчислити за формулами (4), (7).

член розкладу бінома Ньютона має вигляд , .

Властивості формули бінома Ньютона :

1) Розклад (10) містить n+1 членів.

2) Показники букви а спадають від n до 0, а показники букви b зростають від 0 до n і сума показників при a і b в кожному члені розкладу дорівнює n.

3) Коефіцієнти членів, рівновіддалених від початку і кінця розкладу бінома Ньютона, рівні між собою:

, , .

4) Сума всіх біноміальних коефіцієнтів розкладу (a+b)n дорівнює 2n.

Дійсно, поклавши a=b=1 в розкладі (10), дістанемо

(1+1)n =.

5) Сума біноміальних коефіцієнтів членів розкладу, що знаходяться на парних місцях, дорівнює сумі коефіцієнтів членів, що знаходяться на непарних місцях. Тобто,

.

6) Кожний наступний біноміальний коефіцієнт дорівнює добутку коефіцієнта попереднього члена, помноженого на показник букви а цього члена, поділеного на число попередніх членів:

.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]