
- •§ 6. Визначники
- •§ 7. Застосування визначників.
- •§ 1. Основні числові системи
- •1. Бінарні алгебраїчні операції
- •2. Алгебраїчні структури. Означення і приклади груп, кілець, полів
- •Приклади
- •Приклади
- •Приклади
- •Приклади
- •Приклад
- •4. Біном Ньютона
- •Приклади.
- •Вправи для самостійного розв’язування
- •§2 Поле комплексних чисел
- •1.Побудова поля комплексних чисел. Алгебраїчна форма комплексного числа
- •Приклади
- •2. Тригонометрична форма комплексного числа. Геометрична інтерпретація операцій над комплексними числами
2. Алгебраїчні структури. Означення і приклади груп, кілець, полів
На
множині М
може бути задано багато різних алгебраїчних
операцій. Якщо бажають виділити одну з
них, наприклад
,
то записують (М,
)
і вважають, що операція
визначає на множиніМ
алгебраїчну структуру або що (М,
)
є алгебраїчною структурою.
Множина М, на якій задано одну або кілька алгебраїчних операцій, називається алгебраїчною структурою.
В математиці виділилося невелика кількість основних типів алгебраїчних структур, які докладно вивчаються: група, кільце, поле, лінійний простір. Вивчення цих структур і зв’язків між ними є одним з найважливіших завдань алгебри на сучасному етапі її розвитку.
Нехай G – деяка не порожня множина, на якій задано бінарну операцію.
Означення.
Непорожня множина G, на якій визначено бінарну операцію , називається групою, якщо виконуються такі умови:
Операція асоціативна;
в G існує нейтральний елемент
;
для кожного елементу
єG в множині G існує симетричний елемент
Умови 1-3 називають аксіоми групи. Якщо бінарна операція комутативна, то група G називається комутативною, або абельовою, за ім’ям норвезького математика Н. Абеля, який вивчав рівняння, теорія яких тісно пов’язана з теорією комутативних груп.
Група G називається скінченною, якщо множина її елементів скінчена, і нескінченною, якщо множина її елементів нескінченна.
Приклади
1. Множина всіх цілих чисел Z
є Абельовою групою відносно додавання.
У цій множині визначення операція
додавання. Операція додавання цілих
чисел асоціативна і комутативна. У
множині Z
є нейтральний елемент відносно операції
додавання – число 0. Для кожного елемента
n
Z
в множині Z
є симетричний елемент – n.
Цю групу називають адитивною
(від
лат. addition
– додавати) групою
цілих чисел.
2. Множина всіх раціональних чисел Q,множина всіх дійсних чисел R – абельові групи за додаванням. Доведіть це самостійно.
Ці групи називають відповідно адитивною групою раціональних, дійсних чисел.
3. Множина всіх парних чисел є абельовою групою за додаванням. Її називають адитивною групою парних чисел.
4. Множина Мn (R) всіх матриць порядку n, елементами яких є дійсні числа, є абельовою групою відносно додавання. Справді, операція додавання матриць асоціативна і комутативна. Матриця Оn є нульовим елементом. Для кожної матриці А=(аik) в множині Мn(R) є протилежна матриця – А=(аik).
5. Множина, що складається з одного числа 0, є абельовою групою за додаванням.
6. Множина всіх додатніх раціональних чисел є абельовою групою за множенням.
Справді, на цій множині визначена операція множення: добуток двох додатних раціональних чисел є додатне раціональне число. Ця операція асоціативна і комутативна. У множині є одиничний елемент – число 1 і для будь-якого елемента цієї множини в ній є обернений елемент .
7. Множина всіх відмінних від нуля раціональних чисел є абельовою групою за множенням. Вона називається мультиплікативною (від лат. multipliko – множити) групою раціональних чисел.
8.
Множина
всіх додатних дійсних чисел і множини
всіх відмінних від нуля дійсних чисел
– також абельові групи за множенням.
Групу
називаютьмультиплікатнвною
групою дійсних чисел.
Зауважимо, що множина непарних чисел не є групою відносно додавання, оскільки в ній невизначена операція додавання: додавання непарних чисел виводить за межі цієї множини. Не є групою відносно додавання і множення всіх додатних цілих чисел, оскільки в ній немає нульового елемента.
Множина всіх цілих чисел не є групою за множенням, оскільки для будь-якого відмінного від ± 1 цілого числа n в цій множині не міститься обернене число . Множина всіх раціональних чисел не є групою за множенням, оскільки для числа 0 оберненого числа не існує.
Означення.
Непорожню підмножину H групи G називають підгрупою цієї групи (записують H<G), якщо H є групою відносно бінарної операції, визначеної на групі G.
Так, адитивна група парних чисел є підгрупою адитивної групи цілих чисел Z. Група Z, в свою чергу, є підгрупою адитивної групи раціональних чисел Q. Група за множення додатних раціональних чисел Q+ є підгрупою мультиплікативної групи Q всіх відмінних від нуля раціональних чисел.
Другою досить важливою алгебраїчної структурою поряд з групою є кільце.
Нехай на непорожній множині K визначені дві бінарні операції – додавання і множення.
Означення.
Непорожня множина K, на якій визначено операції додавання і множення, називається кільцем, якщо виконуються такі умови:
1. Множина K є абельовою групою за додаванням.
2. Операція множення асоціативна, тобто
.
3. Операція множення дистрибутивна відносно операції додавання, тобто
,
Умови 1-3 називаються аксіомами кільця. Якщо операція множення на кільці K комутативна, то кільце називають комутативним. Кільце називається скінченним, якщо множина його елементів скінченна, воно називається нескінченним, якщо множина його елементів нескінченна.