Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпори.docx
Скачиваний:
101
Добавлен:
25.02.2016
Размер:
333.22 Кб
Скачать

27.Сучасна інфляція: суть, види, причини, наслідки. Антиінфляційна політика держави

Інфляція – процес знецінення грошей у результаті перевищення кількості грошових знаків, що перебувають в обігу, над сумою цін товарів та послуг.

Коли різко зменшується рівень виробництва в країні, знижується надходження коштів до державної скарбниці. Проте для виплати заробітної плати працівникам, здійснення управлінських функцій в країні потрібна велика кількість грошей, тому їх просто друкують і запускають в обіг. Таким чином, населення має можливість придбати значно більше товарів і послуг, ніж може забезпечити народне господарство. Це призводить до підвищення цін виробниками на свою продукцію, оскільки попит набагато перевищує пропозицію. У результаті люди на заробітну плату можуть придбати менше товарів, ніж до початку інфляції. Купівельна спроможність національних грошей падає. Власники фірм скорочують обсяги виробництва продукції, звільняють робітників. Посилюють інші негативні процеси в житті держави.

Види інфляції:

  1. Повзуча – ціни зростають не більше 5% на рік. У багатьох країнах вона є постійною.

  2. Галопуюча – ціни зростають більше 10% на рік. Її наявність свідчить про негативні тенденції в економіці.

  3. Гіперінфляція – ціни зростають 1, 2% щоденно. Ця інфляція можлива лише в умовах глибокої економічної кризи в державі.

Залежно від причини розрізняють інфляцію попиту та інфляцію витрат, або пропозиції.

Інфляція попиту має місце тоді, коли попит зростає швидше ніж пропозиція товарів тому ціни зростають.

Інфляція що виникає внаслідок зростання витрат називається інфляцією витрат, або інфляцією пропозиції. Суть в тому, що збільшення витрат виробництва на одиницю продукції зменшує прибуток та обсяг виробництва. В результаті зменшується пропозиція товарів з боку виробників, це зменшення підвищує ціни.

Інфляцію поділяють на:

  1. Класична – має місце у 18-19 ст. Характерною рисою є її тимчасовий характер. Тривала кілька років і переходила в дефляцію – це зниження загального рівня цін. Причиною були війни, стихійні лиха.

  2. Сучасна інфляція – інфляція другої половини 20 ст. Її характерна риса – хронічний характер. Сучасна інфляція є багатофакторним явищем, зумовлюється впливом багатьох чинників. основними її причинами є:

  • деформація пропорцій в народному господарстві багатьох країн;

  • зростання дефіциту державного бюджету;

  • великі військові витрати;

  • дотації держави багатьом галузям та підприємствам;

  • велика монополізація економіки;

  • кредитні емісії національних банків;

  • необгрунтовані підвищення заробітної плати та інших державних витрат.

Інфляція має негативні наслідки:

  1. зменшує реальні доходи населення

  2. скорочує інвестиції

  3. гальмує науково-технічний прогрес

  4. призводить до кризи державних фінансів і до швидкого знецінення податків

  5. значно активізує тіньову економіку

  6. негативно впливає на вартість заощаджень

  7. знижує життєвий рівень населення

  8. послаблює зовнішньоекономічні позиції країни

Якими заходами можна послабити вплив інфляції на національне господарство країни і зупинити цей процес?

У розвинених країнах ринкової економіки, як правило, перш за все жорстко обмежують щорічне збільшення грошової маси. Цей процес контролюється урядовими органами і полягає у випуску такої кількості грошей скільки виготовлено товарів і послуг.

Ще одним радикальним і обов’язковим заходом з боку держави є значне скорочення своїх витрат, досягається за рахунок витрат

  • зменшення чисельності управлінського апарату

  • скорочення військових структур

  • економії на освіті, культурних, медичних програмах тощо.

Скорочуючи витрати держава повинна робити все для збільшення надходжень до бюджету, зменшення його дефіциту. Цього ефекту можна досягти за рахунок зростання податкових платежів, проте розміри податків потрібно не збільшувати, а зменшувати. Це стимулюватиме підприємців для збільшення випуску продукції, а значить зростуть розміри податкових заощаджень. Поповнення бюджету можна здійснювати за рахунок приватизації, продажу частини державної власності.

Важливим для контролю і впливу на приватизацію є настрій і очікування споживачів. При зростанні довіри населення до політики держави уряд може проводити свої антиінфляційні заходи, спираючись на його підтримку. У цьому напрямку можуть проводитись заходи щодо стимулювання заощаджень людей, зменшення частки доходів, яка витрачається на споживання. Для цього проценти по вкладах збільшують до рівня, що перевищує показник інфляції. Тоді населенню вигідніше вкладати гроші в банки, цінні папери, а не нести їх на ринок і цим сприяти зростанню цін.

Інфляція в Україні на початку 90-х років була зумовлена цілим рядом причин. Найголовнішою причиною було значне скорочення обсягів виробництва спричинене не переходом до нової системи господарювання. Його наслідком стало зменшення обсягів експорту зростання дефіцитів державного бюджету для власної виплати працівникам заробітної плати, покриття державних видатків уряд вдався до кредитних емісій. Велику роль у зростанні темпів інфляції, особливо у 1992 році відіграло підвищення цін на енергоносії, що поставлялися з країн колишнього СРСР. В умовах падіння купівельної спроможності грошей почалося необгрунтоване підвищення заробітної плати. Попит різко зріс, а товарів для його задоволення не вистачало. Це призвело до нового зростання цін. Вищеназвані причини сприяли зростанню рівня інфляції в 1992 р. до 170 відсотків на місяць. А це вже супер-гіперінфляція. Такі явища у світовій історії траплялися лише під час світових війн. Лише зусиллями національного банку України в 1997 р. інфляцію вдалося зупинити.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]