Попит та пропозиція у ринковій системі. Ринковий механізм

Невіддільним елементами ринку є попит, пропозиція та переважно вільні ціни, а провідним законом ринкової системи –закон попиту та пропозиції.

Загалом сам процес функціонування ринку може розглядатися як нескінченна взаємодія попиту та пропозиції, яка відбувається під впливом зміни цін, що знаходить відбиток у дії об’єктивного економічного закону попиту та пропозиції. Цей закон – справжній господар ринку.

У процесі аналізу цих взаємозв’язків мається на увазі ринок вільної конкуренції, на який не поширено регулюючий вплив засобів державного регулювання.

Попит – це платоспроможна потреба або сума грошей , яку покупці мають намір заплатити за необхідні для них товари і послуги .

Попит виражає сформовану на ринку потребу в життєвих засобах, що визначається кількістю товарів і послуг , які споживачі можуть придбати за цінами, що склалися на ринку, та наявністю коштів.

Попит завжди конкретно виражений, динамічно змінюється під впливом ряду чинників:

• економічні (базовий рівень розвитку віробництва, середній рівень грошових надходжень населення, структура в рівень ринкових цін, тощо);

• соціальні (рівень культури, соціальна структура суспільства, поширений спосіб життя);

• демографічні (розмір та склад середньої сім’ї, статево-віковий склад сім’ї, співвідношення міського та сільського типу);

• психолого-традиційні (уподобання та смаки споживання, місцеві традиції та принципи виховання);

• етичні (привабливості зовнішніх якостей товару, реклама, форми продажу);

• природно-кліматичні (клімат, рельєф, флора і фауна, температури).

Визначним фактором, який впливає на платоспроможний попит, є рівень ціни.

Згідно з законом попиту, чим вища ціна на продукт, тим меншу його кількість купуватимуть споживачів. І навпаки, чим нижча ціна продукту, тим більшу його кількість купуватимуть. Отже, закон попиту відображає обернену залежність між ціною продукту і величиною попиту на нього. Графічне зображення називається кривою попиту, а переміщення по кривій попиту- зміною величини попиту. Ціна – найважливіший чинник ,що визначає обсяг попиту.

Ціна

Р

D

Попит

Q

Дію закону попиту і закономірності споживачів можна пояснити за допомогою двох відомих в економіці теорій ефектів: ефекту доходу та ефекту заміщення .

1. ефект доходу. Зміна ціни відбивається на реальній купівельній спроможності споживачів. Коли півдвищується ціна , то реальна купівельна спроможність знижується, що зменшує величину попиту. Покупці витрачатимуть ту саму номінальну суму на купівлю даного продукту, але куплять уже меншу його кількість. І навпаки, із зниженням ціни продукту купівельна спроможність грошового доходу збільшується, що дає змогу купувати більше певного продукту , ніж раніше;

2. ефект заміщення. Якщо ціна на продукт Х змінюється, а на інші продукти залишається постійною, то змінюється відносна структура цін між продуктом Х та усіма іншими товарами. Покупці замінюють дорожчі продукти дешевими.

Для попиту дуже важливою характеристикою є його еластичність.

Еластичний попит – це попит, який під впливом невеликого зростання або зниження ціни товару зазнає значних змін.

Коефіцієнт показує,на скільки відсотків зміниться попит при зміні ціни на 1%

Еп = П*/Ц*

Еп- кількісно цінова еластичність;

П*- зміна попиту виражена у відсотках;

Ц*- зміна ціни виражена у відсотках.

Розрізняють три головні види еластичності попиту:

1. відносно еластичний попит: Еп> 1. Це означає, що зміна ціни призвела до значно більшої кількості зміни попиту;

2. одиночний попит: Еп=1, У цьому разі зміна ціни призвела до такої самої кількості зміни попиту;

3. відносно нееластичний попит: Еп< 1. Це означає, що зміна ціни зумовила меншу кількість зміни попиту.

Але існують нецінові чинники, що впливають на нього:

• кількість покупців (збільшення кількості покупців підвищує ринковий попит і навпаки);

• доходи споживачів (пряма залежність між доходами та попитом);

• очікування споживачів (очікування зростання цін у майбутньому збільшує поточний попит і навпаки);

• ціни на сукупні товари (якщо зростає ціна на взаємозамінний товар, то попит на нього знижується, а на його замінник – підвищується; якщо зростає ціна на доповнюючий, то зменшується попит і на цей товар і на доповнюючий).

• місткість ринку (чим розвиненіший ринок, тим більше він спонукає економічних суб’єктів до пошуку нових джерел доходу задля збільшення свого платоспроможного попиту;

• кліматичні умови (у курортній зоні пізньої весни, і влітку та ранньої осені зростає попит на купальні костюми, екскурсійні послуги тощо).

Зміна попиту під дією нецінових факторів переміщує криву попиту праворуч або ліворуч.

Пропозиція- це та кількість продуктів, яку виробник бажає та спроможний виробити і постачати для продажу на ринку за певну ціну впродовж визначеного проміжку часу.

Сталий причинно-наслідковий зв’язок між ціною та обсягом товарів (послуг) який товаровиробник здатний продавати на ринок, виражаться законом пропозиції. Зміст закону пропозиції полягає в тому, що із зростанням ціни зростатиме також пропозиція, і показує, що виробники прагнуть виробляти і продавати за вищою ціною більшу кількість товару.

Ціна

Р S

Попит

Q

Серед факторів , які впливають на пропозицію, провідну роль відіграють: ціни даного товару, ціни інших товарів, технологія виробництва, податки, дотації виробникам.

Головним фактором для пропозиції є ціна товару. Якщо взяти до уваги лише це фактор, при незмінному значенні решти, одержуємо функцію пропозиції від ціни:

Qs= f (P)

Зміна ціни змінює величину пропозиції. Якщо ціна зростає, величина пропозиції збільшується; якщо ж ціна знижується, величина пропозиції зменшується. Зміна величини пропозиції означає переміщення з однієї точки до іншої по стабільній кривій пропозиції.

Зміни у самій пропозиції зміщують криву праворуч або ліворуч, ці зміни зумовлюються неціновими чинниками:

1. технологічний процес (застосування нових технологій);

2. зміна цін на ресурси (це призводить до збільшення витрат виробництва, зростання собівартості продукції, що змушує підприємця скороувати пропозицію свого товару);

3. зміна ціни на споріднені товари;

4. зміна у бютжетно-податковій політиці.

Цінова еластичність пропозиції відображає ступінь зміни обсягу пропозиції при зміні ціни. Це- показник відносної зміни пропонованої на ринку кількості товарів відповідно до відносної зміни конкурентної ціни.

ЕПр= Пр*/Ц*

ЕПр- коефіцієнт еластичності пропозиції;

Пр*- зміна обсягу пропозиції уівідсотках;

Ц*- зміна ціни виражена у відсотках.

Розрізняють еластичну і нееластичну пропозицію. Пропозицію товару називають еластичною, якщо зміна ціни веде до суттєвої зміни обсягу пропозиції (ЕПр>1). Пропозицію вважають нееластичною, якщо зміна ціни призводить до незначної зміни обсягу пропозиції (ЕПр<1).

Ціна ринкової рівноваги.

У механізмі саморегулювання ринкової економіки особліве значення має ринкова ціна , що є результатом взаємодії попиту і пропозиції.

Ціна рівноваги (ринкова)- ціна на конкурентному ринку , за якою величина попиту і пропозиції рівні.

Графічно її можна одержати, обєднавши криві попиту та пропозиції. Точка її перетину відповідає ціні рівноваги. При ціні рівноваги кількість продукту, в межах якої споживачі мають намір продовжувати купувати товар, відповідатиме тій кількості продукту, яку виробники мають намір продовжувати постачати на ринок. Отже, конкуренція, коливання попиту і пропозиції сприяли встановленню рівноваги на ринку.

ціна

Р

D S

A

Попит

Q

Ціна ринкової рівноваги (т. А) є також засобом регулювання відносин покупців і продавців на ринку. Адже ніхто не змушує одних випускати товар і продавати його, а інших - купувати.

Рівноважна ціна може змінюватись, а отже може змінюватись рівноважна кількість продукту. Головними детермінантами зміни ціни є попит та пропозиція . В умовах конкуренції під впливом законів ринкового ціноутворення ціна вирівнюється автоматично.

Співвідношення ціни, попиту і пропозиції характеризує ринок вільної (чистої) конкуренції, на якому обидві сторони – покупців і продавців - не можуть одноосібно впливати на зміну ринкових цін. Проте така ринкова конкуренція не існує в чистому вигляді. Часто пропозиція чи попит знаходяться під контролем одного виробника чи покупця, який є монополістом. А тому ціна може утримуватись на завищеному чи заниженому рівні, штучно обмежуючи обсяги виробництва, регламентуючи його технологію та організацію .

Спроби централізованого визначення цін робилися в колишніх соціалістичних країнах. Проте наслідком такого спробу ведення економіки були хронічний дефіцит і нераціональне використання ресурсів. А отже, механізм встановлення ціни ринкової рівноваги попиту і пропозиції поки що немає альтернативів.