Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпори.docx
Скачиваний:
71
Добавлен:
25.02.2016
Размер:
333.22 Кб
Скачать

Ціна в ринковій економіці, її суть, види і функції

Кожен підприємець прагне не просто одержати прибуток, а максимальний прибуток. Максимум прибутку визначають насамперед два чинники: рівень витрат виробництва, цін.

Ще не так давно в економічних словниках і підручниках ціна визначалася як грошове вираження вартості товару. А вартість, як відомо, - це втілена й уречевлена в товарі абстрактна праця. Вона визначалася кількістю суспільно необхідного робочого часу, потрібного для виготовлення певної споживчої вартості при суспільно нормальних умовах виробництва, середньому в цьому суспільстві рівні умілості та інтенсивності праці.

Однак на практиці вартість одного товару (тобто витрат суспільного необхідного часу) часто вища, ніж вартість іншого товару, але ринкова ціна його менша. Виявляється, ціна залежить також від співвідношення попиту і пропозиції на товари.

Отже, ціна є грошовим вираженням вартості товару тільки в тому разі, коли існує рівновага між попитом і пропозицією.

В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами. Через це універсальним визначенням ціни є таке:

Ціна ─ це грошова сума, що сплачується за конкретний товар.

Ціна на ряду з податками, валютним курсом є загальним регулятором процесу суспільного відтворення.

Система цін стимулює розвиток виробництва і підтримує економічний порядок.

Рух ринкових цін під впливом попиту і пропозиції є основою, вихідним моментом дії ринкового механізму.

Ціна є критерієм вибору, орієнтиром у прийнятті господарських рішень. Вона дає інформацію про потреби в товарах і вигідності їх виробництва.

Рівень цін пов’язаний з двома глобальними чинниками ─ вартістю і корисністю.

На процес ціноутворення впливають об’єктивні і суб’єктивні фактори. На стадії виробництва вирішальний вплив мають витрати виробництва та корисність. В сфері обігу на ціну домінуючий вплив має попит і пропозиція. На ціноутворення має також вплив закон грошового обігу та пов’язана з цим інфляція. На рівень цін може впливати і психологічний фактор. Покупець сприймає підвищення ціни як своєрідний сигнал про те, що товар має високу якість, а тому попит на товар зростає. Певний вплив на ціни має держава.

В ринковій економіці ціна виконує такі функції:

  1. вимірювально-інформаційна ─ полягає в тому, що ціна дає інформацію про кількісні показники, а також про показники господарської діяльності: фондовіддачу, матеріалоємність, продуктивність праці, рентабельність;

  2. розподільча означає, що ціна визначає розподіл валового внутрішнього продукту (ВВП) і національного доходу; відшкодування затрат утворення доходів і нагромаджень в галузях; впливає на формування доходів певних соціальних груп;

  3. стимулююча ─ полягає у стимулюванні підприємств, які досягають кращих кінцевих результатів діяльності. Чим більший випуск продукції, тим вищий кінцевий результат – прибуток. Заохочується застосування передової технології, зниження собівартості. Стимулюється або стримується придбання продукції споживачами. Ця функція використовується в основному для ліквідації диспропорції в економіці.

Ціна залежить від вартості товару ─ збільшення вартості веде до збільшення ціни і навпаки ─ зменшення вартості веде до зменшення ціни.

Величина вартості товару змінюється прямо пропорційно до кількості часу, витраченого на його виробництво і обернено пропорційно до продуктивності праці.

Отже, основні чинники зростання продуктивності праці є одночасно і чинниками зниження ціни. Це:

  • зростання технічної оснащеності праці;

  • підвищення кваліфікації працівників;

  • поліпшення організації виробництва;

  • використання матеріальної зацікавленості робітників;

  • науково-технічний прогрес.

Визначальний вплив на активність дії перелічених чинників має науково-технічний прогрес. Найсприятливіші умови для зниження цін мають ті країни, в яких успішно реалізуються головні напрямки науково-технічного прогресу: прискорений розвиток науки, виникнення нових знарядь праці та застосування нової технології, поява нових предметів праці.

Правовою основою формування політики держави в сфері ціноутворення є Закон України «Про ціни і ціноутворення» (3 грудня 1990р.), який визначає основні напрямки такої політики, спрямованої на забезпечення: рівних економічних умов для розвитку всіх форм власності і економічної самостійності підприємств, об’єктивних співвідношень в цінах на промислову і сільськогосподарську продукцію, що забезпечує еквівалентність обміну, розширення застосування сфери вільних цін, соціальних гарантій для малозабезпечених громадян, орієнтації цін внутрішнього ринку на рівень світового ринку.

У ринковій економіці ціни класифікують за різними критеріями:

  1. Залежно від розмірів купівлі-продажу товарів:

біржова ціна ─ це ціна на товари, що реалізуються у порядку біржової торгівлі;

внутрішньофірмова трансферна ціна ─ це ціна, яка застосовується при обміні товарів і послуг у межах міжнародних монополій. Внутрішньофірмові ціни використовуються при поставках деталей, вузлів, агрегатів, комплектуючих виробів;

роздрібна ціна ─ це ціна по якій населення купує товари у магазинах і підприємствах громадського харчування. Роздрібна ціна формується виходячи з витрат виробництва і обороту товарів, прибутку виробничих об’єднань, підприємств і торгових збутових організацій.

В умовах становлення ринкових відносин існують державні роздрібні ціни, ціни сільськогосподарського ринку, ціни кооперативної торгівлі, ціни різноманітних комерційних структур.

ціна оптового оборотутака ціна дорівнює сумі всіх виробничих і маркетингових витрат плюс середній прибуток на весь авансовий капітал. Ціна виробництва в деяких країнах ринкової економіки становить 40-60відсотків від роздрібної ціни. До оптових цін відносяться оптові ціни на промислову продукцію, закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію, кошторисна вартість будівництва.

Тарифи по ним ідуть розрахунки за різні послуги як виробничого так і споживчого призначення (транспорту, комунально-побутового господарства).

Рис. Взаємозв’язок оптових і роздрібних цін

  1. За способом формування (впливом конкуренції) ціни поділяються на:

конкурентні ─ це ціни, які формуються в умовах вільної конкуренції, тобто під впливом співвідношення попиту і пропозиції;

монопольні ─ це ціни, що встановлюються монополістами на рівні, вищому, ніж ціни виробництва. Монополії встановлюють, як правило, більш високі ціни збуту своїх товарів і більш низькі ціни на придбання товарів у інших фірм;

вільні ціни ─ це ціни, які встановлюються підприємствами і організаціями самостійно.

державні ціни ─ це ціни, що встановлюються державою на визначені товари. До них належать товари базових галузей (паливно-енергетичний комплекс, транспорт, зв’язок та ін.) та ті, що мають велике соціальне значення (квартплата, громадський транспорт, споживчі товари першої необхідності). Такі ціни є регульованими. Регульованими є також ціни монопольні і олігопольні. Наприклад, у Швеції держава контролює майже 50% товарної продукції.

  1. За територією дії ціни бувають:

поясні ─ це ціни в межах однієї країни. Поясна ціна обумовлена істотними відмінностями у видатках на виробництво продукції, а також на її транспортування до місця споживання;

національні означає, що кожна країна залежно від структури виробництва, національної вартості на продукцію має свої ціни.

Наприклад, в Італії, де вирощуються цитрусові культури, ціни на них значно нищі, ніж в Україні, де апельсини, мандарини, лимони – це імпортна продукція, яка обмежана кількістю ввезення і видатками на транспортування;

світові ─ це експортні ціни світових постачальників товару та імпортні ціни в країнах його ввезення.

А також ціни бувають:

пільгові ─ їх використовують для залучення покупців до магазину і збільшення обсягу продажу товарів, що пропонуються в магазині за звичайними цінами. У пільгових цінах використовуються різноманітні знижки, які слід розглядати як винагороду споживачам за певні дії, наприклад за кількість купленого товару, коли після певного обсягу (допустімо, 100 одиниць) ціна за один вибір зменшується;

вихідна (базисна, ціна пропозиції) ─ це ціна встановлена для товарів без знижки. Ця ціна заздалегідь зазначена продавцем;

прейскурантна ─ це ціна на промислову, сільськогосподарську продукцію і послуги, яка зафіксована в спеціальних довідниках-прейскурантах.

Основні методи утворення (формування) цін:

  1. метод ціноутворення за принципом «витрати + прибуток», відповідно до якого підприємство (фірма) встановлює ціну на товар (послугу), що враховує суму витрат та певний процент надбавки до витрат (прибутку);

  2. метод ціноутворення, спрямований на отримання певного бажаного обсягу прибутку, передбачає розрахунок, який враховує взаємозв’язок між запланованих обсягом прибутку та кількістю одиниць реалізованого товару (за певної ціни одиниці товару);

  3. метод, який отримав назву «прямування за лідером» передбачає орієнтацію підприємства (фірми) на рівень цін, що склався на товари тієї фірми, яка займає провідне місце на ринку певного товару;

  4. встановлення ціни на підставі відчутної цінності товару передбачає врахування передусім, не витрат виробника, а факту сприйняття товару споживачем (покупцем).

Провідну роль в процесі ціноутворення відіграють підприємства (фірми), які застосовують при цьому різні методи утворення (формування) цін. Проте і держава не повинна стояти осторонь процесу ціноутворення, а має здійснювати регулюючу функцію, особливо в умовах соціально-орієнтованої ринкової економіки.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]