Розділ I Технологія продуктів функціонального призначення для оптимізації харчування туристів

1. Ознайомлення з базою практики. Загальні принципи та стадії технологічного процесу виробництва продуктів функціонального призначення.

1. Приймання продовольчої сировини і харчових продуктів

До першої групи сировини, яку використовують на підприємстві, належать: свіжа картопля, овочі, зелень, плоди, ягоди, цитрусові, баштанні, жива й охолоджена риба, нерибні морепродукти, перната дичина, гриби тощо.

До другої групи сировини належать: борошно, крохмаль, крупи, макаронні вироби, бобові, цукор, харчові жири, молоко й молочні продукти, м’ясо і м’ясопродукти, рибопродукти, яйця і товари з яєць, сільськогосподарська птиця, субпродукти, овочеві, м’ясні, рибні й комбіновані напівфабрикати, спеції, приправи тощо.

Продовольча сировина й харчові продукти, що надходять на підприємство, за якістю відповідають стандартам і гігієнічним вимогам і супроводжуватися документами, що засвідчують їхню якість і безпеку.

Щоб запобігти появі й поширенню інфекційних захворювань і харчових отруєнь, на даному підприємстві забороняється приймати:

• продовольчу сировину й харчові продукти без документів, що підтверджують їхню якість і безпеку;

• м’ясо і м’ясопродукти всіх видів сільськогосподарських тварин без клейма ветогляду й ветеринарного свідоцтва;

• рибу, раків, сільськогосподарську птицю без ветеринарного свідоцтва;

• непатрану птицю (крім дичини);

• яйця із забрудненою шкаралупою, з нарізом, з дефектами «протікання» і «розбиття», а також з господарств, де було зафіксовано сальмонельоз;

• качині й гусячі яйця;

• консерви з порушеннями герметичності банок, бомбажпі, «хлопавки», банки з іржею, деформовані, без етикеток, із простроченими термінами реалізації;

• крупу, борошно й інші сухі продукти, заражені шкідниками хлібних запасів;

• свіжі овочі й фрукти із цвіллю й ознаками гнилі;

• гриби неїстівні, некультивовані їстівні, червиві, зім’яті;

• харчові продукти з термінами придатності, що минули, й ознаками недоброякісності;

• продукцію домашнього виготовлення (консервовані гриби, овочі,

фрукти, м’ясні, рибні, молочні продукти, готові до вживання).

Тара й упаковка завезених харчових продуктів має бути цілою, пе- ушкодженою й незабрудненою.

2. Зберігання харчових продуктів Автоматический перевод на русский язык

На даному підприємстві ресторанного господарства обладнано продовольчий склад, що має декілька приміщень, компактно розташованих поблизу розвантажувального майданчика, вантажних ліфтів. До складу належать охолоджувані й неохолоджувані приміщення (комори). Охолоджувані камери й комори відповідають всім технічним, технологічним і санітарно-гігієнічним вимогам.

3. Механічна та гідромеханічна обробка сировини 

Кінцева мета механічної та гідромеханічної обробки продовольчої сировини — одержати напівфабрикати, призначені для теплової обробки, і приготувати страви та кулінарні вироби.

На стадії механічної, і гідромеханічної обробки сировину розпаковують, розморожують, сортують, калібрують, миють, поділяють на їстівні й малоцінні в харчовому сенсі частини (обчищення картоплі, овочів, плодів і грибів від шкірки й насіння, відокремлення кісток від м'яса тощо), подрібнюють, порціонують, перемішують багатокомпонентні котлетні і фаршеві маси, панірують.

Всі операції на цій стадії технологічного процесу викопують у заготівельних цехах підприємства.

4. Теплова обробка напівфабрикатів і приготування готової їжі 

У процесі теплової кулінарної обробки продукт доводять до стану кулінарної готовності, що характеризується певними органолептичними показниками якості (зовнішній вигляд, смак, запах, консистенція), а також відмиранням більшої частини бактерій, у тому числі потенційно небезпечних для людини.

Нормативи відходів і втрат сировини при механічній і тепловій обробках були розроблені Науково-дослідним інститутом громадського харчування, затверджені Міністерством торгівлі СРСР й опубліковані у Збірниках рецептур страв та кулінарних виробів для підприємств громадського харчування. Цими нормативами користуються на підприємстві під час складання рецептур.

5. Зберігання готової продукції 

Терміни зберігання готової продукції на даному підприємстві, протягом яких пе знижується її якість, обмежені. Температурні умови зберігання готової їжі регламентовані санітарними правилами, згідно з якими температура холодних закусок і холодних солодких страв для споживачів має становити 12... 14 °С, гарячих супів і напоїв — 75 °С, м'ясних, рибних, овочевих та інших гарячих страв — 65 °С. Зазначені температури повинні бути витримані при зберіганні готових страв. Найбільш сприятлива температура для розвитку мікробіологічних процесів у готовій їжі — 25...50 °С. А отже, підвищення температури зберігання охолодженої їжі і зниження температури зберігання гарячої їжі забороняється.

Для зберігання готової їжі застосовують спеціалізоване технологічне обладнання. Холодні закуски зберігають в охолоджуваних прилавках і шафах-вітрипах, супи — па повітряних мармітах, гарячі напої — у термостатах, інші гарячі страви, гарніри й соуси — на водяних і повітряних мармітах.

Терміни зберігання готової їжі індивідуальні для різних страв і кулінарних виробів. У групі холодних закусок найменш стійкі до зберігання холодці, паштети, заливні м'ясні й рибні продукти, салати. У групі холодних солодких страв обмежені терміни зберігання для десертів зі збитими вершками, кремів, мусів, желе. Порціонне морозиво зберіганню не підлягає. Обмежені терміни зберігання встановлені для натурального смаженого м'яса, смаженої риби, відварної цвітної капусти капусти, смажених овочів. За інших однакових умов страви в соусі зберігаються краще, ніж натуральні. Враховуючи індивідуальний підхід до термінів зберігання окремих страв, санітарними правилами встановлено, що холодні закуски, десерти й напої можна зберігати до 1 год, а гарячі страви — до 2 год. Для дотримання зазначених термінів зберігання готової продукції па виробництві організовують потокове приготування страв невеликими партіями, максимально використовуючи напівфабрикати, у тому числі високого ступеня готовності.

6. Організація споживання їжі 

Завершальна стадія технологічного процесу па підприємстві — організація споживання їжі. Перед персоналом підприємства поставлене подвійне завдання: довести свіжоприготовлену їжу до споживача без зниження її якості і створити приємиі, комфортні умови для її споживання в залі їдальні.

Сьогодні на підприємстві переважає попереднє сервірування і накривання столів. Для цього залу обладнують 4—6-місними обідніми столами, які встановлюють таким чином, щоб залишалися широкі проходи для сервірувальних візків. Столи сервірують холодною закускою, десертом, хлібом, супом у супниці, необхідним посудом і столовими наборами. У визначений час столи заповнюються споживачами, після чого в проходах з'являються офіціанти з візками, на яких установлені м'ясні, рибні й інші гарячі страви вільного вибору. Переваги цього методу в тім, що споживачам пропонується свіжо при готовлена їжа, в обідньому залі спокійно, немає зайвого руху людей, прибиранням використаного посуду займаються здебільшого офіціанти або люди,за якими закріплена ця функція.