Pauca Verba_10

Ділення клітин HeLa під електронним мікроскопом

Інший метод для лікування рецедивуючих пухлин вивчала більше 10 років группа вчених на чолі з профессором Моше Котлером з кафедри імунології Єврейського університету в Єрусалимі. В основі його полягає використання білків вірусу імунодефіциту людини.

Ідея використання ВІЛ в боротьбі проти ракових пухлин прийшла до вчених після того, як з'ясувалося, що білок Vif, котрий міститься у ВІЛ, запобігає відновленню онкологічних клітин після променевої терапії.

В більшості випадків, під дією високих доз опромінення , відбувається порушення ДНК злоякісних клітин, вони втрачають здатність до поділу і поступово відмирають. Але іноді клітинам вдається відновити свої ДНК, і вони стають резистентними до високих доз опромінення.

Саме в таких випадках використовують білок Vif, який відіграє важливу роль в реплікації вірусу імунодефіциту. Ізраїльські вчені пропонують вводити ін’єкцію цього білка пацієнтам перед проведенням променевої терапії. Адже це сприятиме призупиненню відновлення пошкоджених ДНК ракових клітин.

Так як в лікуванні використовуватимуть лише один білок вірусу, то впродовж лікування не виникатиме ризику зараження пацієнта СНІДом. Така методика вважається ефективною при лікуванні деяких видів раку, зокрема лімфоми і мієломи.

Варто зазначити, що ідея використання ВІЛ в боротьбі проти раку не є новою.

Вчені Університету Пенсільванії продовжують досліджувати використання генетично модифікованої форми ВІЛ, для «перепрограмування» імунної системи. Метод лікування полягає у наступному: спочатку лікарі виділяють з крові пацієнта Т-клітини. Модифіковану форму ВІЛ використовують для ураження Т-лімфоцитів. В них вводять гени, котрі розпізнають і атакують певний вид раку, завдяки наявності рецепторного білка CD19.

Таке лікування є досить небезпечним: імунітет пацієнта знижується, а впродовж наступних декількох тижнів з’являються такі симптоми як: підвищена температура, лихоманка, зниження кров’яного тиску. Вони є наслідком виділення Т-лімфоцитами цитокінів – білків, що регулюють виживан-

дії імунної, ендокринної і нервової систем в нормальних умовах і у відповідь на патологічні дії.

Надалі значна кількість дослідницьких інститутів по всьому світу продовжують пошуки ліків від раку та розробкою теорій для кращого розуміння його виникнення. Адже знаючи про небезпеку, легше її уникнути.

Бережіть себе!

Джерела:

1.http://zn.ua/HEALTH/ uchenye_predlagayut_lechit_rak_s_pomoschyu_vi ch-infektsii.html

2.http://ivona.bigmir.net/health/news/318242- Uchenye-nastroili-VICh-protiv-raka

3.http://www.vesti.ru/doc.html?id=983731&cid=520

4.«Наука в фокусе», грудень-січень 2013-

2014рр.,ст.53

5.Скачко Б.Г. Рак: профілактика, рання діагностика. – К.: Видавничий дім «Україна» , 2006. – 150с.

Літоі 2014 року. П’’ята ранку. Тернопільськийі вокзал. Купка сонливих студентівів чекають на автобус, який відвезеі їх до так званої «швейцарської» Волиніі. Сьома ранку. Та сама купка студентівів ізіз захопленням розглядає мальовничий Кременець. Звідуі - сільі видніютьсяі гори, покритіі темно-зеленими килимами. Куди не глянь – всюди культовіі споруди. Та спершу твої очіі прикутіі до Замкової гори, на якійій височієіє зруйнована фортеця. За 15 гривень смішнийі дідусьі -екскурсовод вам розповістьі найцікавішіі і і легенди ціієї гори та ще й заспііває на додачу. Загалом, таке відчуттяі , нібиі ти потрапив у містечкоі на Півночіі і Італіїії.

Як елітнихі туристівів нас поселили в самому серціі Кременця. Здавалося б, що можна робити в цьому маленькому містечкуі аж 2 тижніі. Я так ще ніі- коли не помилялася… Згодом, покидаючи Кременець, дивуєшся та потішаєшсяі , що побував майже в усіхіх точках горизонту іі згадуєш усіі краєвиди, що відкі - ривалися з тої чи іншоїі гори.

Розповідали: Олена Асатрян та Анастасія Лебедь

На територіїії містаі знаходиться великий Кременецький Ботанічнийі сад. Його співробітникиі і покажуть вам велику кількістьі і рослинних видівів (у тому числіі регіональноі рідкіснихі і іі червонокнижних), ви навітьі зможете посмакувати плодами рослин плодово-ягіднихі угідьі (нам дуже сподобалося). Та відвідуванняі і бот. саду – це лише частина практики. Ви також

побуваєте в Національномуі парку «Кременецькіі гори», в осередку великої кількостіі і червонокнижних рослин та ендеміківі ів – Дівочихі скелях, краєзнавчому музеї, на ставках та в багатьох іншихі місцяхі .

Щодо умов, то вони виявилися, як на мене, набагато кращими, ніжіж я сподіваласяі . Пристойний гуртожиток, достатня кількістьі і супермаркетівів та магазинівів, навітьі відділенняі і Приватбанку є. І годували нас добре. Особисто я отримала велике задоволення відід цієїі практики, гадаю, що мої одногрупники такої ж думки. І вам сподобається!

Здавна людство використовувало збудників молочнокислого бродіння, для виготовлення продуктів харчування, одночасно поєднуючи користь цих продуктів та їх зберігання. На сьогоднішній день нічого не змінилось, напевно, жодна людина не може уявити свій харчовий раціон без кисломолочних продуктів, адже це сири, кефір, йогурти, сметана. Ледь не усі вони є складовими щоденного раціону кожної людини, адже несуть у собі користь і смак. Те саме стосується і продуктів квашення, оскільки це дозволяє зберігати ці продукти протягом тривалаго часу. Нерідно квашені овочі містять більшу кількість вітамінів ніж свіжі, до того ж вони набувають особливого, всім улюбленого смаку.

Ще в середині ІХХ ст. Ілля Мечников займався активною пропагандою використання молочнокислих бактерій (lactic acid bacteria, LAB) з лікувально-профілактичною метою. Він створив основи для формування нового наукового напрямку, який включає вивчення впливу LAB на організм людини та сформолював основні постулати для ―пробіотичної мікробіології‖. Згодом, а саме за останніх 30 років споживання кисломолочних продуктів набуло широкої популярності. На сьогоднішній день споживчий ринок визначається як великим вибором йогуртів, ряжанок, заквасок, тощо, так і значним попитом на них.

Проте, на якому з них зупинити свій вибір, - справа як індивідуальних вподобань, так і знання про корисність того чи іншого продукту. І смакові характеристики, і корисність чи шкідливість кисломолочних продуктів залежить від наявної чи відсутньої в них мікрофлори.

Всі мікроорганізми в молочних продуктах в залежності від їх ролі у формуванні якості останніх можна розділити на 3 групи :

технічно важлива мікрофлора, яка, у свою чергу, поділяється на корисну (до неї належать мікроорганізми, здатні до молочнокислого чи пропіоновокислого бродіння, продукти яких є основою утворення молочнокислих продуктів, біфідобактерії, дріжджі та оцтовокислі бактерії) та шкідливу (мікрофлора, що викликає псування молочних продуктів);

патогенні і умовно патогенні мікроорганізми, які викликають харчові захворювання;

мікроорганізми, які є показниками санітарного

стану продукту ( бактерії групи кишковоїї палички

— БГКП).

Зрозуміло, що наявність представників ІІ і ІІІ свідчить про низьку якість продукту. Також під сумнів можна взяти і його корисність, а то й стверджувати про шкідливість. Що стосується І групи, то її представники мають бути наявні у певній концентрації , а їх різноманіття залежить від виду продукту.

Lactobacillus bulgaricus (довгі прямі палички) і Streptococcus thermophilus

Lactobacillus acidophilus

Представники роду Bifidobacterium

Серед молочнокислих бактерій І групи є бактерії кокоподібної (сферичної) та паличкоподібної форми. До коків належать представники роду Streptococcus (S.lactis,

S.cremoris, S.diacetylactis, S.thermophilus) і роду Leuconostoc (L.cremoris, L.lactis, L.dextranicum). Всі палич-

ки об'єднані в рід Lactobacillus (стара назва

Lactobacterium) (L. bulgaricus, L.acіdophilus, L.helveticus, L.casei, L.lactis). І ті, і ті є грампозитивними, у просторі розміщуються, залежності від виду, поодиноко, прпарно або утворюють ланцюжки.

Так, серед коків зустрічається варіювання розмірів і характеру розміщення. Наприклад, S.lactis — коки овальної форми 0,8-1,2мкм, які утворюють ланцюжки різної довжини, а S.diacetylactis хоча й утворюють ланцюжки, проте є значно меншими (0,5-0,7 мкм). У міру старіння ланцюжки розподаються і клітини можуть розміщуватися поодиноко. Паличкоподібні бактерії , як правило, мають довжину 6-8 мкм, розміщуються поодиноко, або утворюють короткі ланцюжки.

Серед нормофлори сметани мають бути бактерії виду Streptococcus lactis, S.cremoris, S.diacetylactis . Кефір від сметани відрізняється тим, що для його утворення необхідні як бактерії, що здійснюють молочнокисле бро-

діння (S.diacetylactis, L. bulgaricus, L.acіdophilus), так і збу-

дників спиртового бродіння — дріжджів (найчастіше роду

Saссharomyces і Torula).

Йогуртова закваска в нормі в основному представ-

лена: Lactobacillus bulgaricus (основа), добавки Streptococcus thermophilus, S. lactis, S.diacetylactis. Крім того, продукти з назвою ―біфідойогурт‖ або ―біойогурт‖ мають додатково міститити біфідобактерії (Bifidobacterium) в концентрації, не меншій 106 КУО/см3 та ацидофільну паличку (Lactobacillus acіdophilus) не менше 107 КУО/см3.

Зазвичай, кількість мікроорганізмів у тому чи іншому продукті вказується виробниками на упаковках і має становити не менше, ніж 107 КУО/см3 на кінець дії терміну придатності. А от їх різноманітність вказується значно рідше. Проте, і кількість, і варіація видів може сильно відрізнятися від зазначених.

З огляду на все це, дуже важливим є дотримання санітарно-гігієнічних норм при виготовленні цих продуктів, адже при неправильних технологіях виробництва чи недотримання правил гігієни ці продукти можуть принести не тільки користь, але й небажані наслідки.

Кожного разу вибирачи йогурт чи інший кисломолочний продукт кожна людина задумується: «а який же мені взяти?». Виробники рідко вказують на якісний склад молочнокислих бактерій продукту, що не дозволяє адекватно оцінити його якість

. Тож ми вирішили дослідити якісний склад кисломолочних продуктів, аби порадити Вам найкращий продукт.

Для дослідження кисломолочник продуктів ми обрали 6 зразків: йогурт домашнього виробничтва, йогурт «Чудо», йогурт «Активіа зі злаками», йогурт Яготинське «Дитячий», йогурт «Актімель» та сметану «Слов’яночку» 15% жирності.

Аналіз проводили за такими критеріями: кількість мікроорганізмів у полі зору, рівень морфологічного різноманіття представлених мікрооорганізмів, наявність або відсутність сторонньої мікрофлори (паличкоподібних бактерій). Також для кожного продукту було визначено фазу розвитку мікробної популяції: у 1 фазі перебувають продукти, що містять лише молочнокислі бактерії, у 2 фазі – ті, що містять дріжджоподібні гриби та проходять спиртове бродіння, у 3 фазі – ті, в яких присутня стороння гнилісна флора.

Нормальна мікрофлора йогуртових заквасок повинна складатися з різних штамів Streptococcus lactis, Lactobacillus acidophilus та L. bulgaricus, тобто кулястих або яйцеподібної форми кокоподібних бактерій у ланцюжках та довгих плеоморфних паличок з обрізаними краями та характерною гранульованою цитоплазмою.

Закваски є продуктами гетероферментативного та спиртового бродіння, а значить, повинні містити як молочно-

кислі бактерії (Streptococcus diacetilactis, S. acetoinicus, Lactobacillus brevis, L. helveticus, а також Leuconostoc cremoris –

кулясті кокоподібні бактерії у довгих ланцюжках), так і дріжджі.

Культури, що використовуються для виробництва сметани, зазвичай містять бактерії – збудники гетероферментативного молочного бродіння родів Staphylococcus та

Lactococcus (S. diacetilactis, S. Cremoris, L. lactis), а також інколи деякі штами лактобацил.

Дослідження проводили за допомогою мікроскопії. І хоча цей метод не дає змоги точно оцінити видову належність мікроорганізму, проте дозволяє оцінити різноманіття та у певній мірі кількість бактерій у зразках.

Найбільшою різноманітність характеризувався йогурт «Актімель»: у ньому були виявлені палички подібні до

Lactobacillus acidophilus, Lactobacillus bulgaricus. А також коки Streptococcus thermophilus. Усі ці бактерії складають нормальну мікрофлору йогуртів. Як бачимо, сторонньої мікрофлори у цьому зразку знайдено не було, тому сміливо можемо радити Вам придбати цей продукт.

Йогурт Яготинське «Дитячий» містив у собі велику кількість коків подібних до Lactococcus lactis та

Streptococcus thermophilus, проте не містив жодної палички.

Тож цей продукт не є шкідливим, проте й користі у собі несе не багато.

Йогурт домашнього виробництва містив меншу кількість коків морфологічно вони були подібні до коків попереднього зразку, до того ж у цьому йогурті була знайдена невелика кількість дріжджів, що у принципі є допутимим для йогуртів домашнього приготування. Можна робити висновок, що домашній йогурт залежить від якості придбаної закваски, тож якщо Ви вирішили зайнятися виробництвом самі, будьте пильні до вибору закваски, її якісного та кількісного складу.

Йогурт «Активія зі злаками» теж містив лише коків,

проте вони були подібні до Lactococcus lactis та Leuconostoc sp., паличок не містив. Тож можемо спростувати рекламу про супероздоровчий ефект Активії.

Йогурт ―Чудо‖ відрізнився особливо низькою якістю. Він містив поодинокі клітини коків більших та менших розмірів, які не підлягали визначенню, до того ж ще й у малій кількості.

Сметана «Слов’яночка» містила коків, що нагадують

Leuconostoc sp., Lactococcus lactis, короткі палички, що на-

гадують Lactobacillus sp. та дріжджі у невеликій кількості, що подібні до Saсcharomyces cerevisiae. Такий склад мікрофлори є нормальним для сметани, тож можемо радити до споживання.

Окрім кисломолочних продуктів ми досліджували розсоли таких сквашених продуктів як: огірки, два зразки помідорів та три квашеної капусти.

Найбільшою різноманітністю та кількість мікроорганізмів характеризувалися помідори домашнього виробництва, що були придбані на Житньому ринку. У розсолосі цих помідорів були знайдені палички подібні до Lactobacillus brevis,

коки, що нагадували Lactococcus lactis та Pediococcus cerevisiae та дріжджові гриби Saсcharomyces cerevisiae.

Невелика кількість дріжджів свідчить про свіжість продукту, а велика різноманітність мікроорганізмів – про його потенційну користь.

10 / Pauca Verba! • 15

Інший зразок розсолу помідорів містив велику кількість дріжджів Sacсharomyces cerevisiae та дрібні поодинокі клітини коків. Так мікрофлора свідчить про давність зберігання та низьку якість продукту.

В капустяному розсолі домашнього виробництва, який ми придбали на Житньому ринку ми знайшли невелику кількість коків подібних до Lactococcus lactis, палички подібні до

Lactobacillus plantarum та Lactobacillus brevis, а також корине-

форми бактерій.

В іншому зразку капусти домашнього виробництва були виявлена велика кількість поодиноко розташованих коків та клітин Sacсharomyces cerevisiae.

Зразок капустяного розсолу ТМ «Грінвілль» містив у собі лише поодинокі клітини коків та коринеформи бактерій.

З огляду на вищесказане, можна сказати, що найкращою капустою для вживання буде капуста домашнього виробництва придбана на Житньому ринку.

Розсіл огірків характеризувався наявність паличок поді-

бних до Lactobacillus plantarum, Lactobacillus acidophillum та коки - Lactococcus lactis. Такий склад в принципі є непоганим.

З огляду на отримані результати варто відмітити те, що продукти квашення домашнього виробництва зазвичай характеризуються більшою різноманітністю мікроорганізмів ніж фірмового виробництва, проте Ви не убезпечені від покупки несвіжого продукту. Тож будьте пильні і смачного Вам :)

Джерела:

1.Голуб С. М., Голуб В.О., Мельничук Ю. В. Мікробіологія: методичні вказівки до лабораторних робіт для студентів ІІІ курсу біологічного факультету // Луцьк: Вежа, 2012.

2.Microbiology handbook: Dairy products // Edited by R. Fernandes. – Leatherhead publishing. – 2008.

3.Електронний ресурс: http://textbookofbacteriology.net/lactics.html

Підготували:

Студенти 3-го курсу ФПрН «Біологія» під час лабораторної роботи з курсу «Мікробіологія» (Квітень 2014 року).

Особлива подяка виноситьсяДарі Береговій,

Ользі Клочковій та Соломії Гривняк.

Окрема подяка викладачу курсу «Мікробіологія» к.б.н. Фуртат Ірині Михайлівні за надані консультації.

Терміном «ефект плацебо» називають саме явище поліпшення здоров'я людини завдяки тому, що вона вірить в ефективність деякого впливу, насправді нейтрального. Крім прийому препарату таким впливом може бути, наприклад, виконання деяких процедур або вправ, прямий ефект яких не спостерігається.

ПЛАЦЕБО– це засіб без явних лікувальних властиво-

стей, що використовується як лікарський засіб, лікувальний ефект якого пов'язаний з вірою самого пацієнта в дієвість препарату.

ЕТИМОЛОГІЯ

Назва «ефект плацебо» з'явилося в середньовіччі з пісень жалобників на похоронах, яким платили за відспівування мертвих, в тексті яких були слова з 9 строфи 116 псалма латинського псалтиря: «Placebo Domino in regione vivorum» («Ходитиму перед обличчям Господнім на землі живих»). Так як наймані півчі часто фальшивили, а всі меси починалися саме з дев'ятого рядка сто шістнадцятого латинського псалма словом "placebo", то ним стали називати спочатку фальшивих співочих, а потім і все, що пов'язано з підробкою.

У XIII столітті слово поширюється по всій Європі - але вже в значенні «підлесник», «підлабузник». Як медичний термін воно вперше з'являється в перевиданні англійського Словника Квінсі 1787 року.

ЕФЕКТИВНІСТЬ

Дієвість плацебо-засобу обумовлюється цілою низкою факторів. Зокрема, автори С.М. Морозов та В.В.Бондар розрізняють наступні:

1.Вплив очікування пацієнта на дію препарату

Розпочинаючи лікування пацієнт переживає цілий комплекс сподівань, котрі пов’язані з надією на можливе подальше зцілення від хвороби та вірою у медицину, лікаря та лікувальні методи. Реалізація очікувань пацієнта, які пов’язані з надією на успішне лікування, залежить від майстерності лікаря щодо посилення цих сподівань.

Звикання, толерантність та залежність до препарату також зустрічаються у плацебо-терапії. Так, пацієнти, які лише два тижні потому вживали лише одну «цукрову пігулку» в якості засобу від безсоння, потребують вже подвійну дозу цукру.

2.Ставлення лікаря до лікування

3. Вплив інформації про лікувальний засіб

Цілком доведеним є факт, що інформація про препарат може суттєвим чином вплинути на його фармакологічну дію як основну, так і побічну. Словесна характеристика дії препарату може у частини осіб справити більш значний вплив, ніж це може виявитися у справжній його дії. Так, за рахунок навіювання можна викликати дію препарату, що буде цілком протилежною за його відомими фармакологічними приписами.

Наприклад, у одному із спеціальних досліджень, у половини осіб, котрі отримували кофеїн з інструкцією заспокійливого препарату, спостерігалося сповільнення пульсу, зниження артеріального тиску, у той час як без супроводжуючого впливу кофеїн справляв цілком протилежну дію. У здорових піддослідних студентів, у суб’єктивних звітах про дію препарату, спостерігалися посилання на наявність збудження після прийому транквілізатора (мепробомата), який був презентований як стимулюючий препарат.

У проведеному експерименті лікар Д.Фельдес отримав негативний плацебо-ефект, коли справжні ліки (запатентований заспокійливий препарат) пацієнтам охарактеризували як «цукрову пігулку», внаслідок чого препарат не виявив своєї звичайної дії.

Помітний терапевтичний ефект виявляють препарати, що є новітніми розробками, з хорошою рекламою, упакуванням, схвальними відгуками про компанію – виробника. Часто у пацієнтів виникають міркування про те, що особливо дорогий та рідкісний препарат має спричинити значний позитивний вплив. В 2008 році спеціаліст з поведінкової економіки Ден Аріелі із Університету Дьюка (США) піддає 82 добровольців впливу електроструму, даючи їм плацебо під виглядом знеболювального. Першій групі піддослідних повідомляють, що одна доза такого препарату коштує всього 10 центів, інший - що вона коштує 2,5 долара. У другій групі ефект «знеболюючого» помічають 85% пацієнтів, в першій - 62%.

10 / Pauca Verba! • 16

Назви медикаментів – це більше, ніж прості слова. Назви, в основу яких покладені латинські слова, приносять препаратам більшу довіру серед населення.

Згідно теорії емоцій Шахтера та Зінгера максимальний ефект дії ліків може бути досягнутий при паралельній дії позитивного емоційного ставлення та розуміння дії ліків. Свою роль відіграє і хороша реклама, але у вітчизняній суспільній культурі рекламі не властивий такий дієвий вплив, як в більш розвинутих країнах. Нав’язливо рекламований препарат серед наших співвітчизників скоріш супроводжується недовірою. У нашій суспільній свідомості розповсюдженою є думка, що якісна річ не потребує реклами.

4.Зовнішні характеристики препарату

Досвід та спеціальні дослідження стверджують, що дуже маленька, або, навпаки, завелика пігулка супроводжується більшою довірою з боку пацієнта та має більший вплив, ніж пігулка середнього діаметру. Якщо мова йде про ліки від безсоння, то більш результативною є рідина, ніж звичайна пігулка білого кольору. Ліки у вигляді рідини, в той же час приблизно рівні за впливом з кольоровою пігулкою.

На підставі способу введення ліки можна розташувати за ознакою ефективності дії у наступний ряд:

10 / Pauca Verba! • 17

Смак ліків значно впливає на їх загальну ефективність. Так, добре відомо, що гіркі пігулки є найвпливовішими у порівнянні з такими ж за об’єктивною дією, але позбавленими гіркого смаку. Причина такого явища ймовірно полягає у давніх спогадах дитинства і враженнях від ліків, як здебільшого гірких та неприємних за смаком. Асоціація гіркоти та зцілення часто зустрічається в дитячій літературі та казках. Можливо припустити також дію досить глибокого підсвідомого стереотипу, коли хвороби ототожнюється з розплатою за якісь вчинки чи гріхи. Гіркота виступає спокутою, яка є необхідною умовою лікування.

Ефективним засобом підтримки активної дії ліків є регламент вживання. Звичним та розповсюдженим способом вживання є прийом ліків тричі на день по одній або по дві пігулки. Такий спосіб поступається ефективністю різним менш звичайним варіантам, коли, наприклад, денна доза розподіляється нерівними частинами (вранці – 3, вдень – 1, ввечері – 2 пігулки і таке інше). Незвичне вживання у свідомості пацієнта пов’я- зується з очікуванням змін в ефекті.

Помітний вплив на ефективність дії препарату справляє колір ліків. Так, кольорові пігулки виявляються здебільшого ефективнішими, ніж звичайні білі. Пігулки зеленого кольору не сприяють, на думку Г.Часара (1981) значному лікувальному результату. Висловлюється припущення, що зелений та синій колір асоціюються з отруйними речовинами. Але існують думки про кращу дію зелених пігулок при лікуванні станів страху та тривоги. Жовті пігулки сприяють переборенню депресії. Пацієнти з ревматоїдним артритом найкраще реагують на пігулки червоного кольору.

Наведені закономірності мають досить поширений характер щодо особливостей дії різних медикаментів. Це пояснюється насамперед тим, що плацебо-ефект є складовою будь-якого препарату, а також і тим, що у підґрунті цих закономірносте полягають загальнолюдські властивості психології сприйняття.

Уточненням вищесказаного можуть бути результати дослідження, проведеного співробітниками Інституту ім. В.М.Бахтєрєва (м.Санкт-Петербург). Студентам були запропоновані кольорові картинки з Тесту вибору кольорів Люшера. Учасники цього експерименту мали відповісти, який саме вплив вони очікують від ліків відповідних кольорів. В результаті, експериментатори дійшли висновку, що препарати тонізуючого та збуджуючого впливів більш доречно випусками з темно-зеленим, жовтим та яскравочервоним кольором поверхні. Для антидепресантів найбільш сприятливими є фіолетовий колів; для заспокійливих засобів – білий або сірий. Снодійні препарати краще фарбувати в світло-коричневий колір. Слід уникати пігулок чорного кольору. Помічено, що у цьому випадку можуть виявлятися скарги на пригнічуючу дію.

5.Вплив найближчого соціального оточення

До цієї категорії впливу належать родичі та друзі хворого, їхнє ставлення до пацієнта і відношення до способів лікування.

Ефект плацебо в фармакології

Нині плацебо широко використовується як контрольний препарат у клінічних випробуваннях нових ліків, у процедурі кількісної оцінки їх ефективності. Одній групі піддослідних дають тестований препарат, перевірений на тваринах, а іншій – плацебо. Ефект від застосування препарату повинен достовірно перевищувати ефект плацебо, щоб препарат визнали дієвим.

Ефект плацебо використовується також для вивчення ролі навіювання в дії лікарських препаратів.

Типовий рівень позитивного ефекту плацебо в плацебо-контрольованих клінічних випробуваннях в середньому становить 5-10%, при цьому його вираженість залежить від виду захворювання. У більшості випробувань проявляється і негативний ефект плацебо (ефект ноцебо): 1-5% пацієнтів відчувають ті чи інші форми дискомфорту від прийому «пустушки» (хворий вважає, що у нього алергія, шлункові або серцеві прояви).

Джерела:

http://esquire.ru/5-min-placebo

http://lebendige-ethik.net/4-Placebo_1.html

http://www.npblog.com.ua/index.php/psihologiya/efektplatsebo.html

С.В.Морозов, В.В.Бондар «Клінічна психологія», частина 1, 2001р., ст. 3-25

Підготувала: Наталія Лейченко

ЦІКАВІ ФАКТИ

До початку 1970-х років проти болю в суглобах часто застосовувалося опромінення хворого місця рентгенівськими променями. Цей засіб вважався досить ефективним (багато хворих підтверджували, що болі справді припиняються), але лікарів бентежили можливі побічні наслідки. Врешті-решт був проведений експеримент: пацієнтів, що страждали болями, приводили в рентген-камеру і робили з ними всі належні маніпуляції, але при цьому апарат насправді включали лише в половині випадків. Подальший аналіз не виявив різниці в самопочутті «опромінених» і «неопромінених» пацієнтів.

Суворе дослідження засобів традиційної китайської медицини показало, що з приблизно двох тисяч вивчених препаратів тільки один – «ма хуань» (екстракт ефедри) виявився більш ефективним, ніж застосований в тих же цілях ефект плацебо.

При дослідженні антидепресантів було виявлено, що препарати плацебо знижують симптоми занепокоєння у 50% пацієнтів загальних клінік і лише у 33% - в психіатричних клініках. Якщо дозування прийнятого препарату збільшувалася з однієї до чотирьох пігулок щодня, цифри зростали відповідно до 87 і 50%.

У данському дослідженні вивчалася ефективність хірургічного лікування хвороби Меньєра (захворювання внутрішнього вуха, що виражається в періодичних приступах запаморочення і нудоти з наступним тимчасовим зниженням слуху). 15 пацієнтам зробили рекомендовану операцію, ще 15 – плацебо-операцію. Через три роки в кожній групі 10 з 15 осіб повідомили, що майже повністю позбулися проявів хвороби.

Плацебо діє на дітей сильніше, ніж на дорослих.

Найбільш яскрава реакція на плацебо спостерігається у пацієнтів стоматологічних клінік, що вимагають анестезії.

Рецептуру знеболюючої мазі «Товариш бідняка» доктор

медицини Джайлс Лоренс Робертс з Брідпорту, графства Дорсет, розробив ще в 1790-х. Однак до 1820-х вона продавалася тільки в його власній аптеці на Іст-стріт у Брідпорті, та тільки після того, як доктор Робертс почав фінансувати безкоштовне видання «Щорічний наставник», насичене прихованою рекламою мазі, «Товариш бідняка» став одним з найпопулярніших лікарських засобів в Англії і залишався таким до середини XX століття. При цьому рецептура мазі трималася в таємниці між діловим партнерам аж до 2003 року, коли міський музей Брідпорт за 480 фунтів викупив листок з оригінальною прописом у одного із спадкоємців. На 95% «Товариш бідняка» складався з суміші жиру і воску з додаванням рожевого або бергамотового масла, а на 5% - з отруйних солей ртуті, вісмуту і свинцю.

У 1944 році (під час боїв за Південну Італію) у американського військового лікаря закінчилося знеболююче, і щоб хоч якось заспокоїти солдата, він дав йому звичайну воду, видавши її за ліки, і що дивно - біль у пораненого вщух.

Таксономічна належність: Клас — Птахи (Aves),

ряд — Совоподібніі і (Strigiformesi i ), родина — Сововіі (Strigidaei i ). Один з видівів політипногоі роду; один з 3-х видівів роду у фауніі України, представлений 2-ма підвидамиі : S. u. macroura та S. u. uralensisl is.

Природоохоронний статус виду: Недостатньо відомийі .

Ареал виду та його поширення в Україні: Охоплює Європу, Азіюію, відід Скандинавіїії на зх. до Японіїії та Кореї на сх. Пд. межа ареалу співпаі -

S. u. macroura заселяє Українськіі Карпати. У зимовий періоді зрідкаі залітаєі у Чернігівськуі і , Волинську, Сумську, Черкаську та інін. обл.

Чисельність і причини її зміни: Один з найпоши-

ренішихі видівів сов Закарпатської обл., трапляється частішеі у букових лісахі . Загальна чисельністьі складає близько 1 тис. ос., яка зростає у зимовий періоді за рахунок міграційі ій птахівів з пн. Чисельністьі європейської популяціїії складає 53–140 тис. ос. У європейськійій частиніі Росіїії, Білорусіі і іі країнах Балтіїії починаючи з 1960-х рр. зареєстровано рісті чисельностіі іі

розширення ареалу на пд.-зх. Причинами зміниі чисельностіі є: незаконне знищення у сезон полювання, вирубування старих лісовихі масивівів. Чисельністьі залежить також відід інтенсивностіі і розмноження мишоподібнихі гризунівів.

10 / Pauca Verba! • 19

Особливості біології та наукове значення: Осілийі птах, який здійснюєі лише невеликіі кочівліі і. Займає буковіі, хвойніі та мішаніі і лісиі Карпат. Підід час зимівліі і спускається на Закарпатську рівнинуі , тримається на старих кладовищах, у дубових іі заплавних лісахі уздовж рр. Боржави, Тиси, Латориціі. Гніздитьсяі у старих гніздахі іншихі птахівів у березніі–квітніі і. Строки гніздуванняі дуже розтягнутіі. У кладціі 4–6 яєць. Насиджує самка протягом 27–29 днівів. Поява молодіі можлива з другої декади травня по липень включно. Пташенята знаходяться у гнііздіі біляі 30 днівів, іі ще біляі місяцяі виводок тримається у районіі гніздаі . Живиться здебільшогоі мишоподібнимиі гризунами.

Морфологічні ознаки: Довжина тілаі : 50–59 см, роз-

мах крил: до 115 см, маса самцівів: 540–730 г, самок: 720–1200 г. Забарвлення сіреі з темнішимиі рисками на черевнійій частиніі та поперечними темними смугами на хвостіі. Карпати заселяють двіі морфи — темна іі світлаі , якіі відрізняютьсяі і інтенсивністюі і загального забарвлення, до темно-бурого.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Знаходиться підід охороною Бернської конвенціїії (Додаток ІІ) та СІТЕС (Додаток ІІ). ЧКУ (1994). Охороняється на територіїії об’’єктівів ПЗФ Закарпатської, ІваноФранківськоїі , Чернівецькоїі , Львівськоїі обл. Необхідноі обмежити вплив фактору непокою у гніздовийі періоді та попереджати браконьєрський відстрілі іл мисливцями.

Розмноження та розведення у спеціально створе-

них умовах: Відомостейі немає.

Господарське та комерційне значення: Відомостейі немає.

Джерело: http://redbook-ua.org/item/strix-uralensis-pallas/

Підготувала: Анастасія Кирієнко

Таксономічна належність: Родина Розовіі —

Rosaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Вузьколокальний ендемічіч- ний вид, близький до C. fruticosai .

Ареал виду та його поширення в Україні: Пд.

відрогиі Придніпровськоїі височини, бас. р. Пд. Буг, гранітноі -степове Побужжя.

Чисельність та структура популяцій: Відомоі кількаі локальних популяційій в околицях сс. Мигіяія, Куріпчинеі , міжіж сс. Грушівкаі та Іванівкаі (Первомайського р -ну), Богданіівка

(Доманівськогоі р-ну), Трикрати (Вознесенського р-ну) — в заповідномуі ур. «Лабіринті », Бузьке (Арбузинського р-ну), обабічіч берегівів р. Чорний Ташлик. Популяціїії з високою або середньою життєвістюі та стійкоюі демографічноюі структурою, що забезпечується інтенсивнимі вегетативним розмноженням та здатністюі до вегетативної рухливостіі. Насіннєваі продуктивністьі низька (відід 10 до 50 плодівів на середньовіковомуі кущіі). В більшостіі і популяційій відсутнійі ій підрісті і насіннеі - вого походження.

Причини зміни чисельності: Стенотопністьі та пригнічеі -

не насіннєвеі поновлення, ізольованістьі і та незначніі розміі- ри природних популяційій, синантропізаціяі ія, пряме знищення місцезростаньі внаслідокі розробки кар’’єрівів та гідробуі - дівництваі , надмірніі і рекреаційніі і навантаження та пали.

Умови місцезростання: Гранітніі і відслоненняі , скеліі, ка- м’’янистощебенистіі ґрунти, серед чагарникових заростей

(кл. Rhamno-Prunetea). Мезофітіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Фанеро-

фітіт. Кущіі 0,3–2 м заввишки, що утворюють куртину. Молодіі пагони з попелястою поволокою на коріі. Листки широкоеліптичніі і, тупіі, зарубчасто-пилчастіі, 1,6–3,8 см завдовжки, 1,2–2,8 см завширшки; прилистки ланцетніі, дріібнозарубчастіі. Суцвіттяі верхівковеі , часто малоквітковеі , зонтикоподібнеі . Плідід куляста, соковита, темно-червона кістяні - ка 1–1,2 см у діаметріі і. Цвітеі у квітніі і–травніі. Плодоносить у червніі–липніі. Розмножується насіннямі іі вегетативно (кореневими паростками).

Режим збереження популяцій та заходи з охоро-

ни: Охороняють в НПП «Гранітноі -степове Побужжя»,

заповідномуі ур. «Лабіринті » (Миколаївська обл.). Потребує моніторингуі популяційій та контролю їх чисельностіі, зменшення рівняі антропогенного навантаження в природних місцезростанняхі , культивування в ботанічнихі садах. Заборонено збирання рослин, порушення умов місцезроі - стань (розробку кар’’єріів, створення гіідробудіівельних споруд).

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують в Національномуі ботанічномуі саду імім. М.М. Гришка НАН України, дендрологічномуі парку «Асканіяія-Нова», Сирецькому дендрологічномуі парку.

Господарське та комерційне значення: Декоративне,

вітаміннеі і , лікарськеі , харчове, медоносне, селекційнеі .

Джерело: http://redbook-ua.org/item/cerasus-klokovii-sobko/

Підготувала: Анастасія Кирієнко

10 / Pauca Verba! • 20