4.3.2. Алкоголь

Алкоголь утворюється внаслідок процесів бродіння в ки-шковику. Для його нейтралізації в організмі людини вироб­ляється низка сполук, серед яких основною є алкогольдегідро-геназа. В організмі постійно виникають Інші сполуки, наприклад амфетамін, адреналін, ендорфін тощо. Надлишок їх зни­щується. Якщо людина випила дозу алкоголю (пиво, вино, го­рілка), організм енергійно бореться з цією отруюю. Сил на знищення надлишкових амфетаміиу, адреналіну тощо не ви­стачає. Зростання концентрації цих гормонів викликає ейфо­рію , а може й агресію.

Найчистіший спирт — "Люкс". Вартість горілки зменшується (в до­вільних одиницях) при переході до найгіршого спирту. Тому можна отруїтись і найкращою горілкою

Печінка здатна за добу нейтралізувати - 25 грамів алко­голю у чоловіків та 12 — у жінок стандартних розмірів (89-69-95).

Похмелятись — це шкідлива звичка, бо до отрути додають отруту.

Особлива проблема ■— слабоалкогольні напої.

Забороняється пити:

• напої без етикеток, з явною ознакою биття (тріщини, ско­ли на шийці пляшки);

• з загальним помутнінням, осадом, сторонніми домішками;

• з нехарактерним запахом І смаком;

• пиво — з низькою піною, що швидко опадає; для нефіль-трованого пива допускається наявність осаду дріжджів і слабка опалесценція (видно слабке помутніння пива до того, як випили перший бокал).

Порушується принцип гармонійного зношуван­ня (п. 1.6.). Футболісти помирають від передчасного зношуван­ня системи кровообігу, пияки — печінки.

заборо­няється вживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів [44]:

• в установах охорони здоров'я;

• у навчальних і навчально-виховних установах;

• у громадському транспорті й транспорті міжнародних сполучень;

• в установах культури;

• у закритих спортивних спорудах;

• у приміщеннях органів державної влади і місцевого само­управління, Інших державних установ.

Щоб закінчити тему, нагадаємо, що пияцтво загалу — це прерогатива безпеки життєдіяльності. Охорона праці цікави­ться пияками, коли зростає аварійність внаслідок вживання ал­коголю.

4.4, Наркотики

4.4.1. Жертви наркотиків

Немає прикладів, щоб наркомани ставали геніями. Генії вживають стимулятори, аби вилікуватись від "професійного вигорання" чи підтримувати стан високої професійної актив­ності (спортсмени, музиканти, поети).

всім Потрібні для шастя (формула 1.1) амфетамін, тестостерон, ен-дорфін. адреналін... Раніше, до вигорання, це забезпечувалось улюбленою роботою, хобі й т. ін. Після вигорання вони не ста­ли алкоголіками, зробились політиками, потім - наркоманами, Зрозуміло, чому люди змінюють професію чи хобі. Якщо цього не вдалося зробити, вони страждають, можуть набути нехороших звичок. Мозок сучасної людини сформувався під впливом радіо, кіно, естради. І весь час потребує все більших порцій "гормонів шастя".

4.4.2. Біохімія "штучного щастя"

Спортсмени-професіонали добровільно приймають допін­ги. Часто — примусово, за наполегливою порадою тренера. Допінги стають невід'ємною атрибутикою роботи спортсме­на, а тому він має право на захист з допомогою охорони пра­ці.

Речовина, що викликає стан залежності, імітує хімічні ре­човини, які відіграють роль носіїв інформації в організмі. Іс­нує як мінімум два види речовин, від яких виникає залежність. Одні речовини нас стимулюють, інші навпаки, заспокоюють.

Стимулянти: кава, цигарки, кокаїн, амфетамін тощо — допо­магають людині не звертати увагу на періоди спаду, що при­родно відбуваються в організмі кожні півтори години, допо­магають людині бути активною.

"Екстазі"— аспірин чи пурген, побризканий ЬЗО або амфетаміном і сечею кота. На жаргоні наркоманів склад — це "бодяга".

Оскільки в оточенні багато молекул-стимуляторів, вони через рецептори заходять у кожну клітину. Все­редині — атомний реактор. Нічого не болить, втоми немає. АлеНа жаргоні це — "прихід". Клітина, рятуючись, "зачинила" де­які свої рецептори. І хоч Ромео ковтнув уже два "колеса" — ефект не той, що був вперше, бо молекули амфетамшу не про­ходять у клітину. Потрібне третє "колесоЗнову "кайф". По-перше — це ей­форія, потім — відчуття припливу енергії, підвищення розумо­вої активності клітин головного мозку у форсованому режимі, що дає над­лишкову самовпевненість, посилене відчуття сприйняття, зни­ження потреби сну, підвищений неспокій, постійне бажання досягти того ефекту, який був у перші рази. Швидко виникає психоз. Але клітина рятується. Вона зачиняє ще більшу кіль­кість рецепторів 1 тепер наркотик фактично не ви­кликає стану піднесення.

Настає "кумар": сили на нулі, голо­ва — як дзвін, безсоння, руки й ноги лежать поруч, стан прокислого холодцю.

Вилікувати курця, наркомана чи алкоголіка фізично ще не означає повернути їх у першородний стан. Мусить ще бути довготривала реабілітація душі. Один із варіантів—' це пошук заняття, яке викликало б захоплення, порівняне з дією нарко­тика. Це може бути комплекс з роботи і хору, спорту і робо­ти. Найбільші успіхи у цьому напрямі досягла релігія.

Се­ред фізиків не було наркоманів. фізика — сама наркотик.

Створюється враження, що страждають залежністю правите­лі (Л. Брежнєв — від снотворних), поети, спортсмени, естрадні артисти, тобто ті, хто працює в режимі форсажу. Письменники працюють у крейсерському режимі, тому серед них залежних — одиниці