4.2.3Алюміній, золото

Гете: "Люди гинуть за метал". Зауважте, не від самого металу, як у випадку ртуті. Чому так? Це вічна тема досліджень гуманіта­ріїв. Ленін планував робити з золота туалети. Його ідею вже випробовують багаті. Корисне застосування благородних металів: контакти в комп'ютерах, посуд для хімічної промисловості, протезуван­ня, стабілізатори вартості грошей.

4.3. Радіоміметики

Це речовини, за дією на організм схожі на радіоактивні (ра­діо — випромінюю, мімікрія — здатність бути схожим на щось). Самі радіоміметики не радіоактивні. їх більше 1000. Найпоширеніші — нікотин, алкоголь, кофеїн (у сукупності з Ін­шими). іприт, люїзит тощо,

4.3.1. Тютюнопаління

куріння — на першому місці серед факторів ри­зику.

Категорія людей, для яких куріння є професійним обов'яз­ком; дегустатори та розробники виробів, артисти, що їх рек­ламують. Решта страждає за "покликом серця".

Безпечне паління.Тобаго — це своєрідна люлька, яка відрізняється від євро­пейських довгим мундштуком, що має великий діаметр кана­лу (1-1,5 см) для диму. Дим по такому каналу рухається пові­льно. Маса трубки і площа стінок каналу мундштука великі, тому смоли і сажа осідають на них. Порівняно очищений дим заходить у легені. В сигаретах з фільтром канали короткі й ма­лого діаметра, Вони встигають розігрітись після перших затя­жок. На розігрітій поверхні смола погано конденсується.

У кальяні дим очищається, проходячи через воду.

Паління, надлишкова або недостатня вага, обтяжений спад­коємний анамнез і високий рівень деяких факторів згортання крові можуть бути причиною підвищеного ризику вікової макулярної дегенерації, а як наслідок — сліпоти.

Макулярна дегенерація — захворювання, що прогресує з ві­ком і вражає сітківку,- пов'язана з поступово наростаючою слі­потою. У людей з надлишковою вагою або з дефіцитом маси тіла значно збільшений ризик (70% і 91% відповідно) виникнення макулярної дегенерації у ранньому віці.

І нарешті, вчені зазначають, що високий рівень фібрино­гену плазми крові — білка, що бере участь у процесі згортан­ня крові, також пов'язаний з підвищеним ризиком виникнен­ня макулярної дегенерації [62].

Вважається перспективною німецька система допомоги ку­рцям. Вона базується на створенні постійних незручностей, які б ускладнювали куріння. Так, курець повинен випрошувати у колеги сигарети, а не купляти. В іншого курця мусить проси­ти сірники. Можна залишати "бички" на потім, але класти їх у незручному місці (наприклад, високо на шафі). Таких незру­чностей можна напридумати до 40. Врешті-решт, паління пе­ретвориться на тортури.

Існує більше сотні способів лікування. Найпо­ширенішими є лікування медичними препаратами, рефлексо-терапія, психотерапія, кодування, гіпнотерапія та ін. Причо­му нерідко різні методи застосовують у комплексі. За принци­пом дії вони діляться на: напрямлені на заміну куріння; ті, шо викликають відразу до тютюну, й ті, що зменшують явище тю­тюнової абстиненції.

Серед медичних переважають препарати, які містять нікотин чи інші речовини, шо імітують його дію на організм. Бувають вони у вигляді звичних пігулок і мікстур, а також у вигляді жу­вальної гумки і, навіть, лейкопластиру. Також існують препара­ти, що викликають відразу до куріння, наприклад, "Коррида-плюс", до складу якої входять коріння лепехи болотної і поро­шок листя м'яти. Відраза до тютюну чи акту куріння викликається також полосканням рота розчинами різних речо­вин, наприклад ляпісу, відваром коренів змійовика. А для знят­тя абстинентного синдрома застосовують настойки женьшеня, лимонника, екстракти родіоли, пантокрин, апілак і полівітаміни.

З методів рефлексотерапії найбільш розповсюджена голко­рефлексотерапія чи просто голковколювання. Метод базуєть­ся на уявленні, що куріння тютюну — це набутий рефлекс. Він ніби "записаний" у мозку людини. Єдиним радикальним, тобто таким, що знищує "рефлекс курця", а у зв'язку з цим і найефективнішим методом лікування тютюнопаління є метод рефлексотерапії.

Психотерапевтичні методи і гіпноз здатні викликати стій­ку відразу до паління. Тут використовуються: групова психо­терапія, аутотренінг, власне гіпнотичний вплив та ін. Близьке до цих методів і нині модне кодування, в результаті якого бло­кується активність наркотичного центру в корі головного мозку. Чималу роль у кодуванні відіграє установка "на страх". Наприклад, перед сеансом з хворого беруть розписку, що він ознайомлений і відповідає за наслідки від паління, котрі мо­жуть виникнути протягом того часу, на який закодувався. А наслідки можуть бути досить тяжкими: параліч кінцівок, набряк мозку, повна сліпота і навіть смерть. Тому у випадку рецидивів хворому треба буде терміново прибути в центр і підсилити код, чи взагалі його зняти.

+нікотинова політика!!!. В Україні – атстойна...у нас – реклама сигарет і т.д.

28 березня 2006 р. Президент В. Ющенко підписав Закон "Про ратифікацію рамкової конвенції ВОЗ по боротьбі з тю­тюном".

У липні 2006 р. стала чинною частина третя статті 13 За­кону України "Про заходи по попередженню і зменшенню вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здо­ров'я населення": "в громадських місцях для осіб, які не палять, відводяться не менше 50% площі цих громадських місць, роз­ташованої так, щоб тютюновий дим не поширювався на цю територію". У ст. 175-1 (Куріння тютюнових виробів у забо­ронених місцях) КУАП вказано розмір штрафу: від 1 до 5 та від 5 до 7 неоподаткованих мінімумів прибутку громадян за­лежно від провини курпя).