6.1. Операція "паганель"

Так названо масові смерті вчених, що трапились у 2001-2002 рр. Тоді загинули:

• Беніто Кує, фахівець в області молекулярної біології, вивчав інфекційні хвороби, вбитий машиною у листопаді 2001 року і т.д.

б) Інформація небажана або така, що здасться сумнівною

За кілька місяців до аварії на ЧАЕС "Літературна газета" опублікувала статтю про кричущі безпорядки та порушення там. Журналістку Аллу Ярошинську зняли з роботи. Інфор­мація була небажаною.

Небажаною була інформація Георгія Гонгадзе та інших постраждалих журналістів.

в) Передчасна інформація

Як відомо, генетика з кібернетикою, що розвивались досить швидко не лише за кордоном, айв СРСР, були визнані "продажними дівками" імперіалізму, бо комусь заважали. біолог М. І. Вавілов загинув у сталінському таборІ, так шо і могили немає.

В Законі України "Про охорону праці" є статті 7 та 9, де говориться про відшкодування пра­цівникам у разі ушкодження їхнього здоров'я та завдання зби­тків. Але ці статті важко використовувати гуманітаріям. їх калічать на роботі безкровно, без синяків та переломів. їм калічать мозок. Якщо журналіста побили біля дому, коли він вигулював кота, то потрібні, окрім свідків і медичної довідки, зізнання босяків, шо вони побили за ту чи ту публікацію. Тоді ушкодження здоров'я пов'язане з виконанням трудових обов'яз­ків. Але для цього кривдників потрібно спіймати І "вибити" зі­знання. Його не вдасться вибити, бо заарештовані бояться не тюрми, а замовника.

Легше, здається, використати для самозахисту ст. 9. "Від­шкодування збитків, заподіяних працівникові внаслідок ушко­дження його здоров'я, або у разі смерті працівника, здійснюється фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове дер­жавне соціальне страхування від нещасного випадку на виро­бництві та професійного захворювання, які спричинили втра­ту працездатності".

Журналіст може втратити здатність творчо працювати, бути безкомпромісним, принциповим і сміливим, внаслідок постійного тиску на нього редактора і телефонного права. Кваліфікаційний адвокат може, в принципі, довести суду про втрату працездатності внаслідок такого тиску при наявності відповідних висновків психіатрів. "У разі неможливості вико­нання потерпілим попередньої роботи проводяться його навчання і перекваліфікація, а також працевлаштування від­повідно до медичних рекомендацій" (ЗОП, стаття 9.

Проте гуманітарій все ж має деякі надії на захист, бо в статті 1З Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування..." сказано, що "стра­ховим випадком є нещасний випадок на виробництві або про­фесійне захворювання, що сприченили застрахованому професій­но зумовлену фізичну чи психічну травму..."

Про "моральну шкоду" говориться також в статтях 21 (п. Іе) та 28 цього закону. Отже "психічна травма" і "моральна шко­да" узаконені.

\

6.3. Самозахист

Самозахист потрібен тоді, коли міліція дуже зайнята, і не­має коштів на охоронця.

Захищатись можна наступним чином.

а) Газовий балон с у вільному продажу (10-30 гривень). Якщо напад скоєно у під'їзді, треба кричати, кусатись, дряпатись, битися парасолькою, черевиком, сумкою (добре, якщо в ній є кілограм мороженої риби), вириватись і тікати з під'їз­ду, пшикнувши на прощання в обличчя нападника з газового балона. Це ви зробите, якщо входячи у під'їзд, триматимете балон у руці. В обмеженому об'ємі (ліфт, коридор тощо) газо­вим балоном користуватись не можна, бо газова хмара подіє і на вас, може, в першу чергу, бо ви слабка і тендітна. Тому в ліфті пшикають межи очі нападника балончиком з одеколо­ном, з лаком для волосся чи засобом "проти чогось". У цьому випадку ви виграєте 2 с, яких достатньо для втечі. Але всі ці поради до діла, якщо ви не онімієте з переляку, у вас не зсудо­мить руки-ноги. Заходячи у під'їзд власного дому, необхідно бути готовим, що на вас у цю мить нападуть. Переважна кіль­кість пограбувань і вбивств здійснюється біля будинків, в яких живе жертва.

Існують ще газові пістолети. Зовні вони схожі на бойові. Якщо на вас нападає терорист із завданням лише попередити (щоб на­далі так не писали в газеті), а ви йому демонструватимете газо­вий пістолет, то він вас уб'є— подумає, що у вас бойовий.

б) Пістолет. Полщійний пістолет вистрілює масивними ку­лями, травмуючи нападника, але не вбиваючи. Якщо ви має­те дозвіл на використання такої зброї, то необхідно носити її завжди в одній і тій же кишені (кобурі), щоб не пригадувати, де вона у цю мить. Потрібно щодня тренуватись хвилин по 30, щоб вміти за 1-3 с вихопити пістолет з кобури, в падінні при-

Шум, гам, крик залишаються засобами вашого захисту. Але кричати "рятуйте!" не варто. Сусіди на допомогу не вий­дуть ("А ми не чули" — справдовуватимуться). Необхідно кричати: "Горимо! Пожежа!", бити їхні вікна. Якщо напад здійснено біля вітрини магазину, необхідно розбити сумкою, ногою, чи всім тілом, чи каменем вітрину. Міліція приїде че­рез 2-3 хв. Про це знає нападник, тому почне тікати. Коли нападає аматор заради сережок чи розваги, його не варто про­сити, щоб пожалів. Прохання І приниження — для нього на­солода. Потрібно чинити фізичний опір. Серійні вбивці, як правило, бояться власної крові. Нападник може втратити ін­терес до жінки, що чинить фізичний опір. Проте так буває не завжди. Необхідно відчувати небезпеку зарані.

в) Обережність.

г) Захист квартири. Коли не вдалось ограбити чи побити в під'їзді, нападають на домівку. У квартиру стараються потрапити під виглядом працівників комунальних служб, членів релігійних сект, агітаторів, давальників від благодійних фон­дів, з "ветеранського комітету", з "військомату", з "пошти" Якщо мета — примітивний грабіж без політики, то наживкою можуть бути ваші оголошення типу "продам-куплю". Найбільше проникнень — че­рез двері. Більшість металевих дверей (вартістю 500-600 гри­вень) виготовлено з неміцної листової сталі, мають ненадійні замки. Вважаються порівняно надійними замки, в яких ключ виконаний у формі метелика. Злодії-аматори бояться дверей, на яких блимає фотодіод. Поради щодо захисту квартир:

* закривати двері на 2 замки, розташовані один від одно­го на відстані 50 см;

* замки мають бути різних систем;

* петлі дверей не повинні бути доступними ззовні;

* на полотні сталевих дверей не має бути зовнішніх зва­рювальних швів;

* граткн роблять зі стержнів, діаметром не менше 2 см; то­нші стержні легко перекушуються подвійними ножицями; ґратки монтують переважно на перших двох поверхах; в разі пожежі мешканці не мають можливості вискочити че­рез вікна, якщо ґратки не відчиняються зсередини.