10. Дидактичні ігри у формуванні елементарних математичних уявлень у дошкільників, їх місце в режимі дня.

Для уточнення, закріплення початкових матем. знань, умінь порівнювати величини, визначати форму, орієнтуватися в часі з дітьми д/віку проводяться д/ ігри.

У д/іграх уточнюються, закріплюються і розширюються знання дітей, їх уміння. Кожна д/гра сприяє розумовому розвитку дітей, розвитку мислення і мови. Д/гри з математичним змістом вимагають від дитини вмінь порівнювати, робити узагальнення, висновки. Уявлення дітей про форму стають більш усвідомленими.

У д/грі закріплюються і поглиблюються ті знання і вміння, що вивчались на заняттях з математики. У таких іграх формуються уміння дітей знаходити схожість і різницю, порівнювати, узагальнювати. Дітям важко засвоїти поняття сьогодні, завтра, учора вони носять відносний характер.

Ігри з матрьошками, башточками, розбірними грибками спрямовуються на засвоєння вмінь порівнювати предмети за їх величиною, будувати ряди величин. Д/гри з розрізними картинками, кубиками, мозаїками сприяють розвитку вміння складати з частин ціле, засвоєнню, що ціле завжди більше його частини.

Так, ігри для молодших дітей з пірамідками, мотрійками, а ігри для старших дітей «Якої іграшки не стало», «Лічи далі», «Назви сусідів» та інші дають змогу закріпити, уточнити, активізувати дітей, їх знання. Перевага цього методу в тому, що гра, як правило, викликає підвищений інтерес дітей, вони діють з емоційним підвищенням, значно менше стомлюються. Д/гра передбачає повторення і вправи. Коли д/гра використовується в системі з чітким виділенням специфіки знань, то вони можуть стати ефективним засобом формування знань. Як правило, вихователь на занятті використовує кілька методів. Цілеспрямовано добираючи методи і прийоми навчання дітей на занятті і в повсякденному житті, вихователь забезпечує кращу якість математичних знань, умінь і навичок.

11. Особливості сприймання дітьми геометричних фігур та форми предметів (на основі сенсорного сприйняття)

Геометричні фігури – об’єкти, які не змінюють своєї форми і розмірів при будь – яких переміщеннях, Тобто вони мають властивості абсолютно твердих тіл. Геом. фіг-ри – еталони, за допомогою яких людина визначає форму предметів. Форма, як і розмір обмежує предмет від інших в просторі. Шляхи оволодіння формою – у дітей рано виникає уявлення про форму – вони можуть бачити і відрізняти в грудному віці. Якщо предмет добре знайомий знаходиться в незвичному положенні, дитина може його не впізнати. Дитина не бачить форми різних предметів і не може узагальнювати форми предметів. Значну роль в пізнанні форми предметів відіграють геометричні фігури Геом.. фігури відтворюють роль зразка. На 2 році життя

Діти вільно вибирають фігури за зразком. Необхідно поступово звертати увагу на їх елемент якості (кіь-ть сторін, кутів) Уміння розрізняти геом.. фігури не означає, що у них сформовано поняття. Елементарні поняття про геом..фіг. форм. в 6 – 7 році . Для сприймання форм використовуються різні аналізатори, слово. З раннього віку вчать правильним прийомам обстеження геом..фіг. Розвивають здатність виявити особливості, вчать вибирати потрібну фігуру по кольору, розміру. Навчають групувати фігури за певними ознаками. Знаходити у предметах схожість з геом.. фіг. Складати з них моделі предметів.

Перші відомості про геометричні фігури діти досліджують в іграх. Граючи з дітьми педагог із самого початку вживає правильні назви геометричних фігур, але не прагне до того, щоб діти їх запам’ятовували, в цей період важливо розвивати сприйняття дітей нагромадити в них уявлення про різноманітні форми. Займаючись із групою малят, педагог показує і називає кулю, і проводить різноманітні дії з ним. Потім з’ясовує, якого кольору куля кожного із малят, чи котиться вона. Аналогічним способом дітей знайомлять з кубом. Але тому, що в них є досвід обстеження форми предметів, то їм відразу дають моделі кубиків різних розмірів. Діти обстежують їх різними аналізаторами, граються. Для розвитку навичок обстеження форми й нагромадження відповідних уявлень організовуються ігри для дітей з дошками, у вирізах яких опускають моделі плоских фігур: кулі, куба, паралелепіпеда (цеглинки), трикутної призми. Дітям показують і пояснюють, що кожна фігура поміщається (або проходить) тільки у виріз (отвір) своєї форми. Обводячи вказівним пальцем контур «моделі» або границі отвору (вирізу), педагог навчає дітей прийому дитикально-рухового обстеження форми предметів. Надалі можна попросити дитину спочатку показати потрібний отвір, а потім діяти. Далі діти опановують умінням порівнювати форму предметів не механічним підбором, а на око. На основі накопиченого сенсорного досвіду на спец заняттях дітей учать розрізняти і називати коло, куб, трикутник. Моделі геометричних фігур порівнюються попарно. Коли фігури порівнюють вперше, для демонстрації і як роздавальний матеріал використовують моделі фігур однакові за розміром і кольором. Далі дають фігури, що відрізняються кольором, потім і розміром.

Велике значення надається навчанню дітей прийомам обведення контурів моделей геометричних фігур: простежування поглядом за рухом руки. Вихователь показує фігуру, називає її, просить дітей показати таку ж, а далі неодноразово обводить контур фігури вказівним пальцем, залучаючи дітей до спеціальної дії у «повітрі». Рух пальцями по контуру завершується проведенням рукою по всій поверхні фігури. Діти стежать за рухом руки педагога, а після самі обводять модель фігури й називають її. Властивості форми виявляють, пропонуючи дітям проробити ту або іншу дію. Так катаючи фігури, діти з’ясовують, що коло котиться, а квадрат не котиться. «Чому квадрат не котиться?» -«Заважають кути. У кола кутів немає і воно котиться». Важливо із самого початку сформувати в них правильні навички показу елементів. Вершина – це точка.Діти повинні ставити палець або вказівку точно в точку з’єднання сторін. Сторони багатокутника – відрізки. Показуючи їх, дитина повинна провести пальцем уздовж усього відрізка від однієї вешини до іншої. Кут – це частина площини, укладена між двома променями (сторонами), що виходять із однієї точки (вершини). Показуючи кут, педагог накладає вказівку на одну з його сторін і повертає її до збігу з іншою стороною. Діти показують кут, здійснюючи рух рукою від однієї сторони до іншої. Для дітей старших груп суттєве як і раніше має використання прийому дотиково – рухового обстеження моделей. З новими геометричними фігурами дітей знайомлять порівнюючи моделі із уже знайомим моделями або один з одними, куля з кубом, циліндр з кубом і кулею. Спочатку їх порівнюють попарно, а потім зіставляють групи фігур ( квадрати і трикутники, та інші). Розглядання і порівняння фігур проводять в певному порядку «Що це?», «Якого кольору?, «Якого розміру?», «З чого зроблені?», «Чим відрізняються?», «Чим схожі?». Важливо організовувати різноманітні дії дітей з моделями фігур, тому що рівень уявлень про них визначається багатством досвіду сприйняття форми. Діючи з моделями, діти пробують їх катати, ставити в різні положення й виявляють їхню стійкість або нестійкість. Взаємне накладання однієї фігури на іншу (коло й квадрата, квадрата й прямокутника, квадрата й трикутника) дозволяє чіткіше сприйняти особливості фігур кожного виду, виділити їхні елементи.