- •1. Теорія п. Я.Гальперіна «Поетапне засвоєння знань». Характеристика етапів розвитку діяльності лічби.
- •2. Значення та завдання навчання дошкільників елементам математики.
- •3. Індивідуалізація навчання дошкільників математики. Характеристика різних форм організації дітей з формування елементарних математичних уявлень.
- •4. Заняття – основна форма навчання дітей дошкільного віку математики.
- •5. Індивідуальна робота вихователя, її роль і місце в процесі навчання математики дітей дошкільного віку.
- •6. Роль аналізаторів у розвитку діяльності лічбі, їх характеристика. Формування уявлень пор число у дітей дошкільного віку.
- •9. Використання дидактичного матеріалу у процесі навчання дошкільників математики.
- •10. Дидактичні ігри у формуванні елементарних математичних уявлень у дошкільників, їх місце в режимі дня.
- •11. Особливості сприймання дітьми геометричних фігур та форми предметів (на основі сенсорного сприйняття)
- •12. Використання елементів народної математики в навчанні дошкільників.
- •13. Час та його особливості. Методика формування уявлень про час у дітей дошкільного віку.
- •14. Методика формування уявлення дітей про величину предметів.
- •15. Проблеми навчання дошкільників математики в сучасних дослідженнях (н.Баглаєва, т. Степанова, г. Скірко, о.Фунтікова та ін.).
- •16. . П.Гальперін, в.Давидов, а. Леушина, н. Менчинська та ін. Пор проблему генезису поняття числа у дітей дошкільного віку.
- •17. Методика формування уявлень дітей про простір. Сприйняття простору дітьми раннього віку.
- •18. Методика ознайомлення дошкільників із задачею. Види задач.
- •19. Індивідуалізація навчання дошкільників математики.
- •20. Поняття про множину. Операції з множинами.
15. Проблеми навчання дошкільників математики в сучасних дослідженнях (н.Баглаєва, т. Степанова, г. Скірко, о.Фунтікова та ін.).
Степанова Т.М. - наукове дослідження було спрямоване на формування математичних знань у старших дошкільників засобами індивідуалізації навчання, що означає працюючи з групою дітей бачити кожну дитину, враховувати індивідуальні психічні особливості, викликаючи інтерес до навчання. Запропонувала диференційовані програми з математики, що сприяє створенню комфортних умов для навчання.
О.Фунтікова – зав. кафедри дошкільного виховання і початкового навчання Мелітопольського пед ін-ту, канд..пед.наук. Розробила моделі «Доба та її частини», «Час і пори року» які дають істотні демонстраційні переваги, що не були відображені на плоских моделях, і являють собою оптимальний варіант матеріалізації часових явищ, які досі діти не могли побачити і почути. Ці моделі поєднали у собі переваги колової та лінійної форм руху, взявши від першої коловий цикл, а від другої – лінійно-ритмічну зміну циклів; вони унаочнили динамічність реального моменту, яку діти усвідомлюють з великими труднощами; діалектично розкривають зміну діб , років. Діти ніби дістали можливість зазирнути в «лабораторію часу» побачити й зрозуміти суть часу, часових змін. Модель «доба та її частини».Модель складається з кількох витків (кількох діб)і має рухому муфту, що легко пересувається від нижнього витку до верхнього. Кожний виток спіралі відповідає одній добі й послідовно пофарбований у чотири кольори (рожевий-ранок, білий-день, синій-вечір, чорний-ніч). Отже, кожний виток чотириколірний, оскільки відповідає частинам доби. Кожний з чотирьох кольорів розташований над своїм кольором: рожевий над рожевим, білий над білим. Рухома муфта акцентує увагу на певній частині доби, а також наочно демонструє змінність, а отже, плинність часу та його необоротність.
Модель «Час та пори року». Складається з кількох витків відповідно до кількості років (якщо на моделі три витки, йдеться про три роки, якщо шість-то про шість). Модель подібна до попередньої, але більша за розмірами і має чотириколірне забарвлення кожного витка. Виток спіралі – один рік – забарвлений у чотири (за кількістю пір року) кольори: зелений-весна, червоний-літо, жовтий-осінь, блакитна-зима. Витків має бути не менше двох, щоб унаочнити зміну одного року іншим. Якщо є потреба показати більший відтінок часу, наприклад шість років, то й відповідною має бути кількість витків. Колірне рішення описаних вище двох моделей не випадкове і пов’язане із забарвленням об’єктів живої і неживої природи. Так, навесні природа оживає – з’являється зелена травичка, на деревах – листя. Отже, визначальний для весни зелений колір. Літу як найяскравішій порі року «присвоїли» червоний колір.
на початку дослідження проводила в області чолових уявлень у дітей. Знання у дітей розвиваються по спіралі. Інтереси науковця спрямовані на розумовий розвиток дошкільників засобами математики.
Г.Сірко - у дослідженні показала ефективність поєднання різних видів занять, оволодіння дітьми різними знаннями (образотворча діяльність і математика, розвиток мови та математика)
Н. Баглаєва - наукові інтереси - індивідуальне і диференційоване навчання математики старшими дошкільниками.