Вихідні дані для калькулювання (в дол.)

Показники	Вироби			Разом
	А	Б	В
1. Кількість виготовленої і реалізованої продукції	50000	30000	5000	Х
2. Ціна одного виробу	25	30	35	Х
3. Змінні витрати на одиницю: матеріали; зарплата	3 6	2 8	1 4	Х Х
4. Людино-години на одиницю	1.5	2	1	140000
5. Години роботи устаткування на одиницю	4	2	6	290000
6. Кількість партій виробів	5	10	15	30
7. Кількість замовлень	10	20	20	50
8. Кількість замовників	2	13	15	30
9. Виробничі накладні витрати: налагодження; обробка; пакування	Х Х Х	Х Х Х	Х Х Х	120000 580000 140000
10. Комерційні витрати	Х	Х	Х	150000
11. Адміністративні витрати	Х	Х	Х	300000

Таблиця 11.3

Розрахунок витрат на одиницю фактора

Витрати	Фактор зміни витрат	Витрати на одиницю фактора
1. Короткострокові змінні витрати: матеріали; зарплата; обробка	одиниця виробу -“- години роботи устаткування	580000:290000 = 2 дол.
2. Довгострокові змінні витрати: налагодження; пакування; збут; адміністративні витрати	кількість партій кількість замовлень кількість замовників кількість замовлень	120000:30 = 4000 дол. 140000:50 = 2800 дол. 150000:30 = 5000 дол. 300000:50 = 6000 дол.

Таблиця 11.4

Звіт про фінансові результати (тис.Дол.)

Показники	Вироби			Разом
	А	Б	В
Реалізована продукція (дохід)	1250	900	175	2325
Короткострокові змінні витрати: матеріали; зарплата; обробка	150 300 400	60 240 120	5 20 60	215 560 580
Маржинальний дохід	400	480	90	970
Довгострокові змінні витрати: налагодження; пакування; збут; адміністративні витрати	20 28 10 60	40 56 65 120	60 56 75 120	120 140 150 300
Прибуток (збитки)	282	199	(221)	260

Система калькулювання на основі виробничої діяльності повністю відповідає одному з основних принципів управління “точно вчасно”, забезпечує більш точне визначення собівартості продукції, скорочення виробничого процесу і витрат на його здійснення.

Система обліку і калькулювання за змінними витратами

Система калькулювання за змінними витратами базується на поділі усіх витрат на змінні та постійні, вона передбачає, що собівартість продукції визначається тільки за змінними витратами. Так, до виробничої собівартості продукції відносяться прямі матеріали, пряма заробітна плата інші прямі витрати і частина загальновиробничих витрат, які є змінними. За змінними витратами оцінюється також залишок готової продукції на складі і реалізована продукція.

Постійні загальновиробничі витрати не включаються у собівартість продукції, відносяться до витрат періоду, обліковуються окремо і списуються на дебет рахунку фінансових результатів звітного періоду. Контроль постійних витрат здійснюється за центрами відповідальності шляхом їх бюджетування, виявлення та аналізу відхилень від бюджету (кошторису).

Система калькулювання змінних витрат застосовується в управлінському (внутрішньому) обліку для цілей планування, контролю, прийняття управлінських рішень по нових видах продукції, ціноутворенню, рішень типу “виробляти чи купувати” і ін. Зовнішня звітність складається за принципами калькулювання повних витрат.

З системою обліку і калькулювання змінних витрат пов’язаний показник маржинального доходу. Маржинальний дохід – це різниця між доходом від реалізації і сумою змінних витрат. Маржинальний дохід – це проміжний фінансовий результат, який повинен забезпечити покриття постійних витрат і одержання прибутку (див.табл.11.5).

Таблиця 11.5