bazanova_t_i_pavichenko_yu_v_biologiya_9_klas
.pdf
Невелику кровотечу, яка виникає внаслідок відторгнення тканин і триває 3–7 днів, називають менструацією. З початком менструації
в яєчнику руйнується жовте тіло, і в новому фолікулі починається дозрівання чергової яйцеклітини. Після закінчення менструації тканини стінки матки знову починають нарощуватися. Період від пер-
шого дня однієї менструації до першого дня наступної називають
менструальним циклом, він триває 21–35 днів.
Під впливом гормонів у жінок перед менструацією дещо збільшуються молочні залози, підвищується збудливість і втомлюваність. У разі запліднення жовте тіло не руйнується, секреція прогестерону зростає, менструації припиняються. Припиняється й дозрівання яйцеклітин у яєчниках.
1. Звертаючись до тексту, складіть загальний план повідомлення про
гаметогенез. Запропонуйте товаришеві зробити його докладнішим.
2. За мал. 46.2 і текстом проаналізуйте зв’язок між дозріванням яйцеклі-
тин і менструальним циклом. Складіть 4–5 запитань, щоб перевірити, чи розуміє цей зв’язок ваш товариш.
1. Назвіть стадії гаметогенезу. 2. У чому відмінність між процесами ооге-
незу і сперматогенезу? 3. Які особливості будови гамет людини свідчать
про відмінність в їх функціях? 4. Розкажіть про події в яєчниках і матці
під час менструального циклу. 5. Як регулюється менструальний цикл?
6. Сперматогенез і оогенез відрізняються за продуктивністю. У чому біологічний сенс цієї відмінності?
РОЗМНОЖЕННЯ І РОЗВИТОК ЛЮДИНИ
§47. Запліднення. Від чого залежить стать дитини? Ембріональний розвиток
Запліднення. Заплідненню передує статевий акт, який закінчується виділенням близько 3 мл сперми. У результаті майже 300 млн сперматозоїдів опиняються в піхві жінки і через матку піднімаються
до маткових труб. Кілька тисяч з них потрапляють до труб і досягають яйцеклітини (мал. 47.1).
Зазвичай яйцеклітину запліднює один сперматозоїд. Коли він пророблює отвір в оболонці яйцеклітини, оболонка стає непроникною для інших сперматозоїдів. Під час запліднення ядра гамет зливаються. Утворюється зигота — клітина з диплоїдним набором хромосом. Одна половина цього набору одержана від яйцеклітини, інша — від сперматозоїда.
161
Від чого залежить стать дитини? Клітинипопередниці й чоловічої, і жіночої гамет містять
подвійний набір з 46 хромосом, або 23 їх пари (мал. 47.2). У цьому наборі лише від однієї пари
хромосом (23-ї) залежить формування в людини первинних статевих ознак, тобто її стать. У жінок обидві хромосоми цієї пари однакові, кожну з них позначають символом Х, а їх пару — символом ХХ. Ця пара і відповідає за статеві ознаки жіночого організму. У чоловіків одна з хромосом 23-ї пари є Х-хромосомою — такою самою, як і в жінок, а іншу називають Y-хромосомою. Пара хромосом ХY спрямовує розвиток організму за чоловічим типом.
Пригадаймо, як утворюються гамети. Перед поділом клітинипопередниці набір хромосом у ній подвоюється — їх стає 46 пар. Унаслідок подвоєння пари статевих хромосом у клітині-попередниці яйцеклітини утворюються чотири Х-хромосоми. У результаті її двох послідовних поділів кожна з гаплоїдних клітин отримує одну з чотирьох Х-хромосом. Отже, єдина з цих клітин, що стає яйцеклітиною, може містити лише Х-хромосому. Подвоєння пари статевих хромосом ХY у клітині-попередниці сперматозоїда приводить до появи двох Х-хромосом і двох Y-хромосом. Зрозуміло, що внаслідок поділів два сперматозоїди отримують по одній Х-хромосомі, два інші — по одній Y-хромосомі.
Якщо яйцеклітину запліднить сперматозоїд, який має Х-хро- мосому, у хромосомному наборі зиготи утвориться пара статевих хромосом ХХ. Із цієї зиготи розів’ється жіночий організм. Якщо ж яйцеклітину запліднить сперматозоїд з Y-хромосомою, у зиготі утвориться пара статевих хромосом ХY. З такої зиготи буде сформований чоловічий організм.
aб
Мал. 47.2. Диплоїдний набір хромосом людини. 23-я пара хромосом
у чоловіків — XY (а); у жінок — XX (б)
162
a |
б |
в |
Мал. 47.3. Ембріональний розвиток людини. Зигота (а); 1-й тиждень (б); 6-й тиждень (в)
Ембріональний розвиток (мал. 47.3) починається з утворення зиготи й закінчується народженням дитини. Він триває 40 тижнів, і за цей час з однієї клітини виростає організм, який складається з мільярдів спеціалізованих клітин. Вони утворюють тканини й органи. І порядок їх формування, і швидкість росту визначає програма, закодована в хромосомному наборі зиготи.
Формування зародка із зиготи починається ще в матковій трубі. У ній відбувається поділ зиготи, діляться й клітини, які утворилися внаслідок цього. Так формується багатоклітинний зародок, що складається з диплоїдних клітин. Через деякий час клітини ембріона спеціалізуються: одні з них утворюють його оболонки, які беруть участь у забезпеченні умов існування зародка, інші формують тканини й органи нового організму.
Протягом 6–9 днів зародок рухається до матки. У цей час він рос-
те і розвивається, використовуючи запас поживних речовин яйцеклітини. У матці відбувається імплантація — проникнення ембріона
у внутрішній шар її тканин, до якого зародок прикріплюється виростами своєї зовнішньої оболонки. Прикріпившись, ембріон починає отримувати поживні речовини з організму матері.
Закладання систем органів ембріона відбувається швидко: на четвертому тижні розвитку в ембріона, довжина якого становить близько 2 мм, вже є серце, кровоносні судини, зачатки органів чут-
тів, нервової системи тощо. Функціонують й оболонки зародка. Клітини внутрішньої оболонки продукують навколоплідну рідину.
Вона створює середовище, у якому ембріон може рухатися, обері-
гає його від трясіння, стискання. Оболонки ембріона і навколоплідна рідина утворюють навколоплідний міхур. Зародок росте,
збільшується й навколоплідний міхур, що поступово заповнює матку. Росте й розтягується і сама матка.
Потреби зародка в поживних речовинах весь час збільшуються.
Тому оболонки ембріона разом із тканинами матки в місті імплантаціїформуютьплаценту —органобмінуречовинамиміжкровоносними
РОЗМНОЖЕННЯ І РОЗВИТОК ЛЮДИНИ
163
|
5 |
|
6 |
1 |
4 |
|
|
|
7 |
2 |
3 |
Мал. 47.4. Пуповина і плацента: 1 — пуповина;
2 — плацента; 3 — пупкові артерія й вена; 4 — оболонка ембріона; 5 — капіляри кровоносної системи ембріона; 6 — капіляри тканин стінки матки; 7 — тканини стінки матки
системами ембріона й матері (мал. 47.4). У вирости зовнішньої оболонки ембріона проростають його капіляри. Вони сполучені артерією й веною, розташованими в пуповині, і є частиною кровоносної системи зародка. Вирости, проникаючи в тканини матки, руйнують їх капіляри й формують численні заглиблення. Вони заповнюються материнською кров’ю, яка оточує капіляри ембріона. Через їх стінки і здійснюється в плаценті обмін речовинами між кров’ю матері і кров’ю ембріона. Зародок одержує з організму матері воду, поживні речовини, кисень, антитіла, а віддає вуглекислий газ та інші кінцеві продукти метаболізму.
На восьмому тижні закінчується закладання майже всіх органів зародка, він може рухатися й набуває форми тіла людини. З цього часу
зародок називають плодом. Далі зміни його організму пов’язані з ростом органів і удосконаленням їх функцій (див. табл. 3 на форзаці).
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1. |
З’ясуйте, чим різняться пари статевих хромосом чоловічого й жіночого |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|||||
|
організмів. Доповніть схему, яка ілюструє механізм успадкування статі |
|
|
||||
|
дитини. |
|
|
|
|
|
|
|
Чоловіча гамета: Х |
Чоловіча гамета: У |
|
|
|||
|
Жіноча гамета: Х |
Жіноча гамета: …. |
|
|
|||
|
Зигота: …, стать … . |
Зигота: …, стать: … . |
|
|
|||
2. |
Знайдіть у тексті аргументи, які доводять, що в забезпеченні умов роз- |
|
|
||||
|
витку зародка беруть участь і структури організму матері, і структури |
|
|
||||
|
організму ембріона. Дізнайтеся, що з’ясував ваш товариш. |
|
|
||||
1. Як гамети потрапляють у місце запліднення? 2. Від чого залежить стать
дитини? 3. Яка пара статевих хромосом міститься в ядрах клітин вашого
тіла? 4. Чи є правильним твердження: «Ембріон отримує кисень і поживні
речовини з кров’ю матері»? Відповідь аргументуйте. 5. Побудуйте графік
залежності розміру ембріона від часу його розвитку. Позначте на графіку
основні «віхи» в розвитку нового організму.
164
§ 48. Вагітність і пологи
Вагітність — це стан організму жінки, який настає після запліднення яйцеклітини і триває протягом усього періоду ембріонального розвитку дитини, тобто близько 9 місяців. Під час вагітності утворюється унікальна система дитина–мати, завданням якої є забезпечення росту і розвитку ембріона. Провідна роль у цій системі належить організму матері: він постачає плоду речовини, необхідні для життя, отримуючи від нього кінцеві продукти метаболізму. Організм жінки працює за двох, і це спричиняє зміни у всіх системах органів матері.
Щоб обмін речовинами між матір’ю і ембріоном у плаценті був повноцінним, в організмі матері відбувається перерозподіл крові. У материнській складовій плаценти проростають додаткові капіляри, якими протікає майже 10% крові матері. У ній підвищується кількість еритроцитів, які мають забезпечити потребу ембріона в кисні. Матка, збільшуючись, діє на діафрагму й утруднює глибокий вдих, тому дихання жінки частішає. Нирки матері обслуговують два організми, тому кількість нефронів, що працюють одночасно, збільшується; їх діяльністьстаєбільшнапруженою.Імуннасистемапідвищуєвироблення факторів імунітету, щоб захистити дитину під час ембріогенезу і протягом певного часу після пологів. Збільшуються молочні залози, готуючись до вигодовування дитини молоком після народження.
Змінюється й робота ендокринної системи, що є головним регулятором усіх процесів під час вагітності. Статеві залози зменшують вироблення естрогенів, блокуючи дозрівання фолікулів. Жовте тіло продовжує секрецію прогестерона: як наслідок, певний час нарощуються тканини в матці, а менструації припиняються. Стає активнішими паращитоподібні залози, оскільки формування скелета ембріона потребує Кальцію, який постачає йому організм матері.
Розуміючи біологічний сенс змін, які відбуваються у власному організмі, вагітна жінка має робити все, щоб допомогти системі дитина–мати функціонувати нормально. Так, регулярні прогулянки на свіжому повітрі компенсують нестачу кисню в організмі, яка природно виникає під час вагітності. Їжа, яку вживає майбутня мати, має містити багато поживних речовин, вітамінів і Кальцію. А от уживання солоної їжі необхідно обмежити, щоб не навантажувати нирки. Слід пам’ятати: усе, що надходить до організму вагітної жінки, опиниться в організмі дитини. Тому ліки можна вживати лише за призначенням лікаря. У жодному разі не можна курити, уживати алкоголь, продукти, що містять харчові добавки (барвники, ароматизатори тощо). Необхідно стерегтися інфекцій: будь-які захворювання дуже небезпечні для розвитку ембріона.
РОЗМНОЖЕННЯ І РОЗВИТОК ЛЮДИНИ
165
a |
б |
в |
Мал. 48.1. Етапи народження дитини (а, б); відділення плаценти (в)
Як народжується дитина? Вагітність жінки закінчується із завершенням ембріонального розвитку плода. Відбуваються пологи (мал. 48.1), дитина залишає організм матері й розпочинає життя в новому середовищі. Пологам передує вихід слизової пробки, яка закривала шийку матки під час вагітності. Пологи починаються внаслідок впливу гормону гіпофіза окситоцину на гладенькі м’язи стінки матки, що викликає їх скорочення. Шийка розкривається: її діаметр збільшується до 10 см. Стінки навколоплідного міхура розриваються, і навколоплідні води витікають через піхву назовні.
Скорочення стінок матки посилюються, і плід просувається до шийки матки, а потім у піхву. Зазвичай плід виштовхується голівкою вперед. Протягом кількох хвилин після народження дитина залишається зв’язаною пуповиною з організмом матері. Після того, як припиняється пульсація судин пуповини, її перерізають. Одразу після народження дитина робить свої перші вдих і видих — починає працювати її дихальна система. Саме під час першого видиху й лунає крик новонародженого.
За 10–15 хвилин після виходу плода матка знов різко скорочується, і плацента із залишками пуповини відокремлюється від стінки матки і виходить з організму жінки. На цьому пологи завершуються.
1. Обговоріть, на які запитання можна знайти відповіді в частині тексту «Вагітність». Складіть чотири такі запитання.
2.Виокремте в тексті опис послідовності подій, що відбуваються під час пологів. Занотуйте їх за допомогою ключових слів: гіпофіз — гормон
окситоцин — ….
1. Скільки часу триває вагітність? 2. Які зміни відбуваються під час вагітнос-
ті в організмі жінки? 3. Яким є біологічний сенс рекомендацій щодо пове-
дінки вагітної жінки? 4. Як регулюються процеси, що відбуваються в орга-
нізмі жінки під час пологів? 5. Чому з початком вагітності в жінки припи-
няються менструації?
166
§ 49. Дитинство. Підлітковий вік
Дитинство. У новонародженого сформовані всі системи органів, проте рівень їх розвитку недостатній для самостійного задоволення потреб організму. Вдосконалення систем органів потребує часу, протягом якого всі умови, необхідні для життя дитини, створює дорослий.
Протягом першого року життя в малюка насамперед розвиваються скелетні м’язи і вдосконалюються нервові зв’язки, які забезпечують їх роботу. До кінця першого півріччя дитина навчається сидіти, до безумовних рефлексів (смоктального, хватального, ковтального, орієнтовного) приєднуються прості умовні рефлекси, формуються довільні рухи. У 9–12 місяців малюк починає ходити (мал. 49.1), а в два роки робить це впевнено. За цей час у нього зростає м’язова маса, збільшується сила м’язів.
Новонароджений може харчуватися лише материнським молоком, оскільки в його травній системі відсутні ферменти, які дають змогу перетравлювати іншу їжу. Вони синтезуються пізніше, і раціон дитини протягом 1,5–2 років змінюється. Починаючи з 6 міс. у дитини з’являються молочні зуби, що дає їй змогу поступово переходити до споживання «дорослої» їжі. Усі 20 молочних зубів виростають до 2,5 років, а в 6 років починається їх заміна на постійні.
Для активних рухів необхідна енергія, тому вдосконалюються дихальна й серцево-судинна системи. У новонародженого дихання поверхневе й дуже часте (до 50 вд./хв.), у 3 роки малюк дихає значно глибше, частота дихання знижується вдвічі. Частота серцевих скорочень у новонароджених становить 140 уд./хв., у 1 рік — 120–125, у 3 роки — 105–110 уд./хв.
РОЗМНОЖЕННЯ І РОЗВИТОК ЛЮДИНИ
Мал. 49.1. Перші кроки Мал. 49.2. Гра — важливий етап розвитку дитини завжди складні
167
Змоменту народження до року зріст дитини збільшується
в1,5 рази, а маса — майже втричі. Змінюються пропорції тіла — відносна довжина тулуба, кінцівок й голови. Після трьох років темп росту дитини сповільнюється. У цей час дуже інтенсивно розвивається головний мозок, формується мовлення й мислення, тому
великого значення набувають спілкування з дорослими та різноманітні ігри (мал. 49.2).
У дошкільний і початковий шкільний періоди триває інтенсивний фізичний і розумовий розвиток дитини. Дитина одержує багато інформації про навколишній світ, учиться аналізувати, узагальнюва-
ти, багато фантазує, копіює форми поведінки дорослих. Підлітковий вік — час статевого дозрівання, що пов’язане з акти-
вацією статевих залоз. Зазвичай у дівчаток цей процес починається в 10–12 років і триває до 15–16 років, у хлопчиків — з 11–13 до 16–
18років.
Ухлопчиків значно підсилюються вироблення сім’яниками гормонів андрогенів, одним з яких є тестостерон. Сім’яники збільшуються, починають продукувати сперматозоїди. Виникають полюції — мимовільне виділення сперми. Зазвичай воно відбувається під час
сну і свідчить про нормальний розвиток організму підлітка. Формуються вторинні статеві ознаки: фігура хлопчиків набуває
характерних обрисів — широкі плечі й вузький таз, починають рости
борода й вуса. Ріст посмугованих м’язів гортані змінює розташування її хрящів — з’являється кадик. Відбувається мутація голосу:
голосові зв’язки подовжуються, голос стає нижчим.
У яєчниках дівчаток починається секреція естрогенів, стартує дозрівання яйцеклітин, з’являються менструації. До кінця статевого дозрівання вони стають періодичними. Виявляються вторинні статеві ознаки: тіло набуває округлих форм, ширшими стають тазові кістки, збільшуються розміри молочних залоз. У них розвиваються епітеліальні клітини, здатні виробляти молоко, розростається жирова тканина.
Зовнішнім проявом статевого дозрівання в обох статей є ріст волосся під пахвами і на лобку, поява вугрів. Це прикре для підлітків явище є нормальним наслідком впливу статевих гормонів на сальні залози. Вони у цей час виробляють дуже в’язкий секрет, і тому швидко закупорюються, утворюючи вугри.
Зміни у взаємодії гіпоталамо-гіпофізарної системи й ендокринних залоз впливають на роботу всіх систем органів підлітків. Інтенсивно ростуть кістки й скелетні м’язи: зріст підлітків збільшується на 7–8 см за рік. Інколи координованість росту і розвитку внутрішніх органів порушується. Так, серце може збільшуватися швидше, ніж ростуть кровоносні судини: виникають різкі зміни артеріального тиску, спазми мозкових судин, що супроводжуються
168
знедужанням і навіть непритомністю. По закінченні періоду статевого дозрівання такі порушення зазвичай зникають.
Унаслідок гормональних впливів на роботу нервової системи підлітки стають дуже емоційними, у них часто змінюється настрій. Вони то грубіянять, то плачуть, то занадто турботливі, то виявляють повну байдужість до близьких. Нестійкість психіки інколи спричиняє вчинки, що можуть негативно вплинути на все подальше життя. Саме тому так важливо для людини, яка дорослішає, усвідомлювати особливості свого фізіологічного стану. Навчившись їх враховувати, підліток зможе успішно пережити цей складний етап переходу до юності й зрілості.
1. Складіть докладний план параграфа. Спочатку випишіть назви його частин, а потім за допомогою ключових слів позначте, яка інформація
міститься в кожній з них.
2. Обміняйтеся з товаришем планами, які ви склали. Оцініть, чи зможете
ви скористатися його планом, щоб детально розповісти про особли-
вості розвитку в дитинстві та підлітковому періоді.
1. Які фізіологічні зміни відбуваються в організмі дитини від народження до трьох років? 2. Назвіть чоловічі та жіночі вторинні статеві ознаки.
3. Як впливають статеві гормони на організм хлопчиків і дівчаток під час
статевого дозрівання? 4. Які явища, пов’язані з особливостями функціо-
нування нервової системи в підлітків, ви спостерігаєте в себе? 5. Дайте
кілька порад, які б допомогли вашим ровесникам запобігти конфліктів
здорослими, що виникають у підлітків унаслідок нестійкості психіки.
§50. Зрілість. Літній вік і старість
Зрілість. Період статевого дозрівання закінчується, коли репродуктивна (дітородна) функція організму сформована. Щоб народжене потомство було здоровим, і в чоловіків, і в жінок має розвинутися не лише статева, але й усі інші системи органів. У людини дозрівання всіх систем органів закінчується в 21–23 роки. Не менш важливою є й спроможність молодих людей забезпечити умови, за яких їх дитина може повноцінно рости й розвиватися. Такі соціальні передумови створюються також у 21–23 роки — у цей час людина здобуває освіту, оволоді-
ває професією, починає самостійно себе забезпечувати. Саме цей час вважають початком періоду життя, який називають зрілістю.
Якою є основна фізіологічна ознака періоду зрілості? Пригадаймо: на етапах життя, коли відбувається становлення систем органів, їх
РОЗМНОЖЕННЯ І РОЗВИТОК ЛЮДИНИ
169
Мал. 50.1. Зрілість — час створення родини |
Мал. 50.2. Зміни |
|
зовнішності, характерні |
|
для літнього віку |
функціональні показники з плином часу змінюються. З настанням зрілості фізичні характеристики організму (зріст, маса) і показники гомеостазу (артеріальний тиск, частота серцевих скорочень, склад крові, частота дихання тощо) досягають певних значень, які залишаються майже незмінними протягом десятиріч.
Сталість гомеостазу є проявом витривалості організму, його здатності опиратися негативним впливам середовища. Навіть змінюючись унаслідок захворювання або стресу, показники гомеостазу в період зрілості за короткий термін повертаються до нормальних значень. Причин такої стійкості кілька: це багатий імунний досвід організму, який за роки дитинства та юності набув стійкого імунітету до багатьох інфекцій, це й натренованість органів, і сталість системи гуморальної й нервової регуляції.
У період зрілості максимальною стає працездатність людини, вона виявляє свої здібності, реалізує себе в обраній професії. Тому саме зрілість і фізіологічно, і соціально, і психологічно є часом, коли людина створює сім’ю (мал. 50.1), забезпечує повноцінний розвиток
своїх дітей.
Літній вік, старість. Період життя людини, під час якого починається процес старіння, називають літнім віком. Літній вік переходить у старість.
Старіння, як ріст і розвиток, — неминучий процес. Протягом усього життя людини зміни в її організмі йдуть одночасно у двох напрямах: утворюються й ростуть нові клітини, а зношені й ушкоджені клітини руйнуються. На етапах росту й розвитку переважає процес новоутворення, а на етапі старіння — загибелі клітин і зниження їх здатності до поділу. Більшість учених вважає, що ці процеси запрограмовані у хромосомному апараті клітин людини.
170