Бесчастний В.М. Громадські об’єднання в Україні

Громадські об’єднання в Україні: навч. посіб. / [В.М.Бесчастний, О.В.Філонов, В.М.Субботін та ін.]; за ред. В.М.Бесчастного. — К.: Знання, 2007. — 415 c.

У пропонованому посібнику з позицій права висвітлено створення та діяльність об’єднань в Україні, дані про напрями діяльності політичних партій, профспілок, молодіжних, жіночих, ветеранських організацій, козацьких формувань тощо. Відображено порядок створення недержавних організацій, прийому до них нових членів, умови припинення їх діяльності. Розгляд цих питань ґрунтується на аналізі численних нормативно-правових актів. У додатках розміщені дані довідкового характеру, які полегшують сприймання матеріалу.

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА

Розділ 1. МІСЦЕ І РОЛЬ ГРОМАДСЬКИХ ОБ'ЄДНАНЬ У ПОЛІТИЧНІЙ СИСТЕМІ СУЧАСНОЇ ДЕМОКРАТИЧНОЇ ДЕРЖАВИ

1.1. Світовий досвід створення та діяльності громадських об'єднань

1.2. Основні етапи розвитку громадських об'єднань в Україні

1.3. Перспективи розвитку громадських об'єднань в Україні

Розділ 2. ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ В УКРАЇНІ

2.1. Порядок створення та функціонування політичних партій в Україні

Форми державного фінансування політичних партій

Заходи, які можуть вживатися до політичних партій

Припинення діяльності політичної партії

2.2. Європейські стандарти функціонування політичних партій

Державне фінансування

Приватне фінансування

Фінансування під час виборчих кампаній

Контроль та санкції

Трансформація статусу партії як політичного інституту

Розділ 3. ПРОФСПІЛКИ ТА ОБ'ЄДНАННЯ ПІДПРИЄМЦІВ

3.1. Професійні спілки та їх об'єднання

Право на об'єднання у профспілки

Система профспілок

Припинення діяльності профспілок

Права та обов'язки профспілок, їх об'єднань

Гарантії прав профспілок

Взаємодія профспілок і держави у вирішенні колективних трудових спорів

3.2. Організації роботодавців

Створення організації роботодавців

Права організацій роботодавців та їх об'єднань щодо захисту прав і законних інтересів своїх членів

3.3. Торгово-промислові палати

Цілі торгово-промислових палат

Принципи створення торгово-промислових палат

Порядок створення торгово-промислової палати

Діяльність Торгово-промислової палати України

Розділ 4. МОЛОДІЖНІ, ДИТЯЧІ ТА ЖІНОЧІ ОРГАНІЗАЦІЇ

4.1. Молодіжні та дитячі організації

4.2. Волонтерський рух в Україні

4.3. Жіночий рух та жіночі організації

Типологія сучасного жіночого руху в Україні

4.4. Державне регулювання молодіжної та тендерної політики

Розділ 5 РЕЛІГІЙНІ ОРГАНІЗАЦІЇ

5.1. Загальні принципи функціонування релігійних організацій

Право на свободу совісті

Рівноправність громадян незалежно від їх ставлення до релігії

Відокремлення школи від церкви (релігійних організацій)

Система релігійних організацій України

5.2. Реєстрація та припинення діяльності релігійних організацій

Майновий стан релігійних організацій

5.3. Права громадян, пов'язані зі свободою віросповідання

Право на релігійні обряди і церемонії

Право на проходження альтернативної (невійськової) служби

Право не отримувати ідентифікаційні коди державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов'язкових платежів

5.4. Державні органи та релігійні організації

Розділ 6 ВЕТЕРАНСЬКІ ТА ПАТРІОТИЧНІ ОРГАНІЗАЦІЇ

6.1. Ветеранські організації

6.2. Козацькі організації

6.3. Державна підтримка ветеранських та патріотичних організацій

Розділ 7 ІНШІ ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ

7.1. Організації споживачів та кредитні спілки

Кредитні спілки

Організаційні засади створення та порядок припинення діяльності кредитних спілок

Члени кредитної спілки, їх права та обов'язки

7.2. Благодійні організації

7.3. Творчі спілки

7.4. Спортивні організації

Органи управління ФФУ

Виконавчий комітет

Президія ФФУ

Органи футбольного правосуддя

Розділ 8 ДІЯЛЬНІСТЬ ІНОЗЕМНИХ ТА МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В УКРАЇНІ

8.1. Представництва міжнародних організацій в Україні

8.2. Національні організації України – члени міжнародних організацій

Умови визнання суб'єктів олімпійського руху НОКом України.

8.3. Філії та відділення іноземних організацій, які діють на території України

8.4. Порядок реєстрації філій, відділень, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових) організацій зарубіжних держав в Україні

ВИСНОВКИ

БІБЛІОГРАФІЯ

Нормативні джерела

Закони України

Постанови Верховної Ради України

Укази Президента України

Розпорядження Президента України

Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України

Відомчі нормативні акти

Статути громадських об'єднань

Міжнародні документи

Література

Передмова

Необхідність побудови демократичного суспільства, створення гуманістичної, політичної та соціальної культури потребують переосмислення традиційних підходів до аналізу складних політичних та соціальних явищ і процесів, а також вирішення цілої низки проблем суспільного життя. Соціальне оновлення та розбудова незалежної Української держави вимагають глибшого ви­вчення закономірностей і тенденції їхнього розвитку.

У кожному суспільстві, у кожній країні створюється та діє власна модель державного будівництва і його цілей, організації та функціонування вищих органів влади, розмежування повноважень між ними, громадянських прав і свобод, участі громадян у державному управлінні, судового розв'язання конфліктів, територіального устрою. Разом з тим сучасний демократичний державний устрій передбачає створення громадських об'єднань із метою захисту від небажаних дій державної влади з прийняття того чи іншого політичного, економічного або культурно-національного рішення. Сукупність таких об'єднань отримала назву громадянського суспільства. Воно включає велику кількість організацій, що утворюють його інституціональну інфраструктуру, становлячи важливі рамкові умови для громадянської активності населення країни. У вітчизняній літературі під громадськими організаціями розуміють добровільні формування громадян, які утворюються в результаті вільного волевиявлення з метою висловлення колективних інтересів і вирішення громадських питань та проблем. У західній літературі, зокрема юридичній та суспільно-політичній, побутує думка яка підкреслює неурядовий та неприбутковий характер подібних утворень.

Розвинена структура громадянського суспільства відрізняється не тільки високим ступенем організації, а й переплетенням цих організацій між собою. Процес налагодження тісних зв'язків між структурами громадянського суспільства в Україні триває вже не один рік. Досвід останніх президентських і парламентських виборів, показує, що громадянське суспільство, принаймні громадські організації та об'єднання покликане стежити за прозорістю й демократичністю виборчої кампанії. Крім того, представники громадянського суспільства в Україні найчастіше бачать свою роль у здійсненні контролю над урядом.

У юридичній науці термін "громадянське суспільство" у широкому розумінні включає участь у партіях, неурядових організаціях, у громадянських ініціативах або соціальних рухах, як і співучасть в інших корисних для суспільства об'єднаннях. Таким чином, поняття громадянського суспільства прийнято використовувати в тісному взаємозв'язку із громадянською активністю. У сучасному світі чітко простежується тенденція до активізації діяльності громадських рухів та об'єднань. Вони роблять свій внесок у державне будівництво взагалі та організацію державної влади зокрема.

Громадські об'єднання пройшли тривалий шлях формування та еволюції. Вони є продуктом соціально-економічного та суспільно-історичного розвитку кожної країни. Серйозний відбиток на їхній характер накладають особливості соціокультурного розвитку, історичні традиції, демографічні й етнокультурні процеси, особливості релігії, інші чинники.

Однак у сучасних умовах співробітництво між громадськими організаціями та державними інститутами слабко виражене. Переважають недовіра, упередження та страх контакту. Проте, є ознаки, що колишня "опозиційна стратегія" організацій громадянського суспільства трансформується в стратегію критичної співучасті. Це відбувається через розуміння того, що шанси на реалізацію своїх власних прагнень залежать від доступу до державних інстанцій, які приймають рішення.

Все це зумовило необхідність вивчення у вищих навчальних закладах юридичного профілю спеціального курсу – "Громадські об'єднання в Україні". Цей курс має міжгалузевий характер та тісно пов'язаний з багатьма юридичними та суспільствознавчими дисциплінами, а саме: з конституційним правом Украї­ни та конституційним (державним) правом зарубіжних країн; міжнародним правом; політологією; релігієзнавством та ін. Актуалізація питання про викладання та вивчення курсу "Громадські об'єднання в Україні" зумовлена політизацією суспільства, низьким рівнем знань у сфері суспільно-політичної теорії та необхідністю оволодіти загальноцивілізаційними цінностями, визначити шляхи подолання глибокої кризи між держав­ними органами та громадськими формуваннями.

Метою цього курсу є глибокий науковий розгляд типології громадських об'єднань, порядку їхнього створення, реєстрації, внутрішньої структури, їх ролі в суспільстві, а також порядку здійснення державного нагляду і контролю за їх діяльністю. Слід підкреслити, що держава не втручається у внутрішні справи громадських об'єднань. Однак, оскільки вони мають публічний характер, закон регулює деякі принципові моменти їх структури та діяльності, важливі для суспільства у цілому.

Завданням курсу є аналіз діяльності громадських об'єднань та політичних партій у сфері організації державного управління щодо реформування вищих і місцевих органів державної влади та самоврядування. Також автори вбачають своє завдання у висвітленні світового та європейського досвіду створення, правового регулювання та діяльності громадських об'єднань.

Об'єктом розгляду курсу є загальні та специфічні закономірності виникнення, розвитку та функціонування громадських об'єднань як елементу громадянського суспільства, відносини між суспільними організаціями громадян з одного боку та орга­нами державної влади з іншого.

Предметом вивчення є правові основи створення громадських об'єднань в Україні, принципи їх діяльності, юридичний статус, місце і роль суспільно-політичних організацій у сфері взаємодії і взаємного впливу держави та людини. Автори роблять спробу класифікувати правові норми, які регулюють відносини особи та суспільних формувань між собою та державними органами.

Матеріал курсу побудовано з урахуванням численних нормативно-правових актів та міжнародних документів, до яких приєдналася й Україна. Це дає змогу проаналізувати проблеми відповідності вітчизняного законодавства про громадські об єднання загальновизнаним світовим стандартам, прогнозувати напрями вдосконалення правового регулювання у сфері громадських об'єднань.