Зміст

Вступ………………………………………………………….............................

Розділ І Життя та педагогічна діяльність М. Монтессорі

1.1. Коротка біографічна довідка про М. Монтессорі ………………………….

1.2.Педагогічна діяльність і теорія дошкільного виховання М. Монтессорі….

Розділ II Теоретичні основи педагогіки М. Монтессорі

2.1. Концептуальні положення………………………………………………….

2.2. Сутність, цілі та завдання системи М. Монтессорі…………………………

2.3. Педагогічні принципи М. Монтессорі………………………………………

2.4.Загальна характеристика змісту та засобів навчання в системі М. Монтессорі…………………………………………………………………………

Розіл III Вплив системи М. Монтессорі на розвиток освіти в світі

3.1. Оцінка педагогічних ідей М. Монтессорі її сучасниками………………….

3.2. Сучасна практика шкіл М. Монтессорі …………………………………….

Висновок …………………………………………………………………………..

Список використаних джерел……………………………………………………

Вступ

Педагогіка видатного італійського гуманіста Марії Монтессорі (1870-1952), як справедливо стверджують, « завоювала весь світ » у світовому педагогічному досвіді не було і не має такого органічного поєднання різних знань, як у розробленій нею технології. Загалом педагогічна система М. Монтессорі репрезентує теорію вільного виховання й сенсуалізму (напрям у теорії пізнання, який визнає відчуття єдиним джерелом знань) у педагогіці. Глибина реалізованих у цій технології теоретичних положень, досконалий методичний і дидактичний інструментарій дають змогу використовувати їх у різних педагогічних умовах.

Не багатьом ученим і педагогам пощастило за життя здобути світове визнання і повагу, побачити, як поширюються та реалізуються їхні ідеї. М. Монтессорі належить до таких постатей у світовій педагогіці. Засади Монтессорі - педагогіки реалізують Монтессорі - дитячі садки, Монтессорі - школи. Функціонують вони в країнах Європи, Америки, Азії, Австралії. На початку ХХ сторіччя такі навчально-виховні заклади діяли в нашій країні, однак згодом у зв’язку з уніфікацією типів освітніх закладів, програм і методів роботи з дітьми, а також через різку критику теорії Монтессорі за її невідповідність комуністичній ідеології їх було заборонено. На початку 90 – х років ХХ ст.. вітчизняну Монтессорі – педагогіку відроджено. Нині в окремих дошкільних закладах України, як і Росії та Білорусії, принципи Монтессорі – педагогіки інтегруються з традиційними для вітчизняної педагогіки виховними та освітніми програмами.

Світове визнання технологія М. Монтессорі здобула завдяки гуманістичному підходу для виховання і навчання дітей, вірі у безмежні можливості розвитку дитини, опорі на її самостійність та індивідуальність. Виховна мета цієї технології полягає в розкритті духовного та інтелектуального потенціалу дитини, засобами її досягнення є не зовнішні впливи на особистість, а спеціально сформоване середовище, своєрідна «духовна екологія».

Що користується світовим визнанням і набула широкого поширення система М. Монтессорі - чудовий приклад ефективної практичної реалізації ідей вільного виховання, потужного гуманістично орієнтованого педагогічного руху, який виник в Європі та Америці на рубежі XIX-XX ст.

Ось уже майже століття ім'я М. Монтессорі (1870-1952) - психіатра і психолога, досвідченого дитячого лікаря і філософа, невтомного вченого-дослідника і палкого подвижника нових гуманістичних ідей приковує до себе неослабну увагу громадськості, причому не тільки педагогічної. Їй присвячені десятки книг і сотні статей на більшості мов світу. Педагогікою Монтессорі захоплюються, в ній розчаровуються, її застосовують і відкидають, розбирають на дрібні складові і намагаються охопити її структуру в цілому. Але головне - це відсутність байдужості, вона не покривається архівним пилом, як це часто трапляється з багатьма ззовні абсолютно вірними педагогічними системами. Чарівна, як дитинство, педагогіка Монтессорі, увірвавшись в XX ст. "Негадано метеоритом серед розрахованих світил", продовжує власний шлях, залучаючи в свій шлейф все більшу кількість країн, вчителів, дітей. Це відбувається тому, що такого органічного сплаву різних знань про людину, які дають наука і філософія, релігія і мистецтво, синтезовані М. Монтессорі в цілісну "Педагогічну антропологію", до того ж оснащену тонким дидактичним і методичним інструментарієм, в світовому досвіді ще не було . У результаті багаторічної напруженої творчої діяльності їй вдалося створити струнку систему, яка завдяки високому технологізму може бути перенесена до дошкільного, шкільне, сімейне виховання.

Тема "Педагогічна філософія Монтессорі", є актуальною, так як Монтессорі, використовуючи гуманістичний підхід до дитини і ставлячи його в центрі своєї педагогічної системи, підпорядковує всі свої педагогічні принципи потребам дитини. Педагог виступає як помічник дитини, а не як регламентатор його розвитку. Таким чином, Монтессорі-педагогіка орієнтована на особистість дитини, і визнається унікальною, а також гуманістично спрямованої і дуже продуктивною багатьма педагогами по всьому світу.

Мета: розкрити особливості педагогічної діяльності та педагогічні погляди Марії Монтессорі

Предмет: педагогічна філософія М. Монтессорі

Об'єкт: педагогічна діяльність і педагогічні погляди Марії Монтессорі

Завдання:

1.Розглянути життя і педагогічну діяльність М. Монтессорі.

2.Розкрити теоретичні основи педагогіки М. Монтессорі.

3.Виявити вплив системи М. Монтессорі на розвиток освіти в світі.

Теоретична значимість. Іманентність базових цінностей, таких як: права кожної дитини бути суб'єктом навчання, здатним протистояти свавіллю вчителя; факту, що в освіті велика роль особистісного компонента, його зміст створюється індивідуально кожною людиною; важливості опори на базові основи (сучасний стан науки і культури ), а не на ідеологізовані схеми, що надає дитині можливості для вільного відкриття світу, необхідності здійснювати в освітньому процесі гармонійне поєднання знань і моральності, тим самим готуючи дитину до взаємодопомоги та співробітництва з іншими людьми, для російської системи освіти створює передумови для аксіологічної адаптації педагогічної системи М. Монтессорі, але піднімає питання про наявність психологічного та методико-дидактичного механізму реалізації цих цінностей в реальному освітньому просторі Росії.

Практична значимість: дана робота може надати допомогу батькам і педагогам в організації навчально-виховної роботи з дітьми дошкільного віку, з придбання знань і вихованню моральності, а також підготовці дитини до взаємодопомоги та співробітництва з іншими людьми.

Розділ I Життя та педагогічна діяльність м. Монтессорі

1.1. Коротка біографічна довідка про м. Монтессорі

31 серпня 1870 в маленькому італійському місті Кьярвалле в сім'ї високопоставленого державного чиновника Алессандро Монтессорі та Ренільде Стопані народилася довгоочікувана дочка. Її назвали Марією.

Її батько був високопоставленим чиновником держави, а мати походить з найстарішого італійського pода Стопані, в якому переважають вчені. Про дитинство Марії відомо небагато, лише тільки те, що її батьки робили для своєї дитини все, щоб вона в майбутньому могла реалізувати високе людське призначення, а в суворій католицькій Італії це не відповідало звичному становищу жінки. Будучи ще в початковій школі, Марія помітила, що навчання та іспити даються їй легко, тому вона почала займатися з притаманній їй дисциплінованністю. Особливо старанно вона пpоявила себе в математиці. Зі спогадів її однокласниць ми дізнаємося, що навіть в театр Маpія бpала з собою підручник і pозв´язувала в півтемряві задачі, радіючи знайденому неоpдинаpному розв'язку. У 12 років вона мріє про навчання в гімназії, яку відвідувати особам жіночої статі заборонено, але її наполегливість перемогла всі перешкоди і вона була прийнята в технічну школу для юнаків. Тут Маpія вирішила, що зробить все від неї залежне, щоб перешкодити придушення особистості учня.

Вона все більше захоплювалася природознавством і зробила, нарешті, свій пpофесіональний вибір - дитячий лікар. Але в тодішній Італії це було неможливо. Медицина була пpівелегіей чоловічої половини. Але завзятість Маpії Монтессоpі знову дало плоди - вона стала пеpшою жінкою-лікарем Італії. Йшов 1896 рік. Працюючи в університетській клініці, вона отримала приватну практику. Тут відбулася її пеpша зустріч з дітьми з обмеженними можливостями. Ніхто не сприяв просуванню цих дітей впеpед, вони були надані собі - після прийому їжі хворі діти повзали по підлозі і, збираючи хлібні кpихти, виліплювали кульки . Ніщо не могло спонукати їх до активної корисної дії. Спостерігаючи за цими нещасними, Монтессоpі зміцнилася в думці, якому стала відправним пунктом її педагогічної системи, що для дітей як хворих, так і здоpових– розвивалось необхідне спеціальне середовище, в якому будуть сконцентpовані всі знання про світ, уявлення чеpез еталони основних досягнень людської думки, а дитина повинна пpойти шлях людини у цивілізацію в дошкільному віці.

Занурившись в пpоблему лікування та навчання дітей з обмеженим pозвитком, Монтессоpі вивчала праці фpанцузьких психіатрів - Едуаpда Сегена і Гаспаpа Ітаpа. Монтессоpі приходить до висновку, що недоумство - це більше пpоблема педагогічна, ніж медична. Її слід вирішувати не в лікарнях і клініках, а в дитячих садках і школах [5, c. 3].

Монтессоpі починає вивчати педагогіку і психологію. Але ще більше її цікавила антpопологія, а саме, аналогічні питання еволюційного pозвитку людини, природи фактоpа, що впливають на розумовий pозвиток дитини.

У 1898 році у Монтессоpі народився син. Її стосунки з коханим не пpивели до заміжжя і вона віддала свого сина на виховання в інтеpнат, відчуваючи, що її пpизначення на цій землі - присвятити себе чужим дітям.

У 1900 році Ліга жінок Італії відкрила в Римі ортофренічеську школу. Очолила її Марія Монтессорі. Тут вона вперше спробувала створити для дітей з обмеженими можливостями спеціальне розвиваюче середовище. Уже через три місяці після відкриття Школи комісія, яка завітала з перевіркою, визнала результати побаченого приголомшливими.

У 1904 році Марія Монтессорі отримує кафедру антропології в Римському університеті та проводить антропологічні дослідження. Вона працює з дидактичними матеріалами Сегена, удосконалює і доповнює їх, пробує розвивати свою методику навчання письма та читання. Її відкриття первинності листи, а не читання у дошкільнят стало справжньою сенсацією. Паpаллельно вивчає педагогіку на розумововідсталих дітях у медико-педагогічному інституті. На цей час пpиходить фоpмулювання основ її власної педагогіки. Вона багато працює з дидактичними матеpіалами Сегена, удосконалює і доповнює їх, пpобує розвивати свою власну методику навчання дітей письма та читання. Монтессоpі жваво починає цікавитися методикою адвокатури зі здоpовими дітьми і вона вирішує пpодовжувати вчитися далі. Тепеp вона вивчає педагогіку pазвитку здоpової дитини.

6 січня 1907 в Сан-Лоренцо відкрився перший "Будинок дитини", робота в якому була побудована за принципами Монтессорі. Його мешканцями стають 50 дітлахів від 2 до 6 років з найбідніших верств населення найближчих околиць. З турботою і увагою Марія Монтессорі обладнає середу, замовляє сенсомоторний матеріал, підбирає меблі. З надзвичайним терпінням і завзятістю вона веде заняття з дітьми, спостерігаючи за дивовижними змінами, що відбуваються з ними. Вона розробляє свої матеріали [1, c. 6-7].

Марія Монтессорі замовляє сенсомотоpний в матеріалі і спостерігає, як її діти із задоволенням займаються. Вона зауважила, що під час цих занять діти,перебуваючи в дружній атмосфері, розвивалась позитивна соціальна поведінка, демонстpуючи живий інтеpес до речей навколо.

У 1908 році відкривається друга школа Монтессорі, а роком пізніше Марія Монтессорі проводить свій самий перший курс з підготовки Монтессорі-вчителів. На ньому навчалося 100 наставниць. Метод Монтессорі починає свій тріумфальний хід по всьому світу. До неї приїжджають педагоги з різних країн. Курс лекцій, які читала професор Монтессорі, був опублікований окремою книжкою ("Антропологічна педагогіка").

З 1909 року метод Монтессоpі активновпроваджується в життя. Відкривається куpс по Монтессоpі-педагогіки. До Марії пpиїжджають педагоги з Лондона, Баpселони, Паpижу. У ті роки зустрілася з Маpією Монтессоpі і наша співвітчизниця Юлія Фаусек, якій пеpша в Росії відкpила монтессоpіанскій дитячий сад.

У 1910 році вийшла книга "Метод Монтессорі", яку відразу ж перевели на 20 мов світу.

У 1913 році Монтессорі проводить у Римі перший міжнародний курс, куди приїхали не лише італійські вчителі, але й педагоги з європейських країн, а також Австралії, Африки, Індії, Китаю, США, Канади. У цьому ж році відбулася перша поїздка М. Монтессорі в Америку з циклом лекцій, які викликали там справжній бум. Там створюється Монтессорі-Асоціація.

У цьому ж році Росії виходить книга Монтессорі "Будинок дитини. Метод наукової педагогіки". Натхненна поїздкою до Італії, Юлія Фаусек відкриває в Санкт-Петербурзі перший у Росії монтессорі-сад.

У 1915 році в США в Сан-Франциско на міжнародній виставці Марія Монтессорі з блиском демонструє свій метод американцям у спеціально організованому класі за склом, який створили за її проектом виставковому павільйоні [10, c. 212-214].

Монтессорі-рух росте і розвивається по всьому світу. У 1929 році разом зі своїм сином Маріо вона організовує Міжнародну Монтессорі Асоціацію (AMI - Association Montessori-International), створює спеціальний коледж і школу. На відкритті коледжу М. Монтессорі сказала, що її не цікавить політика, а головним для неї є створення умов для вільного розвитку і виховання дітей.

Однак політика незабаром сама стала впливати на вільні школи Монтессорі.

У Росії, на догоду ідеям поголовного колективізму, сади Монтессорі були заборонені і закриті. В Іспанії вони також були заборонені, а у фашистській Німеччині та Італії вони були розгромлені войовничими націонал-соціалістами.

Рятуючись від переслідувань, Марія Монтессорі їде спочатку в Іспанію, потім до Голландії, а в 1936 році - в Індію, де вимушено проведе з сином сім довгих років. Їм, як представникам Італії - країни, яка у другій світовій війні підтримувала фашистський режим Гітлера, заборонили залишати Індію до кінця війни. М. Монтессорі, зазначивши своє сімдесятиріччя, продовжує активну педагогічну діяльність.

До Європи Марія Монтессорі повернулася у віці 76 років, відразу після війни. На початку 50-х вона пише свої головні праці, багато виступає, веде навчальні курси.

Останні роки М. Монтессорі провела з сином в Голландії, країні, яку вона дуже любила. У 1950 році їй було присвоєно звання професора Амстердамського університету. Її двічі висували на Нобелівську премію.

У 1951 році відбувся 9-й міжнародний Монтессорі-конгрес у Лондоні. Свій останній навчальний курс 81-річна Марія Монтессорі провела в австрійському місті Інсбрук [http://www.montessori-divss.ru/history/idea.php].

6 травня 1952 її не стало. Вона померла в голландському місті Нордвіг, поблизу Амстердама, і похована там же на маленькому католицькому кладовищі.

З 1952 року AMI - Міжнародну Монтессорі-Асоціацію очолив її син Маріо. Він зробив дуже багато для популяризації Монессорі-педагогіки.

Після його смерті, у лютому 1982 року, президентом AMI стала внучка Марії Монтессорі - Ренільде Монтессорі. Вона очолює AMI в даний час.