Тип Кишковопорожнинні (coelenterata) Клас Гідрозої (Hydrozoa), Підклас Гідроїдні (Hydroidea). Прісноводні гідроїдні поліпи

Мета: вивчення морфології та різноманіття клітин прісноводної гідри.

Матеріал та обладнання. Світловий мікроскоп, постійні препарати поперечного та поздовжнього перерізу гідри.

Об’єкт дослідження: Гідра – Hydra sp.

Рис. 1 Поперечний переріз гідри

Рис. 2. Стінка тіла гідри при великому збільшенні

Рис. 3. Поздовжній переріз

гідри (Hydra oligactis)

1 – ектодерма, 2 – ентодерма, 3 – базальна мембрана, 4 – гастральна порожнина, 5 – ектодермальні епітеліально-м’язові клітини, 6 – інтерстиціальні клітини, 7 – жалкі клітини, 8 – нервові клітини, 9 – ентодермальні епітеліально-м’язові клітини, 10 – залозисті клітини, 11 – ротовий отвір, 12 – ротовий конус, 13 – брунька, 14 – підошва, 15 – яйцеклітина, 16 – чоловічі гонади.

Лабораторна робота № 1

Підцарство Одноклітинних (protozoa) Тип Саркомастігофори – Sarcomastigophora, підтип Саркодові – (Sarcodina), Клас Справжні амеби (Lobosea)

Мета: ознайомлення студентів з представниками класу Справжні амеби на прикладі Амеби протея ( Amoeba proteus), Арцелли (Arcella sp.), Диффлюгії (Difflugia sp.). Засвоєння правил роботи з мікроскопом, виконання малюнків зоологічних об’єктів дослідження.

Матеріали та обладнання: світловий мікроскоп, постійні препарати справжньої амеби, диффлюгії, арцелли, альбоми для малювання, прості олівці.

1. Об’єкт дослідження: Амеба протей - Amoeba proteus ( постійний препарат)

Хід роботи. Для детального розгляду амеби використовують велике збільшення мікроскопу. Для підсилення різкості зображення трохи затемнюють поле зору за допомогою діафрагми (звузити), конденсора (опустити) або ж дзеркала. Розглядаючи амебу, постійно користуються мікрометричним гвинтом – це дозволяє бачити товщину цитоплазми в різних оптичних розрізах і роздивитися потрібні органоїди.

Цитоплазма неоднорідна: світліший зовнішній шар гомогенний – це ектоплазма; глибше, без різкої межі, вона переходить в більш темну, зернистої структури, ендоплазму. Всі органоїди, які розглядають, лежать в ендоплазмі і в живої амеби пересуваються разом з перетіканням ендоплазми. В ендоплазмі багато дрібних зерен та кристалів, які заломлюють світло. Можна побачити також скоротливу вакуолю – органоїд осморегуляції та виділення у вигляді кулястого пухирця. У фіксованої амеби добре видно ядро у формі диска.

2. Об’єкт дослідження: Арцелла – Arcella sp. (постійний мікропрепарат)

Хід роботи. Коричневі або жовтуваті черепашки можуть лежати в різному положенні і виглядати кулястою або подібною до шапки гриба. Детальніше її розглядають при великому збільшенні мікроскопа. Верхній бік черепашки опуклий, ніжній – ледь ввігнутий, на ньому є круглий отвір – устя. Черепашка утворена тонким шаром рогоподібної речовини, прозора, тому устя видно і в тому випадку, коли черепашка обернена опуклим боком до спостерігача. На поверхні черепашки можна побачити шипи у деяких видів. Скрізь черепашку просвічує цитоплазматичне тіло арцелли, помітніше на молодих світліших екземплярах. Місцями цитоплазма зв’язана зі стінкою черепашки невеликими виростами. Травні, скоротливі вакуолі та ядро побачити неможливо.

3. Об’єкт дослідження: Диффлюгія – Difflugia sp. (постійний препарат)

Хід роботи: При малому збільшенні мікроскопа знайти витягнуті у вигляді мішечка або горщика черепашки. Вони переважно лежать на боці, на звуженому кінці розміщене устя. При великому збільшенні видно, що вся черепашка вкрита дрібними піщинками, які щільно прилягають одна до одної (аглютинована черепашка) – це робить черепашку непрозорою. На деяких препаратах можна помітити 1 – 2 довгих псевдоподії, які видаються з устя.

Завдання: Виконати малюнки всіх розглянутих об’єктів. Позначити деталі.

Питання для теоретичної підготовки.

1.Загальна характеристика типу Саркомастігофори – Sarcomastigophora.

2. Структура цитоплазми найпростіших.

3. Будова ядра найпростіших та його хімічний склад.

4. Особливості життєвого циклу найпростіших.

5. Клас Справжні амеби - Lobosea , Амеба протей – Amoeba proteus, її життєвій цикл, рухи, живлення, будова, функції скоротливої вакуолі, розмноження.

6. Патогенні амеби людини, їх значення.

7. Особливості будови та життєвого циклу черепашкових амеб.

8. Правила роботи з мікроскопом.

9. Загальна характеристика класу Променевиків (Radiolaria) та класу Соняшники (Heliozoa).

Лабораторна робота № 2