Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Менедж. ЛЕКЦІЯ 1.Соціальна сфера як об’єкт упра....doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
02.08.2019
Размер:
80.9 Кб
Скачать

Лекція 1. Соціальна сфера як обєкт управління.

1. Соціальна сфера: наукова класифікація, структурні складові, функціональне призначення, роль у життєдіяльності суспільства та держави.

2. Функції соціальної сфери.

3. Соціальне управління як чинник підвищення компенсаторних можливостей соц. сфери.

Література:

1. Щекин Г.В. Теория социального управления. – К.; 1996.

2. Яковлев А.М. Сциальная структура общества. – М.;2003.

3. Осадчая Г.И. Социолог социальной сферы. – М.; 2003.

4. Вітренко Н.М. Соціальна інфраструктура управління і оцінка уровня і перспектив розвитку. – К.; 1993

5. Словарь-справочник. Соц . робота .

6. Основи соц. управління. – М. ; 2001.

Ключові слова – соціальна сфера, послуги, соціальна політика, держава, соціальний добробут, соціальні потреби, соціальна інфраструктура, соціальне управління, потреби та їх задоволення.

Соціальна сфера суспільства в широкому значенні - це сукупність організацій і установ, що відповідають за добробут населення. В цьому випадку сюди включаються магазини, пасажирський транспорт, комунальне і побутове обслуговування (ЖКХ і хімчистки), громадське харчування (їдальні і ресторани), охорона здоров'я, зв'язок (телефон, пошта, телеграф), а також установи дозвілля і розваги (парки культури, стадіони). У першому значенні соціальна сфера охоплює майже усі шари і класи - від багатих і середніх до бідних.

Соціальна сфера у вузькому значенні має на увазі тільки соціально незахищені верстви населення і установи, обслуговуючі їх: пенсіонери, безробітні, малозабезпечені, багатодітні, інваліди, а також органи соціального захисту і соціального забезпечення (включаючи і соціальне страхування) як місцевого, так і федерального підпорядкування. У другому значенні до соціальної сфери відноситься не усе населення, а лише його частина, як правило бідні шари.

Соціальна сфера – відносно самостійна сфера життєдіяльності суспільства, яка охоплює відношення між соціальними спільнотами, всередині цих спільнот, між окремими особистостями, які займають різне положення у суспільстві і приймають неоднакову участь у його соціальному житті.

Лише у цій сфері, яка займає специфічне положення між економічною і політичною сферою життєдіяльності суспільства, в основному і проходить життя соціальне. У соціальній сфері реалізуються соціальні потреби і інтереси класів і соціальних груп, національно-етнічних спільнот, відношення суспільства і особистості, вона охоплює умови праці і побуту, здоров’я і відпочинку. Тут пересікаються і сходяться комплексні наслідки рішень і практичної діяльності у інших сферах – економіці, політиці, ідеології, культури.

Основними структурними компонентами соціальної сфери є соціальна структура, соціальні відношення і матеріальні утворення які їх закріплюють.

Соціальна сфера є об’єктом вивчення різних наук, зокрема економічної (коли вивчаються соціальні наслідки економічних рішень, а також діяльності тієї чи іншої спільноти у сфері матеріального виробництва), політичної (коли вивчається політична діяльність і її вплив на соціальне життя), соціальної психології (коли вивчаються соціально детерміновані процеси соціального життя) і т.п. Соціологія досліджує соц. сферу під кутом зору відтворення і зміни всієї системи соціальних відносин і їх реального змісту – соціального життя, тих факторів і закономірностей, які визначають і регулюють це життя. Першочергові завдання соціології у цьому відношенні складаються з вивчення механізмів і тенденцій диференціації зрушень у соціальній структурі суспільства, засобів спільної діяльності різних соціальних груп, їх потреб і інтересів, цінностей, організації сім’ї і т.п. Вирішення цих задач передбачає також вияснення питань про критерії і межі соціальної диференціації, про її роль на тих чи інших етапах історичного розвитку суспільства і перспективах її зміни по мірі перетворення матеріальних умов і вдосконалення всієї системи соціальних відносин.

Необхідність приоритетного значення розвитку соціальної сфери – обєктивна вимога часу. Недооцінка назрівших проблем матеріальної бази соц. сфери, залишковий принцип виділення для неї ресурсів, деякий перекіс у бік технократичних підходів суспільного розвитку не могли не відбитися на темпах соціальних перетворень, економічного зростання, на зацікавленості людей у результатах своєї праці, активності і моральному здоровї суспільства.

Зростання значення соціальної сфери викликано розширенням можливостей, появою нових проблем на теперішньому етапі розвитку суспільства. Перетворення у соц. сфері націлені на створення рівних можливостей для людей (напр. у сфері освіти і охорони здоров’я), оптимізацію їх професійної мобільності у системі суспільної організації праці, забезпечення умов для реалізації здібностей кожного, на подолання зрівняльних тенденцій у розподілі суспільних відношень, підвищення якості життя.

Соціальна сфера будучи досить складним явищем суспільного життя володіє водночас законом, має специфічну закономірність свого розвитку, функції і це дозволяє виокремити її в якості соціальної категорії та самостійного об’єкту вивчення.

Розвиток наукових знань про суспільство призвів до виокремлення такого фундаментального поняття як соціальна сфера. Сьогодні це поняття набуло категоріального сенсу. Вона ствердилася у науковій літературі, управлінській практиці. Сутнісною основою соціальної сфери є соціальна діяльність з відтворенням життя та регулювання соціальних відносин між суб’єктами цієї діяльності.

Лише соціальна сфера на відміну від інших (матеріальне виробництво, політика, духовна культура) сфер життєдіяльності суспільства має якості основної функції цілісної сукупності диференційованих суб’єктів. Задля удосконалення управління соціальною сферою важливе значення мають пізнання та детальний розгляд її основних компонентів.

Один з найбільш популярних підходів до визначення соціальної сфери належить Шавелю (російському вченому у сфері соціального управління). Структура 4-х взаємопов’язаних частин, які в одночас і є імперичними індикаторами – це:

а) соціальна структура суспільства (групи, класи, відношення між ними);

б) соціальна інфраструктура як сукупність галузей народного господарства та видів суспільно-корисної діяльності спрямованих на надання послуг людині;

в) соціальні інтереси (потреби, очікування, стимули, що забезпечують зв’язок індивідуума з соціумом);

г) принципи та вимоги соц. справедливості, умови та гарантії її здійснення реалізації.

Осадча Галина Іванівна. Структура соціальної сфери.

Соціальна сфера як система в якій вона вирізняє лише ті компоненти, що забезпечують системоутворюючі властивості соц. сфери, а цими властивостями є все те, що пов’язане з відтворенням людини. Такими компонентати є:

а) соціальна інфраструктура (процеси освіти, медицина побутове обслуговування);

б) суб’єкти соціальної сфери;

в) зв’язки між ними.

Кожен компонент структури соц. сфери виконує свою функцію

Життєдіяльність людини у всіх її аспектах здійснюється у контексті соціуму. Що передбачає її залежність від системи, тобто – соціальних інститутів, соціальних відносин, соціальному управлінню, притаманних суспільству, законному стану його розвитку. Це призводить до утворення поля соціальної взаємодії, у якому відбуваються процеси соціального відтворення (розвитку людини, задоволення її особистих та соціальних потреб, взаємин та взаємодії з іншими людьми. З точки зору місця у структурі суспільства це соціальне поле (простір) грає подвійну роль:

- субстанційне начало – джерело соціальне....

Соціальна тканина, що присутня і невід’ємна від будь-якої сфери життєдіяльності господарського, культурного, політичного плану. У широкому сенсі це соціальне поле називають соціальною сферою, трактуючи як визначену підсистему суспільної системи, що відповідає за відтворення самої людини.

Соціальна сфера – багатогранне, синтетичне явище і є об’єктом дослідження багатьох наук, у тому числі соціології, культурології, економіки, теорії організації тощо. У наслідок цього разом з широким тлумаченням поняття соціальної сфери для потреби тієї чи іншої науки, її практичних рекомендацій сформувалися також галузеві тлумачення соціальної сфери.

Тепер доцільно розглянути значення соціальної сфери у вузькому значенні. Нестійкі різновидності:

а) економічна – тлумачить соціальну сферу як сукупність (систему) галузей, що з економічної точки зору формують людину як учасника соціально-економічних, виробничих процесів;

б) політологічна – тлумачить соціальну сферу як важливий об’єкт соціальної політики. Функціонування і регулювання якого дозволяє формувати людину не лише як учасника соціально-економічного процесу, але й забезпечити її соціальні потреби шляхом надання соціальних послуг.

Галузеві підходи до соціальної сфери є більш прикладні, які дозволяють розглядати соціальну сферу як об’єкт не лише соціального управління, але як об’єкт державного управління та прикладного менеджменту на більш низьких рівнях управління у суспільстві.

Таким чином, прикладне тлумачення соціальної сфери має економіко- управлінський х-р. У цьому руслі фігурують наступні визначення:

1. А.М. Гриненко (укр.) – соціальна сфера – це сукупність галузей народного господарства й управління, зорієнтованих на досягнення соціальних цілей і результатів покликаних підвищити якість життя населення. Сутність соціальної сфери у цьому аспекті реалізується через соціальні послуги та соціальні гарантії.

2. Л.Г. Судас, М.В. Юрасова (рос.) – соціальна сфера це сфера життєдіяльності суспільства, у якій здійснюється забезпечення певного рівня добробуту, якості життя населення поза безпосередньо сфери матеріального виробництва. У структурі господарства соціальна сфера займає місце сфери послуг, причому соціальних, суспільних.