Тип Плоскі черви (Plathelminthes) Клас Стьожкові черви (Cestoda) Зовнішня морфологія стьожкових червив (цестод)

Мета. Вивчення особливостей зовнішньої морфології стьожкових червив. Особливості сегментації тіла стьожкових червив.

Матеріал та обладнання. Тотальний препарат Ціп’яка бичачого, проглотиди ціп’яків, таблиці, малюнки сколексів та стробіл стьожкових червив.

Об’єкт дослідження. Ціп’як бичачий – Taeniarhynchus saginatus, Карликового ціп’яка – Hymenolepis nana, Стьожака широкого – Diphyllobothrium latum.

Хід роботи. Уважно розглянути тотальний препарат ціп’яка бичачого. Довжина тіла ціп’яка бичачого досягає від 4 до 10 метрів. Воно складається із сколекса, шийки (найбільш вузької частини тіла) та членистої стробіли із 1000 та більше члеників. На препараті можна розглянути тільки кілька члеників. Колір паразита молочно-білий.

С к о л е к с. Найбільш вузька передня частина стробіли ледь потовщується – утворюється сколекс грушовидної форми, який в діаметрі досягає 1,5–2 мм. На сколексі розташовані чотири овальних або круглих присоска, майже завжди пігментованих. Боки присоска потовщені у вигляді валику, вони виступають над поверхнею сколексу, видні радіальні м’язові волокна.

В паренхімі сколекса розкидані пігментні чорні зерна. Вони концентруються здовж контуру апікального вдавлення. В паренхімі можна помітити вапняні тільця. Шийка незначно вужча за сколекс.

С т р о б і л а. Складається з прямокутних плескатих члеників (проглотидів). Форма члеників, їх розмір різні і залежать від місця розташування в стробілі. В передній частині стробіли членики більш короткі та широкі. Членики з гермафродитною статевою системою теж належать до цієї категорії. В задній частині стробіли членики стають квадратними (матка в них починає утворювати бокові гілки). Останні членики стробіли витягнуті в довжину. Членики, які готові відірватись від стробіли, сильно звужені.

Завдання. Виконати малюнок передньої частини тіла ціп’яка бичачого, користуючись тотальним препаратом, позначити складові частини сколекса, шийку, проглотиди. Виконати малюнки сколексів різних видів ціп’яків, користуючись таблицями.

Питання для теоретичної підготовки

1. Зовнішня морфологія дорослих цестод.

2. Різноманіття будови сколексів дорослих цестод.

3. Стробіла, її ріст та розвиток.

4. Загальна характеристика ціп’яків.

Тип Плоскі черви (Plathelminthes) Клас Стьожкові черви (Cestoda) Внутрішня морфологія стьожкових червив

Мета. Вивчення особливостей внутрішньої морфології стьожкових червив.

Матеріал та обладнання. Постійні препарати проглотидів стьожкових червив, світловий мікроскоп, лупа.

Об’єкт дослідження. Ціп’як бичачий – Taeniarhynchus saginatus.

Хід роботи Для знайомства з загальним виглядом гермафродитного членика використовують лупу, окремі органи вивчають при малому збільшенні мікроскопа. Частина органів (видільна, нервова система тощо) спільні для всієї стробіли і на препараті окремого членика видно лише їх невеликі ділянки. В той же час, набір статевих органів повторюється в кожній проглотиді. Розвиненою гермафродитною статевою системою володіють членики, розміщені приблизно посередині стробіли.

Для вивчення препарат необхідно правильно зорієнтувати, керуючись такими ознаками: довжина переднього краю членика, який при розгляді має бути оберненим догори, трохи менша за довжину заднього краю попереднього членика; основні жіночі статеві органи – яєчник та жовточник – містяться біля заднього краю членика.

По краях членика можна побачити канали видільної системи, які з’єднуються поперечним анастомозом біля заднього кінця проглотиди. Назовні від них на деяких препаратах можна побачити нервові стовбури – по 1 з кожного боку. Решта органів належать до статевого апарату. По всьому членику розкидані численні темні крапки – сім’яники.

Від них відходять тоненькі сім’яні канальці. Добре помітний звивистий сім’явиносний канал, розміщений впоперек членика і спрямований від середини до одного з бокових країв. Там він переходить на сім’явипорскувальний канал, який пронизує копулятивний орган. Чоловічий статевий отвір відкривається до статевої клоаки, розміщеної на статевому сосочку.

Біля заднього краю членика лежить сітчастий жовточник у формі тупокутного трикутника. Попереду від жовточника, праворуч та ліворуч від середньої лінії тіла, міститься поділений на 2 половини яєчник. Під сім’явиносним каналом проходить тоненький прямий канал – піхва, яка відкривається до статевої клоаки поруч з чоловічим статевим отвором. На протилежному кінці піхва утворює розширення – сім’яприймач. Посередині членика, в напрямку до переднього краю, іде матка, яка не має вивідного отвору. Мірою заповнення матки яйцями в ній виникають бічні гілки, тому на препаратах члеників різної зрілості її форма неоднакова. Між яєчником та жовточником видно темну кулясту плямку – тільце Меліса.

Зрілий членик – це проглотида кінця стробіли, в якій всі статеві органи редуковані і залишилася тільки дуже велика набита яйцями матка. За формою зрілий членик відрізняється від гермафродитного: його довжина значно більша за ширину. Останні членики стробіли дуже звужені і витягнуті; вони рухливі, відриваються від стробіли і виходять з тіла хазяїна. Матка в зрілому членику має по 17–35 бокових гілок з кожного боку. Яйця в матці розглядають під мікроскопом.

Завдання. Виконати малюнки гермафродитного та зрілого членика ціп’яка бичачого. Позначити складові чоловічої та жіночої статевої системи. Позначити складові інших систем органів.

Питання для теоретичної підготовки

1. Система органів виділення стьожкових червив.

2. Жіноча статева система цестод.

3. Чоловіча статева система цестод.

4. Нервова система цестод.

5. Травлення, виділення, іннервація цестод.

Лабораторна робота № 15