- •Національна економіка
- •Передмова
- •Конспекти лекцій, питання та завдання до практичних занять
- •Тема 1. Національна економіка: загальне і особливе
- •1.1. Національна економіка як соціально-економічна система країни
- •1.2. Основні цілі національної економіки
- •1.3. Фактори функціонування національної економіки
- •План практичного заняття 1
- •Тема 2. Економічні теорії та базисні інститути національної економіки
- •2.1. Етапи становлення системи державного регулювання національної економіки
- •2.2. Типи національних економічних систем, механізми їх регулювання
- •2.3. Види та моделі регулювання економіки змішаного типу
- •План практичного заняття 2
- •Тема 3. Теорія суспільного добробуту та соціально-ринкової економіки
- •3.1. Кругообіг благ і ресурсів, доходів і видатків у національній економіці
- •3.2. Макроекономічні показники розвитку національної економіки
- •3.3. Методи виміру макровеличин
- •План практичного заняття 3
- •Тема 4. Характеристика економічного потенціалу
- •4.1. Зміст поняття економічний потенціал. Структура економічного потенціалу
- •4.2. Характеристика складових елементів економічного потенціалу
- •План практичного заняття 4
- •Тема 5. Інституціональні чинники розвитку національної економіки
- •5.1. Система органів державного регулювання та їх функції у сфері управління економікою
- •5.2. Методи державного регулювання національної економіки
- •5.3. Методи прямого державного регулювання економіки та їх інструменти
- •5.4. Опосередковані методи державного регулювання економіки
- •План практичного заняття 5
- •Тема 6. Поняття, функції та складові інфраструктури національного ринку
- •6.1. Інфраструктура: сутність і роль у механізмі функціонування національного ринку
- •6.2. Характеристика основних елементів інфраструктури ринку
- •I. Організаційна фінансова інфраструктура:
- •План практичного заняття 6
- •Тема 7. Державність та державне управління економікою
- •7.1. Державне регулювання економіки: поняття,необхідність, функції
- •7.2. Об’єкти та суб’єкти державного регулювання економіки
- •7.3. Поняття методології дре
- •7.4. Економічна політика і державне регулювання
- •План практичного заняття 7
- •Тема 8. Демократія, економічна свобода та економічний порядок
- •8.2. Сучасна демократія й проблеми її становлення
- •8.3. Економічний порядок та економічна свобода
- •План практичного заняття 8
- •Тема 9. Структурна перебудова національної економіки
- •9.2. Види структури національної економіки
- •9.3. Структурна політика держави
- •План практичного заняття 9
- •Тема 10. Програмування та прогнозування національної економіки
- •10.1. Макроекономічне прогнозування як інструмент дре та його основні методи.
- •10.2. Програмування національної економіки
- •Планування соціально-економічного розвитку країни
- •10.4. Індикативне планування у системі державного регулювання економіки
- •10.5. Методи індикативного планування
- •План практичного заняття 10
- •Тема 11. Політика економічного зростання в національній економіці
- •11.1. Економічне зростання як основа національної економіки
- •11.2. Темпи економічного зростання, його масштаби і якість. Проблеми й тенденції економічного зростання в Україні
- •11.1. Економічне зростання як основа національної економіки
- •11.2. Темпи економічного зростання, його масштаби і якість. Проблеми й тенденції економічного зростання в Україні
- •План практичного заняття 11
- •Тема 12. Інституцюнальні форми інтеграції у світове господарство
- •12.2. Міжнародні торговельні відносини і ефективність поділу праці. Теорії міжнародної торгівлі
- •12.3. Зовнішньоекономічна політика і її види. Платіжний баланс і його види
- •12.4. Інтеграція національної економіки України у світове господарство
- •План практичного заняття 12
- •Самостійна та індивідуальна робота студентів
- •3.1Питання до самоконтролю
- •3.2Питання до іспиту
- •3.3 Тестові завдання:
- •Тема 1. Національна економіка: загальне та особливе
- •Тема 2. Економічні теорії та базисні інститути національної економіки
- •Тема 3. Теорія суспільного добробуту та соціально-ринкової економіки
- •Тема 4. Характеристика економічного потенціалу
- •Тема 5. Інституціональні чинники розвитку національної економіки
- •Тема 6. Поняття, функції та складові інфраструктури національного ринку
- •Список рекомендованих джерел
- •Офіційні сайти державних та міжнародних установ:
- •1. Для розрахунку індексу рівня цін для будь якого року відносно базового року:
- •3. Для розрахунку реального доходу:
- •4. Для розрахунку імпортної квоти:
План практичного заняття 11
Питання для обговорення
Економічне зростання та економічний розвиток України.
Основні моделі розвитку національної економіки: кейнсіанські моделі економічного зростання, неокласичні теорії розвитку, інституціональні теорії розвитку ринкової економіки, “нові теорії зростання”.
Інноваційно-інвестиційна складова економічного зростання.
Інноваційно-інвестиційне вдосконалення виробництва в Україні.
Методи обґрунтування темпів економічного зростання НЕ.
Кон’юнктура національної ринкової економіки.
Циклічність розвитку НЕ. Основні характеристики і особливості економічного циклу.
Проблеми й тенденції економічного зростання в Україні.
Практичне завдання
З використанням даних рисунку 12.1 та офіційних статистичних даних (див. список рекомендованих джерел) проаналізувати вплив окремих чинників на економіку України
Рис. 11.1 Чинники економічного зростання
Тема 12. Інституцюнальні форми інтеграції у світове господарство
12.1. Суть, особливості й структура розвитку світового господарства.
12.2. Міжнародні торговельні відносини і ефективність поділу праці. Теорії міжнародної торгівлі.
12.3. Зовнішньоекономічна політика і її види. Платіжний баланс і його види.
12.4. Інтеграція національної економіки України у світове господарство.
12.1. Суть, особливості й структура розвитку світового господарства
Світова економіка являє собою сукупність національних економік, які взаємодіють на основі міжнародного розподілу праці. Головною метою розвитку економіки є максимальне використання переваг сукупного потенціалу світового співтовариства. Сучасне світове господарство нараховує близько 200 суверенних держав, у яких проживає 6 млрд. людей, які розмовляють 2796 мовами. Ці держави відрізняються:
рівнем економічного розвитку;
системою державного управління;
належністю до певних політико-географічних угруповань;
ходом історичного розвитку.
За рівнем економічного розвитку країни поділяються на групи.
Перша група – країни з розвинутою ринковою економікою. У цю групу входять близько 30 розвинених індустріальних країн (США, Японія, країни західної Європи). Ці держави беруть активну участь у міжнародних економічних відносинах, тому що мають ефективну ринкову економіку, мобільні продуктивні сили й, відповідно, характеризуються високим рівнем життя населення. Провідне становище у світі займають сім країн – США, Японія, Канада, ФРН, Франція, Великобританія, Італія. На них припадає більше 80% промислового виробництва розвинених країн і близько 60% усього світового промислового виробництва; відповідно 70-60% виробництва електричної енергії, 60-50% експорту товарів і послуг. Розвинені індустріальні країни виробляють більше половини світового ВНП, впливають на роботу міжнародних економічних організацій.
Друга група – країни, що розвиваються. У цю групу входять близько 140 держав. Вони займають приблизно 62% території земної кулі й містять 51% від кількості населення землі. Серед держав, що розвиваються, можна виділити такі підгрупи країн:
нові індустріальні країни: Сінгапур, Південна Корея, Тайвань, Бразилія;
виробники і експортери нафти; для цих держав характерним є профіцит платіжного балансу;
найменш розвинені країни (близько 50 держав), в основному - країни Африки.
За даними ООН за останнє десятиліття співвідношення рівнів доходів багатих і бідних на нашій планеті не тільки не скоротилося, але значно збільшилося: з 13:1 до 60:1.
Третя група – це країни з перехідною економікою: Східна Європа й країни СНД, у тому числі й Україна.
Становлення світового господарства пройшло тривалий історичний шлях. Об’єктивною основою формування світового господарства був суспільний поділ праці, що вийшов за межі національних господарств. Основою поступального формування світового господарства був міжнародний ринок, створення якого відбулося поетапно в XV-XVII століттях. На рубежі ХІХ-ХХ століть сформовані спочатку торгово-економічні зв'язки між державами активно доповнювалися виробничими й фінансово-економічними, що привело до утворення системи світового господарства.
Світове господарство – це система господарств окремих країн, об'єднаних міжнародним поділом праці, торгово-виробничими, фінансовими й науково-технічними зв'язками.
Кінець XX століття є початком нового періоду в розвитку сучасного світового господарства. Його особливістю є цілісність усього світового господарства, зумовлена такими чинниками:
прагненням народів світу вижити в умовах нарощування ядерних потенціалів і загрози можливої ядерної війни;
використанням досягнень НТП, освоєння яких від багатьох країн потребує координованих дій;
розширенням і поглибленням інтернаціоналізації виробництва й всього економічного та духовного життя ;
необхідністю об'єднання зусиль багатьох країн для вирішення глобальних проблем (екологічних, виробничих, освоєння глибин світового океану, космосу й ін.), потребою у взаємодопомозі в екстремальних ситуаціях (землетруси, ядерні аварії й ін.)
Формування цілісного світового господарства сприяє розвитку відповідної інфраструктури: будівництву транснаціональних залізниць, поширенню міжнародних систем зв’язку й ін. У світовому господарстві міжнародні економічні відносини здійснюються в таких формах: міжнародна торгівля, міжнародний рух капіталів, міжнародна міграція робочої сили, міжнародні валютні відносини, міжнародні науково-технічні відносини.