3.2. Макроекономічні показники розвитку національної економіки
Для ефективного управління розвитком національної економіки в інтересах досягнення стратегічних та поточних цілей соціально-економічного прогресу необхідним є визначення та регулювання важливих макроекономічних показників. Основними макроекономічними показниками, що оцінюють результати функціонування національної економічної діяльності, є:
валовий внутрішній продукт (ВВП);
валовий національний продукт (ВНП);
чистий національний продукт (ЧНП);
національний дохід (НД).
Рис. 3.2 Спрощена модель економічного кругообігу
В основі розрахунку всіх цих показників лежать такі три основні принципи:
Перший принцип полягає у тому, що ВНП и НД країни створюються як у сфері виробництва, так і у сфері послуг. Тобто, під час їх розрахунку враховуються усі види діяльності. Виняток становлять: ведення особистого домашнього господарства (прибирання, приготування їжі, прання тощо) та праця вчених на себе. Не враховуються також нелегальні види бізнесу (наркобізнес та проституція), а також тіньовий бізнес.
Другий принцип полягає у визнанні того, що у створенні вартості товарів та послуг поряд з працею бере участь земля, капітал та підприємницька діяльність, а створений прибуток – це результат сукупного використання перерахованих факторів.
Третій принцип передбачає виключення повторного рахунку. Це означає, що всі товари та послуги, що виробляються, враховуються в макроекономічних показниках лише один раз, без матеріальних витрат (сировини та матеріалів), тобто враховується лише вартість кінцевої продукції.
З визначень основних макроекономічних показників (ВНП та ВВП) випливає, що в основі розрахунку ВВП лежить принцип територіальності, або принцип територіального розташування постачальників економічних ресурсів (підприємств, організацій, населення), а в основі розрахунку ВНП лежить принцип національної належності постачальників економічних ресурсів. Різниця між ВВП і ВНП у розвинених країнах досягає 1%.
Через те, що частина доходів отримується в тіньовій економіці, і, як результат, не опубліковується статистичними органами і не оподатковується, вирізняють офіційний та неофіційний ВВП. Спроба статистичних органів включити певну частку неофіційного ВВП до обсягу офіційного призводить до необґрунтованого завищення податкової бази, доходів бюджету, невиконання доходних статей бюджету.
Завищування або ж навпаки заниження величини основних макропоказників має негативні наслідки. Так, якщо величина ВВП занижена, то:
буде занижена доходна частина бюджету, що призведе до необґрунтованого зростання дефіциту бюджету;
відбудеться недофінансування економіки, економіка не буде забезпечена потрібною грошовою масою, що призведе до затримки розрахунків між суб’єктами ринку.
Таку ситуацію виправляють шляхом щоквартального коригування ВВП.
Якщо величина ВВП завищена, то:
необґрунтовано зросте грошово-кредитна емісія, що спровокує інфляцію;
будуть передбачені нереальні доходи бюджету, що призведе до збільшення незабезпечених доходами бюджетних витрат.