![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •31.1Визволення Правобережної України і Криму навесні 1944 року. Депортація кримських татар: причини та наслідки
- •39.2 Участь України в освоєнні космосу. Внесок українського впк в створенні ракетно-ядерного щита срср. Сучасні аерокосмічні програми України. Українські космонавти.
- •35(В). Міжнародний тероризм на сучасному етапі
- •1.Оцінка діяльності Центральної ради, гетьманату та Директорії в історіографії
- •70. Український рахунок: людські втрати і матеріальні збитки України в роки Другої світової війни
- •15(В). Загальна характеристика демократичних революцій в країнах Східної Європи (1989-1991 рр.). Їхній характер, спільні риси та особливості.
- •30.Битва за Лівобережну Україну і Донбас у 1943 р. Форсування Дніпра і визволення Києва.
- •35. Соціально-політичний розвиток урср у повоєнні роки. Ідеологічний наступ сталінізму.»Ждановщина» та її наслідки.
- •32(В). Загальна характеристика динаміки економічного та політичного розвитку основних країн західної Європи та сша у період світової економічної кризи (1929-1933 рр.)
- •55.Україна в планах нацистів. Економічна експансія “Третього Рейху». Українські остарбайтери в Німеччині.
- •36. XX з’їзд кпрс та його історичне значення. Десталінізація суспільно-політичного життя урср в добу «відлиги». М.С. Хрущов.
- •3. Утворення і діяльність руху неприєднання
- •1.61Президентські вибори 2004 року. В.Ф. Янукович і ю.В. Тимошенко – штрихи до політичного портрету лідерів пр і бют. Російсько-українські стосунки після виборів.
- •2.33 Урср у повоєнні роки. Відбудова народного господарства: труднощі та здобутки. Голод 1946-1947 років в Україні.
- •3.31(В) Доля Німеччини в умовах конфронтації між срср та країнами Заходу: політика окупаційної влади, економічні труднощі, об’єднання Німеччини, уряд г. Коля
- •1.34Україна-фундатор оон. Діяльність урср на міжнародній арені (40-80-ті роки XX століття)
- •2.42 Урср у добу перебудови 1985-1991. Декларація про державний суверенітет та її історичне значення. М.С. Горбачов: штрихи до політичного портрету.
- •3. 28(В)Японське «економічне» диво. Розвиток Японії на сучасному етапі.
- •1.29Внесок українського народу у Перемогу союзних націй над гітлерівською Німеччиною. Українці – Герої Радянського Союзу. Іван Кожедуб – найкращий ас союзників.
- •2. 40Наростання кризових явищ у соціально-економічному та ідеологічному житті урср (кінець 70-х – початок 80-х рр. XX століття.) л.І. Брежнєв: штрихи до політичного портрету.
- •3. Близькосхідний конфлікт: причини, етапи, шляхи та перспективи вирішення
- •1.27Висвітлення подій Другої світової та Великої Вітчизняної воєн в історіографії
- •2. 28Українська діаспора у світі та снд
- •326(В) «Культурна революція» в Китаї
- •1.26Входження західноукраїнських земель до складу срср. Соціально-економічні і культурні перетворення. Репресії і масова депортація населення краю у 1940-1941 роках.
- •2.46 Розпад срср. Проголошення незалежності України. Утворення снд. Л.М. Кравчук – перший президент України (1941-1944 рр.)
- •3.25(В) Біла революція в Ірані. Причини, реформи, наслідки.
- •1. 25«Українське питання» напередодні Другої світової війни. Карпатська Україна (1938-1939 рр.)
- •2. 47Згубні прорахунки радянського керівництва на початку війни та їх катастрофічні наслідки. Бойові дії на території України у 1941-1942 рр.
- •3. 24(В)Створення держави Ізраїль. Арабо-ізраїльське протистояння
- •1.24Створення і діяльність оун в довоєнний період. Є.Коновалець, а. Мельник, с. Бандера – провідники оун. Розкол в організації та його згубні наслідки.
- •2.38 Розвиток промисловості і сільського господарства урср у другій половині 50-х – першій половині 80-х років XX ст. Житлове будівництво у республіці.
- •3.23(В)Боротьба за незалежність і об’єднання в’єтнаму
- •1.23Політичний і соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини (20-30-ті роки XX ст.)
- •2. 58Україні і проблема ядерного роззброєння. Ліквідація ядерної зброї в Україні (1991-1996 рр.)
- •3. 22(В)Процес деколонізації після Другої світової війни
- •1.22Політичний режим сталінщини в Україні. Масові репресії кінця 30-х років XX століття та їх наслідки.
- •2.65 Створення і діяльність ушпр. Наростання боротьби народних месників проти окупантів (1942-1944). С.А. Ковпак - легендарний командир партизанського з’єднання
- •3. 21(В)Національні рухи в країнах Південно-Східної Азії (Бірма, Індокитай, Індонезія)
- •1.15Міжнародне і внутрішнє становище усрр на початку 20-х років XX століття. Голод 1921-1923 рр. Та його наслідки. Іноземна допомога голодуючим
- •2. 69Колабораціонізм в роки Великої Вітчизняної війни. Створення дивізії «сс Галичина»
- •Факти співпраці з Німеччиною у роки Великої Вітчизняної війни:
- •3. 34(В)Велика Британія в період структурних криз і перетворень 80-90х років: «тетчеризм» та його наслідки
2.65 Створення і діяльність ушпр. Наростання боротьби народних месників проти окупантів (1942-1944). С.А. Ковпак - легендарний командир партизанського з’єднання
Український штаб партизанського руху (УШПР) було створено у червні 1942 р. Очолений відповідальним працівником НКВС Т. Строкачем, він підтримував регулярний зв'язок з партизанськими краями і зонами, переправляв літаками у тил ворога десятки організаторських груп, матеріально-технічні засоби, кадри фахівців (радистів, підривників, шифрувальників), пропагандистську літературу, здійснював координацію дій , як між окремими загонами, так і між партизанами й частинами регулярної армії. Згодом у лісах вдалося створити поліграфічну базу 1943 р. в Україні видавалося понад 60 партизанських газет українською, російською і польською мовами.
Крім того, на УШПР покладалося завдання розробити організаційні структури подальшого розвитку руху Опору А тих, хто бажав стати партизаном, ніколи не бракувало Насамперед це були молоді люди, яких окупанти вивозили на каторжні роботи до Німеччини.
Під керівництвом УШПР партизани не раз проводили операції, що мали важливе стратегічне значення. У серпні 1943 р за командою штабу розпочалася «рейкова війна» — десятки загонів на окупованій території Білорусії, Росії і України стали виводити з ладу залізничні комунікації, щоб не дати фашистам змоги перекидати підкріплення та військове спорядження під Курськ, де розгорталася одна з наймасштабніщих битв 2-ї світової війни. Під час цієї операції було виведено з ладу близько 2 тис. км залізниць.
УШПР керував рейдами великих партизанських загонів і з'єднань по тилах ворога, зокрема С. Ковпака —в Карпати, О. Сабурова — на Житомирщину, О Федорова — на Волинь.
Між даними УШПР про чисельність радянських партизанських загонів та результати їхньої бойової діяльності й підрахунками німецької сторони існують розбіжності Зокрема, за відомостями штабу, 1943 р. на окупованій території України діяло понад 330 тис. партизанів, у тому числі 29 з'єднань і 83 загони загальною чисельністю 43,5 тис. бійців, з якими підтримувався зв'язок. За німецькими даними, радянських партизанів у цей час налічувалося до 50 тис. Ясна річ, у німців не було підстав занижувати ці цифри. Не те — УШПР' Як і кожне бюрократичне відомство, штаб прагнув показати результати своєї роботи у найкращому вигляді.
1944 р. партизани почали широко взаємодіяти з регулярними військами. Було сформовано 1-у Українську партизанську дивізію, яка під командуванням П Вершигори здійснила рейд на Сан і Віслу
Партизанський рух, попри розбіжності в статистиці, був одним з фронтів, які виборювали перемогу й винесли на своїх плечах страшний тягар війни За німецькими даними, він прикував до себе 10 % сил вермахту на Східному фронті.
Ковпа́к Си́дір Арте́мович (25 травня (7 червня 1887) — 11 грудня 1967) — керівник радянських партизанських загонів в Україні, генерал-майор, двічі Герой Радянського Союзу (1942, 1944). Учасник Великої Вітчизняної війни з вересня 1941. Органами НКВД СРСР залишений у німецькому тилу для організації диверсійних операцій — командир Путівльського партизанського загону, а потім — об'єднання партизанських загонів Сумської області.
Після закінчення війни пішов спочатку на господарську, а потім на партійну роботу. Був депутатом міськради м.Путивль Сумської області.
1947 — заст. голови Президії Верх. Ради УРСР.
Помер 11 грудня 1967 року у Києві, похований на Байковому кладовищі