![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •31.1Визволення Правобережної України і Криму навесні 1944 року. Депортація кримських татар: причини та наслідки
- •39.2 Участь України в освоєнні космосу. Внесок українського впк в створенні ракетно-ядерного щита срср. Сучасні аерокосмічні програми України. Українські космонавти.
- •35(В). Міжнародний тероризм на сучасному етапі
- •1.Оцінка діяльності Центральної ради, гетьманату та Директорії в історіографії
- •70. Український рахунок: людські втрати і матеріальні збитки України в роки Другої світової війни
- •15(В). Загальна характеристика демократичних революцій в країнах Східної Європи (1989-1991 рр.). Їхній характер, спільні риси та особливості.
- •30.Битва за Лівобережну Україну і Донбас у 1943 р. Форсування Дніпра і визволення Києва.
- •35. Соціально-політичний розвиток урср у повоєнні роки. Ідеологічний наступ сталінізму.»Ждановщина» та її наслідки.
- •32(В). Загальна характеристика динаміки економічного та політичного розвитку основних країн західної Європи та сша у період світової економічної кризи (1929-1933 рр.)
- •55.Україна в планах нацистів. Економічна експансія “Третього Рейху». Українські остарбайтери в Німеччині.
- •36. XX з’їзд кпрс та його історичне значення. Десталінізація суспільно-політичного життя урср в добу «відлиги». М.С. Хрущов.
- •3. Утворення і діяльність руху неприєднання
- •1.61Президентські вибори 2004 року. В.Ф. Янукович і ю.В. Тимошенко – штрихи до політичного портрету лідерів пр і бют. Російсько-українські стосунки після виборів.
- •2.33 Урср у повоєнні роки. Відбудова народного господарства: труднощі та здобутки. Голод 1946-1947 років в Україні.
- •3.31(В) Доля Німеччини в умовах конфронтації між срср та країнами Заходу: політика окупаційної влади, економічні труднощі, об’єднання Німеччини, уряд г. Коля
- •1.34Україна-фундатор оон. Діяльність урср на міжнародній арені (40-80-ті роки XX століття)
- •2.42 Урср у добу перебудови 1985-1991. Декларація про державний суверенітет та її історичне значення. М.С. Горбачов: штрихи до політичного портрету.
- •3. 28(В)Японське «економічне» диво. Розвиток Японії на сучасному етапі.
- •1.29Внесок українського народу у Перемогу союзних націй над гітлерівською Німеччиною. Українці – Герої Радянського Союзу. Іван Кожедуб – найкращий ас союзників.
- •2. 40Наростання кризових явищ у соціально-економічному та ідеологічному житті урср (кінець 70-х – початок 80-х рр. XX століття.) л.І. Брежнєв: штрихи до політичного портрету.
- •3. Близькосхідний конфлікт: причини, етапи, шляхи та перспективи вирішення
- •1.27Висвітлення подій Другої світової та Великої Вітчизняної воєн в історіографії
- •2. 28Українська діаспора у світі та снд
- •326(В) «Культурна революція» в Китаї
- •1.26Входження західноукраїнських земель до складу срср. Соціально-економічні і культурні перетворення. Репресії і масова депортація населення краю у 1940-1941 роках.
- •2.46 Розпад срср. Проголошення незалежності України. Утворення снд. Л.М. Кравчук – перший президент України (1941-1944 рр.)
- •3.25(В) Біла революція в Ірані. Причини, реформи, наслідки.
- •1. 25«Українське питання» напередодні Другої світової війни. Карпатська Україна (1938-1939 рр.)
- •2. 47Згубні прорахунки радянського керівництва на початку війни та їх катастрофічні наслідки. Бойові дії на території України у 1941-1942 рр.
- •3. 24(В)Створення держави Ізраїль. Арабо-ізраїльське протистояння
- •1.24Створення і діяльність оун в довоєнний період. Є.Коновалець, а. Мельник, с. Бандера – провідники оун. Розкол в організації та його згубні наслідки.
- •2.38 Розвиток промисловості і сільського господарства урср у другій половині 50-х – першій половині 80-х років XX ст. Житлове будівництво у республіці.
- •3.23(В)Боротьба за незалежність і об’єднання в’єтнаму
- •1.23Політичний і соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини (20-30-ті роки XX ст.)
- •2. 58Україні і проблема ядерного роззброєння. Ліквідація ядерної зброї в Україні (1991-1996 рр.)
- •3. 22(В)Процес деколонізації після Другої світової війни
- •1.22Політичний режим сталінщини в Україні. Масові репресії кінця 30-х років XX століття та їх наслідки.
- •2.65 Створення і діяльність ушпр. Наростання боротьби народних месників проти окупантів (1942-1944). С.А. Ковпак - легендарний командир партизанського з’єднання
- •3. 21(В)Національні рухи в країнах Південно-Східної Азії (Бірма, Індокитай, Індонезія)
- •1.15Міжнародне і внутрішнє становище усрр на початку 20-х років XX століття. Голод 1921-1923 рр. Та його наслідки. Іноземна допомога голодуючим
- •2. 69Колабораціонізм в роки Великої Вітчизняної війни. Створення дивізії «сс Галичина»
- •Факти співпраці з Німеччиною у роки Великої Вітчизняної війни:
- •3. 34(В)Велика Британія в період структурних криз і перетворень 80-90х років: «тетчеризм» та його наслідки
2.33 Урср у повоєнні роки. Відбудова народного господарства: труднощі та здобутки. Голод 1946-1947 років в Україні.
Після війни відбудовний процес відбувався прискореними темпами. У цьому були зацікавлені як влада, намагаючись посилити свої позиції у «холодній війні», що розгорнулася між двома світовими системами у 1946 р., так і українське суспільство, плекаючи надію на краще життя.
У березні 1946 р. Верховна Рада СРСР затвердила п'ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства на 1946—1950 pp. Основні завдання четвертої п'ятирічки полягали у відбудові зруйнованих районів країни, відновленні довоєнного рівня промисловості й сільського господарства і навіть його перевищенні. Виснажені війною робітники змушені були тяжко працювати. Партійно-радянська влада використала звичні для неї методи мобілізацій, застосування примусової праці ув'язнених та військовополонених, практично безплатної роботи колгоспників і дітей.
І все ж відбудова важкої промисловості принесла свої результати. Україна за окремими показниками випереджала розвинуті європейські країни. Промислове виробництво у 1950 р. на 15% перевищувало довоєнний рівень.
Голод 1946—1947 pp.На початку 1946 р. у сільському господарстві України склалася вкрай несприятлива ситуація, яка вимагала докорінних змін у аграрній політиці та негайної допомоги з боку керівництва СРСР. Але цього не сталося. Під тиском сталінської верхівки уряд УРСР та ЦК КП(б)У планували на 1946 р. форсоване збільшення посівних площ, урожайності та хлібозаготівель. Ситуація загострилася до краю навесні 1946 р. Малосніжна зима змінилася найбільш посушливими за останні 50 років весною і літом. Зимові та ярі культури майже цілком загинули. Керівництво кількох областей наполегливо зверталося до уряду УРСР з проханням зменшити планові завдання хлібозаготівель. Виконуючи вказівки Москви, керівництво республіки на чолі з М. Хрущовим не тільки підтверджувало нереальні плани, а й вимагало від колгоспів повернути борги за минулі роки. Було вжито надзвичайних заходів для того, щоб будь-якою ціною отримати від колгоспів заплановану кількість хліба. Події розгорталися за сценарієм трагічного 1933 р.
У сільські райони виїхали представники вищих органів республіки й областей, суду і прокуратури. Відновивши діяльність «Закону про п'ять колосків» початку 30-х років, судові органи республіки тільки у листопаді 1946 р. жорстоко покарали 2313 селян. Але, незважаючи на суворі каральні заходи, у колгоспах не виконувалася повною мірою заготівля зерна. У той час, коли за межі України сотнями ешелонів вивозився пограбований хліб, на всій її території, крім західних областей, вибухнув страшний голод. За неповними даними 1946—1947 pp. у 16 східних областях померли від голоду майже 800 тис. людей. Закуповувати українським колгоспам і радгоспам за власні кошти хліб на Кубані Москва не дозволяла. Водночас у період голоду з Радянського Союзу було вивезено 1,7 млн пудів хліба як безплатну допомогу країнам «народної демократії» — Польщі, Чехо-Словаччині, Болгарії та ін. Опинившись у загрозливій ситуації, керівництво республіки на чолі з М. Хрущовим намагалося знизити рівень катастрофи за рахунок західних областей, неодноразово зверталося по допомогу особисто до Сталіна, інформувало його про тяжку ситуацію в Україні. Реакція Москви була типовою — замість, за висловом Сталіна, «м'якотілого» М. Хрущова у березні 1947 р. секретарем ЦК КП(б)У було призначено більш «твердого» Л. Кагановича. Проте мінімальну допомогу насінням і фуражним зерном все ж було надано. На посівну кампанію 1947 р. УРСР отримала позичку в розмірі 35 млн пудів. Офіційна пропаганда усіляко замовчувала масштаби трагедії, звинувативши у труднощах «саботажників», а спроби врятувати людей від голодної смерті кваліфікувала як злісне порушення радянських законів.
Отже, третій голод в Україні був спричинений, насамперед сталінським керівництвом, яке нехтувало долею мільйонів українців заради імперських інтересів.