39.2 Участь України в освоєнні космосу. Внесок українського впк в створенні ракетно-ядерного щита срср. Сучасні аерокосмічні програми України. Українські космонавти.

Україна дала світові цілу плеяду видатних піонерів космонавтики: Юрій Кондратюк, Сергій Корольов, Валентин Глушко, Олег Антонов, Архип Люлька. Та й рід Костянтина Ціолковського закорінений в українській землі. В Україні народилися понад 20 льотчиків-космонавтів. В космосі побували одинадцять чистокровних українців. Багато українських учених і цілі наукові колективи, виробничі підприємства брали участь у розв'язанні найскладніших наукових та технічних проблем, що поставали на нелегкому шляху піонерів освоєння космосу. Такими досягненнями можна гордитися й сьогодні, але для майбутніх успіхів потрібно працювати.

Космічна діяльність у сучасному глобалізованому світі значною мірою визначає майбутнє будь-якої країни. Розвиток високих космічних технологій як фактор інтенсифікації розвитку внутрішніх джерел поступу є однією з умов існування суверенної держави. Після розпаду СРСР в Україні з розрізнених ракетно-космічних організацій і підприємств оборонного комплексу була створена потужна космічна галузь з ефективним механізмом управління, розроблена стратегія її виходу з кризи, напрацьовані засади державної політики у цій сфері. На сьогодні досить успішно виконані три національні космічні партнерські програми, сформований портфель замовлень з нових перспективних міжнародних космічних проектів.

За останні десятиріччя намітилися нові тенденції в освоєнні космосу, значно зріс комерційний і оборонний попит на ракетно-космічну продукцію на міжнародному ринку. Слід також взяти до уваги прояви конкурентної боротьби в процесі освоєння нового світового космічного ринку. Основними важелями у цій боротьбі є використання новітніх наукових досягнень, впровадження екологічно чистих технологій у космосі та збереження стратосфери, висока якість космічних послуг з помірною її собівартістю. Для успішного подолання цієї проблеми є взаємне узгодження розвитку міжнародного космічного співробітництва — прийняття міжнародних рішень з посилення експортного потенціалу українських ракет-носіїв, космічних апаратів, бортових систем та приладів, розробки і впровадження новітніх космічних технологій, забезпечення високого рівня наукових досліджень.

Перебуваючи у Києві, Павло Попович мав змогу обговорити широкий спектр проблем міжнародного космічного співробітництва з керівним складом Кабінету Міністрів України. Плідний обмін думками щодо посилення міжнародних науково-космічних досліджень під патронатом і донорською підтримкою ООН, ЮНЕСКО, ЮНЕП, ЮНІДО та інших міжнародних організацій відбувся в Національному авіаційному університеті. Павло Попович разом з ректором НАУ членом-кореспондентом НАН України Віталієм Бабаком розглянули й підтримали Концепцію із започаткування й створення в Україні Фонду розвитку наукових космічних досліджень і партнерства за участю Міжнародної асоціації академій наук, Національного космічного агентства України та країн-партнерів. Концепцію запропонувала голова парламентського Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради Катерина Самойлик. З цією метою намічено проведення міжпарламентських слухань з питань поглиблення міжнародного космічного співробітництва згідно з прийнятою ООН «Декларацією тисячоліття». На розгляд уряду України буде внесена пропозиція про формування міжурядового оргкомітету і проведення на базі Національного авіаційного університету в Києві Міжнародного космічного форуму з участю агентств ООН та Європейського космічного агентства.