КПК_комен_2012_ч

Стаття 183

2)до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчи­ ненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наяв­ ності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслі­ дування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідом­ лено про підозру у вчиненні іншого злочину;

3)до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, перед­ бачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримі­ нальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;

4)до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчи­ ненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років;

5)до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинен­ ні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;

6)до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кри­ мінальне правопорушення, у зв'язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом IX цього Кодексу або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

3. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіж­ ного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір за­ стави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених стат­ тею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

4. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжно­ го заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1)щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2)щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3)щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

469

Глава 18. Запобіжні заходи, затримання особи

1. Тримання під вартою - запобіжний захід, який полягає в ізоляції підозрювано­ го, обвинуваченого від суспільства, ув'язненні (арешті) й утриманні його під вартою на встановлених законом підставах і умовах.

У частині 1 коментованої статті законодавець акцентує увагу на тому, що триман­ ня під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, пов'язаним із перешкоджанням здійсненню кримінального про­ вадження у будь-яких формах.

Фактичною підставою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність сукупності неспростовних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.

Одного лише зазначення в клопотанні про застосування запобіжних заходів об­ ставин про те, що підозрюваний, обвинувачений не виконує покладених на нього процесуальних обов'язків, а також намагається чи намагатиметься переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду чи вчиняти інші дії, направлені на про­ тидію розслідуванню, недостатньо. Зазначене повинне підтверджуватися відповід­ ними матеріалами, які має право дослідити слідчий суддя при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.

2. У частині 2 коментованої статті визначається перелік злочинів, підстав та умов, за наявності яких слідчий суддя, суд має право задовольнити клопотання про засто­ сування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Своєрідною межею у цьому випадку виступає покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три та п'ять років за вчинення підозрюваним, обвинуваченим злочину. Однак тут же законо­ давець наголошує, що у виняткових випадках запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований і за вчинення злочину, за який передбачено по­ карання у вигляді позбавлення волі до трьох років або навіть і штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Під винятковими випадками у цьому разі слід розуміти відсутність постійного місця проживання в підозрюваного, обвинуваченого, систематичні пияцтво та дебош у сім'ї, порушення запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, вчинення конкретних дій, спрямованих на перешкоджання встановленню істини у криміналь­ ному провадженні, продовження злочинної діяльності, ухилення від відбування по­ карання тощо.

Водночас тримання під вартою як запобіжний захід може застосовуватися не лише щодо підозрюваних, обвинувачених, а й щодо особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнен­ ня до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розд. IX КПК або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана ВР України. У даному випадку до такої особи застосовується екстрадиційний арешт, тобто застосування запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою з метою забезпечення її видачі (екстрадиції).

Відповідно до ст. 580 КПК рішення компетентного органу іноземної держави про взяття особи під варту або призначення їй покарання у виді позбавлення волі є під-

470

Стаття 183

ставою для тримання осіб під вартою на території України, які: 1) транзитно пере­ возяться територією України; 2) тимчасово видані в Україну. При цьому період три­ мання особи під вартою на території України на підставі рішення компетентного ор­ гану іноземної держави під час тимчасової видачі не зараховується такій особі у строк відбування покарання, призначеного за вироком суду України.

Стосовно деяких категорій осіб у законодавстві встановлено особливий порядок здійснення кримінального провадження, у тому числі і застосування запобіжних заходів.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 480 КПК особливий порядок кримінального проваджен­ ня застосовується стосовно:

1)народного депутата України;

2)судді Конституційного Суду України, професійного судді, а також присяжного

інародного засідателя на час здійснення ними правосуддя;

3)кандидата у Президенти України;

4)Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

5)Голови Рахункової палати, його першого заступника, заступника, головного контролера та секретаря Рахункової палати;

6)депутата місцевої ради;

7)адвоката;

8)Генерального прокурора України, його заступника.

Стосовно деяких категорій суб'єктів передбачається імунітет від кримінальної відповідальності і встановлюється статус недоторканності. Недоторканністю володі­ ють Президент України, Голова Верховної Ради України і Прем'єр-міністр України.

Обрання запобіжного заходу «тримання під вартою» включає в себе:

-внесення слідчому судді, суду клопотання про застосування запобіжного заходу;

-прийняття рішення про обрання запобіжного заходу та його оформлення;

-доведення рішення до відповідних осіб та складання необхідних документів;

-вжиття необхідних додаткових заходів, які випливають із суті обраного запо­ біжного заходу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується тільки за рішенням слідчого судді, суду. Ухвала перед виконанням оголошується підозрюваному, обви­ нуваченому, що засвідчується його підписом на цьому документі.

3. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, до­ статньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків. Саме у цьому і проявляється гуманність та демократичність положень цього КПК. Адже можливість внести заставу і виконувати обов'язки, які будуть визначені слідчим суд­ дею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, більш позитивно сприймаються, ніж перебування у місцях попереднього ув'язнення. Таким чином, в ухвалі слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту в обов'язковому порядку повинно бути відображено розмір застави, достат­ ньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, перед­ бачених ст. 194 КПК.

У зв'язку з обранням застави на підозрюваного, обвинуваченого можуть бути по­ кладені обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК, а саме:

471

Глава 18. Запобіжні заходи, затримання особи

1)прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи;

4)утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

5)не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;

6)пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;

7)докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;

8)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (пас­ порти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд

вУкраїну;

9)носити електронний засіб контролю.

У разі невиконання цих обов'язків до особи може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

4. Цілком слушними є положення ч. 4 статті, що коментується, стосовно обмежен­ ня можливостей обрання застави під час вирішення питання про застосування запо­ біжного заходу у вигляді тримання під вартою. Так, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, що, по-суті, ви­ ключає можливість її подальшого обрання. Це, зокрема, стосується: злочину, вчине­ ного із застосуванням насильства або погрозою його застосування; злочину, який спричинив загибель людини; особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею. Ці положення уне­ можливлюють застосування застави при вчиненні насильницьких та особливо тяжких злочинів, а також у випадках недотримання умов при обранні більш м'якого запо­ біжного заходу (застави).

Обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, суд зобов'язані з'ясувати, чи є у підозрюваного, обвинуваченого діти до 18 років, які не можуть залишатися без нагляду. При цьому до матеріалів провадження доцільно приєднати до­ відку про склад сім'ї підозрюваного, обвинуваченого. Якщо буде встановлено, що в сім'ї не залишається осіб, які можуть здійснювати нагляд за дітьми, слідчий суддя, суд зобов'язані негайно повідомити про це комісії у справах неповнолітніх за місцем про­ живання дітей для вжиття ними заходів щодо забезпечення належного нагляду за ними.

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного чи обвинува­ ченого під вартою слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов'язані вжити заходів до охорони майна і житла ув'язненого, якщо вони залишаються без нагляду. Для цього необхідно встановити, чи є у підозрюваного, обвинуваченого майно і яке саме, де воно знаходиться, чи є у нього близькі родичі, які могли б забезпечити збереження цього майна. Заходи з охорони майна та житла ув'язненого полягають у передачі майна на відповідальне зберігання та в опечатуванні приміщення.

На осіб, які перебувають у місцях попереднього ув'язнення, покладаються обов'язки та вони наділяються правами, встановленими законодавством для громадян України, з обмеженнями, які випливають з режиму тримання під вартою.

472

Стаття 184

Основними вимогами режиму в місцях попереднього ув'язнення є ізоляція осіб, яких узяли під варту, постійний нагляд за ними та окреме тримання їх у порядку, передбаченому ЗУ «Про попереднє ув'язнення», цензура листування. Особи, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою, підлягають обшуку, медично­ му огляду, дактилоскопуванню і фотографуванню; їх ознайомлюють з правами, обов'язками та вимогами режиму. Речі, які є при них, а також передачі і посилки, що надходять на їх ім'я, підлягають огляду, а листування - перегляду. їм забороняється мати при собі гроші та цінні речі, а також предмети, не дозволені для зберігання в місцях попереднього ув'язнення. Вилучені у них при доставленні в місця поперед­ нього ув'язнення гроші зараховуються на їх особові рахунки, а цінні речі і предмети здаються на зберігання; гроші та цінні речі, одержані шляхом обману під час пере­ бування в місцях попереднього ув'язнення або джерело одержання яких не встанов­ лено, передаються в дохід держави за вмотивованою постановою начальника устано­ ви для попереднього ув'язнення, санкціонованою прокурором, копія якої приєднуєть­ ся до особової справи особи, яка тримається під вартою.

Стаття 184

Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів

1. Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу по­ дається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюєть­ ся досудове розслідування, і повинно містити:

1)короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;

2)правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

3)виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу

увчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що під­ тверджують ці обставини;

4)посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу;

5)виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;

6)обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним

уклопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів;

7)обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.

2. Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність за­ стосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

3. До клопотання додаються:

1)копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;

473

Глава 18. Запобіжні заходи, затримання особи

2)перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу;

3)підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії кло­ потання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запо­ біжного заходу.

4. Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окре­ мого клопотання.

1. Рішення про застосування запобіжного заходу приймається у вигляді ухвали слідчого судді, суду на підставі статей 110, 196 КПК за результатами розгляду пода­ ного клопотання прокурора, слідчого, погодженого з прокурором, який здійснює на­ гляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуаль­ ного керівництва.

Законодавцем встановлюється вимога подання клопотання про обрання запобіж­ ного заходу - до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійсню­ ється досудове розслідування.

У пунктах 1-7 ч. 1 цієї статті передбачено вимоги до змісту клопотання про за­ стосування запобіжного заходу. Зокрема, у ньому повинно бути відображено короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у якому підозрюється або обвинувачується особа, встановлених досудовим розслідуванням на момент вне­ сення клопотання, правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначен­ ням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Обов'язково у клопотанні з посиланням на матеріали кримінального провадження викладаються обставини, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, а також на один або кілька ризиків, які свідчать про те, що підозрюваний, обвинувачений переховуватиметься від органів досудового розслідування та/або суду; знищить, сховає або спотворить будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримі­ нального правопорушення; незаконно впливатиме на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному про­ вадженні; перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином; вчинить інше кримінальне правопорушення чи продовжить кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При цьому клопотання слідчого, прокурора повинно містити чітке обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом за­ стосування більш м'яких запобіжних заходів, а також обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.

Слідчий, прокурор повинні разом із клопотанням надати суду матеріали кримі­ нального провадження, якими обґрунтовується необхідність застосування певного запобіжного заходу. Копії клопотання та цих матеріалів повинні бути надані і підозрю­ ваному, обвинуваченому.

2. У частині 2 коментованої статті встановлений строк надання копій клопотання та матеріалів кримінального провадження - не пізніше трьох годин до початку роз-

474

Стаття 185

гляду клопотання. При цьому слідчий, прокурор не зобов'язаний надати матеріали про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судо­ чинстві, а також ті матеріали, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального про­ вадження можуть зашкодити досудовому розслідуванню.

Ураховуючи положення ст. 186 КПК, де зазначається про невідкладність розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, слідчим, прокурором повинно бути зав­ часно передбачено можливість вручення копій названих документів з метою недо­ пущення порушення встановлених кримінальним процесуальним законодавством прав підозрюваного, обвинуваченого.

3.Окрім матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання, також до суду надаються:

-перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу;

-будь-яке підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запо­ біжного заходу.

Підтвердженням вручення копій зазначених документів є розпис особи про їх отримання, надання розписки, відеозапис вручення, а також будь-які інші дані, які підтверджують факт одержання підозрюваним, обвинуваченим копій клопотання про обрання запобіжного заходу та матеріалів, які обґрунтовують його застосування.

4.Положення ч. 4 коментованої статті встановлюють вимогу про те, що у кримі­ нальному провадженні щодо декількох осіб внесення клопотання про обрання запо­ біжного заходу здійснюється стосовно кожного з підозрюваних, обвинувачених окремо. Це, фактично, і забезпечує демократичність та гуманістичний характер засо­ бів кримінальної процесуальної діяльності, про що неодноразово зазначалось у ви­ сновках експертів щодо КПК України 2012 р.

Відкликання, зміна або доповнення клопотання про застосування запобіжного заходу

1.Якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу про­ курору стали відомі обставини, що виключають обґрунтовану підозру у вчинен­ ні особою кримінального правопорушення, він зобов'язаний відкликати клопо­ тання про застосування запобіжного заходу та відкликати дозвіл на затримання, якщо такий дозвіл був отриманий.

2.Якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на ви­ рішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов'язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням.

1.Момент подання до суду клопотання про обрання запобіжного заходу не обме­ жує слідчого, прокурора у можливості його відкликання, зміни або доповнення.

475

Глава 18. Запобіжні заходи, затримання особи

Так, зокрема, підставою для відкликання клопотання про обрання запобіжного заходу є наявність обставин, які спростовують повідомлену раніше підозру у вчинен­ ні кримінального правопорушення або свідчать про необхідність її заміни. Причому зробити це прокурор повинен у найкоротший строк (невідкладно) після того, як йому стануть відомі ці обставини. У такому випадку фактично виключається одна із перед­ бачених ст. 177 КПК підстав до застосування запобіжного заходу - наявність обґрун­ тованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення й відповідно за­ стосування до такої особи заходів забезпечення кримінального провадження розгля­ датиметься як порушення її конституційних прав та свобод.

Разом із клопотанням прокурор повинен відкликати також і дозвіл на затримання, за умови, якщо він вже був наданий слідчим суддею, судом.

У разі виявлення обставин, які можуть певним чином вплинути на характер по­ відомленої підозри, без ознак повного її спростування, законодавцем передбачена можливість зміни та доповнення клопотання про обрання запобіжного заходу, або й навіть заміни його новим. Такі процесуальні повноваження закріплені за прокурором та слідчим.

2. Встановивши при провадженні розслідування відомості, які, наприклад, обтя­ жують винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, а також свідчать про негативне ставлення до виконання обов'язків, покладених КПК на підозрювано­ го, обвинуваченого у зв'язку з обранням стосовно них запобіжних заходів, слідчий, прокурор зобов'язаний доповнити/змінити клопотання (при його розгляді слідчим суддею, судом) про обрання запобіжного заходу або внести нове клопотання про об­ рання тримання під вартою.

Строки розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу

1. Клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з момен­ ту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту над­ ходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.

1. У коментованій статті законодавцем встановлюється правило невідкладного розгляду слідчим суддею, судом клопотання про застосування певного запобіжного заходу. Однак слід звернути увагу на винятки з цього правила.

У першому випадку слідчий суддя, суд орієнтується на момент затримання, тобто коли особа силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповно­ важеною службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службо­ вою особою. У зв'язку із цим та керуючись частинами 2 та 5 ст. 115 КПК, якщо особу затримали о 15 год 21 вересня, то рішення про застосування запобіжного заходу по­ винно бути прийняте не пізніше 14 год 59 хв 24 вересня.

476

Стаття 187

Якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, то строк у 72 години починає спливати з моменту, коли клопотання прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, надійде до суду і буде зареєстровано у канцелярії. Момент реєстрації і буде моментом початку 72-годинного строку.

Новелою цього КПК є закріплення за стороною захисту можливості вносити кло­ потання про обрання запобіжного заходу, що обґрунтовує задекларований принцип змагальності у кримінальному провадженні. Момент початку спливу 72-годинного строку буде збігатися з моментом реєстрації відповідного клопотання у канцелярії суду, до компетенції якого віднесено прийняття зазначених процесуальних рішень.

Стаття 187

Забезпечення прибуття особи для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу

1.Слідчий суддя, суд після одержання клопотання про застосування запо­ біжного заходу до підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває на свободі, призначає дату судового засідання і здійснює судовий виклик.

2.Якщо слідчий, прокурор подав разом із клопотанням про застосування за­ побіжного заходу у вигляді тримання під вартою клопотання про дозвіл на за­ тримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, слідчий суддя, суд приймає рішення згідно зі статтею 189 цього Кодексу.

3.У разі неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом і від­ сутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю, слідчий суддя, суд має право постановити ухвалу про привід підозрюваного, обвинуваченого, якщо він не з'явився для розгляду клопотання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді за­ стави, домашнього арешту чи тримання під вартою, або ухвалу про дозвіл на його затримання з метою приводу, якщо ухвала про привід не була виконана.

1.Слідчий суддя, суд, приймаючи рішення про час та дату проведення судового засідання, здійснює судовий виклик. Порядок його реалізації визначається стаття­ ми 134, 135, 136 КПК. Підставою для здійснення судового виклику є обов'язковість участі підозрюваного, обвинуваченого у процесуальній дії або судовому провадженні.

Особа викликається до слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою (ч. 1 ст. 135 КПК).

У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або ад­ міністрації за місцем її роботи. Повістка про виклик неповнолітньої особи, як прави­ ло, вручається її батьку, матері, усиновлювачу або законному представнику. Повістка про виклик обмежено дієздатної особи вручається її піклувальнику. Повістка про виклик вручається особі працівником органу зв'язку, працівником правоохоронного

477

Глава 18. Запобіжні заходи, затримання особи

органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вру­ чення здійснюється у приміщенні суду.

Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з між­ народним договором про правову допомогу, згода на обов'язковість якого надана ВР України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.

Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов'язана прибути за викликом. У випадку неможливості здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати по­ вістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викли­ ком. При цьому потрібно враховувати відстань до суду, наявність транспорту тощо.

Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайом­ лення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, у тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

Якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вва­ жається отриманою у випадку підтвердження її отримання особою відповідним лис­ том електронної пошти.

2.Разом із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор, слідчий може також заявляти і клопотання про дозвіл на затри­ мання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, який полягає у приму­ совому супроводженні особи до місця її виклику у встановлений час. Рішення про здійснення приводу відповідно до ч. 2 ст. 140 та ст. 189 КПК приймається: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, прокурора або

звласної ініціативи, а під час судового провадження - судом за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або з власної ініціативи. Рішення про здій­ снення приводу приймається у формі ухвали.

3.Ухвалу про привід слідчий суддя, суд може також постановити, якщо належним чином викликаний підозрюваний, обвинувачений не з'явився до суду, для розгляду клопотання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді застави, домашнього арешту чи тримання під вартою. Можливість застосування приводу обумовлюється також відсутністю на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що пере­ шкоджають своєчасному прибуттю підозрюваного, обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КПК поважними причинами неприбуття особи на ви­ клик є:

1)затримання, тримання під вартою або відбування покарання;

2)обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;

3)обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);

4)відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок від­ рядження, подорожі тощо;

5)тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуван­ ням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;

478