КПК_комен_2012_ч

Стаття 144

а) у провадженні щодо кримінального правопорушення, за вчинення якого перед­ бачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше трьох років, або інше, більш м'яке покарання, - від двох до п'яти розмірів мінімальної заробітної плати;

б) у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років, - від п'яти до десяти розмірів мінімальної заробітної плати;

в) у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, - від десяти до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати;

г) у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років, - від двадцяти до п'ятдесяти розмірів мінімальної заробітної плати (ч. 5 ст. 180 КПК).

4) якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді три­ мання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд має право постано­ вити ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 КПК (ст. 323 КПК);

5)якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, цивільний відпо­ відач, свідок, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд має право накласти на них грошове стягнення у порядку, передбачено­ му статтями 139, 144—147 (див. також ст. 325, ч. 2 ст. 326, ч. 1 ст. 327 КПК);

6)при відібранні зобов'язання про взяття під нагляд неповнолітнього підозрюва­ ного чи обвинуваченого батьки, опікуни, піклувальники, адміністрація дитячої уста­ нови попереджаються про характер підозри чи обвинувачення неповнолітнього і про їхню відповідальність у разі порушення взятого на себе зобов'язання. При порушен­ ні цього зобов'язання на батьків, опікунів і піклувальників накладається грошове стягнення від двох до п'яти розмірів мінімальної заробітної плати (ч. 5 ст. 493 КПК).

2. Грошове стягнення залежно від стадії провадження застосовується: а) під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням слідчого, про­ курора чи за власною ініціативою; б) під час судового провадження - ухвалою суду за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою.

Клопотати про застосування грошового стягнення під час досудового розсліду­ вання можуть лише слідчий, котрий здійснює провадження у цій справі, чи прокурор, за наявності для цього підстав. Під час судового провадження з таким клопотанням до суду може звернутися прокурор, котрий підтримує державне обвинувачення у цьому провадженні.

Слідчий суддя чи суд з власної ініціативи можуть застосувати грошове стягнення, наприклад, під час надання дозволу про взяття під варту обвинуваченого, котрий не ви­ конував умов особистої поруки, особистого зобов'язання чи іншого заходу забезпечення кримінального провадження або не з'явився до них за викликом без поважних причин.

Інші учасники провадження безпосереднього права на звернення з таким клопо­ танням до слідчого судді чи суду не мають. Однак це не позбавляє їх права звертати увагу названих суб'єктів про можливість застосування грошового стягнення з метою забезпечення кримінального провадження.

393

Стаття 147

2.Слідчий суддя, суд, визнавши доводи особи обгрунтованими, може самостійно скасувати ухвалу про накладення грошового стягнення, а в іншому випадку - при­ значає судове засідання для розгляду клопотання про скасування ухвали про накла­ дення грошового стягнення. Особа, яка подала клопотання, а також слідчий, прокурор, за клопотанням якого було накладено грошове стягнення, повідомляються про місце та час розгляду клопотання, проте їх неприбуття не перешкоджає такому розгляду.

3.Слідчий суддя, суд скасовує ухвалу про накладення на особу грошового стягнення за результатами його розгляду в судовому засіданні, якщо буде вста­ новлено, що стягнення накладено безпідставно, а в іншому випадку - відмовляє

узадоволенні клопотання.

4.Ухвала слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про ска­ сування ухвали про накладення грошового стягнення оскарженню не підлягає.

1.З метою недопущення безпідставного обмеження прав та законних інтересів особи у кримінальному провадженні коментована стаття передбачає можливість оскарження і скасування ухвали про накладення грошового стягнення. Клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення вправі подати лише осо­ ба, на яку було накладено грошове стягнення, за умови, що вона не була присутня під час розгляду цього питання слідчим суддею чи судом.

Клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення подаєть­ ся тому слідчому судді чи суду, який постановив ухвалу про його накладення.

Увступній частині ухвали зазначаються назва клопотання, слідчий суддя чи суд, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення і якому направляється клопотання; прізвище, ім'я та по батькові учасника провадження та його статус, кримінальне про­ вадження, у якому накладено грошове стягнення та його реєстраційний номер.

У мотивувальній частині вказується ухвала слідчого судді чи суду, якою накладено грошове стягнення із наведенням її реквізитів та змісту (коли, ким її постановлено, її номер та дата, за невиконання якого обов'язку накладено грошове стягнення, його розмір), обставини, якими особа мотивує необґрунтованість накладення грошового стягнення (наприклад, не з'явилася за викликом через стихійне лихо), відомості, які підтверджують обґрунтованість невиконання особою обов'язку (наприклад, довідка з Гідрометцентру, довідка лікаря про хворобу тощо). Закінчується мотивувальна частина таким формулю­ ванням: «Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 147 КПК, прошу...».

Заключна частина повинна містити саме прохання: скасувати ухвалу про накла­ дення грошового стягнення; перелік додатків, котрі додаються до клопотання (копії матеріалів, якими особа обґрунтовує свої доводи); дата та місце складення клопотан­ ня; прізвище, ім'я, по батькові особи, що його склала; її підпис.

2.Слідчий суддя чи суд, визнавши доводи особи, викладені у клопотанні, обґрун­ тованими, може самостійно скасувати ухвалу про накладення грошового стягнення, не проводячи окремого судового розгляду.

Якщо слідчий суддя чи суд не визнає доводи особи, викладені у клопотанні, об­ ґрунтованими, він призначає судове засідання для його розгляду. Особа, яка подала клопотання, а також слідчий, прокурор, за клопотанням якого було накладено грошо­ ве стягнення, повідомляються про місце та час розгляду клопотання, проте їх непри­ буття не перешкоджає такому розгляду.

397