КПК_комен_2012_ч

Стаття 158

Після набрання законної сили ухвала підлягає негайному виконанню у порядку, передбаченому для виконання судових рішень відповідно до статей 532-535 КПК. Суд разом зі своїм розпорядженням про виконання судового рішення про відсторонення особи від посади надсилає його копію відповідному органу чи установі, на які по­ кладено обов'язок його виконання. Органи, що виконують судове рішення, повідом­ ляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання.

Стаття 158

Продовження строку відсторонення від посади та його скасування

1.Прокурор має право звернутися з клопотанням про продовження строку відсторонення від посади, яке розглядається в порядку, передбаченому статтею 156 цього Кодексу.

2.Слідчий суддя, суд відмовляє у продовженні строку відсторонення від по­ сади, якщо прокурор не доведе, що:

1)обставини, які стали підставою для відсторонення від посади, продовжують існувати;

2)сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади, іншими способами про­ тягом дії попередньої ухвали.

3.Відсторонення від посади може бути скасовано ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотан­ ням прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого, якого було відсторонено від посади, якщо в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба. Роз­ гляд клопотання про скасування відсторонення від посади здійснюється за пра­ вилами розгляду клопотання про застосування цього заходу.

1.Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не біль­

ше двох місяців. Разом з тим прокурор може звернутися до слідчого судді, суду з клопотанням про продовження такого строку. У клопотанні зазначається, що про­ довжують існувати обставини, які дають підстави вважати, що підозрюваний, обви­ нувачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно пере­ шкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.

Клопотання прокурора про продовження строку відсторонення від посади, визна­ ченого слідчим суддею або судом, розглядається слідчим суддею, судом не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду за участю слідчого та прокурора або про­ курора, а також підозрюваного чи обвинуваченого, його захисника. Розгляд клопотан­ ня про продовження відсторонення від посади, як зазначено у статті, відбувається у порядку, передбаченому ст. 156 КПК.

419

Глава 14. Відсторонення від посади

У клопотанні про продовження строку відсторонення від посади прокурор зазна­ чає про: наявність обставин, які стали підставою для відсторонення особи від посади та наявність підстав для продовження строку відсторонення від посади; причини, за яких у строк дії попередньої ухвали не було досягнуто цілей досудового розслідуван­ ня, заради яких здійснено відсторонення від посади.

Крім того, у клопотанні можуть також наводитися відомості про: кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким подавалося клопотання про відсторонення від по­ сади; підстави щодо підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення; по­ саду, яку обіймала особа; обставини, які дають підстави вважати, що у разі перебу­ вання на посаді особа продовжуватиме злочинну або іншу протиправну діяльність, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження, приховуватиме докази, іншим чином протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню; перелік свідків, які, на думку прокурора, можуть під­ твердити доводи клопотання і яких він вважає за необхідне допитати під час його розгляду.

До клопотання можуть також додаватись документи, інші матеріали, якими під­ тверджуються викладені прокурором у клопотанні відомості, а також обґрунтовуєть­ ся його позиція щодо необхідності продовження строку відсторонення від посади.

Коментована стаття не містить вказівки про надання прокурором підозрюваному, обвинуваченому копій клопотання про продовження строку відсторонення від посади та матеріалів, що обґрунтовують клопотання. Проте така дія є обов'язковою, виходя­ чи з положень статей 155, 156 КПК, які визначають порядок розгляду та зміст клопо­ тання про відсторонення від посади, у тому числі наявність документів, які підтвер­ джують надання підозрюваному, обвинуваченому копій клопотання та матеріалів, що обґрунтовують його.

Ненадання підозрюваному, обвинуваченому копій клопотання про продовження строку відсторонення від посади та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, супе­ речить загальним засадам кримінального провадження, визначеним КПК, зокрема, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (див. коментар до ст. 22 КПК).

Під час судового провадження прокурор повинен довести, що: продовжують іс­ нувати обставини, які стали підставою для відсторонення підозрюваного, обвинува­ ченого від посади; сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнен­ ня цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади, іншими способами протягом дії попередньої ухвали. Якщо прокурор не доведе, що обставини, які стали підставою для відсторонення від посади, продовжують існувати, слідчий суддя, суд відмовляє у продовженні строку відсторонення від посади.

2.Слідчий суддя, суд відмовляє також у задоволенні зазначеного клопотання, якщо буде встановлено, що сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити до­ сягнення цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади, іншими спосо­ бами протягом дії попередньої ухвали.

3.Відсторонення від посади може бути скасовано, коли в подальшому застосуван­ ні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба. Таке може мати місце у випадку, наприклад, звільнення підозрюваного, обвинуваченого з робо-

420

ГЛАВА 15

ТИМЧАСОВИЙ ДОСТУП ДО РЕЧЕЙ І ДОКУМЕНТІВ

Загальні положення тимчасового доступу до речей

ідокументів

1.Тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримі­ нального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і докумен­ ти, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття від­ повідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

2.Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

1.Тимчасовий доступ до речей і документів - це один із видів забезпечення кри­ мінального провадження. Застосування такого заходу не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обгрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового роз­ слідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для до­ сягнення якого слідчий, прокурор звернувся із клопотанням.

Сторонами кримінального провадження, які мають право звернутися до слідчого судді, суду із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, є: з боку обвинувачення - слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а та­ кож потерпілий та його представник; з боку захисту - підозрюваний, обвинувачений, підсудний, їхні захисники та законні представники.

Під річчю слід розуміти предмет матеріального світу, щодо якого можуть виника­ ти цивільні права та обов'язки (ст. 179 ЦК). Документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за до­ помогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути ви­ користані як доказ факту чи обставини.

Особа, у володінні якої знаходяться речі і документи, зобов'язана надати можли­ вість стороні кримінального провадження ознайомитися з ними тільки у разі прийняття слідчим суддею, судом рішення про тимчасовий доступ до речей та документів. Суб'єкт сторони, якому надано це рішення, має право ознайомитися з ними, зробити їх копії, вилучити речі та документи.

Сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотан­ ням про тимчасовий доступ до будь-яких речей і документів. Виняток становлять лише речі і документи, зазначені у ст. 161 КПК.

2. Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слід­ чого судді, суду. У цій ухвалі має бути зазначено: прізвище, ім'я та по батькові особи,

422

Стаття 160

якій надається право тимчасового доступу до речей і документів; дату постановлення ухвали; положення закону, на підставі якого постановлено ухвалу; прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи або найменування юридичної особи, які мають надати тимчасовий доступ до речей і документів; назву, опис, інші відомості, які дають мож­ ливість визначити речі і документи, до яких повинен бути наданий тимчасовий доступ; розпорядження надати тимчасовий доступ до речей і документів зазначеній в ухвалі особі та надати їй можливість вилучити зазначені речі і документи, якщо відповідне рішення було прийнято слідчим суддею, судом; строк дії ухвали, який не може пере­ вищувати одного місяця з дня постановлення ухвали; положення закону, які перед­ бачають наслідки невиконання ухвали слідчого судді, суду.

Клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів

1.Сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазна­ чених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

1)короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку

зяким подається клопотання;

2)правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

3)речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати;

4)підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебува­ ти у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;

5)значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні;

6)можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які перед­ бачається довести за допомогою них речей і документів, у випадку подання кло­ потання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю;

7)обґрунтування необхідності вилучення речей і документів, якщо відповід­ не питання порушується стороною кримінального провадження.

1. Клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів - це письмове зверення сторони кримінального провадження до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час провадження судового розгляду з проханням надати можливість ознайомитися з певними речами та документами, які мають значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, зробити їх копії або ви­ лучити їх.

423

Стаття 162

1. Захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування при­ мусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про ви­ дачу іноземній державі (ч. 1 ст. 45 КПК). Адвокат також є представником потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача (ч. 1 ст. 58, ч. 1 ст. 63 КПК).

Одним із принципів діяльності адвокатури є принцип конфіденційності (ст. 4 За­ кону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). У статті 9 Правил адво­ катської етики наголошується на тому, що дотримання принципу конфіденційності є необхідною і щонайважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких є неможливим належне надання правової допомоги. Одна із га­ рантій адвокатської діяльності полягає в тому, що забороняється втручання у при­ ватне спілкування адвокатів зі своїми клієнтами. Тому сторони кримінального про­ вадження не мають права звернутися до слідчого судді під час досудового розсліду­ вання чи суду під час судового провадження із клопотанням про надання тимчасово­ го доступу до: листування або інших форм обміну інформацією між захисником та його клієнтом або будь-якою особою, яка представляє його клієнта, у зв'язку з надан­ ням правової допомоги; об'єктів, які додані до такого листування або інших форм обміну інформацією.

ЄСПЛ поширює свою позицію про неухильне забезпечення спілкування адвоката зі своїм клієнтом на будь-які способи такого спілкування: листування, телефонні роз­ мови тощо. Це було підтверджено у справі «Кемпбелл проти Сполученого Королівства» (1991 р.), у якій заявник скаржився, що листи до і від його адвоката були розкриті та перечитані персоналом в'язниці.

Стаття 162

Речі і документи, які містять охоронювану законом таємницю

1. До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать:

1)інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або жур­ наліста і надана їм за умови нерозголошення авторства або джерела інформації;

2)відомості, які можуть становити лікарську таємницю;

3)відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій;

4)конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну та­ ємницю;

5)відомості, які можуть становити банківську таємницю;

6)особисте листування особи та інші записи особистого характеру;

7)інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отри­ мання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо;

8)персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних;

9)державна таємниця.

425

Глава 15. Тимчасовий доступ до речей і документів

1. До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, нал жить інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журна ліста і надана за умови нерозголошення авторства або джерела інформації.

Під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміютьс періодичні і продовжувані видання, які виходять під постійною назвою з періодич ністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва пр державну реєстрацію. Журналістом редакції друкованого засобу масової інформа є творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається під готовкою інформації для друкованого засобу масової інформації та діє на підсг трудових чи інших договірних відносин з його редакцією або займається тако діяльністю за її уповноваженням (ч. 1 ст. 1, ст. 25 ЗУ «Про друковані засоби масово інформації (пресу) в Україні»). Журналіст має право на збереження таємниці авто ства та джерел інформації, за винятком випадків, коли ці таємниці обнародують на вимогу суду.

До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать відомості, які можуть становити лікарську таємницю. Визначення лікарської таємни­ ці наведено у ст. 40 «Основ законодавства України про охорону здоров'я». Медич працівники та інші особи, яким у зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відо­ мості, крім передбачених законодавчими актами випадків.

До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій. Під нотарі­ альною таємницею слід розуміти сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі пр особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов'язки тощо (ст. 8 ЗУ «Про нотаріат»).

До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належить конфіденційна інформація, у тому числі така, що містить комерційну таємницю. Ко­ мерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в ці­ лому чи у певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якої вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим об­ ставинам заходів щодо збереження її секретності, ужитих особою, яка законно конт­ ролює цю інформацію. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці (ст. 505 ЦК) Комерційна таємниця є одним з об'єктів інтелектуальної власності.

До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать відомості, які можуть становити банківську таємницю. Банківською таємницею є ін­ формація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при на­ данні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту. Банківською таємницею, зокрема, є: 1) відомості про стан рахунків

426

Стаття 162

клієнтів, у тому числі стан кореспондентських рахунків банків у НБУ; 2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; 3) фінан­ сово-економічний стан клієнтів; 4) систему охорони банку та клієнтів; 5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи клієнта, її керівників, напрями діяльності; 6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інфор­ мація; 7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; 8) коди, що використовуються банками для захисту інформації (ст. 60 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»).

До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать особисте листування особи та інші записи особистого характеру. Особисті папери (документи, фотографії, щоденники, інші записи, особисті архівні матеріали тощо) фізичної особи є її власністю. Фізична особа має право на таємницю листування, телеграм, телефонних розмов, телеграфних повідомлень та інших видів кореспонден­ ції. Листи, телеграми тощо є власністю адресата (ч. 1 ст. 303, ч. 1 ст. 306 ЦК). Під особистим листуванням слід розуміти приватну кореспонденцію, яка передається поштовим зв'язком (листи звичайні, заказні, цінні, поштові перекази, телеграми, інші відправлення) або електронною поштою через комп'ютер.

До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належить інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо.

Оператор телекомунікацій - суб'єкт господарювання, який має право на здійснен­ ня телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекому­ нікаційних мереж. Провайдер - це також суб'єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку. Абонент - споживач телекомунікаційних послуг, який їх отримує на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі. Телекомунікаційна послуга - продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямо­ ваний на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій (ст. 1 ЗУ «Про теле­ комунікації»).

Оператори, провайдери телекомунікацій повинні забезпечувати і нести відпові­ дальність за схоронність відомостей щодо споживачів, отриманих при укладанні до­ говору, наданих телекомунікаційних послуг, у тому числі послуг, їх тривалості, зміс­ ту, маршрутів передавання тощо.

До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать персональні дані особи, що знаходяться в її особистому володінні або в базі персо­ нальних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних.

Персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована. База персональних даних - іменована сукупність упорядкованих персональних даних в електронній формі та/або у формі картотек персональних даних. Володілець бази персональних даних - фізична або

427

Глава 15. Тимчасовий доступ до речей і документів

юридична особа, якій законом або за згодою суб'єкта персональних даних надан право на обробку цих даних, яка затверджує мету обробки персональних даних у ції базі даних, встановлює склад цих даних та процедури їх обробки, якщо інше не ви­ значено законом (ст. 2 ЗУ «Про захист персональних даних»).

До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, такоя належить державна таємниця. Відомості, що становлять державну таємницю, - це інформація у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, держа ної безпеки та охорони правопорядку, розголошення якої може завдати шкоди націо нальній безпеці України і яку рішенням державних експертів з питань таємниць ви знано державною таємницею та включено до Зводу відомостей, що становлять де жавну таємницю. Конкретні види інформації, яка належить до державної таємний перелічені у ст. 1 ЗУ «Про державну таємницю». Ними є інформація у сфері: 1) обо­ рони; 2) економіки, науки і техніки; 3) зовнішніх відносин; 4) державної безпеки і охорони правопорядку.

Стаття 163

Розгляд клопотання про тимчасовий доступ до речей

ідокументів

1.Після отримання клопотання про тимчасовий доступ до речей і докумен слідчий суддя, суд здійснює судовий виклик особи, у володінні якої знаходяться так речі і документи, за винятком випадку, встановленого частиною другою цієї стат

2.Якщо сторона кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни аб знищення речей чи документів, клопотання може бути розглянуто слідчим судден судом без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться.

3.У повістці про судовий виклик, що слідчий суддя, суд надсилає особі, у во лодінні якої знаходяться речі і документи, зазначається про обов'язок збережен ня речей і документів у тому вигляді, який вони мають на момент отриманв судового виклику.

4.Слідчий суддя, суд розглядає клопотання за участю сторони кримінально го провадження, яка подала клопотання, та особи, у володінні якої знаходятьс: речі і документи, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Н> прибуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і док менти, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбу не є перешкодою для розгляду клопотання.

5.Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступ до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму кло потайні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:

1)перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або} юридичної особи;

2)самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами криміналь­ ного провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве зна-| чення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;

428