
- •Київський національний торговельно-економічний університет
- •1.1. Встановлення комуністичного (тоталітарного) режиму.
- •1.2. Розвиток Польщі в 1950—1980-ті рр.
- •1.3. Польща на сучасному етапі.
- •1.4. Польща па сучасному етапі.
- •2.1. Установлення комуністичного режиму в Чехословаччині.
- •2.2. Будівництво соціалізму. Празька весна.
- •2.3. Криза тоталітарного режиму. «Оксамитова революція».
- •Із Хартії-77 — правозахисного руху в Чехословаччині
- •2.4. Чеська Республіка.
- •2.5. Словацька Республіка.
- •1. Установлення комуністичного режиму.
- •2. Революція 1956 р.
- •З маніфесту державного міністра Іштвана Бібо
- •3. «Вітрина» соціалізму. Кадарівський соціалізм.
- •4. Угорщина на сучасному етапі.
- •4.1. Установлення комуністичного режиму в Югославії.
- •4.2. Конфлікт Тіто — Сталін.
- •Зі спогадів м. Джиласа, члена цк Союзу комуністів Югославії (скю)
- •4.3. Югославська модель соціалізму.
- •4.4. Криза Югославії.
- •4.5. Розпад Югославії. Міжетнічні конфлікти і війни на території колишньої Югославії.
1.3. Польща на сучасному етапі.
У 1988 р. ПОРП оголосила про початок економічних реформ. Були зняті обмеження з діяльності приватного бізнесу, лібералізований валютний обмін, державні підприємства отримали господарчу самостійність.
У лютому 1989 р. розпочав роботу «круглий стіл» за участю всіх опозиційних сил, включаючи «Солідарність», де були обговорені перспективи політичних реформ. ПОРП поставила перед собою завдання легалізувати опозицію, але зберегти свою керівну роль.
Першою спробою сил стали позачергові червневі вибори 1989 р. до парламенту, на яких переконливу перемогу здобула «Солідарність» (так, у верхній палаті вони зайняли 99 місць із 100, у нижній 261 із 467). Після парламентських виборів було обрано президента країни. На спільному засіданні Сейму і Сенату 19 липня 1989 р. з перевагою , ляше в один голос президентом Польщі став Войцах Ярузельський.
Найбільш складним виявився процес формування уряду, який остаточно вдалося сформувати лише у вересні 1989 р. Прем'єр-міністром країни став Т. Мазовецький.
Міністерські портфелі були розподілені таким чином: „Солідарність”— 12, ПОРП — 4, ОСП — 4, ДП — 3.
Країна знаходилась у глибокій економічній кризі. У 1989 р. інфляція придала 2000 %, тривав спад виробництва, зовнішній борг становив 40 млрд. дол., стрімко знижувався рівень життя населення тощо.
Вибори, формування уряду яскраво показали, що Польща стала на революційний шлях переходу від тоталітаризму до демократії. 81 грудня 1989 р. було прийнято нову Конституцію, яка відновила Попередню назву держави — Республіка Польща.
Уряд Т. Мазовецького першим у Східній Європі запровадив нову економічну програму, яка отримала назву «шокова терапія» — різки іі перехід до ринкової економіки (за планом міністра фінансів Л. Бальцеровича).
Програма «шокової терапії» передбачала такі заходи:
одночасне запровадження вільної торгівлі та скасування контролю над цінами;
зростання цін, різке зниження життєвого рівня, скорочення виробництва, приборкання інфляції;
включення ринкових механізмів економіки;
початок приватизації державного сектору, стимулювання розпитку приватного підприємництва;
зростання виробництва.
На тлі економічних реформ відбувалась трансформація політичного життя. У січні 1990 р. ПОРП саморозпустилась (2 млн. осіб) і трансформувалася у Соціал-демократичну партію (СДП). У липні 1990 р. із уряду було виключено представників ПОРП. У грудні 1990 р. у Польщі відбулися перші загальні вибори президента. Ним став Л. Валенса.
У цей час змінювалася також і зовнішня політика Польщі. Країна вийшла зі складу РЕВ і ОВД, однією з перших підтримала щойно створені держави після розпаду СРСР. Із країни були виведені радянські війська. Польща активно почала домагатися вступу в НАТО і навіть погоджувалася на розміщення на своїй території ядерної зброї.
Різкий перехід Польщі до ринкової економіки привів до зміни соціального статусу більшості громадян, що стало сприятливою умовою для відродження лівих сил, які на парламентських виборах 1993 р. набрали більшість. Уряд сформував представник лівих сил В. Павляк. Наявність лівого прем'єра, парламенту і правого президента призвело до гострого протистояння між гілками влади. У суспільстві й владних структурах розгорнулась дискусія про подальший розвиток країни. 1995 р. став переломним для Польщі. Головою уряду став Ю. Олекса. У країні розпочалась велика приватизація. Польща стрімко набирала темпи розвитку (у 1995 р. приріст ВВП станови 6,5 %), вдалося загалом подолати інфляцію.
Фактори, які сприяли успіху польських реформ.
Порівняно невеликі масштаби економіки.
Високий попередній рівень розвитку ринкових відносин і при ватної власності.
Відсутність опору ринковим реформам з боку населення; панування в суспільстві позитивного ставлення до приватної власності й бізнесу.
Значна зовнішня допомога, особливо польської діаспори.
Згуртованість суспільства.
Цілеспрямована діяльність уряду в проведенні реформ.
Значні іноземні інвестиції, особливо німецькі.
Наявність широкого ринку для збуту польських товарів, щ відкрився після розпаду СРСР.