Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Lekts_34.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
101.38 Кб
Скачать

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Хмельницький торговельно-економічний коледж

Спеціальність: 5.03051001 Товарознавство та комерційна діяльність,

5.03050702 Комерційна діяльність,

5.03050801 Фінанси і кредит,

5.03050802 Оціночна діяльність,

5.05170101 Виробництво харчової продукції

Дисципліна: „Всесвітня історія”

Тема: Головні риси розвитку країн Східної та Центральної Європи в др.. пол. ХХ ст.

План.

  1. Встановлення радянського домінування у східноєвропейських країнах.

  2. Наростання внутрішньої нестабільності в країнах Центральної та Східної Європи в 50-80-х рр.

  3. Революції кінця 80-х – початку 90-х років: передумови і причини революцій, їх характер, спільні риси та особливості.

  4. Встановлення демократичного ладу в східноєвропейських країнах.

Основна література

Волк С.С. та інші. Новітня історія. 11 клас. К.1989. С.34-60.

Ладиченко Т. Всесвітня історія.К. 2003, С.181-189.

Опорний конспект лекції. Хм.2008.

Основні поняття і терміни: Народний (національний) фронт, соціалістична революція, «соціалістичний табір», побудова соціалізму, Комінформбюро, РЕВ, ОВД, націоналізація, індустріалізація, кооперування, «культурна револю­ція» , масові репресії, демократична «оксамитова рево­люція», оновлений соціалізм («соціалізм із людським обличчям»), сталінізм, постсталінізм, неосталінізм.

Основні дати: 1944—1948 рр. — перебування при владі Народних (національних) фронтів; 1948—1956 рр. — нав'язування сталінської моделі розвитку та її криза; 1956—1968 рр. - спроби оновлення соціалізму («соціалізм із людським обличчям»); 1968—1987 рр. — неосталінізм у Східній Європі; 1988—1991 рр. — демократичні «оксамитові революції» в Угорщині, Польщі, Чехословаччині (1988—

  1. рр.), народне повстання (революція) в Румунії (1989 р.), об'єднання НДР і ФРН (1990 р.), розпад Югославії (1991 р.), революція в Албанії (1992 р.); 1 квітня 1991 р. — розпуск ОВД; 28 червня 1991 р. — припинення діяльності РЕВ; 1999 р. — вступ Польщі, Угорщини, Чехії до НАТО; 1 квітня 2004 р. — вступ Болгарії, Естонії, Латвії, Литви, Румунії, Словаччини, Словенії до НАТО; 1 травня 2004 р. — вступ Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Чехії, Угорщини, Словаччини, Словенії до ЄС; 1 січня 2007 р. — вступ Румунії та Болгарії до ЄС.

1. Встановлення радянського домінування у східноєвропейських країнах.

Політика срср у 1940—1980-ті рр. Та її вплив на розвиток країн Східної Європи

Етап

Політика СРСР

Форми протесту

1944-1953 рр. – нав’язування радянської моделі розвитку

1947 р. — створення Комінформбюро.

1949 р. — створення РЕВ

Вибір Югославією власного шляху розвитку, розрив із СРСР (1948 р.)

1953 – 1964 рр. – розвінчання сталінізму і спроби оновлення соціалізму

1955 р. — створення ОВД.

1956 р. — придушення радянськими військами повстання в Угорщині

1953 р. — повстання в Берлин.

1956 р. — масові акції протесту, страйки в Польщі.

1956 р. — повстання в Угорщині,

1962 р. — Албанія пориває відносини з СРСР

1964 – 1988 рр. – спроби СРСР «законсервувати» ситуацію у Східній Європі

Прийняття доктрини «реального соціалізму». як досконалого суспільства, яке не потребує оновлення (доктрина Брежнєва)

1967 р. — демонстративна підтримка Румунією Ізраїля.

1968 р. — спроба переходу

в Чехословаччині до «соціалізму з людським облич­чям»

1964 — 1988 рр. — спроби СРСР «законсервувати» ситуацію у Східній Європі

Застосування доктрини щодо Чехословаччини в 1968 р. і загроза її застосувати стосовно Польщі (1981 р.)

1980—1981 рр. — масові антикомуністичні виступи в Польщі

1988 — 1990 рр. — перехід СРСР до політики «нового політичного мислення»

Відмова від утручання у справи Східної Євро­пи і крах соціалізму

Демократичні «оксамитові революції» в Угорщині, Польщі, Чехословаччині, народне повстання (революція) в Румунії (1989), об'єднання НДР і ФРН, розпад Югославії

Встановлення радянського панування.

У результаті перемоги над фашизмом у Другій світовій війні в країнах Східної і Південно-Східної Європи склалася нова політична ситуація. Визволення цих країн супроводжувалося відновленням незалежності у країнах, де вона зберігалася, або зміною політичного режиму. У всіх визволених країнах утвердилось загальне виборче право і багатопартійність, були проведені аграрні реформи, ліквідовано велике землеволодіння, націоналізовано власність колабораціоністів і фашистів. Лад, який утвердився в країнах Східної Європи, отримав назву «народна демократія». Народна демократія вважалася перехідним станом суспільства, яке відкидає тоталітаризм і прагне демократичних ідеалів. До влади в цих країнах прийшли антифашистські сили — комуністичні, соціал-демократичні, радикальні партії, у більшості країн об’єднані в народні фронти. Значну роль у їх діяльності відігравали комуністичні партії.

Далі вчитель будує свою розповідь на матеріалі наведеної таблиці (див. с. 269).

Пориваючи з фашизмом і авторитарними режимами, населення Східної Європи пов'язувало своє життя з демократією, пропонуючи різні модифікації цієї генеральної ідеї суспільного розвитку. У цих умовах комуністи, які займали крайні ліві позиції на політичній арені, спробували поєднати основні положення марксизму з новими політичними реаліями.

Країна

Дата створення, назва

Склад на період створення

Югославія

1941 р. — Народно-визвольний фронт

Народний рух під керівництвом компартії Югославії

Албанія

Вересень 1942 р. — Національно-визвольний, з 1945 р. — Демократичний фронт

Народний рух, а з 1945 р. — блок суспільно-політичних організацій під керівництвом компартії Албанії

Болгарія

Серпень 1943 р. — Вітчизняний фронт

Болгарська робітнича партія, Болгарська робітнича соціал-демократична партія, Болгарський землеробський народний союз, група «Звено»

Польща

Січень 1944 р. — Національний фронт

Польська робітнича партія, Польська соціалістична партія (левиця), Народна партія, Демократич­на партія

Румунія

Осінь 1944 р. — Національно-демократичний фронт

Комуністична партія, Соціал-демократична партія, Фронт землеробів, Союз патріотів, профспілки

Угорщина

Грудень 1944 р. — Національний фронт неза­лежності

Комуністична партія, Соціал-демократична партія, Партія дрібних сільських господарів, Національна селянська партія, Буржуазно-де­мократична партія, профспілки

Чехословаччина

Весна 1945 р. — Національний фронт

Комуністична партія, Соціал-демократична партія, Національно-соціалістична партія, Народна партія, Словацька демократична партія

Східна

Німеччина

Липень 1945 р. — блок антифашистських і де­мократичних партій

Комуністична партія, Соціал-демократична партія, Християнсько-демократичний союз, Ліберально-демократичний союз

У міру того, як вирішувались загальнонаціональні завдання, між членами коаліцій Народного фронту наростали протиріччя. Такий розвиток подій обумовлювався природою народної демократії, яка була не представницькою, а «демократією за згодою».

У процес створення представницької демократії втрутився Радянський Союз. Радянська армія, що знаходилась на території Східної Європи, . істотно впливала на політичну ситуацію,

забезпечуючи могутню підтримку прокомуністичним силам. Навіть там, де комуністи спочатку не мали переваги в парламенті (Польща, Угорщина), завдяки радянському тиску вони контролювали важливі посади міністрів внутрішніх справ, державної безпеки, збройних сил.

У той час як комуністи користувалися підтримкою СРСР, а праві сили були дискредитовані співробітництвом у роки війни з фашиз­мом, центристські сили опинились у скрутному становищі. Західні демократії відмовились їх підтримувати і вони були розколоті й підкорені комуністами. Коли почалась «холодна війна», спираючись на вже завойовані позиції і прямий тиск Москви, комуністи легко і без кровопролиття встановили свою владу протягом 1947—1948 рр.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.