Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Хмельницький торговельно-економічний коледж

Спеціальність: 5.03051001 Товарознавство та комерційна діяльність,

5.03050702 Комерційна діяльність,

5.03050801 Фінанси і кредит,

5.03050802 Оціночна діяльність,

5.05170101 Виробництво харчової продукції

Дисципліна: „Всесвітня історія”

Тема: Країни Центральної та Східної Європи (друга половина ХХ ст.).

План.

1. Польща.

2. Чехословаччина. Чеська та Словацька республіки. Угорщина.

3. Румунія.

4. Югославія. Нові південнослов’янські держави.

Основна література

Волк С.С. та інші. Новітня історія. 11 клас. К.1989. С.62-78.

Ладиченко Т. Всесвітня історія.К. 2003, С.189-236.

Опорний конспект лекції. Хм.2008.

Основні поняття і терміни:

Польща: ПОРП, ПНР, страйк, «Солідарність», «круглий стіл».

Чехословаччина: ЧССР, Празька весна, «Хартія-77», «оксамитова революція», ЧСФР.

Югославія. Нові південнослов’янські держави: скупщина, монархічна диктатура, на­ціональна проблема, усташі, конфлікт Тіто — Сталін, югославська модель соціалізму, «Самоврядний соціа­лізм», СКЮ, СФРЮ.

Основні дати:

Польща: червень 1945 р. — створення Тимчасового уряду націо­нальної єдності; червень 1956 р. — виступ робітників Познані; березень 1968 р. — виступ польських студен­тів; грудень 1970 р. — масові виступи робітників Бал­тійського узбережжя; 1980 р. — створення профспілки «Солідарність»; грудень 1981 р. — запровадження воєнного стану в країні; лютий—квітень 1989 р. — ді­яльність «круглого столу»; 17 жовтня 1997 р. — при­йняття нової Конституції Польщі; 1999 р. — вступ Польщі в НАТО; 2004 р. — вступ Польщі в ЄС.

Чехословаччина: лютий 1948 р. — установлення комуністичного режи­му; 1968 р. — Празька весна; 21 серпня 1968 р. — уве­дення військ ОВД до Чехословаччини, придушення Празької весни; листопад 1989 р. — «оксамитова рево­люція»; 1 січня 1993 р. — утворення двох суверенних держав: Чеської Республіки і Словацької Республіки; 1999 р. — вступ Чехії до НАТО; 1 квітня 2004 р. — вступ Словаччини до НАТО; 1 травня 2004 р. — вступ Чехії і Словаччини до ЄС.

Югославія. Нові південнослов’янські держави: 29 листопада 1945 р. — ухвалення Декларації про остаточну ліквідацію монархії, проголошення Федера­тивної Народної Республіки Югославія; 1948 р. — кон­флікт Тіто - Сталін; 1963, 1974 рр. — прийняття кон­ституцій Югославії; 1945—1980 рр. — період правління Й. Броз Тіто.

1.1. Встановлення комуністичного (тоталітарного) режиму.

Першою жертвою фашистської агресії стала Польща, яка зазнала всіх негараздів окупаційного режиму. За час існування режим" загинуло близько 6 мли осіб.

У результаті війни Польща зазнала значних територіальних змін, до її складу увійшли:

• німецькі землі аж до Одера та Нейсе і частин Східної Пруссії;

• Західна Україна і Західна Білорусія.

Віленська область які до 1939 р. входили до складу Польщі, були передані СРСР.

Після масового переселення німецького населення, операції «Вісла» (1947 р.) по виселенню українців з їхніх етнічних земель у результаті знищення під час війни польських євреїв і втрати Західної України, Білорусії та Віденської області Польща стала одно національною державою.

Контроль над Польщею Й. Сталін уважав необхідною частиною післявоєнного устрою світу. Але вирішення цієї проблеми було досить складним. У 1939 р. було розпущено польську компартію і репресовано значну кількість польських комуністів. Поляки розглядали СРСР як учасника чергового «поділу Польщі», після якого в Сибір та Казахстан було депортовано 2 млн. поляків, а 15 тис офіцерів розстріляно з Катиньському лісі, Антирадянські й антикомуністичні настрої домінували серед польського населення (особливо вони утвердилися після того, як СРСР не надав допомоги повсталій Варшаві (1944 р.)). Такі ж настрої домінували і в емігрантським уряді, який розміщувався у Лондоні. Польща мала дві армії; одна воювала поряд із західними союзниками в Африці й Західній Європі, друга — поряд із Червоною Армією на Східному фронті. Д того ж, поляки залишалися ревними католиками. Усі ці фактор і гальмували процес встановлення комуністичного режиму. И. Сталі змушений був погодитись на включення до складу уряду представників емігрантського уряду Станіслава Миколайчика.

Поштовхом до приходу комуністів до влади стала заява державного секретаря США Джеймса Бірнса у вересні 1946 р., що питання про західні кордони Польщі залишається відкритим. У результат вплив прозахідних сил у Польщі зменшився і комуністи зробили ривок до влади. У вересні 1946 р. з ініціативи комуністів Крайов Рада Народова (парламент) прийняла рішення про перехід на планове ведення господарства. У листопаді 1946 р. комуністи (Польська робітнича партія (ПРП)) і соціалісти (Польська соціалістична партія (ПСП) уклали угоду про спільні дії. У січні 1947 р. вони перемогли на виборах до сейму (парламент). Президентом Польщі став лідер 11141 Болеслав Берут (лютий 1947 р.). С. Миколайчик змушений був емігрувати. У грудні 1948 р. ПРП і ПСП об'єдналися в Польську об'єднану робітничу партію (ПОРП), яка стала правлячою майже на 40 років. Разом із ПОРП були створені Селянська і Демократична партії, які повинні були створювати видимість збереження багатопар­тійності й залучити до соціалістичного будівництва широкі верстви населення. Для більшого контролю з боку Москви міністром оборони Польщі був призначений радянський маршал К. Рокоссовський.

Встановлення кому­ністичного режиму в Польщі.:

Фактори, які сприяли встановленню комуністичного режиму

Спільна участь радянських і поль­ських військ у визволенні країни.

Присутність радянських військ на території країни.

Тиск радян­ського керівництва на польський уряд.

Невизнання країнами Заходу за­хідних кордонів Польщі.

Проведення з ініціативи кому­ністів соціальних та економічних реформ.

Готовність країн Заходу поступи­тися своїм впливом у Польщі.

Оточеність території Польщі країнами з прорадянськими уря­дами, спільний кордон з Радян­ським Союзом

Фактори, які стримували встановлення комуністичного режиму

Участь СРСР разом із Німеччиною у поділі Польщі в 1939р.

Стійкі антиросійські та антикому­ністичні настрої у країні.

Розпуск у 1939 р. польської компар­тії.

Репресії значної кількості комуністів. Існування польського емігрантсько­го уряду, діячі якого були налашто­вані проти Радянського Союзу.

Існування армії Андерса, що воюва­ла на боці західних союзників.

Звинувачення СРСР у ненаданні до­помоги Варшавському повстанню 1944 р.

Більшість поляків були ревними ка­толиками