Практичне завдання

Практичне ознайомлення з цивільним законодавством про зобов’язання із заподіяння шкоди та розгляд на основі прикладів із судової практики найбільш типових практичних ситуацій у цій сфері. Вирішення завдань.

? Питання для самоперевірки

1. Дайте поняття зобов’язань із заподіяння шкоди.

2. Які елементи зобов’язань із заподіяння шкоди ?

3. Розкрийте зміст деліктної відповідальності.

4. В чому полягають особливості не договірної відповідальності ?

5. Назвіть загальні підстави відповідальності за заподіяння шкоди.

6. Розкрийте відшкодування моральної шкоди.

7. Розкрийте:

• відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки;

• відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду;

• відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої органом державної влади, органом влади АРК або органом місцевого самоврядування;

• відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади АРК або органом місцевого самоврядування у сфері нормотворчої діяльності;

• відшкодування шкоди, завданої посадовою або службовою особою органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування;

• відшкодування шкоди, завданої малолітньою, неповнолітньою, недієздатною фізичною особою, особою, цивільна дієздатність якої обмежена, особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними;

• відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами;

• особливості відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.

8. Як враховується вина потерпілого і матеріальне становище фізичної особи, яка завдала шкоди при визначенні розміру шкоди ?

30. Зобов’язання що виникають внаслідок рятування або створення загрози здоров’ю, життю, майну та безпідставного набуття, збереження майна

& Прочитайте

Л – 1-2, 121, 125, 131-134

30.1. Поняття зобов'язань, що виникають внаслідок усунення загрози житло, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи % Інформація

На підставі зобов'язання, яке виникає у зв'язку з рятуванням здоров'я, життя та майна фізичної особи, а також майна юридичної особи, боржник-особа, здоров'я, життя або майно якої рятувалося, зобов'язана відшкодувати кредитору-особі, яка зазнала шкоди під час рятівних дій, шкоду, яка є наслідком таких дій.

Нормативно-правовою підставою для виникнення цього виду зобов'язань є статті 1161, 1162 ЦК України, відповідно до яких осо­ба, яка без відповідних повноважень здійснювала дії щодо рятуван­ня в умовах, що виключали можливість попередження про загрозу пошкодження здоров'я, життя або майна, має право вимагати від­шкодування шкоди, яка виникла у майновій сфері рятувальника і є наслідком рятувальних дій.

Суб'єктами таких зобов'язань можуть бути як громадяни, так і юридичні особи, кожен з яких, у свою чергу, може бути у зобов'я­заннях як кредитором, так і боржником. Потерпілими можуть бути як дієздатні, так і обмежено дієздатні особи. За недієздатних або об­межено дієздатних право на вимогу відшкодування шкоди реалізу­ється їх законними представниками (ст. 242 ЦК України).

Юридична особа може виступати потерпілою лише тоді, коли рішення про запобігання загрози майну приймається її органом.

Для виникнення цього виду зобов'язань потрібні такі умови:

• наявність шкоди у потерпілого (рятівника);

• реальна, наявна (а не ймовірна або удавана) загроза шкоди життю, здоров'ю або майну боржника, яка водночас виключає мож­ливість попередження про це боржника та вимагає термінових дій (наприклад пожежа);

• здійснення потерпілим дій щодо рятування життя, здоров'я, майна;

• причинний зв'язок між шкодою, що виникла у потерпілого, та його діями щодо усунення загрози.

У разі рятування здоров'я та життя шкода, завдана рятівни­ку, який без відповідних повноважень рятував здоров'я та життя фізичної особи від реальної загрози для неї, відшкодовується дер­жавою у повному обсязі (ст. 1161 ЦК України).

Необхідність дій щодо рятування людського життя може виника­ти за таких обставин:

1) небезпека, що загрожує загибеллю або ка­ліцтвом громадянину, що склалася внаслідок його власних необережних або навмисних дій;

2) небезпека, що виникла внаслідок про­типравних дій третіх осіб, яка спрямована як проти особи або майна того, кого рятують, так і об'єктивно створює загрозу його життю (на­приклад, внаслідок пожежі, аварії на підприємстві тощо);

3) небезпе­ка, створена внаслідок шкідливого впливу стихійних сил природи (землетрус, повінь);

4) загроза життю громадянина виявилася на­слідком бездіяльності осіб, які зобов'язані оберігати людей від мож­ливої небезпеки (наприклад, рятівники водних станцій).

Інакше вирішується питання відшкодування шкоди в зо­бов'язаннях, що виникають у зв'язку з рятуванням майна іншої особи (ст. 1162 ЦК України). Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, яка без відповід­них повноважень рятувала від реальної загрози майно іншої особи, що має істотну цінність, відшкодовується державою в повному об­сязі.

Отже, для того щоб у держави виникало зобов'язання у повному обсязі відшкодувати шкоду, що виникла у зв'язку з рятуванням від реальної загрози майна іншої особи, треба, щоб:

1) шкода, завдана рятівникові, полягала в ушкодженні здоров'я або смерті фізичної особи (рятівника);

2) загроза майну мала реальний характер;

3) майно іншої особи мало істотну цінність.

Зобов'язання, які виникають внаслідок рятування чужого жит­тя, здоров'я або майна, є одним із різновидів зобов'язань, що вини­кають із ведення чужих справ, але не є аналогічними зобов'язан­ням, що виникають із діяльності без доручення.