15-09-2015_13-06-10 / 20-21

АРХЕТИПИ І КОЛЕКТИВНЕ НЕСВІДОМЕ

vultu, in terram corruisset atque ob eam rem suum aspectum caeteris videri horribilem»¹³.

14 Це видіння цілком доречно пов'язується з образа­ми Апокаліпсису (1,13 і наступні)¹⁴, власне з тим див­ним апокаліптичним образом Христа, якого, в сенсі його моторошності і незвичності, перевищує лише образ семиокого і семирогого жахливого Агнця (Од­кровення 5, 6 і наступна). Ця фігура перебуває у дуже важко зрозумілих стосунках із Христом із Єванге­лій. Тому традиція вже доволі рано почала в особли­вий спосіб витлумачувати це видіння. Отож гуманіст Карл Бовілюсу 1508 році пише своєму другові таке: «Я хочу розповісти про обличчя, що явилось якось йому у ясну зоряну ніч на небі, коли він був занурений у молитви і споглядання. Він, власне, побачив обриси людського обличчя із жахливим виразом, сповненим гніву і погроз» і т. д.¹⁵.

15 Це тлумачення дуже добре збігається із модерною ампліфікацією щодо Апокаліпсису 1, ІЗ¹⁶. Також ми не повинні забувати про інші видіння, як-от Христа у вед­межій шкурі, Господа Бога і Його Дружини з Братом

¹³ Blanke, Bruder Klaus von Flüe, с. 92 і наступна. Переклад з лат.: «Ко­жен, хто прийшов до нього, спершу був сповнений великим жахом. Про причини цього жаху він сам, зазвичай, казав те, що він побачив пронизливе світло, яке представляло собою людське обличчя. При його вигляді він боявся, що його серце розірветься на малесенькі шма­точки. Тому він, охоплений жахом, відразу ж одвернув своє обличчя і припав до землі. Через це його обличчя тепер таке страшне для інших» [Stockli, Die Visionen des seligen Bruder Klaus, с. 34].

14 Вlanke, там само, с. 94.

15 Stockli, там само.

16 Див.: Lavaud, Vie profonde de Nicolas de Flue, а також Heinrich Seuse, Horologium sapientae: ці два твори дивно перегукуються, зображаючи апокаліптичного Христа як лютого і гнівного месника, на відміну від Ісуса Нагірної проповіді.

ПРО АРХЕТИПИ КОЛЕКТИВНОГО НЕСВІДОМОГО 21

Нікляусом, як їхнім сином і т.д. Всі ці видіння іноді ви­являють цілком недогматичні риси.

Вищезгадане велике видіння традиційно пов'я­зувалось із образом Трійці у церкві Заксельна, а також і з символікою колеса у так званому «паломницькому трактаті»¹⁷: Брат Нікляус показав паломникові, котрий його відвідував, образ колеса. Вочевидь, він цим обра­зом серйозно переймався. Бланке гадає, що, всупереч традиції, між видінням і образом Трійці не існує жод­ного зв'язку¹⁸. Мені ж видається, що цей скептицизм заходить дещо задалеко. Зацікавленість брата в образі колеса повинна була мати якусь причину. Подібні видіння часто спричиняють спантеличення і відчут­тя розчинення (серце, що «розривається на шматки»). Досвід вчить, що «оберігаюче коло», мандала, є старо­давнім антидотом для хаотичних станів духу. Тому-то й добре зрозумілим є те, що брат захопився символом колеса. Витлумачення жахливого видіння як пережит-тя Бога, ймовірно, також не є хибним. Тому зв'язок між великим видінням і закселівським образом Трійці або ж символом колеса виглядає для мене дуже ймовірним також і з внутрішніх, психологічних причин.

Це, без сумніву страхітливе видіння, що, наче вулкан, без належного догматичного введення і екзегетичного коментарю прорвалося у релігійне світобачення брата, природно потребувало тривалішої асиміляційної робо­ти для того, щоби вписати його у братову душу і її за­гальну будову, і, цим самим, знову відновити порушену рівновагу. Витлумачення цього пережиття відбувалося на твердому підґрунті догми, яка свою асиміляційну

17 Ein nutzlicher und loblicher Tractat von Bruder Claus und einem Pilger.

Порівн. Stockli, c.95

18 Там само, с.90 і наступні.

16

17