Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
0
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
38.83 Кб
Скачать

зо

АРХЕТИПИ І КОЛЕКТИВНЕ НЕСВІДОМЕ

ПРО АРХЕТИПИ КОЛЕКТИВНОГО НЕСВІДОМОГО

31

ходить до берега, тим темніше і моторошніше стає довкола, аж раптом над поверхнею води проноситься порив вітру. Тоді його охоплює панічний страх, і він просинається.

  1. Цей сон демонструє природну символіку. Тут сно­ вида спускається у свої власні глибини, і шлях при­ водить його до загадкової води. І тут стається чудо купелі у Бетезді: ангел спускається і торкається води, яка завдяки цьому набуває цілющої сили. Уві сні цим є вітер, пневма, що віє там, де хоче. Для того, щоби викликати чудо оживлення води, потрібно, щоби лю­ дина спустилася до води. Однак подих духу, який про­ носиться над темною водою, є моторошним, як і все те, причиною чого ми не є, чи якої ми не знаємо. Це натякає на невидиму присутність, нумен, життя яко­ му не надали ні людські очікування, ні довільні ма­ ніпуляції. Він живе зі себе самого, і людину проймає трепет, адже дух для неї до того був тим, у що вона вірила, що вона сама робила, про що писалося у кни­ гах чи про що говорили люди. Коли ж це відбувається спонтанно, то тоді це привид, і наївний розум охоплює примітивний страх. Так само мені змальовували ста­ рійшини племені елґоні у Кенії діяння нічного бога, якого вони називають «тим, хто робить страх». «Він підходить до тебе, — казали вони, — як холодний по­ дув вітру, і ти тремтиш, або ж він свистить довкола у високій траві»: африканський Пан, який, посвистую­ чи у сопілку, прогулюється у примарний полуденний час в очеретах і лякає пастухів.

  2. Таким чином, той подув пневми знову вві сні наля­ кав священика, того пастуха стада, що у темну нічну годину прийшов на очеретяний берег вод у глибокій долині душі. До природи, до дерева і до скелі, і до вод

душі спустився той, колись вогненний, дух, як і той старець у «Заратустрі»21 Ніцше, який, втомившись од людства, пішов у ліс, аби на честь Творця побуркоті­ти з ведмедями.

Напевно, таки слід іти шляхом води, що завжди 37 веде донизу, якщо ми хочемо знову підняти скарб, той коштовний спадок батька. У гностичному гімні душі22 батьки висилають сина, щоби знайти перлину, яка за­губилась із королівської корони батька. Вона лежить на дні глибокого колодязя, якого охороняє дракон, у землі єгиптян, хтивому і захмелілому світі фізичних і духо­вних багатств. Син і спадкоємець вирушає в дорогу, щоби знайти дорогоцінний камінь, але забуває про са­мого себе і своє завдання в оргіях єгипетської мирської насолоди, допоки лист батька не нагадує йому про те, що є його обов'язком. І він вирушає до води, поринає у темну глибінь колодязя, де на дні й знаходить перлину, щоби врешті піднести її найвищому божеству.

Цей приписуваний Бардесану гімн походить з епо- 38 хи, подібної до нашої у більш ніж одному сенсі. Люд­ство шукало і очікувало, і власне риба — «levatus de profundo»*23 — з джерела і стала символом Спасителя.

Коли я писав ці рядки, я отримав листа з Ванкуве- 39 ра, надісланого мені незнайомцем. У ньому автор ди­вувався своїм снам, у яких постійно йшлося про воду: «Almost every time I dream it is about water: either I am having a bath, or water-closet is overflowing, or a pipe is busting, or my home has drifted down to the water edge, or I see an acquaintance about to sink into water, or I am trying

21 «Передмова Заратустри», 2.

22 Порівн. Thomasakten у Neutestamentliche Apokryphen (ред. Нennecke), сс. 227-281.

23 Augustinus, Сonfessionum libri, XIII, XXI, р. 395, 29.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в папке 15-09-2015_13-06-10