Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
0
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
40.62 Кб
Скачать

40

АРХЕТИПИ І КОЛЕКТИВНЕ НЕСВІДОМЕ

ПРО АРХЕТИПИ КОЛЕКТИВНОГО НЕСВІДОМОГО

сенсу своєї діяльності, адже символ їхнього ремесла на багато століть давніший за нев'янучу звістку про свя­тий Ґрааль. Але не кожен є рибалкою. Іноді ця постать залишається стояти на своїй інстинктивній, попере­дній сходинці, а тоді вона є видрою, що ми, наприклад, знаємо із казки Оскара А. Г. Шміца про видру27.

52 Хто дивиться у воду, той хоч і бачить власний об­ раз, все ж незабаром за тим видінням починають зри­ нати живі істоти: ними є, здебільшого, риби — ті мирні мешканці глибин, але мирні за умови, що озеро не є, як це іноді трапляється із багатьма з нас, примарним. Іно­ ді це можуть бути водяні істоти особливого виду. Іноді рибалці потрапляє у сіті русалка, ця жіноча риболюди- на28. Русалки є звабливими істотами:

Злегка вона його тягнула,

А він злегка тонув.

Й з тих пір ніхто його не бачив.. }9

53 Сама русалка є більш інстинктивною попередньою сходинкою чаклунської жіночої постаті, яку ми нази­ ваємо анімою. Ними можуть бути також сирени, ме- люзини30, мавки, ундіни і дочки лісового короля, ламії і сукуби, які заворожують юнаків і висмоктують із них

27Märchen aus dem Umbewußten, с. 14 і наступні.

28 Порівн. щодо цього, Paracelsus,De viva longa, ред. Adam von Bodenstein (1562), і мій коментар стосовно цього у Paracelsus als geistige Erscheinung. 29 Gоетне, Der Fischer. Вallade.

30 Порівн. щодо цього образ адепта у Liber mutus 1677 року [іл. 13 у Рraxis der Psychotherapie, с. 344]. Той рибалив і спіймав русалку, а його soror mystica* лапає своїми сітями птахів, які представляють собою анімус. Ідея аніми не раз трапляється у літературі XVI і XVII століть, як-от у Richardus Vitus і у коментарі до Tractatus aureus. Див. моє есе про das Rätsel von Bologna.

життя. Ці фігури є проекціями заборонених почуттє­вих станів і вартих осуду фантазій, — сказав би мо­ралізуючий критик. І ми не можемо не погодитись із певною правомірністю такої констатації. Але чи є це вся правда? Чи істота русалки й справді є лише про­дуктом моральної слабкості? Чи не існували такі істоти вже споконвіку, ба навіть уже в ті часи, коли невиразна людська свідомість усе ще була цілком прив'язана до природи? Адже духи існували у лісі, у полі і у струм­ках, ще задовго до того, як постало питання про мо­ральну совість. Окрім того, ці істоти викликали такий жах, що їхні дещо дивні еротичні манери сприймалися як маловажливі характеристики. Свідомість була тоді значно простішою, а її володіння — до смішного ма­лими. Незліченна кількість того, що ми нині вважаємо невід'ємною складовою нашої власної психічної сут­ності, хаотично-весело проектувалося в примітивної людини на значно ширше поле.

Власне, слово «проекція» тут не дуже пасує, адже з 54 душі нічого не викидається, а радше через цілу низку актів інтроекцїї психіка перетворюється на ту комп­лексність, якою ми знаємо її сьогодні. її комплексність зростала пропорційно до знедуховлення природи. Моторошна ундіна давнини нині називається «еро­тичною фантазією», яка прикро ускладнює наше ду­шевне життя. Втім, вона й далі часто зустрічається нам у вигляді русалки, виступаючи, до цього всього, ще й як сукуба: вона, як та відьма, перетворюється на чи­мало постатей і, взагалі, виявляє нестерпну самостій­ність, на яку, за своїм статусом, психічний зміст не має права. Час од часу вона викликає зачарованість, яку можна порівняти хіба що із найсправжнішим чаклун­ством, або ж такі напади страху, які не перевершить

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в папке 15-09-2015_13-06-10